Люстрація судів. У країні ідуть бої за чесні суди, успіхи перемінні

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 56612 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 30/04/2014Дата публікації

«Неможливо вилікувати рабів, яких ти звільняєш, а вони біжать назад в рабство».Деякі суди очолюють чесні голови, але в більшості випадків рядові судді бояться сказати «НІ» колишнім керівникам-корупціонерам і обирають їх знову. Та громадськість не здається. Стаття про те в чому полягає «продовження Майдану»

Суддів вивчав: Сергій Демчук

8 квітня Верховна Рада ухвалила закон «Про відновлення довіри до судової влади України», тим самим звільнивши керівництво всіх судів держави. Передбачалося, що судді тепер оберуть (керівник адміністративного суду не призначається «згори», його обирають колеги) собі нових не корумпованих і не заплямованих керівників.

Та сподівання не виправдалися. В Люстраційному комітеті, який очолює громадський активіст Єгор Соболєв кажуть, що вони ще не зібрали всю інформацію по нових суддях і не підрахували, але перше враження таке, що "серед тих, кого вже встигли обрати, - більшість старих керівників".

Активісти з урядового Люстраційного комітету намагаються забезпечити умови для того аби збори суддів проходили чесно без тиску і підкупу.

Навряд чи можна було очікувати, що ті люди, які роками були, що називається, «при ділах», не спробують залишити все як було. Перейматися цим мають не тільки активісти громадських організацій, а всі ті, хто зазнали утисків від системи в кожному конкретному місті.

Війна за чесний суд: судді виходять з будівлі заблокованої активістами. Самооборона зірвала зїзд суддів, який мав відбутися за день до прийняття закону про "люстрацію суддів"

Ясно, що проблема не тільки в колишніх керівниках, які зуміли втриматися на своїх теплих місцях, а й у рядових суддях. Останні замість того, щоб обрати поміж себе нових людей, і працювати чесно та створювати дійсно незалежний суд проголосували за представників «старого стилю». Висновок простий більшість суддів не здатні бути власне суддями, вони по життю підлеглі, раби фактиично.

Війна за Вищий адміністративний суд

Показовою є ситуація у Вищому адміністративному суді, де зіткнень самооборони Майдану з державною службою охороною 17 квітня вдалося уникнути лише завдяки рішенню суддів розійтися і не обирати нового голову. Як відомо, в цьому суді свою кандидатуру висунув Микола Кобилянський, колишній представник Януковича у Вищій раді юстиції. Звісно багатьма людьми, які вважають, що «Майдан не повинен розходитися», це було сприйнято як плювок в обличчя.

Проте, навіть попри бурхливі події 17 квітня, у Вищому адміністративному суді діють за старими зразками, відмовляючись організовувати прозору процедуру обрання голови, на чому наполягають громадські активісти. Наразі навіть невідомо, коли почнеться засідання.

«За нашою інформацією дату засідання не називають навіть суддям, кажуть, мовляв, будьте напоготові, я б навіть сказав на стрьомі. Суддям за годину до зборів мають повідомити, коли зібратися. Звісно, ми так само отримаємо цю інформацію і будемо протидіяти», - запевняє голова Люстраційного комітету Єгор Соболєв.

Суди, які вдалося відстояти

Тим не менше в людей, які з листопада воюються за нову країну, є привід для оптимізму, оскільки навіть в Апеляційному суді Донецької області відмовилися обирати ставленицю Пшонки й 23 квітня обрали новим керівником суддю цього суду Олександра Агеєєва.

У багатьох вищих судах, хоч і не без допомоги самооборони й спільноти правників, вдалося не допустити обрання представників режиму Януковича. Змінилося керівництво Вищого господарського суду, який, як відомо, був головним інструментом для пресування бізнесу, та Вищого спеціалізованого суду з цивільних та кримінальних справ.

Новими керівниками там обрали Богдан Львов (суддя військового суду Центрального регіону України, з 2004-го суддя ВГСУ) і Борис Гулько (суддя судової палати у цивільних справах, очолював Шевченківський районний суд м. Києва, що за кількістю резонансних справ поступається лише Печерському…) відповідно. Опитані ТЕКСТАМИ адвокати позитивно оцінили ці призначення: «Бориса Гулько нормальна виважена людина», - розповів адвокат Ростислав Кравець. Про Богдана Львова опитні нами правники теж нічого поганого не чули. Гугл теж не знає компромату на них.

Суспільство матиме нагоду оцінити їхню діяльність. І схоже вони це теж усвідомлюють. Наприклад новобраний голова ВГСУ Богдан Львов на питання «Текстів», як ВССУ вдалося зламати корупційні зв’язки і обрати нового керівника відповів, що серед суддів теж є люди:

«Судді також є членами суспільства, яким не байдуже, що відбувається в країні, - переконаний Богдан Львов. - Разом з усіма громадянами України ми розуміємо необхідність підтримання в державі справедливості, законності, незалежності та неупередженості. Це, на мою думку, й вплинуло на результати виборів. Водночас стосовно планів на майбутнє, то сподіваюсь, що ми разом зможемо відновити суд та довіру суспільства до нього. Але краще за слова про це мають свідчити вчинки, які відбудуться незабаром».

За законом Майдану громадськість переходить у наступ

Активісти обрання нових голів (по персоналіям) не обговорюють принципово, щоб не склалося враження, ніби вони допомагають зайняти посади конкретним людям, мовляв, головне, щоб були не скомпрометовані. «Як показали вибори у Вищому господарському суді, де настільки сильною була влада Татькова (голова Вищого господарського суду, звільнений законом «Про відновлення довіри…»), є судді в яких вистачило розуму й сміливості випрямити спину, стати справді незалежними й обрати нових керівників.

Виявилося, сказати НІ колишнім можна без проблем, - вважає Єгор Соболєв. - Коли судді не здатні вийти з під контролю свої керівників, треба з ними прощатися. А суди створити наново.

Неможливо вилікувати рабів, яких ти звільняєш, а вони біжать назад в рабство. Наші вимоги до судів дуже прості: не обирайте дискредитованих людей головами, навіть не розглядайте їх, як кандидатів; проводьте вибори за присутності громадськості; вільне висування й обговорення кандидатур. Якщо судді не здатні самі зрозуміти, що означає суддівська незалежність, за законами Майдану громадськість переходить у наступ».

Інші позитивні сигнали

Почалися бої й за творення Вищої ради юстиції й Вищої кваліфікаційної комісії, які обирають суддів і звільнюють негідних. Наприклад, в Одесі афганці зупинили спробу Сергія Ківалова зімітувати у своїй академії «наукову спільноту», яка його і Андрія Портнова висувала в Раду юстиції, звідки вони нагинали суддів.

За позитивний сигнал слід сприймати звістку від уповноваженої з прав людини Валерії Лутківської, яка оголосила, що її представник у Вищій кваліфікаційній комісії суддів буде обраний шляхом відкритого конкурсу.

Звісно, сподіватися на те, що умовно кажучи, двадцять київських активістів проконтролюють вибори голів у всіх судах України й допоможуть оновити всю систему не слід.

Тим не менше в багатьох містах прокидаються і громадяни і адвокати й навіть самі судді. Тому цей процес безумовно є перспективним. В цьому власне і є продовження «Майдану, який не хоче розходитися як 2005 року». Адже вже ніхто не сподівається, що прийдуть хороші дяді, напишуть хороші закони й будуть їх дотримуватися.

****

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!