Кияни можуть обрати мера самі, без "дозволу" влади. Так, як кримські татари обирають Меджеліс

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 74626 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/12/2013Дата публікації

У Києва немає міського голови і легітимної міської ради. Проголошений "Похід на Південний Схід" мало чого вартий, якщо в серці революції Києві, залишатиметься старий соціальний порядок. Україна має позитивний приклад альтернативної структури влади. Це Курултай-Меджліс кримськотатарського народу. Обраний кримськими татарами Курултай (парламент) хоч і поза легальним полем, але є впливовою силою.

Автор: Ігор Семиволос, Центр близькосхідних досліджень

Відсутність самоврядування у найбільшому мегаполісі країни по-перше, є символами безправ'я та сваволі, які демонструють для суспільства тщетність будь-яких змін на краще.

По-друге, це чіткий сигнал чиновникам про сталість соціального порядку, де гра відбувається не за правилами, а "правилами".

По-третє, допоки такі вибори не відбудуться, Київ беззаперечно контролюватиметься Банковою. Можна наводити інші причини, але достатньо для початку розмови і цих агрументів.

Які перепони є на цьому шляху? Перше, і як на мене чи не найголовніше, кияни не бачать у місцевому самоврядуванні цінності і не готові до активної дії, аби його відновити. Сподіваюся, поки що. Друге, Верховна Рада, контрольована провладною більшістю, всіляко гальмує обрання влади Києва і зволікатиме до останнього з прийняттям політичного рішення про вибори. В опозиції досі немає чіткого рішення про кандидатуру мера. (це твердження дискусійне за принципом що перше курка чи яйце).

Чи є вихід з цієї ситуації? Припустимо, що принципове рішення про необхідність виборів прийнято координаційною радою Майдану. Що робити далі?

Варіант 1:

Домагатися політичного рішення про вибори через Верховну Раду.

Плюси: легітимний та легальний процес. Київські вибори можуть стати частиною угоди по виходу з політичної кризи. В Києві зявляється легітимна влада, яка обмежуватиме політичну сваволю правлячого режиму і слугуватиме базою для розгортання електоральних процесів на 2014-15 роки.

Ймовірність: середня з наближенням до низької, враховуючи той факт, що сторони поки що навіть не підійшли до формулювання спільних принципів цієї угоди, а політична поведінка правлячого режиму демонструє неготовність до будь-яких компромісів. До того ж, програш влади на киівських виборах значно ослаблює владну вертикаль. Ситуацію (згода на вибори від ВР) може змінити гостра стадія політичного конфлікту, але тоді питання київських виборів скоріше за все буде не актуальне.

Мінуси: досягти проголошення виборів через політичні важелі вкрай важко, через юридичні процедури неможливо. Велика ймовірність фальсифікації виборів через слабу явку на виборчі дільниці (неактуальність самоврядування для більшості киян) і в результаті програш.

У залі прийомів Київради вирує революція. Щоб отримати владу захопити приміщення недостатньо.

Варіант 2:

Продовжувати переговорний процес про вибори в Києві, з одночасним ініціюванням таких виборів за народною ініціативою.

Плюси: актуалізація питання самоврядування (цінним є лише те за що борешся і в що вкладаєш зусилля). Тиск на владу: авторитарна влада впадає в ступор, коли починаються процеси які вона не контролює і робить помилки. Київська громада демонструє всій країні приклад самоорганізації та нових зразків самоврядування за принципом «мати право ще недостаньо, його треба взяти».

Громадська активність виходить за периметр барикад і набуває нових форм у вигляді битви за Київ. Припиняються розмови про «безперспективність стояння на Майдані», активісти і волонтери отримують нові завдання. Зрештою, проголошений похід на південний Схід мало чого буде вартий, якщо в центрі, в столиці, де і відбувається революція, залишатиметься старий соціальний порядок.

Ймовірність: Низька із тенденцією до середньої.

Мінуси: самопроголошені вибори з юридичної точки зору будуть нелегальними і отже ігноруватимуться владою. На такі вибори люди можуть не прийти: вважатимуть їх несерйозними та важливими. Може забракнути організаційних та фінансових ресурсів. Такі вибори потребутимуть зосередження усіх ресурсів на тлі позиційної боротьби з владою, яка також відволікає чимало ресурсів.

Варіант 3:

Нічого не робити.

Плюси: той хто нічого не робить, не помиляється. Ресурси не розпилюються. Кияни і так підримують Майдан, отже сенсу немає. Мінімізується ймовірність програшу чи невдачі.

Ймовірність: висока

Мінуси: опозиція в широкому розуміння цього слова не матиме контролю над Києвом і входитиме у виборчий рік зі 100% гарантією повторення насильницьких дій з боку влади після чергового подання КМДА до суду про заборону мітингів та демонстрацій на необмежений термін. Демонстрація нездатності до самоорганізації та відмова від боротьби за владу в Києві справить негативний вплив на більшість регіонів України та автоматично зміцнить владну вертикаль.

Приклад: Курултай

Аргументи щодо складності такого саморегулюючого виборчого процесу цілком обгрунтовані.

Втім на щастя Україна має позитивний приклад подібної альтернативної структури влади. Це система Курултаю-Меджлісу кримськотатарського народу. Обраний кримськими татарами Курултай (парламент) опиняється (поки що) за легальним полем, але є абсолютно легітимним представницьким органом.

Члени Курултаю обираються прямим голосуванням за змішаною системою. Детальніше з процедурою виборів можна ознайомитися тут

Загальновідомо, що кримсько-татарська модель захоплення частини влади працює і є доволі ефективним інструментом у виборювані своїх прав по доступу до ресурсів. І в значній мірі наявність обраної народом паралельної влади є холодним душем на гарячі голови всіляких сепаратистів, які хотіли б відірвати Крим від України.

До Ради Майдану входить голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який може поділитися досвідом по організації таких виборів. Отже ми не перші, а значить нам буде набагато легше на цьому шляху. Ну і останнє, коли українці та кримські татари об’єднувалися - вони були непереможними.

*******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстару з'явилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!