Пять ідей для пішохідного Києва. Жоден з кандидатів не додумався

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 64027 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 15/05/2014Дата публікації

Хрещатик, квартал біля Ярославового валу мають стати пішохідними вулицями. Прибрати автомагістралі з правого та лівого берегів Дніпра, зробити там прогулянкові зони. Лавру і Арсенал об'єднати у музейний квартал. Очистити Либідь і зробити біля неї парк. Кандидати і партії бомблять киян однаковими і часто загальними гаслами, ніхто не думає, як зробити Київ по-європейськи затишним і комфортним містом.

Ідеї: Анатолій Бондаренко, Ігор Луценко, Тарас Шамайда, Роман Кульчинський; малюнки Ярослав Ващенко

Набережна: «Автомобілі, на вихід!»

Через рік або через десять – рано чи пізно необхідно буде прибрати шосе з правого берега Дніпра, котре фактично знищує чудовий ландшафт від Подолу і до мосту Патона, робить його малопридатним для подорожей пішки чи велосипедом.

У багатьох передових містах світу цю типову містобудівну помилку – розташування великих транспортних магістралей вздовж водойм – вже виправляють, намагаються ховати набережні магістралі у тунелі, звужувати, змінювати їх на парки та прогулянкові зони. Для цього, звісно, слід попередньо подбати про те, щоб зменшити жителям необхідність інтенсивно користуватися автомобілями.

Рельєф київських гір та наявність могутньої ріки – це не стільки проблема, скільки колосальна можливість для розвитку рекреаційного потенціалу Києва. Набережне шосе варто сховати у тунелі, нагорі розташувати прогулянкову, велосипедно-пішохідну зону з зеленими насадженнями, максимум – з легкими будівлями. Таким чином, у Києва з’явиться справжнє узбережжя, що чимось нагадуватиме південний берег втраченого Криму – стрімкі зелені схили з парками, клумбами, спортивними та відпочинковими зонами, фонтанами, кафе і ресторанами спускатимуться до відкритого водного простору.

Музейний простір на Печерську

Печерські пагорби – ідеальне місце для створення музейного простору світового рівня. Така можливість просто напрошується з огляду на неповторні ландшафти Печерська і концентрацію пам’яток та закладів культури, які вже діють на цій території. Залишається лише поєднати ці об’єкти єдиною концепцією і додати необхідні інфраструктурні елементи.

Природним ядром музейного простору на Печерську є Києво-Печерська Лавра і Мистецький Арсенал, які знаходяться в серці Київської фортеці.

Вали фортеці, значною мірою збережені до наших днів, можна відновити по всьому периметру, вони самі по собі можуть стати цікавим туристичним об’єктом. В Лаврі, крім чудових церковних споруд, уже діють

музеї історичних коштовностей, декоративно-прикладного мистецтва, книги та друкарства та інші.

Треба лише, щоб влада не намагалася викинути ці музеї на догоду московській церкві, а, навпаки, обмежила сваволю УПЦ-МП в цій українській святині. Немає жодних причин, чому б заклади культури і церква не могли гармонійно співіснувати в Лаврі, як це відбувається по всій Європі. Завершення реконструкції «Мистецького Арсеналу» перетворить його на грандіозний музейний комплекс.

Поруч з основною будівлею можна створити сучасний кіно-концертний зал, дитяче містечко та інші об’єкти (частина яких може розміщуватися під землею). Галереї «Арсеналу» можна наповнити як експонатами з інших музеїв (у т.ч. тих, що не припадають пилом в запасниках за браком площ), так і творами з приватних колекцій та змінними виставками. А окремі шедеври українського мистецтва держава має викуповувати по всьому світу.

Вулиця Лаврська (якій, до речі, слід повернути ім’я Івана Мазепи) природно поєднує Лавру й Арсенал і має безумовно стати пішохідною. А поверненню Мазепиним мурам, що оточують Лавру, первісного вигляду – з бійницями по всьому периметру – зробить їх значно симпатичнішими.

Всередині величезної пішохідної зони, оточеної валами Київської фортеці, окрім численних об’єктів Лаври та Мистецького Арсеналу, опиняться й інші заклади, такі як «Майстер-клас» та Музей Івана Гончара.

Кілька п’ятиповерхівок, які радянська влада встигла втулити в цій унікальній місцевості, доведеться знести.

Зовні валів музейний простір доповнять уже існуючі Церква Спаса на Берестові, галерея «Лавра», Музей пам’яті жертв Голодомору з одного боку і Співоче поле та музей Великої вітчизняної війни з іншого. Концепцію і назву, останнього, слід, звичайно, змінити. Це міг би бути музей військової історії України – від найдавніших часів до сучасності, звільнений від комуністичної пропаганди.

Як усередині, так і навколо музейного простору знайдеться чимало місця і для об’єктів туристичної інфраструктури, і для прогулянкових зон, де люди зможуть відпочити у тиші і помилуватися неповторними ландшафтами.

Володимирська і Ярославів вал

У світі немає жодного пристойного міста без пішохідного кварталу в центрі, або декількох таких кварталів. Де у Києві квартал наповнений кафешками, ресторанами, нічними клубами галереям і книгарнями? Питання риторичне, бо такого кварталу немає. Його основою можуть стати вулиці Володимирська і Ярославів вал.

Пішохідну зону варто розширити і на сусідні маленькі вулички. Кав’ярні це ті місця де народжуються ідеї, які потім приносять мільйонні прибутки. До того ж місто з бурхливим богемним життям приваблює до себе талановитих людей. А це і є найцінніший актив у сучасному світі.

Русанівська і Дніпровські набережні

На Русанівці чудова набережна. Проте вона відрізана від людей. Щоб попити каву над берегом потрібно щоразу «зустрічатися з кармою» в образі автомобіля на швидкості. Пішохідні переходи не допомагають, а до світлофорів іноді доводиться йти з кілометр.

Як і скрізь у Києві сквер над Дніпром фактично відрізаний від міста.

Теж саме стосується і житлових кварталів біля Дніпровської набережної. Інтенсивний рух у шість смуг надійно ізолює місто від Дніпра.

Лише один штрих у плануванні міста і все зміниться. Проїжджу частину ліквідовуємо і на її місці створюємо пішохідну зону з кав’ярнями і столиками з видом на горби і будівлі Правого берега.

Потоки машин можна пустити по вул. Григоренка, там вже є виїзд на новий міст. Григоренка можна з’єднати із вулицею Березняківською і замість захаращених гаражів зробити транспортну магістраль поруч із залізницею. Люди отримають місце для прогулянок, а дві (залізнична і автомобільна) транспортні артерії проходитимуть поруч. Це дає додаткові переваги при залучення заліниці у мережу громадського транспорту міста.

Автомобілістам стане менш зручно? Можливо, але мешканцям стане комфортніше, Київ наблизиться до європейських міст, ціни на нерухомість поблизу зручної для прогулянок набережної зростуть.

Червоною лінією позначено потенційну магістраль. Вона проходитиме повз пустирі, гаражі і залізничні колії. Натомість киянам повернеться доступ до Дніпра

Річка Либідь

На ділянці від вул.. Льва Толстого до вул. Іллі Еренбурга річка Либідь тече досить далеко від залізничних колій, щоб біля неї можна було гуляти. Та навколо неї потворні гаражі. Звичайцно їх потрібно знеси. Річку звільняємо з бетону і навколо неї створюємо парк. Либідь підсвічуємо прикрашаємо скромними фонтанами. Звичайно, щоб цей кусочок виглядав затишно вся річка повина бути чистою. І її потрібно такою зробити.

Про відновлену річку у Сеулі читайте тут Мер після цього став настільки популярним, що його обрали президентом. Для Кличка це мабуть заскладно.

Це лише частина того, що можна зробити в Київі: є ідеї робити технопарки в пайоні КПІ, бізнес-центи на Рибальському острові і на Лівому березі, арт-простір на місці промзони на Видубичах і багато інших ідей, які зроблять Київ принципово іншим. Шкода, що політики їх не обговорюють. Хоча з іншого боку політики намагаються говорити те що від них хочуть чути суспільство.

****

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Бажано б не забувати про старих та інвалідів, а також травмованих\поранених, які тимчасово пересуваються на милицях - для них "пішохідні зони" створюють не комфорт, а величезну проблему, якщо треба кудись дістатися в межах такої вулиці.