Вітрина останньої імперії. Мешканцям Севастополя подобаються російські порядки

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 43084 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/11/2014Дата публікації

Жителі міста, в основному, живуть гірше за простих росіян в будь-якій області РФ, але вони про це не задумуються: «Атмосфера в місті позитивна, багато хто відчуває зміни на краще, — не приховуючи усмішки зізнається Олександр. — Стало зрозуміло, що держава дбає про своїх громадян, і люди відчувають заспокоєння від того, що їх ніхто не «гнобить» і не катує своїми порядками, як це було в Україні». Проте севастопольці купують українські продукти, а у високих цінах винні "бариги", а не влада.

Життя на окупованих територіях досліджував: Олексій Гордєєв

«Ми начебто б спали, а тепер прокинулися», — каже про життя після приєднання Криму до Росії 61-річна севастопольська пенсіонерка Катерина, медик за фахом.

У Севастополі алергію до всього українського культивували свідомо. Її апогей настав у 2004 році. Рівно через 10 років офіційна, супроводжувана глибоким занепокоєнням Європи анексія Росією Криму і Севастополя в тому числі відкрила двері для перебудови побуту городян за лекалами Росії.

Пенсіонери

«Кому на Русі жити добре?». Тепер севастопольці, вважаючи себе фрагментом РФ, відносять до себе це питання. Частина з них відразу відповідає: «Нам!». І вони мають рацію — якщо хтось і виграв від анексії Севастополя, так це пенсіонери, чиновники і ті, що відносять себе до держсектору. Ця група немаленька: Севастополь довгий час вважався меккою для військових пенсіонерів. У 2010 році 130 тисяч працюючих жителів міста утримували близько 118 тисяч пенсіонерів.

Тепер їх «оклади» зросли майже в два рази. Пенсіонерка Катерина, отримувала до березня 1200 грн, тепер радіє 7000 рублям, тобто трохи більше 2000 грн. Втім, значна частина цих грошей з'їдається високими цінами на ліки. Киянка Галина Сазонова, яка недавно побувала в Севастополі, стверджує, що ціни на ліки тут на 25-40% вище київських.

На хвилі зміни валюти (тобто гривні на рубль) заробили підприємці.

Роботи немає

«Продажі побутової техніки були просто космічними», — каже 28-річний маркетолог Дмитро Мікаелян і додає, що його зарплата збільшилася в два рази. Йому, як і 35-річному приватному підприємцеві Олександру, чий заробіток також зріс удвічі і перевищив 8000 гривень, посміхнулася удача.

Для більшості севастопольців, які пережили закриття українських банків (лідер сектора, «Ощадбанк», пішов з Криму ще 6 квітня), великих IT-підприємств та інших серйозних платників податків, анексія Криму ознаменувалася безробіттям.

41-річна «місцева» Ірина, яка просить не згадувати її прізвище, шукає роботу. «Пропозиції в середньому коливаються від 6000 до 9000 рублів, — пояснює вона. — Потрібні продавці, менеджери, водії. В основному роботодавці місцеві». Нових робочих місць майже не створюється, а тих, хто все ж підійшов під критерії нового КЗпП, очікує неофіційне оформлення. Пропозиція працювати шість днів на тиждень (в суботу «сокращёнка») зустрічається цінителями південного сонця недоброзичливо.

Втім, ринок праці перенасичений. «Зарплати низькі, а з урахуванням подорожчань і нестабільністю обстановки, можна сказати, що і дуже низькі», — визнає вона. «Роботу знайти можна, але вона тимчасова і за копійки», — вторить їй 29-річний еколог-консультант Дмитро Коваленко, який закінчив в Севастополі Чорноморський філіал МГУ.

Безкоштовна медицина

Незважаючи на ці проблеми, обрії міського життя мало схожі на ті, які час від часу малювалися низкою дещо екзальтованих українських ЗМІ.

Комунальні тарифи, переконує Олександр, залишилися незмінними, тільки в рублях. Переглянути їх планують у кінці року. Зміна керівників ряду казенних відомств вилилася в показову боротьбу з корупцією, в результаті чого мери Керчі та Євпаторії подали у відставку.

Змінилися міські начальники ДАІ, і багато жителів побігли здавати на водійські права, які вперше можна отримати не за хабар.

Правда, щастя тривало не довго: освоївшись російські співробітники МРЕВ вимагають «винагороду» у вигляді 400 доларів США за успішну здачу «водіння».

«Вулиці підмітаються, сміття вивозиться», — підхоплює хвилю позитиву Ірина, - Дороги латають. Повним ходом ведуться розслідування самозахоплень земель".

Севастопольці знають, хто від цього постраждає найбільше, — кримські татари, що з відчаю захоплювали невеликі шматки землі, зокрема, вздовж траси Севастополь-Сімферополь. Власне для того, аби створити проблеми кримчакам і піднімається тема самозахоалепних земель.

Також в Севастополь прийшла по-справжньому безкоштовна медицина.

«Російська медицина більш« просунута», бо в неї вкладають гроші і зарплата у медперсоналу вище в два рази, — розповідає лікар одного з шпиталів міста. — В Україні раніше операції коштували шалених грошей (15-20 тисяч доларів). Тепер же за лікування людей платить уряд». Це, як і наявність всіх необхідних ліків та якісного харчування на стаціонарі, викликало радість у місцевих жителів.

Лікар стверджує, що Севастополю також виділена велика квота в московських медцентрах на складні види лікування.

Натомість в міську медицину повернувся бюрократизм радянського зразка і показуха, від яких Україна вже відійшлв. «Кількість журналів, звітів, система балів і пакети документів — їхня кількість поза конкуренцією», — зізнається лікар.

Безкоштовна медицина та будівництво нових доріг не таке вже й чудо, проте українська влада на це не спромоглася.

Сонце і море

Чи вдався курортний сезон? При тому що цей регіон ніколи не був курортним, севастопольці сходяться на одному: спад був (сперечаються про динаміку, але сходяться на тому, що з України прибула максимум одна третина гостей в порівнянні з попереднім роком) і приїхали не ті люди (менш платоспроможні, більше з Росії).

«Багато севастопольців видихають з полегшенням, бо туристи не «паскудять» місто», — каже Коваленко.

Севастополь, торгова ятка

Українська їжа

Йду на ринок, щоб подитися чи схудла продовольча корзина городянина. «Паспорти всі отримали, в плані цін повна ж ... па, майже все подорожчало!», — емоційно каже Анна Мілісовська, місцева жителька.

Українські виробники не відмовилися від півострова і постачають відносно дешеву продукцію у мережі на зразок «Фуршет», АТБ і «Сільпо». На відміну від McDonalds, вони з Криму і Севастополя не підуть – вони не глобальні гравці і втримати ринок збуту для них важливо.

Ціни місцевих постачальників змінилися мінімально, переконує Олександр, у проросійських поглядах якого легко переконатись. «Хліб зараз коштує 16 рублів, ковбаса сирокопчена 157 р. за 520грамм, кефір український «Веселий пастушок» 900мл 44 р., згущене молоко 380 грам 35 р.», — деталізує він. За його словами, в Севастополь поступово приходить російська продукція. Особливо його захоплює краснодарська сметана.

Втім, на думку Ірини, ціни піднялись середньому на 30-40% і постійно змінюються. «Свинина коштувала від 45 гривень, зараз від 195 рублів, — деталізує вона. — Картопля була від 4 гривень, зараз від 30 рублів; рис раніше 10,50 гривень, тепер 50 рублів і вище; полуниця і черешня нижче 60 і 80 рублів не опускалися. Раніше вони коштували від 13 і 8 гривень відповідно».

Проблема з високими цінами жителі міста приписують спекулянтам і «баригам», які наживаються на людях. Ірина зітхає, що до влади майже ніхто не має претензій.

Бізнес: працюємо з Україною

Тим часом приватний севастопольський бізнес намагається підтримувати ділові відносини з континентальною Україною. «Тому що дешево! — пояснює Коваленко, який вже сьомий рік працює у фірмі, що продає і обслуговує фільтри для води. — Як тільки постачання з України припиниться, ціни знову злетять вгору».

Слова Коваленко підтверджує його знайомий, Роман Пащук, фахівець з корпусних меблів. «ДСП і фасади ми продовжуємо закуповувати в Україні, так як, якщо везти з Росії, буде дуже дорого», — говорить він і пояснює кроки свого підприємства економією і боязню втратити старих-нових замовників.

Тимчасові труднощі

«Севастополь — це вітрина Російської федерації, — переконує пенсіонерка Катерина. — Тому до нього буде особливе ставлення». Вона права на 100%. Незважаючи на це, жителі міста, в основному, живуть гірше за простих росіян в будь-якій області РФ. «Атмосфера в місті позитивна, багато хто відчуває зміни на краще, — не приховуючи усмішки зізнається Олександр. — Стало зрозуміло, що держава дбає про своїх громадян, і люди відчувають заспокоєння від того, що їх ніхто не «гнобить» і не катує своїми порядками, як це було в Україні».

Що ж стосовно черг, плутаниною з паперами, підвищенням цін і все більшою замкнутістю від світу Росії і Севастополя зокрема, то, переконує Мікаелян, жителі знали, на що йшли. «Коли севастополець голосував на референдумі, він прекрасно усвідомлював, що доведеться зіткнутися з якимись дрібними труднощами в цей перехідний період, — міркує він. — Тому і розмови про це тепер не мають ніякого сенсу».

Рішення усіх цих проблем Мікаелян і його друзі пов'язують з будівництвом моста в Керчі, який, імовірно, в 2018 році нарешті з'єднає по суші Крим і Росію. Цієї ж зими не буде нічого: ані аеропорту (окрім напрямків на Москву та менш дрібні центри цивілізації), ані поромної переправи, ані сухопутного коридору.

«Особисто я вважаю, що стало значно краще», — погоджується з Мікаеляном севастополець Дмитро Тянніков.

«Нові» росіяни продовжують боротися з труднощами «перехідного періоду» і кажуть: «Лише б не було війни!».

Думка місцевого українця

Мартин Богун, мешканець Криму, свідомо ховає свої справжні ім’я та прізвище від окупаційної влади

Якщо говорити про порівняння Севастополя і Криму в цілому, то Севастополь після окупації дійсно став «вітриною». Тут набагато безжальніше викорінюється все українське. Тут ніколи не було татарського чинника (репатріантів фактично не допускали в режимне місто).

І головне: з катастрофічною зміною системи постачання Криму Севастополь з «останнього тупика» перетворився на початкову точку транзитного постачання. Нехай й і дуже слабкого.

Навпаки, міста Джанкой та Красноперекопськ із жвавих транзитних пунктів перетворилися на тупикові точки, і ціни на продукти там зростають швидше навіть порівняно з іншою частиною Криму...

Матеріал підготовлено за сприяння фонду National Endowment for Democracy (NED)

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!