Наука, космос і технології. Українським науковцям Асоціація дозволяла б нормально працювати вдома (ІНФОГРАФІКА)
З 1 січна 2014 року ЄС виділяє на розвиток науки в наступні 7 років 80 млрд. євро. Українці зможуть отримувати гроші для проведення досліджень, однак спершу потрібно навчитися знаходити партнерів серед членів програми. Україна має стати частиною Європейської дослідницької зони. Угода передбачає для науковців створення комфортної роботи вдома. Угода передбачала спільні розробки України і ЄС в космічній галузі
Спільний проект TEXTY.org.ua та Центр.ЮЕЙ за підтримки Фонду "Відродження"
Щоб подивитися інтерактивну графіку, клікніть на малюнок. На графіці шукайте позначки "І". При кліці на них відкриється вікно з додатковою інформацією.
Україна та ЄС визначили в Угоді основні напрями співробітництва у сфері науки й технологій (Глава 9 Розділу 5):
- залучення України до Європейського дослідницького простору;
- зміни в науковому менеджменті та реорганізація наукових установ в Україні таким чином, щоб їхні розробки сприяли розвитку конкурентоспроможної економіки і суспільства, котре базується на знаннях;
- Україна поступово наближатиме свою політику і право у сфері науки і технологій до стандартів ЄС.
Як це реалізовуватиметься?
Найголовніше – Україна зможе брати участь в Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (http:/
Рамкова програма (РП) Європейського Співтовариства «Горизонт 2020» стартує з 1 січня 2014 року. Вона має об’єднати все фінансування Європейського Союзу у сфері наукових досліджень та інновацій і створити Європейський інноваційний союз. Розрахована програма на 7 років і має бюджет понад 70 млрд. євро (до кінця жовтня 2013 його має схвалити Європарламент – я уточню це, коли будете ставити текст на сайт). Це вже 8-ма рамкова програма ЄС у сфері досліджень та інновацій.
Участь у ній можуть брати всі країни – члени ЄС, а також «асоційовані країни»: держави, що входять до Європейської економічної зони (ЄЕЗ), держави, які підписали угоди про асоційовану участь в Рамковій програмі і держави-кандидати або потенційні кандидати на членство в ЄС (до них, наприклад, належить Туреччина, Балканські країни, котрі ще не є членами ЄС, Молдова).
Всі вони сплачують внесок до спільного бюджету РП (він формується по-різному для різних країн, і для новачків передбачає знижки з поступовим зростанням суми щорічного внеску, відповідно до темпів зростання їхніх ВВП) і мають право на таке ж фінансування на таких ж умовах, що й відповідні установи з країн – членів ЄС. Україна зараз належить до третьої групи країн – міжнародних партнерів РП і може брати участь в певних проектах РП на особливих умовах.
Після підписання Угоди про асоціацію Україна не стає автоматично асоційованим учасником РП8, але подати заявку на участь стає простіше, адже залучення України до співпраці в рамках «Горизонту 2020» визначене як одна з цілей наукової кооперації в Угоді.
Під час реалізації 7-ї Рамкової програми (2007-2014 рр.) було профінансовано понад 75 проектів у різних галузях фундаментальних і соціальних наук, які стосувалися досліджень із фізики, хімії, біології, економіки, електроніки, медицини, сільського господарства, освітніх технологій, атомної і «зеленої» енергетики, змін клімату, робототехніки, інформаційних технологій, авіабудування, космосу тощо.
Щодо РП8, то на цей момент визначені такі цілі програми:
1. «Передова наука». Посилення позицій ЄС у світовій науці, фінансування і підтримка найпрогресивніших досліджень. На це передбачений бюджет у понад 24 млрд. євро.
2. «Лідерство у промисловості». Стимулювання інновацій у промисловості: інвестиції у ключові технології, підтримка малих та середніх підприємств. Бюджет: 17 млрд. євро.
3. «Суспільні виклики». Вирішення спільних для регіону соціетальних проблем, таких як зміни клімату, сталий розвиток транспорту й мобільності населення, доступність «зеленої» енергії, посилення безпеки продуктів харчування, вирішення проблем, пов’язаних зі старінням населення. Бюджет: близько 31 млрд. євро.
Цих цілей досягатимуть, виконуючи всі етапи інноваційного ланцюжка – від отримання результатів досліджень до їх комерціалізації та виведення на ринок. Це стосуватиметься не лише технологічних, а й соціальних інновацій.
Особлива увага в РП8 буде приділятися проектам, що максимально наближені до ринку, тобто налагодженню співпраці бізнесу та науково-дослідних установ. Крім того, до участі в наукових консорціумах будуть активно залучатися малі та середні підприємства. Отже, швидше за все буде менше масштабних фундаментальних досліджень і більше короткострокових прикладних робіт.
Пріоритети «Горизонту 2020»: інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ), нанотехнології, новітні матеріали, біотехнології, космічна галузь.
Програма «Горизонт 2020» має ряд нових рис, які дозволяють їй відповідати цілям сприяння економічному розвитку та боротися з соціальними викликами:
- значне спрощення фінансування завдяки спрощенню структури програми, розробці одного набору правил, скорочення бюрократичної тяганини завдяки простій схемі відшкодування витрат, запровадженню «єдиного підходу» для учасників, скороченню роботи з паперами при підготовці пропозицій, рідшому проведенню перевірок та аудитів із загальною метою зменшити середній час на видачу гранту до 100 днів;
- інтеграція досліджень та інновацій завдяки забезпеченню безперешкодного та узгодженого фінансування від ідеї до виходу на ринок;
- збільшення підтримки інновацій та діяльності, наближеної до ринку, що веде до прямого економічного стимулювання;
- зосередження на розвитку бізнес-можливостей із зосередженням на суспільних викликах;
- надання більших можливостей новим учасникам та молодим перспективним науковцям для просування своїх ідей та одержання фінансування.
Комерціалізація знань і створення загальноєвропейського ринку ідей – ще одна з цілей співпраці між Україною та ЄС у науковій сфері. В Україні ще з часів СРСР залишилася потужна база в фундаментальних науках: математиці, фізиці, хімії, біології, механіці тощо. Індекс цитованості українських вчених, котрі займаються природничими й точними науками, у світових наукових виданнях досить високий.
Вони беруть участь у наукових конференціях, читають лекції в провідних університетах світу – як наукові одиниці досить інтегровані в світовий простір. Але, будучи приписаними до українських НДІ, які виживають переважно не за рахунок продажу власних розробок, а за рахунок продажу землі чи здавання в оренду своїх приміщень, змушені займатися застарілою бюрократією і жити фактично у двох паралельних реальностях.
Угода покликана змінити науковий менеджмент і заохотити наші науково-дослідні установи працювати в умовах ринку – шукати інвесторів, продавати свої розробки, залучати партнерів з інших країн світу. ЄС, своєю чергою, надаватиме технічну допомогу Україні, а їхні експерти ділитимуться досвідом з українськими колегами: як продавати свої технології й розробки, як створити платформу для діалогу з інвесторами на постійні основі.
При цьому немає зобов’язання продавати чи віддавати українські розробки лише ЄС – втім, ставши успішними на європейському ринку інновацій, нам буде простіше вийти на глобальний ринок.
Крім цього, українські установи зможуть отримувати прямі гроші від ЄС для проведення досліджень, однак спершу треба буде навчитися правильно подавати заявки, знаходити партнерів серед асоційованих членів РП для створення консорціуму. Тобто з першого року це не запрацює. Але Угода й не обіцяє простого шляху й легких грошей, навіть для розвитку науки.
У результаті успішної реалізації положень УА Україна має стати частиною Європейської дослідницької зони. Угода не заохочує «відтік мізків» – адже ті українські вчені, котрі не змогли реалізуватися в Україні, вже давно працюють деінде.
КОСМОС
(Глава 8, Розділ V)
Крім того, що космічна співпраця – це суттєва частина РП8, яка передбачає наукові дослідження, в Угоді визначені ще кілька напрямків прикладного співробітництва:
- глобальні навігаційні супутникові системи (створення супутникової системи навігації «Галілео», яка вирізнятиметься високою точністю визначення координат об’єкта (0,3 – 1 м), і стане альтернативою американській GPS та російській «ГЛОНАСС», а також першою супутниковою навігаційною системою, що не контролюється військовими відомствами; Україна вже бере участь як у проекті «Галілео», так і в російському «ГЛОНАСС», зокрема на території України є контрольно-коригувальні станції, які використовуються глобальними навігаційними супутниковими системами);
- спостереження Землі та глобальний моніторинг;
- прикладні космічні технології, зокрема пускові технології та технології ракетних двигунів.
Україна входить в п’ятірку провідних космічних країн світу і бере активну участь у різноманітних міжнародних космічних програмах, у тому числі й разом із Європейським космічним агентством та іншими, приватними, компаніями з ЄС, які останнім часом активізувалися у космічній сфері. Угода про асоціацію дасть додаткову політичну підтримку для такої співпраці.
Українська космічна галузь
Державне космічне агентство України (ДКАУ) реалізує національну політику в сфері космосу, координує роботу різних підприємств, найвідоміші з яких: КБ «Південне», «Південний машинобудівний завод» («Південмаш»), «Хартрон», «Комунар», Євпаторійський центр дальнього космічного зв’язку.
Технології, якими володіє Україна:
штучні супутники:
1) вже виведені на орбіту моделі «Січ» (перший власний український супутник), «Океан-О» (спільно з Роскосмосом), «Мікрон», призначені для спостереження за поверхнею Землі: ґрунтами, рослинами, льодовим покривом, океанами, сейсмічною активністю, магнітними полями тощо; 2) в розробці: наступні модифікації науково-дослідницьких супутників «Січ»; перший український супутник зв’язку моделі «Либідь» (запуск запланований на кінець 2013, забезпечуватиме швидкісний інтернет-доступ і пряму телетрансляцію для країн Східної Європи, частини Азії та Близького Сходу), Місячний орбітальний зонд «Укрселена».
ракети-носії:
Моделі сімейства «Циклон» (виведені з експлуатації), зараз розробляється наступна версія цієї ракети – «Циклон-4», яку запускатимуть з бразильського космодрому Алкантара; моделі сімейства «Зеніт» (в експлуатації), які вирізняються тим, що працюють на екологічно найбезпечнішому наразі ракетному паливі – рідкому кисні й гасі (керосині); українсько-російська ракета «Дніпро» (перероблена міжконтинентальна балістична ракета SS-18 «Сатана» – після розпаду СРСР їх зобов’язалися знищити або конверсувати); модель сімейства «Маяк» (нині на стадії розробки).
Наземні комплекси:
Євпаторійський центр дальнього космічного зв’язку – здійснює управління польотами космічних апаратів, дослідження дальнього космосу, контроль космічного простору, геофізичний моніторинг.
Головний центр спеціального контролю – здійснює сейсмологічний моніторинг та контроль за дотриманням міжнародних угод про нерозповсюдження ядерної зброї та за проведенням ядерних вибухів у мирних цілях.
Міжнародні програми й проекти, в яких бере участь Україна:
«Морський старт» і «Наземний старт» – програми запуску космічних апаратів відповідно з морської платформи та з космодрому Байконур; БАКС (Багатоцільова авіаційно-космічна програма: старт орбітального космічного апарату здійснюється з повітря – з українського надважкого літака АН-225 «Мрія»; особливість – у відсутності прив’язки до космодрому і можливості запуску апарату в різних напрямках); проект «Антарес» – створення одноразової ракети-носія, розробляється на замовлення НАСА за участю КБ «Південне»; проект «Вега» - ракета-носій ЄС, для якої КБ «Південне» спроектувало, а «Південмаш» виготовив маршовий двигун; проект «ІОНОСАТ» – створення космічної системи глобального моніторингу динамічних процесів в іоносфері Землі.
Програми й місії Європейського космічного агентства (винятково європейські та консорціумі з іншими партнерами: 45 завершилися або виконуються на цей момент, 13 – розробляються.
Серед майбутніх проектів ЄКА: Bepicolombo – перша європейська місія до Меркурія (старт – 2015 рік), Exomars – запуск орбітального апарату для дослідження Марсу та марсоходу (2016), Juice – перша європейська місія до системи Юпітера (2022), Solar Orbiter – запуск апарату для дослідження Сонця (2017), Euqlid – проект вивчення темної матерії та енергії, Cheops – проект із дослідження планет навколо інших зірок (2020).
Крім того ЄКА реалізовує ряд проектів, які виглядають не настільки захопливо, але мають величезне практичне значення: дослідження магнітного поля Землі, атмосферного забруднення й змін клімату, спостереження за погодою, запуск удосконалених супутників зв’язку та навігації тощо.
ІНФОРМАЦІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО
(Глава 14, Розділ V – «Інформаційне суспільство»)
Доповнення XVII-3 «Правила, що застосовуються до телекомунікаційних послуг» до Додатку XVII до Глави 6 Розділу IV про нормативно-правове наближення у певних галузях (див. інфографіку «Торгівля послугами»).
Як і більшість глав із п’ятого розділу Угоди «Економічна та галузева співпраця», глава 14 є радше декларативною, тут немає чітких строків чи «дорожніх карт» із наближення України до стандартів ЄС, натомість є проголошення напрямів співробітництва і координації політики у галузі інформаційного суспільства. А от у Доповненні XVII-3 вже є конкретний перелік заходів і директив, котрі потрібно імплементувати. Адже телекомунікаційна галузь – одна з тих, що з часом мають стати повноцінною частиною ринку послуг Європейського Союзу.
Отже, Україна та ЄС спільно працюватимуть над впровадженням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій – ІКТ (інтернету, мобільного зв'язку класу 3G і вище, різних телекомунікацій тощо) на всій території України, а також над покращенням якості послуг. За цим стоїть лібералізація ринку електронних комунікацій – мається на увазі не доступність для іноземних компаній, а послаблення його регулювання і ліцензування, щоб було якнайменше перепон для бізнесу в цій сфері. Відповідно до Угоди про асоціацію, вимоги до регулювання електронних комунікацій стануть простішими, чіткішими і такими, що заохочуватимуть розвиток підприємництва. Це має призвести до зростання конкуренції, а відтак – до зниження цін і покращення якості послуг.
Мета співпраці: «втілення національних стратегій розвитку інформаційного суспільства, створення всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунікацій та розширення участі України в дослідницькій діяльності ЄС у сфері ІКТ».
Сфери співпраці:
- поширення широкосмугового доступу та посилення безпеки мереж на національному й якнайширшому локальному рівні (інтернет – у кожне село);
- масове впровадження он-лайн послуг: електронного уряду, електронного бізнесу, електронної охорони здоров’я і електронного навчання (тобто все те, заради чого громадяни нині вистоюють довжелезні черги в держустановах, дають хабарі і отримують навзаєм незабутні враження в стилі «привіт із совка» буде робитися через інтернет
– довідки, документи, реєстри, податкові декларації і т.д.);
- координація політик ЄС та України з метою забезпечення функціональної сумісності мереж обох сторін (взаємне використання на однакових умовах);
- посилення функції регулятора ринку, який має бути незалежним і впливовим та стежити за добросовісною конкуренцією;
- спільні проекти досліджень у сфері ІКТ в межах 8-й Рамкової програми Європейського Співтовариства з досліджень та інновацій «Горизонт 2020» (ще раз згадується).
Одна із можливих перспектив, котрі очікують Україну в разі успішної реалізації Угоди про асоціацію – це зникнення мобільного роумінгу з іншими країнами ЄС. Нині в ЄС активно працюють над відмовою від роумінгу, адже це стане найпотужнішим поштовхом до використання мобільного інтернету.
Оскільки Україна з часом має повністю інтегруватися в ринок телекомунікацій ЄС, то й українські користувачі мобільного зв’язку зможуть скористатися цією перевагою.
