Командири Брестської фортеці спочатку благають дати наказ, а потім переходять до німців. Це відбулося в Криму

  • 28422 Перегляди
  • 6 Коментарі
  • 23/03/2014Дата публікації

Місяць тому люди йшли без зброї на озброєний до зубів спеіназ. На смерть. І не чекали наказів тягнибоків, кличків чи яценюків. Тому що боролись за свою Батьківщину. І перемогли. В армії ті самі проблеми що в міліції, СБУ, державному апараті. Люди не хочуть і не можуть робити свою роботу як слід. А займати місце, отримувати зарплатню та потім хорошу пенсію хочуть. Саме таких особистостей виносили соціальні ліфти вгору.

Автор: Олександр Пінчук

Скажу відразу я вважаю, що війська з Криму потрібно було вивести давно. Але зараз не про це.

Критика влади по Криму у всіх на вустах. Основна претензія "немає наказів ... не знаємо як діяти". Але, шановні, це дуже дивно, адже військовий завжди має чіткі інструації, навіть коли не має можливості звязатись з командуванням. Вони викладені в статуті («в уставе» російською). Статут це закон для військовослужбовців. Не знаєш як діяти - відкрий статут і подивись. Якщо раптом забувся.

Що, в статуті не вказано як діяти за проникнення сторонніх на теритирію військової частини чи бойового корабля? Попереджувальний в повітря, потім вогонь на ураження. І для цього точно не потрібно отримувати дозвіл з Генштабу. І там де діють таким чином, за статутом, ніяких запоплень частин немає.

То може Генштаб заборонив використання зброї? Та ні, не заборонив. Навіть спеціально наказом дозволив. В Бельбеку он навіть наказ перед камерами зачитали. Одна спраава, коли атакують авіаційну яка в принципі не може відбити жоден штурм спецназу, тим більше за підтримки бронетехніки.

А от частина морської піхоти в Керчі може. Бо вона саме для штурмових дій і призначена. Але основна маса бійців частини та її командир не діяли за статутом, а просто зрадили. То може про це і варто запитати командира частини, а не вислуховувати його звинувачення на телемарафонах? Те саме питання слід задати командирам захоплених кораблів. І ще багатьом людям. В першу чергу офіцерам. В Криму, не в Геншабі.

Уявіть собі ситуацію. 1941 рік. Командири частин Брестської фортеці спочатку на всю країну благають дати наказ стріляти в німців, потім переходять зі своїми солдатами на службу до Вермахту та звинувачують свій Генштаб: "Ну, ви ж самі винні – наказів не давали … ".

Розумієте, робота солдата не стояти на плацу. І навіть не проводити навчаня. Робота солдата - воювати. Вбивати і помирати за свою країну. За це ми їм і платимо. Так само як пожежнику платять за гасіння пожеж, порятунок людей та майна з вогню. Просто війни останнім часом в нас траплись значно рідше за пожежі і ми про це забули.

Російський прапор на даху штабу ВМС України в Севастополі. 19 травня 2014 року.

Психологічно важко? Ну, то це війна, дєтка. А якби вас ще й вбивали, як на справжній війні, в Другу Світову, що легше було б? Чи може тоді б ви не тікали, не зраджували і не звинувачували в цьому інших? Ну – ну ...

Не влаштовують умови? Ну, то не працюй. Не приймай присягу. Знайди собі іншу роботу.

А цю роботу нехай роблять люди, які готові її робити. В нас таких досить. Місяць тому такі люди йшли без зброї на озброєний до зубів спеіназ. На смерть. І не чекали наказів тягнибоків, кличків чи яценюків. Тому що боролись за свою Батьківщину. І перемогли. І робили це абсолютно безкоштовно, до речі. Я переконаний, шановні, що ТАКІ люди в Криму б також перемогли. Бо не чекали б наказів захищати свою землю. А просто робили свою роботу.

Армія - це не літаки і танки. Того і іншого в нас досить. Це в першу чергу люди. І з людьми в армії ті самі проблеми що в міліції, СБУ, державному апараті. Головна проблема проста - люди не хочуть і не можуть робити свою роботу як слід. А займати місце, отримувати зарплатню та потім хорошу пенсію хочуть. Такі системи, такий відбір, такі люди.

Якщо ми не змінимо цю ситуацію, то за вторгнення Путіна на Схід побачимо схоже на те що й зараз в Криму. І накачування армії грошима та технікою, проведення навчань та мобілізацій цьому мало зарадить.

Найперше в армії нам потрібні відповідні люди на відповідних місцях. Якість людського матеріалу, а не кількість.

Коментарі 6

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Если бы армия начала бы стрелять что сейчас было бы? Подумай прежде чем писать. Конституцию почитай!!! если бы армия уже стреляла бы то уже не зеленые человечки были бы в Крыму, а ОСВОБОДИТЕЛЬНАЯ армия РФ!!! Читай законы, а потом умничай. А может забыли что было с СБУшником который защищал себя?? Военные не хотят из-за политических игрищ сидеть в тюрьме.

Я не професійний військовий але устави читав - викладачі в погонах змушували :). Статути Конституції цілком відповідають. Якщо тобі здається, що я за військове повернення Криму аля Арестович / Гриценко, то помиляєшся. Стаття зовсім не про це.
В цілому (з купою локальних запитань, звичайно) військова стратегія нашого керівництва щодо поточної агресії адекватна.
Плювати на те, що воєнниє хотят / нє хотят - нехай роблять свою роботу. Їм за неї платять.

Ну, а що робити? Спостерігати, як освободітєлі відновлять ссср в колишніх границях?
Нікому не хочеться стріляти, але захоплення боєздатної ВЧ без бою виглядає більш ніж дивно.

Ще один момент: військові статути не заперечують, а й мотивують особисту ініціативу командирів.
Чому хтось сам піднімає морську авіацію і перекидає її на материк?
Чому командир морського тральщика сам, без наказу, намагається відтягти затоплені кораблі на Донузлаві? І чому інші цього не роблять?
Чому командири кораблів НЕ намагаються самі, без наказу прориватись з Севастопольської бухти?
Чому стоять біля причальних стінок, а не віддходять від них?
Чому не використовують артустановки кораблів за спроб штурму? Не мають наказу на використання зброї?
І чому командир бригади без наказу наказує кораблям на Донузлаві підійти до причальних стінок?
Ініціатива, шановні, вона така різна:
- вона або є;
- або її немає;
- або вона взагалі не в той бік.
І щодо цього всього потрібно включати мозок та отримувати на ці питання відповіді.

Для тих хто не знає - автор дуже давно цікавиться військовою тематикою, дещо в ній розуміє і пише на військову тематику для ресурсу далеко не вперше :).

Начебто все добре. Але не до кінця.
Окрема частина може в оточенні відбиватися, як Брестська форетця. Але й для цього повинна отриматинаказ на ведення бойових дій. Бо 22 червня такий наказ був до всіх доведений. До цього був наказ не відповідати на провокації - і не відповідали.
Але в даному випадку. не 1 частина, а армія. З боку РФ йде планування операцій, підбір виконавуів, розподіл функцій. З українського стоїть частина і чекає невідомо чого. Ніякої взаємодії різних частин, ніякої підтримки з материка.
І причина та сама, що автор написав. Наше керівництво ЗС не планувало ніколи операцій, не організовувало взаємодії, потреби не було, їх не для того підбирали. Їх так само треба підбирати заново.

Владимир, а після того як отримали окремий наказ на захист баз та кораблів та використання зброї, що тоді його виконувати заважало?
Що заважало виконувати статут без будь-яких додаткових наказів?
Памятаєте приказку про танцюриста? Про це мова.
Приклад Брестської фортеці всім дуже добре відомий. Тому він і використаний.