Н

Недореформа міліції. Уряд подає законопроекти, які простіше виконати

Скоро Рада у другому читанні голосуватиме за новий закон, який має реформувати міліцію. Та радикальних змін не буде. Не передбачено прозорого конкурсу на посаду керівника Національної поліції; ліквідації міліцейських вузів, які привчають студентів до корупції; створення поліцейських академій за європейським зразком. Немає і розділу про дисциплінарну відповідальність. Розбирає вади урядового законопроекту «Про Поліцію» та пояснює механіку просування реформ народний депутат, заступник голови комітету із запобігання корупції Віктор Чумак.

Розмовляв: Олексій Гордєєв

- Ви стверджували, що урядовий законопроект про поліцію не відповідає вимогам часу і є лише трохи кращим від радянського закону «Про міліцію». Чому?

В урядовому законопроекті охоплений доволі вузький перелік «поліцій» (Кримінальна поліція, патрульна, поліція охорони і т.д.). Всі вони входять до Національної поліції. Наш проект – набагато ширший, бо пояснював, чим займатиметься Державна прикордонна служба, Служба надзвичайних ситуації, Міграційна служба тощо. Тобто, майбутня діяльність кожного виду поліції розписувалась дуже детально.

Також ми ретельно прописали повноваження і можливості поліцейських комісій щодо відбору на службу та просування по службі поліцейських.

Ми пропонуємо прозорий конкурс із призначення на посаду керівника Національної поліції. На жаль, в урядовому законопроекті призначення на цю посаду залишається політично вмотивованим. Я переконаний, що головний поліцейський країни має у своїх діях керуватись виключно законом, а не політичною доцільністю.

Поліції, ще немає, а нова форма вже є. Презентація проекту нової форми

У нашому проекті закону – абсолютно інша модель навчання поліцейських.

В урядовому законопроекті зберігаються вищі навчальні заклади МВС, що, на мій погляд, абсолютно неправильно. Ми ж пропонували іншу, європейську систему підготовки.

В ЄС немає поліцейських університетів, а в академіях навчаються від 10 місяців (для патрульного) до 2-х років. І люди, що вже мають різні освіти, проходять різні курси навчання.

Для отримання офіцерського звання потрібно мати магістра і пройти ще 1,5-2 роки навчання.

Ми ж 5 років готуємо людей із дуже виразними професійними деформаціями. Ще курсантами вони потрапляють у надзвичайно корумповане середовище. Вони туди за гроші поступають і після закінчення навчання ці ж «інвестиції» починають відбивати.

На жаль, в урядовому варіанті закону немає розділу про дисциплінарну відповідальність. Тобто розділу, де регламентується, як і за якими процедурами працівник міліції нестиме дисциплінарну відповідальність. Уряд же пропонує оформити цей розділ окремим документом – Дисциплінарним статутом МВС.

- Але ж він буде слабший за рівень закону.

Силу він матиме таку саму, як і в закону. Ми цей документ так саме проведемо законом.

- Маємо безліч прикладів, коли міліція не виконує своїх прямих обов’язків. Чи не здається вам, що дисциплінарний аспект є найважливішим?

Так. Зараз в нас немає механізмів контролю за міліцією. Є прокуратура, але вона разом із міліцією пов’язана спільними завданнями. Суд? Із судами в нас теж проблеми.

- Тоді поясніть, чому ви зняли свій, розроблений з однодумцями прогресивний законопроект, і підтримуєте імітацію реформ від уряду, тобто урядовий законопроект «Про поліцію»?

Більшість голосів у парламенті, на жаль, наш проект не набрав би. Хоча він революційний і докорінно змінював міліцію.

До того ж виникає питання: «Хто все це буде реалізовувати?». Щоб виконати всі зміни, має бути критична маса людей, що згодні це зробити. Це виконавці. Чи є у МВС ця критична маса людей? Ні, немає. Тому ми зробили крок назад та уступили шлях документу, який звісно пропонує не максимально можливі зміни, але за яким є політична підтримка парламентської більшості. Але хочу сказати, що плануємо й далі вносити правки в урядовий законопроект.

Віктор Чумак, юрист, двічі обирався у парламент по округу в Києві. Перший раз від Удару, другий від Блоку Порошенка

У другому читанні будемо намагатись його покращити, максимально наближаючи до «нашого» законопроекту. Тим більше, ми не єдині, хто тисне на уряд щодо поправок.

Про це йому каже Європейська моніторингова комісія та Конституційна комісія з питань реформування МВС. Також долучаються європейські та вітчизняні експерти. Тобто, існує коаліція людей та організацій, які будуть тиснути на уряд та МВС з вимогами прийняти нормальний законопроект.

Знявши свій проект закону, ми домовились, що за урядовий варіант в його нинішньому вигляді, без ключових поправок, голосувати не будемо. Це нормальна співпраця. Уряд же «наш», ми ж коаліція. Отже, ми йому ставимо верхню межу, і потім їм доводиться з нами домовлятись. Це нормальна тактика, аби просунути реформи.

До речі, ми так робили й при Януковичі. Подавали максимально жорсткі закони, а потім трохи "відкочували" їх назад, приймаючи компромісний варіант.

- Чому в післяреволюційній Раді і при реформаторському уряді аби просунути зміни доводиться застосовувати тактику часів Януковича?

Майже завжди уряд подає власні «слабкі» законопроекти після того, як громадськість вносить свої, більш «революційні».

Громадськість та прогресивні депутати менш обтяжені знаннями про обсяг урядових ресурсів.

А уряд подає проекти законів не стільки слабкі, скільки ті, які простіше виконати. «Наші» законопроекти кращі, але їх складніше виконати, бо їх втілення потребує додаткових ресурсів та наново навчених людей. Аваков, приміром, знає, що в нього бракує "правильних" людей. Бо за 23 роки директори департаментів та керівники управлінь не змінювались.

Та й самі вони змінюватись та брати додаткову відповідальність не хочуть. Тому будь-яку радикальну реформу вони намагаються применшити.

- Якщо парламент у другому читанні приймає закон з усіма вашими поправками, влітку люди зможуть побачити щось позитивне у роботі поліції?

Ні. Будемо чесними, влітку ніхто нічого не побачить. Для повної зміни системи потрібен час. Сподіваюсь, що мінімум за 3-4 місяці відбуватимуться зміни поведінки поліцейських на вулицях.

Я переконаний, що люди, прості люди, мають стати контролерами. Якщо люди не звертатимуть уваги на роботу міліції і ставитимуться до цього байдуже, нічого не зміниться. Якщо повідомлятимуть про випадки неправомірних дій поліцейських, тоді щось змінюватиметься.

Я мрію про те, щоб люди змогли кликати патрульних при будь-якому випадку у житті. До патрульних має відродитись довіра.

- 14 травня група депутатів зареєструвала постанову з метою звільнення Авакова. Депутати незадоволені діяльністю міністра. Чи вплине його можливе звільнення на поліцейську реформу?

Авакова звільнити можна. Але назвіть мені кандидатуру, заради якої ми все це починаємо? Ані Аваков, ані ніхто інший не є "священими коровами". Нова кандидатура, до речі, має втілювати реформи ще краще, аніж сам Аваков.

- Ека Згуладзе, його перший заступник, не підійде?

Ека не хоче займатись українською політикою, а це дійсно політика, це ж відносини між урядом та парламентом.

Ще один нюанс про Авакова. Ну, поміняли ми його на когось. А директорів департаментів ми змінили? Ні. Начальників управлінь? Теж ні. Тобто, людей «під» Аваковим ми не міняли.

На мій погляд, міністра треба звільняти тільки тоді, коли в самому відомстві створюється критична маса людей, яким міністр заважає змінюватись! Я все таки вважаю, що зі звільненням Авакова темп реформ у МВС трохи уповільниться. Ця людина «в темі» і знає, що робити. Новачку потрібен час, щоб розібратися, з ким і як працювати.

- Чи є в парламенті лоббі, яке наполягає на пом’якшенні темпу реформ МВС? Саме МВС до цього причетне?

У парламенті є лоббі, яке вважає, що дії МВС взагалі правильні і його не треба чіпати. Але й є лоббі, яке просуває реформи.

- Аваков належить до «Народного фронту». Чи можна сказати, що «Народний фронт» і є тим антиреформістським лоббі?

Приблизно так.

- Говорятьт, що в МВС відберуть оцінку майна та реєстрацію й облік транспортних засобів. Хто цим займатиметься далі?

В самому МВС хотіли перенести цю діяльність до так званих сервісних центрів МВС. Але тут проблема. Бо це звичайна адміністративна послуга, яку спокійно можна надавати у центрах надання адміністративних послуг. Туди ми її й передамо.

Більше того, ми віддамо ці послуги місцевій владі. Це збільшить, зокрема, й місцеві доходи. Децентралізація, розумієте.

- Нова зарплата у 8 000 грн для поліцейського достатня, щоб забезпечувати його сім’ю і відмовитись від хабарів та рекету?

Це буде хоч чимось, що вбереже працівника від отримання хабаря. Зацитую колишнього прем’єр-міністра Фінляндії: «Найдорожче країні коштують дешеві поліцейський, прокурор і депутат».

Люди, які приймають відповідальні рішення і мають доступ до засобів примусу, постійно знаходяться в зоні ризику корупції.

А ми йдемо шляхом популізму та плещемо в долоні, що в депутата заробітна плата 4 900 грн. Тим самим ми мотивуємо людей, що йдуть у політику або на державну службу, шукати й інші шляхи отримання грошей. Це, по суті, майновий ценз, бо відсікаються громадяни, які не мають інших доходів, окрім зарплати. Як результат, нормальні люди у політику не йдуть.

Ми зробимо правильно, якщо будемо їм добре платити. Це гарантуватиме законність, чесність у прийнятті рішень та розвиток демократичних інститутів.

Щоб збільшити малюнок клікніть на нього

міліція законопроект Рада недореформа мвс

Знак гривні
Знак гривні