Міліцейський добробат "Харків-1" мав стати основою нової міліції. Але у МВС про це забули

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 16757 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 12/06/2015Дата публікації

Методично на невеликій швидкості об'їжджаємо місто на службовому автомобілі. Особливу увагу патруль приділяє темним паркам і темним подвір’ям. Раптом світло ліхтаря вихоплює номерний знак – у деревах, вдалині від дороги автомобіль. Миттєвий удар по гальмам, різка команда «за мною». Через пару секунд бійці вже перевіряють документи водія, оглядають машину. Все в порядку. Вибачаються.

Автор: Дар’я Воропаєва

Поки в Києві тільки створюється «нова, гідна і професійна міліція», у Харкова вона вже рік як є. До батальйону «Харків-1» міліціонери-добровольці прийшли ще тоді, коли АТО не було – натомість проросійські бойовики били людей на вулицях мирного Харкова, а тодішня харківська міліція не протидіяла беззаконню.

Їхнє кредо – «допомагати людям». Їхній рівень підготовки вирізняється з-поміж колег. Їхній комбат – колишній «беркутівець», який відмовився їхати на зачистку Майдану.

Навесні 2014 року Харків був на межі проголошення так званої «ХНР». Харківська обладміністрація була захоплена проросійськи налаштованими людьми. Громадяни з проукраїнською позицією не почували себе безпечно не тільки на мітингах, але й у спальних районах міста.

Для жінок-активісток Майдану стало звичним носити в сумочці бинт і зеленку, а для чоловіків і хлопців – мати при собі газовий балончик чи навіть шматок арматури.

Харківські міліціонери в основному пасивно спостерігали за побиттям «майданівців». А окремі – проявляли відверту ворожість. Один із бійців «Харків-1», тоді – просто активіст Майдану, згадує події 6 квітня 2014 року: «Нас було десь 25 людей, «антимайдану» – близько 1000. Міліція тільки вдавала, що робить між нами коридор. І тут один із міліціонерів вдарив коліном в обличчя мого товариша, примовляючи: «Не бризкай кров’ю на моє взуття - я ще не відмив його від майданівської».

Місто потребувало захисту, в тому числі, від самих же стражів правопорядку.

14 квітня 2014 року міністр МВС Арсен Араков підписав указ про створення в Харкові добровольчих міліцейських батальйонів. У короткі строки набрали «Харків-1», «Харків-2», «Слобожанщина», сформувавши їх із добровольців. Вони стали основою «нової міліції».

Забуті

До батальйону прийшла частина міліціонерів з інших підрозділів, яким не подобався заведений порядок ієрархії і хабарництва, прийшли майданівці, щоб офіційно протистояти "беспредєлу" на вулицях. А ще – люди мирних професій, які хотіли стати «новими, чесними і достойними міліціонерами».

Багато з них мали високооплачувану роботу або власний бізнес. Офіцер Олексій Ведмідський, перед тим, як потрапити в «Харків-1», ледь не став головою Департаменту екології в Харківській області – на цю посаду його висувала громадськість. До того працював екологом у Міжнародній екологічній організації.

Інший боєць закрив прибутковий бізнес і пішов захищати людей: «А що робити було?! Тоді людей у центрі міста вбивали! А якщо нас уб’ють, то яка різниця, яка була зарплата? Мертвим вона не потрібна!».

Вдумайтеся у вчинок цих людей: вони радикально змінили своє життя заради того, щоб знищити корумповану міліцейську систему! Від початку створення батальйону «Харків-1» не існувало ієрархічної корупції, коли нижчі чини мали заносити «наверх» фіксовану суму грошей.

Комбат Сергій Янголенко (той самий беркутівець, який відмовився їхати розганяти Майдан) запровадив жорсткий «сухий закон» й особисті співбесіди, на яких визначалась моральна готовність бійців будь-коли і за всяких умов допомагати людям.

Ось тому бійців ошелешив і засмутив слоган реформи МВС – створення нової, високоморальної поліції, якої раніше в Україні не було. «А як же ми? – риторично питають бійці. – Ми вже рік, як є. Вже рік, як працюємо під гаслом «Допомогти людям». Ми створили цю нову міліцію, виробили ці принципи рік назад, і керуємося ними».

Ініціатор і координатор реформи, заступник міністра МВС Ека Згуладзе проводила зустріч із бійцями батальйону під час візиту до Харкова. Питання про подальшу долю підрозділу їй поставив, за іронією долі, її ж земляк, Костянтин Дмітріашвілі.

Розповідає Олексій Ведмідський: «Вона зазначила, що реформа міліції не вплине на армійські батальйони, і тому попросила нас не хвилюватися. Коли ж ми їй сказали, що ми – міліцейський підрозділ, вона тільки здивувалася! Тож куди тепер нас подінуть? Забудуть? Якось несправедливо виходить. Ми сподівалися, що обіцяна реформа торкнеться нас у першу чергу, бо ми ж для того і йшли в міліцію, щоб стати «новими міліціонерами».

До того ж, більшість із нас воювала в АТО. Ми кров’ю довели, що готові боронити державу і закон. Але ми – не армія. Ми хочемо бути саме міліціонерами, щоб змінити саме цю систему...

Нам кажуть подавайтеся на конкурс до нової міліції індивідуально. Але у нас вже збитий підрозділ і полишати його ніхто не хоче».

Хлопці з «Харків-1» дивуються, чому їх не залучають до створення нового спецпідрозділу, який, як оголошував Аваков, працюватиме за американським зразком і бійців якого тренуватимуть американці.

Удосконалення реакції. У Харків-1 щоденні тренування.

"Буде створено великий єдиний спецпідрозділ на всю країну. Якщо хочете аналогію, то це типу американського SWAT (Special Weapons And Tactics, загальна назва підрозділів поліції США для виконання спеціальних завдань, оснащених легким озброєнням армійського типу - ред.). І ми припускаємо, що значна частина батальйонів, більшість із цих хлопців, і складуть основу цього підрозділу", -

цитувало міністра Дзеркало тижня восени 2014 року.

В Україні цей підрозділ називатиметься КОРД - Корпус Оперативно-Раптової Дії.

За словами бійців “Харків-1», участь у КОРД - їхнє ідеальне майбутнє. Та попри заяви Авакова, що спецпідрозділ формуватиметься з бійців міліцейських добробатів, «Харків-1» до створення нового спецпідрозділу керівництво МВС не залучає, і мовчить про цю перспективу.

Навпаки МВС повідомив, що тепер КОРД створюватиметься на основі ще «дореволюційного» спецпідрозділу "Сокіл".

Начальник МВС Харківської області Анатолій Дмитрієв, у чиєму безпосередньому підпорядкуванні знаходиться «Харків-1», наразі не має інформації про подальшу долю і статус батальйону після проведення реформи. «Поки відповіді дати не можу, – зазначив «Текстам» Дмитрієв. – Питання вирішується на рівні МВС. На сьогоднішній день усі спецпідрозділи працюють у штатному режимі».

Ми також запитали через Фейсбук міністра МВС, до речі харківянина, Арсена Авакова і його радника Антона Геращенка, чому "Харків-1" не залучають до створення КОРД, але відповіді так і не отримали.

Група Швидкого Реагування – репортаж

«Харків-1» щодня тренується, аби виконувати складні завдання у місті. Відповідальне ставлення до тренувннь і відданість місії допомагати людям, бойовий досвід на фронті роблять «Харків-1» значно дієвішим за звичайні міліцейські підрозділи.

Бійці батальйону кажуть, що вони фактично вже діючий аналог американського спецпідрозділу S.W.A.Т.

Але «Харків-1» не можуть дозволити собі сидіти на базі і виїжджати тільки на екстренні виклики, подібно до спеців із американського S.W.A.T. Не та ситуація. Вони стали багатофункціональною міліцією, займаючись усим підряд: від заспокоєння побутових сварок до боротьби з рейдерськими захопленнями і наркоторгівлею.

Для упередження терактів та виявлення диверсантів, а також для підтримки спокою на вулицях міста, «Харків-1» створив особливу Групу Швидкого Реагування (ГШР). Вони цілодобово патрулюють місто, працюючи, як міліціонери, але при цьому мають набагато кращу підготовку.

Для патрульних машин передбачена певна кількість пального, проте вона втричі менша, ніж потрібна для цілодобового чергування. Але робота повинна робитися в будь-якому разі, тому на бензин бійці беруть гроші у волонтерів.

«Тексти» поїхали на нічне чергування у складі ГШР.

Група методично на невеликій швидкості об'їжджає місто на службовому автомобілі, особливу увагу приділяючи темним паркам і темним подвір’ям. При дослідженні лісопаркової зони світло ліхтаря вихоплює номерний знак – у деревах, вдалині від дороги схований автомобіль. Миттєвий удар по гальмам, різка команда «за мною».

Через декілька секунд бійці вже перевіряють документи водія, оглядають машину. Все в порядку. Вибачаються за те, що потурбували, пояснили, що посилення огляду пов’язане з неспокійною ситуацією в місті.

«Якби він був бандитом, ми б його одразу розкусили, – пояснює мені старший групи Дмитро Скрипка. – Людина з незареєстрованою зброєю, вибухівкою поводитиметься інакше, ніж мирний мешканець. Ми б одразу зрозуміли, нас же і психології навчають!»

Патрулювання триває. З рації повідомлення: страшний скандал на вулиці Клочківській. Водій розганяє машину до 120 км, вмикає сирени, які, однак, працюють через раз, – автопарк «Харків-1» настільки старий, що самі бійці називають його «парком Юрського періоду».

Старенькій машині важко дається швидкісна їзда. Дмитро вибухає емоціями: «Господи, зроби так, щоб ця «дев’ятка» не розвалилася!», а в рацію спокійно відповідає: «Ми вже летимо».

За кілька хвилин патруль прибуває на місце. Виявилось, що тут – звичайна побутова сварка. Але старшина не залишився осторонь: використовуючи навички психолога уміло заспокоює галасливу компанію.

Старший групи швидкого реагування заспокоює сварку

Дмитро розтлумачує свою позицію: «Мене просто замучає совість, якщо не приїдемо на виклик: а раптом людині допомога життєво необхідна? І такий – кожен із нас. Так, у нас погане технічне забезпечення, у нас старі машини, і ремонтуємо ми їх за свій кошт.

І пального не вистачає: на нього ми беремо гроші у волонтерів. Але у нас хороший колектив: якщо у нас немає нічого, то ми друг за дружку тримаємося. Отак і працюємо - добросовісно виїжджаємо на всі виклики, звичайно, якщо доїдемо, якщо бензину вистачить…».

Блок-пости чи патрулі?

Окрім нарядів у ГШР, «Харків-1» несе службу на блок-постах навколо міста і в населених пунктах по області. Вони тісно співпрацюють з іншими підрозділами правоохоронців. Наприклад, у Куп’янську займалися фільтрацією переселенців і побудовою оборонних об’єктів, затримували терористів.

До того ж, під наглядом бійців «Харків-1» їхні куп’янські колеги не могли працювати в звичному корупційному режимі. За свідченнями волонтера Олександра Макаренка, який активно допомагає батальйону, «куп’янські мєнти влаштували свято, коли «Харків-1» поїхав з міста».

Бійці навперебій додають нових подробиць до цієї історії: «Один із місцевих начальників МВС давав нам навіть свій власний джип зі шкіряними сидіннями, припрошуючи: «Можете взяти мою машину, тільки швидше їдьте звідси». Бо з нашими на посту хабарі ніхто не візьме – не вийде!»

«Харків-1» допоміг іншим міліціонерам викрити ряд злочинів, наприклад, їм вдалося за півгодини знайти викрадену автівку в селищі Старий Салтів.

Бійці батальйону хоч і стоять на блок-постах, але відзначають їхню недоцільність.

На шевроні давній герб Харкова

«Вони не вбережуть місто від терористів. Провезти вибухівку чи зброю через блок-пости дуже просто, є багато способів. А от організувати сам вибух вже складніше, якщо в місті є достатня кількість патрулів, які б брали під контроль якомога більшу площу міста. Натомість мої бійці безкорисно простоюють наряди на блок-постах і, буває, мені й на екстрений виклик нікого послати», – розповідає Ведмідський.

А блок-пост в Безлюдівці не лише не виконує захисної функції, а ще й розташовується, за свідченнями бійців, неподалік (100 метрів) від будинку начальника СБУ в Харківській області Олександра Пивоварова, що викликає у них додаткові питання про справжню мету нарядів на цій точці.

Готовий до боротьби з тероризмом і заточений на роботу в умовах підвищеної небезпеки харківський міліцейський батальйон “Харків-1” не використовує свій потенціал по максимуму, бо на те немає наказу «згори».

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Хлопці молодці! Думаю, вони займуть своє гідне місце в новій реформованій поліції!