Уряд залатав бюджет, але справжніх реформ немає (ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 17733 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/08/2014Дата публікації

Державний борг зріс на 143 млрд. грн. Витрати на війну збільшуються, на все інше зменшуються. Доходи за 1 півріччя виявилися меншими, ніж очікувалося. Біженці потребують бюджетної допомоги. Десятки тисяч призваних до армії та добровольців з точки зору економіки також отримують з бюджету, а не платять до нього податки. Уряду вдалося переставити деякі латки і першочергові видатки, мабуть, будуть профінансовані. Маємо надію, що МВФ оцінить ці зусилля.

Автор: Володимир Рапопорт, графіка: Діана Єременко

Доходи та видатки бюджету збільшуються на 4.8 млрд.грн .

Таким чином доходи складуть 377.8млрд. грн, а видатки – 441.6 млрд. грн., дефіцит залишиться у сумі 63.8 млрд. грн

Значно збільшена гранична сума державного боргу – на 143 млрд. грн. до 806.7млрд. грн

Що спонукало до таких значних змін? Війна у Донбасі потребує додаткових витрат.

Резервний фонд Кабміну збільшується на 11 млрд. грн. для фінансування армії та відновлення визволених територій Донбасу. Всі інші видатки, відповідно, зменшаться на 6.2 млрд. грн.

Той бюджет, що новий уряд склав у березні, не виконується.

Доходи бюджету за 1 півріччя виявились меншими, ніж очікувалось.

2 головні причини невиконання бюджету – це продовження спаду в економіці та бойові дії. Дотичні – падіння курсу національної валюти, продовження рецесія в Росії та інших економічно важливих для України країнах.

Зрозуміло, що війна зменшує українську економіку та державний бюджет. Усі галузі економік 2-х потужних областей не працюють зовсім або частково. Люди не отримують зарплати та не платять податки. Навпаки, біженці потребують бюджетної допомоги.

Десятки тисяч призваних до армії та добровольців з точки зору економіки також отримують з бюджету, а не платять до нього податки.

Де реформи? Головне питання, яке вже варто задавати премєру Яценюку

Між іншим серед добровольців багато економічно активних людей, які до цього чимало виробляли та платили. Окрім того, що армія потребує нових озброєнь, яких не бачила вже більше 20 років, матеріально-технічного забезпечення та т.ін. Гарна армія – дорога річ. До речі, саме тому багато європейських країн обрали колективну безпеку (НАТО).

Українська економіка почала падіння з середини 2012 року і не виходить з цього стану до цих пір.

Промисловість, будівництво, оптова торгівля зменшують виробництво вже 3-й рік поспіль. В минулому році допоміг нечуваний врожай – сільське господарство показало зростання. В цьому році врожай також добрий, але не настільки, як в минулому, і сільське господарство поки що також падає.

На світових ринках не відбувається зростання. У Росії рецесія і інвестиційні товари, які зазвичай складають основу українського експорту до Росії, не мають попиту – вистачає власних (це окремо від політичних перешкод для українського експорту до РФ). Зростання на ринках металу також немає. Падіння експорту до країн СНГ та інших традиційних ринків не компенсується поки що зростанням експорту до Європи та Південно-Східної Азії, хоча тенденції є.

Тобто зовнішні чинники, які призвели до кризи у 2012 року нікуди не поділися і продовжують впливати. Тому що головним фактором української кризи є відсутність реформ. Завищений перерозподіл через бюджет, завеликий державний апарат, що працює на себе, а не на суспільні потреби, великий та неефективний державний сектор. І нічого не змінюється. А світова кон’юнктура не покращується.

Поставши перед необхідністю зменшити витрати та знайти гроші на бойові дії, влада звернулась до міжнародних інституцій, які також в обмін на гроші вимагають реформ та зменшення витрат.

Результатом стала необхідність змін до бюджету.

Уряд зменшив заплановану раніше суму збору податків.

Податку на прибуток заплановано зібрати менше на 2.8 млрд. грн

ПДВ – на 8 млрд. грн.

В нових показниках збору податків враховано як зменшення збору в результаті економічного падіння, так і нові умови оподаткування, які мають збільшити збір.

Так планове падіння збору ПДВ у 8 млрд. грн – це сума падіння цього збору через кризу і збільшення за рахунок змін у оподаткуванні. Уряд планує зменшити відшкодування на 1.8 млрд. грн за рахунок експортерів зерна. До листопада діє режим звільнення від ПДВ при експорті зерна, в результаті відшкодування не відбувається. «Звільнення від ПДВ» звучить оптимістично, але на практиці це означає, що аграрії не отримують відшкодування цього ПДВ.

Новий закон продовжує цей режим «звільнення» до кінця року. Ще на 0.4 млрд. грн планується збільшити збір ПДВ за рахунок виробництва лісоматеріалів, білетів на поїзди Інтерсіті та інших галузей, які раніше не платили цей податок, а тепер будуть платити.

За рахунок готельного бізнесу планується збільшити збір податку на прибуток підприємств. бо готелі до сьогодні не платять цей податок.

Де Уряд знайшов гроші?

Збільшення податку на доходи фізичних осіб має додати до бюджету 6.2 млрд. грн З них 3.3 млрд. грн додає новий податок на відсотки з депозитів у банках (а також дивідендів, виграшів у лотерею та т.ін) і 2.9 млрд. грн – «військовий» податок на зарплату у розмірі 1.5%.

Зростання акцизів планується на 0.3 млрд. грн за рахунок збільшення акцизів на сигарети без фільтра та цигарок та на слабоалкогольні напої вище 8 градусів міцності.

Збільшення плати за користування надрами маж збільшити доходи бюджету на 4.8 млрд. грн. Це результат збільшення плати при видобуванні нафти, газу, залізної руди. Майже 4 млрд. грн. заплановано додатково отримати в рамках програм допомоги від ЄС.

Збільшення боргу, зокрема, заплановано для фінансування Нафтогазу. На 96.6 млрд. грн заплановано випустити ОВДП для збільшення статутного фонду Нафтогазу (біло заплановано 33.3млрд. грн) і додатково 11.1 млрд. грн. для виплати місцевих органів влади з метою розрахунків з Нафтогазом та компенсації різниці між тарифами на тепло та ціною енергоносіїв (було заплановано 3.8млрд.грн).

Зменшення видатків

Із суттєвих сум:

На 1 млрд. грн зменшуються дотації вугільній галузі. У минулому році на це пішло з бюджету 13 млрд. грн, на поточний рік було заплановано 12 млрд., тепер буде 11. Мотивація – зростання ціни вугілля зменшує потребу в дотаціях. (Навіщо їх взагалі платять – питання риторичне).

На 2 млрд. грн зменшилось фінансування екологічних заходів, включаючи утилізацію транспортних засобів.

На 2 млрд. грн зменшились виплати до Пенсійного фонду – як на виплату спец пенсій, що фінансуються з бюджету, так і дотації фонду. Уряд планує покривати дефіцит ПФ коштами інших соціальних фондів – тимчасової непрацездатності та безробіття, тобто фактично, зменшуються саме їх ресурси.

На 580 млн. грн скорочуються видатки на державні контролюючи органи. Всім державним контролюючим органам, окрім податківців, до кінця 2014р. заборонено проведення перевірок без рішення Кабінету Міністрів.

Так, наприклад, фінансування фітосанітарної служби зменшено на 164млн.гр (правда, 2млрд. грн залишилось), гірничого надзору – на 88млн. грн і т.ін.

Зменшені видатки на різні державні програми, на підготовку кадрів та інші подібні цілі. В цілому органи влади отримують менше на 400 млн. грн.

Прибираються доплати до зарплати депутатам та іншим чиновникам. що зменшить видатки бюджету на 33 млн. грн.

З іншого боку ряд видатків довелося збільшити. Так через падіння курсу збільшилися зобов’язання України, номіновані у іноземній валюті.

Таким чином Уряду вдалося перелицювати бюджет, переставити деякі латки і першочергові видатки, мабуть, будуть профінансовані. Маємо надію, що й МВФ оцінить ці зусилля.

Реформ як не було, так і немає.

Це добре, що зменшуються виплати колишнім чиновникам. Але це приносить в бюджет десятки мільйонів, а потрібні мільярди.

Революційні зміни у лютому, військові дії зараз дають потужні імпульси для значного зниження податків і видатків бюджету. Але цього не відбувається.

Замість цього йде збільшення податкового пресу, який і без того не підйомний для слабкої української економіки. І йде скорочення витрат для існуючих бюджетних закладів. Притому що вони й так достатньо не забезпечені.

Так кількість державних службовців не зменшують, але їм зменшують зарплати, пропонують неоплачувані відпустки. Тобто і не звільняють, щоб людина шукала іншу роботу, і заробляти не дають. Навіщо? Щоб вже ні в кого не виникала думка, що державні службовці в Україні мотивовані своєю зарплатою та з неї живуть? Як в радянському анекдоті здивовано питали у завмага «Так Вам ще й зарплату платять»?

Якщо є державна служба, у її співробітників має бути пристойна зарплата за забезпечення всім необхідним. Але чимало тих служб не потрібні разом із своїми функціями та співробітниками. І їх треба не в неоплачувану відпустку відправляти, не надбавки знімати, а звільняти, а службу розпускати.

Найбільші видатки бюджету йдуть на освіту, соціальну допомогу та медицину.

В Україні кількість шкіл зменшується значно повільніше, ніж кількість учнів. А кількість студентів взагалі в рази більше, ніж у 1990 році при меншій кількості молоді. В нас половина вищих навчальних закладів не має фахівців для підготовки магістрів, тим більше, аспірантів. Але готують і отримують бюджетні гроші. І нічого не змінюється. Новий набір – знов всі приймають.

Стоять лікарні без обладнання та кваліфікованих лікарів. Люди лежать тижнями, чекаючи черги на УЗІ чи інші дослідження. Світова практика – всі дослідження за 4 дні. В нас – до місяця. Апарат зламався, треба їхати в іншу лікарню. За аналізи, процедури платити. А що оплачує бюджет? Мізерні зарплати персоналу та комуналку? Фактично, послуги гуртожитку? Навіщо?

Така сама ситуація з податками. Декларується скорочення податків. Але поки що їх збільшують.

Декларують спрощення адміністрування. Але поки що його ускладнюють.

Разом з бюджетом прийнятий закон про електронне адміністрування ПДВ. Прийнятий варіант ще гірший, ніж пропонувалось у Концепції реформ. Жодних документів не скасовано, навпаки, додані складні процедури при видачі накладних, суми ПДВ заморожуються на рахунку іноді на невизначений строк.

Введений податок на відсотки з депозитів. Платити будуть всі, перераховувати – банки. Вкладник може навіть не дізнатися, просто відсотків виплатили менше.

Додано військовий податок с зарплати.

Армії потрібні кошти, але ж відрахування із зарплати працівників і раніше були поза межами можливого. Чому додатково платити на армію мають ті, хто отримує зарплату, а не всі?

Бюджет планує отримати нового податку 2.9 млрд. грн Є відчуття, що за 5 місяців війни волонтери зібрали на армію значно більше і будуть збирати ще. Це б можна було якось узаконити, легалізувати. Обрали протилежний варіант? Хоча Порошенко обіцяє внести законопроект, котрий звільняє від оподаткування зібрані на банківські картки благодійні внески. Подивимось, чи дотримається слова.

Збільшення акцизу на видобування нафти та газу – знов таки, якщо Україна хоче позбутися залежності від імпорту енергоносіїв, треба збільшувати власне видобування. А зростання ставок податків діє в протилежний бік, примушуючи до зменшення власного видобування. Плата за видобування залізної руди в період її значного здешевлення на світовому ринку не дуже логічна, тим більше, що 4 місяці тому її вже збільшували.

Зростання податків не любить ніхто. Але в сьогоденній Україні податки й без того завищені. Державні гроші проїдаються та розкрадаються. Але видатки бюджету не зменшуються.

Така бюджетна політика не має перспектив

Кажуть «Так війна». Саме тому що війна, є шанс припинити марнотратство, зменшити видатки, які мало що дають суспільству, змінити роботу державного апарату з «роботи на себе» на «роботу для суспільного блага».

І про корисне

«Кабінету Міністрів України до 1 жовтня 2014 року надати Верховній Раді України проекти законів України щодо перегляду функцій та повноважень контролюючих та дозвільних органів з метою приведення їх до стандартів Європейського союзу, та внести зміни у власні нормативно правові акти з метою усунення дублювання функції, скорочення обсягу функцій та обсягу контрольно-наглядової роботи та відповідного скорочення чисельності».

Ось з цього б почав наш Кабмін наприкінці лютого, у травні б вже закон прийняли, можливо, в нас би не було частини теперішніх проблем. Але добре, що прийняли таке доручення Тепер важливою щоб виконали.

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!