Щ

Що Україна втратила. Захист екології в Угоді про Асоціацію з ЄС (ІНФОГРАФІКА)

Вітчизняним переговорникам вдалося домовитися про дуже хороші умови щодо захисту довкілля в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Там виписано кілька позитивних зобов’язань для України. Угода передбачала запровадження на прарактиці того, що вже є в українських законах: будь-які проекти, що можуть нанести шкоду довкіллю, реалізовуються тільки після консультацій із громадою.

Спільний проект TEXTY.org.ua та Центр.ЮЕЙ за підтримки Фонду "Відродження"

Щоб збільшити малюнок клікніть на нього

Мета таких обговорень – не переконати у необхідності побудови чогось ризикованого для довкілля, а проінформувати, зокрема і про те, що влада провела розрахунки всіх ризиків, має план ліквідації позаштатних ситуацій, а також для того, щоби всі зацікавлені групи могли висловилися з проблеми. Наносити шкоду довкіллю треба свідомо.

Змістовні вимоги Угоди:

– Покращення якості повітря. Першооснова тут – моніторинг якості. Це вже робиться Укргідрометцентром, але Угода про асоціацію вимагає змінити метод замірювання і розширити перелік речовин, що потрапляють під моніторинг.

А також модернізувати процес обробки та поширення зібраних даних (зараз ці дані в Гідрометцентру купують). Потрібно розробити плани з поступового зменшення шкідливих викидів і покращення якості повітря. В Україні найбільші забруднювачі повітря – це теплоенергетичний та металургійний комплекс. За час незалежності України практично жодне з підприємств не модернізувало систему очистки викидів, а контроль якості повітря на підприємствах поступово занепав через відсутність коштів та тиску з боку держави.

На малих підприємствах його взагалі немає. А ті ж виробники металопластикових вікон чи меблів викидають в повітря небезпечні органічні сполуки (бензол та інші), навіть не знаючи про це та про те, яку шкоду працівників і населенню вони завдають.

Після підписання Угоди підприємствам доведеться вкладати кошти в модернізацію та замінювати застаріле обладнання відповідно до планів, які складатимуть контролюючі органи. Водночас вимоги закрити шкідливі підприємства в Угоді нема.

Протягом 3–5 років Україна має імплементувати Директиву 2008/50 ЄС, якою встановлюються гранично допустимі концентрації (ГДК) у повітрі для діоксидів сірки, азоту, оксидів вуглецю, а також важких металів, свинцю, бензолу, озону та дрібнодисперсного пилу 2,5 та 10 мікрон. Україна також перегляне класифікацію санітарно-захисних зон навколо небезпечних об’єктів та план дій в разі забруднення повітря у цих зонах.

Система контролю якості повітря в Україні була розроблена і впроваджена більше півстоліття тому, більшість пунктів спостереження за станом атмосферного повітря були встановлені ще в 40-50-х роках. З того часу значно змінився індустріальний ландшафт, були збудовані нові міста, заводи і фабрики, а пункти спостереження залишилися осторонь від джерел забруднення.

Крім того, багато забрудників, характерних для тієї чи іншої місцевості, взагалі не визначають, обмежуючись найпоширенішим списком із 6-7 пунктів, оскільки немає відповідного обладнання або ж воно несправне. Таким чином, в Україні немає адекватної картини про стан повітря та його безпечність в населених зонах.

Тобто ці вишки стоять собі зараз в тих місцях де забруднення може і не бути, бо вже змінилась інфраструктура і викиди вже викидають в іншому місці. Вони мають ставитись біля джерела забруднення, мало того – враховувати в яку сторону вітер дує викиди. У нас зараз виходить ситуація коли формально вишки стоять десь далеко від джерела забруднення, а біля джерела забруднення нічого нема абсолютно – міряємо не зрозуміло що.

В ЄС збір і обробку даних про стан повітря здійснюють приватні лабораторії, які зацікавлені в якісній роботі, оскільки таким чином можуть конкурувати за держзамовлення. В Україні – Гідрометцентр, який залежить від державного фінансування, а результати його роботи не впливають на отримання ним коштів.

Які показники міряємо?

Бензол – леткий ароматичний вуглеводень, який використовується для синтезу органічних сполук та як розчинник. Україна вимірює, але не за стандартами ЄС. Входить до складу бензину, широко застосовується у виробництві. Токсичний для людини, канцероген, впливає на кровоносну систему, викликає анемії та лейкемії. За європейськими нормами, вміст бензолу в бензині має бути в 5 разів нижчим, ніж за українським стандартом. Але, як показують перевірки, навіть українські норми вмісту бензолу не виконуються. Вміст бензолу в атмосферному повітрі, за винятком робочих зон на виробництві, де застосовується ця речовина, взагалі не перевіряється.

Є 2 групи речовин, які Україна взагалі не вимірює:

1) Дрібнодисперсний пил

2) Стійкі органічні забруднювачі (СОЗ)

Дрібнодисперсний пил – в Україні його вміст в повітрі взагалі не вимірюється. Такий дрібний пил (менше 10 мікрон) не затримується в носоглотці й не виводиться з кашлем чи чханням, потрапляє глибоко в легені та бронхи. Може викликати рак легенів та інші захворювання органів дихання. Пил менше 2,5 мікрон може проникати з легень в кровоносну систему та внутрішні органи.

Осідаючи на стінках кровоносних судин, викликає атеросклероз, інфаркти та інші серцево-судинні захворювання. Наночастинки пилу можуть проникати навіть у мозок.

Відповідно до Угоди, більшу увагу приділятимуть контролю якості пального, а отже, й вихлопних газів. Продаж небезпечного для людини етилованого бензину (октанове число якого підвищують, розбавляючи з тетраетилсвинцем) для усіх видів техніки буде заборонений. В Україні використання такого бензину заборонено з 2003 року (в ЄС – із 2000), втім, дотримання цієї заборони жорстко не контролюється. І минулого року Верховна Рада дозволила ввезення і продаж в Україні етилованого авіапалива. Крім того, суворо контролюватимуть вміст сірки в паливі, зокрема, для морських суден.

Іншим джерелом цього пилу є дорогі і великі автостради. За нормами – не можна жити біля дороги чи автостради. Під час руху стирається резина на колесах автомобілів, вона перетворюється на ці дрібні частки і попадає в легені.

Звідти ці речовини не виводяться взагалі – натомість вони накопичуються і можуть привести до летального випадку – раку легенів.

Стійкі органічні забруднювачі: є найбільш токсичними та небезпечними для навколишнього середовища та здоров’я людей хімічними сполуками.

Конвенція вступила в дію 17 травня 2004 р. і налічувала первісний список СОЗ, що включав 12 речовин, які одразу ж отримали назву «брудна дюжина».

Конвенція закріпила зобов’язання країн, які її ратифікували щодо заборони виробництва та використання (за певних обмежень) дев’яти речовин із списку СОЗ — альдрин, хлордан, дільдрин, ендрин, гептахлор, гексахлорбензол, мірекс, токсафен, поліхлоровані дифеніли (ПХД); обмеження використання ДДТ (тривіальна назва — дихлордифенилтрихлорметилметан) для контролю малярії та розробки програм з припинення ненавмисного утворення діоксинів та фуранів (тривіальні назви — поліхлордибензодіоксини та поліхлордибензофурани).

Також Конвенція передбачає знищення накопичених запасів СОЗ у безпечний спосіб.

Список СОЗ Стокгольмської конвенції не є закритим, і у травні 2009 р. на Четвертій Конференції Сторін Стокгольмської конвенції про СОЗ до цього списку було надано ще 9 нових речовин, рекомендованих Комітетом з розгляду нових СОЗ:

• Пестициди: хлордекон; альфа-гексахлорциклогексан; бета-ексахлорциклогексан; линдан; пентахлорбензол.

• Промислові хімікати: гексабромдифеніл; гексабромдифеніловий та гептабромдифеніловий етери (входять до складу комерційного октабромдифенілового етеру К-октаБДЕ); пентахлорбензол; перфтороктанова сульфонова кислота(перфтороктанова сульфокислота) — ПФОС) та її солі, перфтороктановий сульфонилфторид (ПФОСФ); тетрабромдифеніловий та пентабромдифеніловий етери (комерційний пентабромдифеніловий етер К-пентаБДЕ).

• Побічні продукти: альфа-гексахлорциклогексан; бета-ексахлорциклогексан; пентахлорбензол.

Ці додатки до переліку СОЗ Стокгольмської конвенції вступили в дію 26 серпня 2010 р.

На П’ятій Конференції Сторін Стокгольмської конвенції у травні 2011 р. до переліку СОЗ було додано наступний СОЗ — технічнийендосульфан (пестицид) та його ізомери, додаток вступив у дію 27 жовтня 2011 р.

Для прикладу нам розказали дію діоксину на людський організм – він викликає проблеми з печінкою - рак, з жировим обміном, цукровий діабет.

Альдрин – приводить до виникнення діабету 2 виду, порушення імунної та серцево судинної системи.

Хлордан – порушує діяльність імунної системи.

Робота із сміттєзвалищами.

Всі сміттєзвалища мають бути паспортизовані, для кожного такого об’єкту слід буде розробити план рекультивації, щоб нейтралізувати утворення токсинів і відновити родючість ґрунтів, керуючись принципом «хто забруднює, той і платить». У нас на папері це вже прописано, але затверджені нормативи виконуються лише для нових сміттєзвалищ, на ті ж, що існували на момент прийняття цих нормативних актів, а також стихійні звалища, ці вимоги поки не поширюються.

Переробка сміття.

В ЄС на звалища потрапляє лише 35% відходів, все решта переробляться. В Україні попадає всі 100%.

Інтегральне управління ризиками промислового забруднення.

Підприємства самі аналізують ризики своєї діяльності, обирають оптимальний спосіб зменшення шкідливого впливу на довкілля, розробляють і презентують план відповідним контролюючим органам, а держава лише слідкує за виконанням робіт.

Угода про асоціацію передбачає, що Україна сама визначатиме час та тривалість проведення реформ для покращення екологічної ситуації. Не потрібно негайно вкладати величезні кошти у модернізацію підприємств або закривати заводи. Загалом процес приведення до екологічних норм ЄС складе 3-7 років.

В частині Угоди про створення Зони вільної торгівлі є розділ про торгівлю й сталий розвиток. У ньому йдеться про те, що сторони не будуть заохочувати інвестиції, поступаючись вимогами угоди – тобто не допускається «екологічний демпінг».

Отже, угода спонукає Україну організувати політику щодо безпечного довкілля. ЄС не вимагає, а лише оцінює дії в цьому напрямку, а також надає посильну підтримку українській сторони. Угода також гарантує, що Україна не стане звалищем для небезпечного сміття, базою для шкідливого виробництва, яке країни-члени ЄС переноситимуть зі своєї території на нашу. В ній немає загрози для економіки українських підприємств, дає шанс нам привести виробництво до європейських екологічних стандартів. Адже безпечне довкілля – це те, від чого виграють усі.

Повний цикл статичної інфографіки, в якій пояснюється суть Угоди про Асоціацію з ЄС дивіться тут

Більше матеріалів про зміст Угоди читайте тут

єс єврографіка асоціація екологія інфографіка

Знак гривні
Знак гривні