Д

Долар вже 10 грн. Та передумов для подальшого зростання курсу немає.

Минула влада думала не про спасіння гривні, а про рейтинг на початку 2015 року. Закономірний результат – вона не дожила до 2015 року. Під час паніки 18 -22 лютого банкам видавалися кредити рефінансування. Надлишкова гривня стала тиснути на валютний курс. Сьогодні він доріс майже до 10 грн./$. На курс впливає три чиники: відтік інвестицій, міжнародна конюктура та діяльність НБУ

Автор: Володимир, учасник спільноти ТЕКСТІВ

Крах режиму Януковича 18-22 лютого спричинило різке падіння курсу гривні відносно не тільки твердих валют, але й відносно рубля. Це і природна реакція на політичні катаклізми, і результат дій НБУ. Через бойові дії в центрі Києва закрилися банківські установи, у т.ч. головні офіси. Банки стали вводити обмеження по видачі готівки.

Апогей паніки був у четвер 20 лютого, коли у працюючих банкоматів вишукувались черги, в магазинах скупляли товари. НБУ вимушений був допомогти банкам. Були зменшені обов’язкові резерви, які банки вимушені тримати на своїх коррахунках в НБУ.

Сьогоднішній курс гривні вже навіть завеликий, того зростання, що відбулося у середині лютого могло б бути достатньо для успішної конкуренції експортерів на світовому ринку і виправлення торгового балансу. Але тут потрібні активні дії нової влади.

Технічний Уряд, який би дбав про економічну активність та фінанси країни, а не про поточні рейтинги, міг визволити енергію українців і направити її на розбудову економіки. Тоді б курс гривні менше залежав би від світових подій а більше – від нашої активності.

Падіння курсу до середини лютого

До 18 лютого знецінення гривні було мало пов’язане з поточними політичними подіями. Воно мало бути здійснене вже давно. НБУ його втримував штучно, заради чого витратив мільярди доларів валютних резервів.Це результат економічної політики держави на протязі багатьох років, на яку наклалися події глобального ринку.

Вже багато років імпорт товарів та послуг з України значно перевищував експорт. У 2012 р. за даними НБУ дефіцит складав 14млрд.$, у 2013р. – 15млрд.$ (Держкомстат надає трохи інші цифри, але тенденція та сама). Цей дефіцит частково покривався надходженням фізичних осіб у вигляді зарплати та переказів.

Інше джерело покриття – інвестиції з-за кордону та кредити. Реальні інвестиції з кожним роком зменшуються з огляду на інвестиційний клімат країни. Вже другий рік поспіль ми кожний місяць чуємо як Україну полишають закордонні банки та міжнародні кампанії.

Вони не ховають причин – їх бізнес виявився незахищеним перед зазіханнями державних регуляторів та бізнес-партнерів, близьких до влади. В умовах зменшення економічної активності в країні (ВВП не росте с середини 2012р.) залишатись в країні втратило для них будь-який сенс.

Між іншим, у 2010р. багато хто прогнозував, мовляв, Янукович відновить вертикаль влади і інвестиції в Україну збільшаться. Виявилось, все навпаки – вертикаль відновилася, інвестиції зменшились.

Гроші тікають з бідних країн

Раніше баланс виправлявся за рахунок кредитів, що брав Уряд та приватний сектор, емісії цінних паперів. Але з лютого 2013р. такі можливості різко зменшились, бо США оголосила про плани скоротити «кількісне пом’якшення», тобто програму викупу своїх цінних паперів. В реальності ця програма скоротилася з 85 до 75млрд.$ на місяць наприкінці 2013р. і до 65млрд.$ 29.01 2014р.

Інвестори зменшили інвестиції в ці країни ще рік тому, коли США тільки оголосили про ці плани.

Коли скорочення стало реальністю, це викликало паніку у слаборозвинутих країнах, яка не обминула Україну.

Уряд оголосив, що у 2013р. платіжний баланс зведений з профіцитом у 2 млрд.$ замість дефіциту 4.2млрд.$ у 2012р. Але треба зауважити 3 млрд.$ російського кредиту у грудні та 2.6 млрд.$ боргу за російський газ. Тобто, насправді, дефіцит майже не зменшився.

Курс гривні підтримувався за рахунок резервів НБУ. Ще на початку 2011р. вони складали 34.5 млрд.$, а за 2013 рік скоротилися з 24,546 млрд.$ до 20,415 млрд.$.

У січні золотовалютні резерви Національного банку скоротилися на 12,78% і становили на 31 січня 17,805 мільярда доларів.

Перша причина падіння гривні – це неможливість підтримувати курс за рахунок скорочення золотовалютних резервів, а інших ресурсів для цього не було.

Подивимося на це з іншого боку. Курс продажу гривні на початку 2013р.складав 8,0335 грн/$, а на початку вересня він став 8,129грн/$, тобто збільшився на 1.2% Середня зарплата за цей самий період збільшилась на 8.7%. У 2012р. зростання зарплати (24% за рік) ще більше випередило зростання курсу (у листопаді він зріс на 3.2%, після чого НБУ адміністративно його повернула до початкового рівня).

Це збільшило доходи громадян і рейтинг Уряду, але отримавши ці гроші, люди йдуть до магазину купляти товари. 45% товарів у торгівельній мережі – це імпорт і доля імпорту зростає вже 5-й рік поспіль.

Серед 55% вітчизняних товарів чимало виробляється з імпортних матеріалів, комплектуючих. Зростання випуску не відбувається. ВВП стоїть промисловість падає. Тобто, збільшення зарплат викликає пропорційне зростання попиту на валюту. А джерел задоволення такого попиту немає.

Ще одною причиною падіння курсу є конкуренція на міжнародному ринку. Так, головними конкурентами на ринку металу для України є Туреччина та Росія, на ринку аграрної продукції – Росія та Аргентина.

За 2013р. курс турецької ліри до долара зменшився на 16,3%, а на середину лютого – ще на 3.7%

За 2013р. курс російського рубля до долара зменшився з на 7,6%, а на середину лютого ще на 7,7%.

В Аргентині влада ще з 2011р. обмежила можливість купівлі валюти, стримувавши завищений офіційний курс. Валюту можна було купити лише на чорному ринку вдвічі дорожче. Але і це не допомогло втримати офіційний курс і після скорочення резервів до 29,4 млрд.$, песо відпустили у вільне плавання, в результаті за 23-24 січня воно подешевшало на 13%.

Так само відпустив курс долара Уряд Казахстану.

Для порівняння, на 3.1.2013р. курс продажу гривні зріс лише на 2.4% - значно менше, ніж у конкурентів.

На момент початку неконтрольованого зростання 16 січня, курс продажу складав 8.34, тобто до початку року зріс лише на 1.4% значно відстаючи від зростання у інших країнах аналогічної долі..

В цих умовах для України не залишилось вибору, адже український експорт без зменшення курсу гривні програвав конкурентам у собівартості продукції. В умовах дуже слабкого попиту на міжнародних ринках це б ще більше пригнітило експорт.

Різке зростання курсу наприкінці січня – початку лютого є реакцією ринків слаборозвинутих країн на очікуване друге зменшення кількісного скорочення у США і чисто випадково співпало у часі з подіями на київському Майдані.

Зокрема, курс гривні до російського рубля коливався біля 0.25гр/р. і зовсім не падав, хоча в Україні Майдан, а в Росії стабільність та Олімпіада. Не кращі справи на ринках інших недорозвинутих країн – ПАР, Індії. Індонезії та т.ін.

Що в них спільного?

Всі ці країни, як і Україна, дуже залежні від експорту сировини та напівфабрикатів.

В період світового економічного буму ціни та попит на їх продукції зростають, великі надходження валюти дозволяють збільшити імпорт, збалансувати бюджет та підвищити рівень життя населення.

Напівдемократичні уряди вважають, що успіхи результат їх власної «професійності». Тому коли світовий економічний бум закінчується, попит на сировину різко падає, вони намагаються «продовжити бенкет» за рахунок запозичень та скорочення резервів в надії на диво – а раптом економічний бум повернеться? Бо якщо не повернеться, то розраховуватися буде нічим.

Саме це сьогодні і відбувається у світі.

Тобто різке зменшення курсу гривні на початку року є результатом всієї економічної політики українських урядів останніх років. Але, особливо, останніх 4-х років.

Це підтримка завищеного курсу гривні, необґрунтовані запозичення, мегапроекти, що не дають результатів, завищені бюджетні витрати, тиск на економічних агентів з боку провладних бізнесменів та державних регуляторів. Всі ці процеси були відомі фахівцям, але залишались за лаштунками для широкої публіки, доки не здетонував світовий ринок.

Як відреагував Уряд та НБУ?

Дивно відреагував. Спочатку НБУ припинив підтримувати гривню і вона швидко впала.

Але 28 та 29 січня вона трохи піднялася за рахунок інтервенції НБУ у розмірі 800млн.$. Обсяг торгів доходив до 4.7млрд.$ у день у той час, як в звичайні дні він не перевищував 1-1.5млрд.$. Пояснити логіку НБУ важко, якщо не брати до уваги корупційних мотивів. Мабуть нове керівництво НБУ пояснить, кому НБУ продав валюту по 8.4гр./$ при ринковому курсу на той час 8.8

Адже вже 30 січня гривня знову стала падати, досягнувши максимуму 5 лютого, коли вона продавалася по 9.05. Навіщо витратили 800млн.$?

З 7.02 НБУ ввів драконівські обмеження, які загальмують економічний розвиток країни сильніше, ніж політичні чи економічні негаразди.

Надходження на рахунки юридичних осіб дозволяються витрачати лише на наступний день. Виключення – бюджет, зарплата. Але, наприклад, сплачувати кредит не можна, відсотки, пеня буде продовжувати нараховуватися.

Це автоматично забороняє овердрафт.

Купівля валюти стала можливою лише на 6-й операційний день після перерахування гривні (на 8-й чи 10-й календарний, в залежності, скільки вийде вихідних).

Тобто. якщо раніше після отримання гривні імпортер міг в той самий день купити валюту і переказати її своєму продавцю, сьогодні він зможе це зробити лише на 10 чи 12-й день.

Буде він сплачувати санкції, штрафи, чи доведе, що стався форс-мажор? В будь-якому разі Україна потерпає.

Адже мати справу з українськими партнерами для закордонного бізнесу – це постійний форс-мажор і вони закладаються на нього, збільшуючи ціни та погіршуючи умови контрактів.

Інвестиційні агенції погіршили індекси майже всіх українських боргових зобов’язень, бо збільшилась ймовірність, що, навіть маючи гроші, український власник не зможе ними скористатись для переказу закордон, бо НБУ не дозволить. Або на українському ринку просто не буде потрібної валюти.

Результатом погіршення рейтингів стане подальше зменшення інвестицій в Україну та надходження кредитів. Платіжний баланс, валютно-фінансова система країни від такого регулювання лише програють.

Курс української валюти трохи виправився, бо до 17 лютого ніхто не міг купляти валюту для своїх клієнтів (купляли лише банки для готівкового обміну). Але з 17 лютого всі затримані заявки клієнтів повернулись на ринок.

В кращих умовах виявилися ті бізнеси які тримали валюту закордоном. В більшості випадків вони це робили незаконно. Але Уряд сам примушує їх так вчиняти, бо створює нецивілізовані умови в середині країни.

Наприклад, в Вас є власні надходження, з іншого боку Ви використовуєте імпортні комплектуючи. 50% власних надходжень Ви вимушені продати за гривню, після чого купляти валюту для власних потреб з затримкою майже в 2 тижні. Значно простіше порушити і залишити частину валюти закордоном. Ви там користуєтесь нею для свої потреб без обмежень НБУ.

Це не єдиний приклад того, як невміле регулювання призводить до збільшення порушень законодавства та розвитку чорного ринку. Адже купити готівкову валюту сьогодні також складно. Багато банків виставляють нереальні курс за яким не продають. Ті. що продають роблять це в межах надходжень, тобто реально можна купити лише невелику суму. А на чорному ринку – скільки потрібно.

******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

курс економіка гривня

Знак гривні
Знак гривні