Соняшник і кукурудза - виснаження і ГМО. Україна - лідер у світовому виробництві й експорті цих культур

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 49924 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 08/09/2015Дата публікації

Соняшник. По експорту насіння та олії цього року Україна на першому місці у світі. Та соняшник дуже виснажує ґрунти. У нас більшість аграріїв хазяйнує на орендованих паях, тому дбає лише про сьогоденний прибуток. Якщо ж земля своя, приватна, тоді фермер сам зацікавлений у тому, щоб зберегти ґрунти надовго і в якнайкращому стані. Кукурудза. Ми треті у світі експортери. Нас випереджають лише США та ЄС. Рекорди забезпечує гарні сорти, частина з них ГМО.

Автор: Ігор Петренко

Ми знову стаємо провідною аграрною державою світу. По багатьох різновидах сільгосппродукції Україна входить у першу п’ятірку світових виробників: це зернові культури (пшениця, жито, кукурудза), соняшник, соя, ріпак і багато іншого. Як і будь-яке лідерство, аграрні рекорди викликають не лише гордощі й приплив доларів у державу, а й певні занепокоєння.

Соняшник. Вигідне і виснажене

Соняшник – найпопулярніша культура. Вирощування соняшнику - один із прибуткових бізнесів уже із середини 1990-х років. Нині соняшник вирощують навіть на Прикарпатті. Протягом останніх 10 років в Україні цією культурою засівали не менше 15% усіх посівних земель.

Начальник відділу агрометеорології українського Гідрометцентру Тетяна Адаменко дала прогноз валового збору соняшнику по всій Україні в 2015 році на рівні близько 10,3 млн т.

Соняшник ми не лише експортуємо, а й активно переробляємо, що для нашої переважно сировинної економіки незвично. З олії роблять маргарин, її також використовують при виготовленні мила, фарб, лінолеуму тощо.

Прогноз олійників втішний: у 2014/15 маркетинговому році вони наб’ють 4,2 млн т, із них за кордон піде – близько 3,85 млн т. По експорту насіння та олії соняшнику цього року Україна вийшла на перше місці у світі.

Та соняшник дуже виснажує ґрунти. Після нього земля повинна відпочивати 7 років, щоб знову набрати попередньої родючої сили й наснаги. Цей термін агровиробники не завжди витримують.

У погоні за прибутком деякі фермери-орендарі сіють соняхи на тому самому полі через рік-два, а виснаженість ґрунту компенсують високими дозами агрохімії.

Поля соняшника зачаровують. Але він виснажує грунт, його сіють багато, бо земля не своя, а орендована

Давно звучать заклики законодавчо регулювати сівозміни, але це навряд чи доцільно. Навіть якщо приставити до кожного лану по озброєному сторожу, корупція зведе ці зусилля нанівець: контролера підкуплять. Бо головна проблема тут не у сівозміні, а у власності на основний ресурс виробництва.

У нас більшість аграріїв хазяйнує на орендованих паях, тому дбає лише про сьогоденний прибуток. Якщо ж земля своя, приватна, тоді фермер сам найбільше зацікавлений у тому, щоб зберігати ґрунти надовго і в якнайкращому стані.

Кукурудза. ГМО ривок

Ця рослина довгий час асоціювалася з Микитою Хрущовим, який намагався її повсюдно в СРСР культивувати, називаючи «царицею полів». Після кремлівського перевороту, у результаті якого владу захопив Леонід Брєжнєв, радянська пропаганда створювала такий собі «клоунський» образ Хрущова, називаючи його «лисим кукурузником».

Хоча він зробив більше, ніж будь-який інший радянський правитель: розпустив ГУЛАГ, дав паспорти мільйонам селян, збудував мільярди метрів дешевого загальнодоступного житла (тих самих «хрущовок»), ну й – запровадив моду на південноамериканську аграрну культуру маїс. Як бачимо, недарма.

Продавши 17,47 млн т кукурудзи за кордон у маркетинговому сезоні 2014-15, Україна вийшла серед її експортерів на третє місце у світі. (На першому США - 72,3 млн т, на другому Євросоюз - 38,5 млн т.) Чому саме кукурудза?

У розвинених країнах вивели чимало високоврожайних гібридів «цариці». Зараз в Україні її насіння продають провідні американські й європейські компанії Євраліс, Піонер, Монсанто, Сингента та ін.

Сьогоднішня кукурудза – дуже невибаглива, не потребує пильного догляду: холодостійка, посухостійка. Не хворіє, їй не страшні шкідники. Урожайність дає – 11-12 т/га. І при тому дуже добре продається по всіх усюдах, бо потрібна як людям (це у багатьох країнах - хліб бідаків), так і домашнім тваринам.

Корови, свині, кури й гуси теж полюбляють кукурудзяні качани й концентрати, а є ще й високопоживний силос із її стебел, і це – додатковий плюс для тих, хто займається кукурудзою.

Щоправда, тут теж є свої «підводні течії». Справа в тому, що найкраща кукурудза вирощується з генно-модифікованого насіння (ГМО). Ставлення до ГМО-продуктів у світі різне. Вчені досі не дійшли висновку: ці продукти шкідливі чи ні? У Європі до них є певне упередження, діє жорсткий контроль. Хоч і там, після аналізів і досліджень, дозволені десятки різновидів трансгенної кукурудзи. Загалом, у кожної європейської країни свої правила.

А от у США і тим більше в Китаї не бояться ГМО-продуктів. В Україні 85% респондентів-сільгоспвиробників, опитаних інформагенцією «Апк-Інформ», виступають за легалізацію генетично модифікованого насіння. Відповідно, урожай продають туди, де не бояться ГМО - цього року Україна зайняла місце головного експортера кукурудзи у Китай.

Фермерів підтримують деякі наукові інституції, вважаючи, що вирощування ГМО-культур - це гарний шанс для України. Скажімо, в Інституті харчової біотехнології й геноміки НАНУ є смілива думка, що використання ГМО-насіння кукурудзи дасть змогу підвищити врожайність ще на 15%, одночасно знизивши витрати на агрохімію.

Скільки конкретно ГМО-кукурудзи нині вирощується в Україні, підрахувати поки що не вдається, експерти називають цифри у широкому діапазоні: від 15% до 50% усієї вирощуваної «цариці полів».

Найбільша ж небезпека від ГМО кукурудзи зовсім не біологічна. Диявол криється в економічних деталях. ГМО- рослини не можуть давати насіння і господарства щороку змушені купувати насіння в Монсанто. В США остання не жаліє місцевих фермерів і безбожно задирає ціни

Світ великий

У Мінагропродполітики зазначають, що протягом останніх 10 років Україна змогла збільшити аграрний експорт майже вчетверо. Які наші основні експортні ринки? Це не надто балувані країни Азії, Африки й Близького Сходу, а саме: Китай, Туніс, Марокко, Єгипет, Саудівська Аравія, Індія, Туреччина, Ірак. Виділяються лише ПАР та Ізраїль.

Щодо Євросоюзу, то туди наша продукція теж іде, але у не надто великих обсягах.

Однак світ великий – і голодний, було б що експортувати.

Інтерактивну графіку про успіхи і проблеми аграрної галузі дивіться тут.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!