Dakh Daughters по-жіночому інтелектуальна музика і з чорним мужицьким гумором

Оцінка статті на цей момент: +1/-1
Читати Не читати Коментувати
  • 53335 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 24/10/2013Дата публікації

Сміх, сексуальні витребеньки, інтелектуальні проповіді. Дівчата тільки цим цим і займаються. Поверх білих колготок одягають як завжди чорні гольфи. Обличчя вибілюють пудрою, очі щедро підводять чорним, а губи — жагучо-червоним. Себе називають фрік-кабаре — що можна розшифровувати і як щось вільне, маргінальне, і як відверте, еротичне, танцювальне.

Слухала: Вікторія Хоменко

Гурту рік. Вперше з'явилися на минулорічному Гогольфесті. Рівно через 360 днів на цій же сцені пиляли на контрабасі як на гітарі, та змішали Донбас з Libre France. Вимазати обличчя білилами і кричати на все горло Бродського, Андруховича або Скрипкове “а на пляжі на Маямі”.

Руслана Хазіпова змінила величезний барабан на контрабас. Щойно відспівала свій уже хітовий монлог старосвітської бабусі

Комедія, іронія, пародія, еротика — осовні елементи варьєте та кабаре. Варьєте від французького означає різноманіття, суміш. У ньому поєднуються жанри театрального, музичного, естрадного і циркового мистецтва. У Dakh Daughters окрім усього цього акцент робиться на музиці. Бо музика доступніша за театральне, драматичне мистецтво.

"Rozy/Donbass"

Кабаре має французьке походження, уперше було засновано 1881 року на вулиці Монмартр. І дуже символічно, що й перший великий концерт українського гурту відбувся саме у Франції. Французьку мову можна почути у кожній другій їхній композиції.

Навіть у тих двох прем'єрах, які дівчата представили на Гогольфесті. Якщо інколи у піснях було якесь українське римоване “коло кактуса — коло кактуса”, то усе інше відгукувалося або французьким речитативом або переспівом на французький картавий манер.

Dakh Daughters кожен концерт завершують своїм традиційним кошачим шипінням на глядачів

З одного боку гурт слідує французьким кабаретним традиціям, а з іншого— додає театр і місцями цирк. Стилем вони перегукуються з дарк-кабаре, найяскравішим прихильником якого є сьогодні британський гурт The Tiger Lillies. Буквально, цей трагікомічний жанр експериментує в музиці зі звучанням класичного німецького та французького кабаре.

У ньому зашкалює чорний гумор та іронія. Дівчата перейняли і інструменти, що домінують в цьому стилі — скрипка, віолончель, гармошка, акордеон, фортепіано. Додали ще барабани і іграшковий ксилофон.

На сцені постійно змінюють ролі. Деякі номери об'єднані окремим сюжетом. Як от виконання вокалісткою Zo вірша Олександра Введенського «Мне жалко, что я не зверь» поєднаний із рядками з пісні пітерського гурту «Колібрі». Цю партію Zo передає Анні Нікітіній і вона тоненьким голосом виводить тендітне “я тебя по прежнему люблю....”.

Або ж коли читають уривки з Юрія Андруховича “Листи в Україну”: "Українські дівчата більш кольорові, більш південні. Навіть нігті і вії в них жагучіші. Всі вони чорноброві, всі порядні і чисті, навіть повії...". Тут найбільше заграють з глядачем, і з нашим почуттям інтимного та сексуального, що майже завжди асоціюється з жінкою.

Анна Нікітіна на сцені в образі соромязливої шансоньєтки

Щож для кабаре не існує незручних пісень. Дівчата співають про п’ять веселих трамваїв, зраду, чоловіків, вино і Париж, різну чорну «муть»… Dakh Daughters жонглюють Шевченком і гуртом Nirvana, Андруховичем і Бродським, а ще криками і старосвітськими співанками.

Руслана Хазіпова лишає контрабас і виносить посеред сцени величезний барабан. Сідає на нього верхи. Заводить свою пісню “Ганнусю” - справжній записаний монолог одніє бабусі.

Акторка “ниє” пісню народним бабським голосом: «чоловік помер бо слабий був та й поки була дужа коровку порося держила… сир варила сіно косила милого і мила а тепер немає мила ла ла ла ла». Ритмічно б'є в барабан між ногами. Рефрен: "Слава Ісусу! Слава навіки Богу сіденькому! Йо-о-о", - зал вигукує разом із нею.

"Я люблю її коси" (За мотивами віршу Михайля Семенка)

Коментра під відео на Ютубі: Просто невероятно ох..нно!!! Снос башни - лучший музыкальный проект года!!!!

Час від часу обмінюються інструментами, мімікою, тембрами голосу. «Хто це в синьому халаті скаче в тебе на кроваті?» - починає сором’язлива акторка Zo з претензією чи то на суперечку чи то на акапельний речитатив. «Потім я взяла сокиру й порубала всю квартиру» - кричить до хрипоти. І щоб остаточно «музично прикінчити» публіку – продовжує писклявим тихим голоском «Швидка їде швидко, поліцаї тоже, так робить не гоже, може хто поможе…»

Їхній виступ складається з численних трюків - від ярмаркових шумів (коли усі наспівують в один голос або поодинокими звуками інструментів підкреслюють текст вокалістки) до знущальних пародій на найрізномантнішу музику, яка відкидається офіційною культурою.

Мабуть, цим і музично “рвуть” публіку. Бо у більшості випадків люди бояться в обличчя сміятися над іншими, а ще ненавидять, коли сміються над ними самими. А тут же під іронію потрапляють усі: і сором’язливі, і вульгарні, й еротичні, і веселі. У своїх міні-сценках та скетчах дівчата приміряють різні образи.

Переходять від джазу до гроулу, від агресивної вуличної музики до читки віршів Лесі Українки, до блюзу і важкої еклектики з Nirvana, Rammstein. Старі тексти аранжують по-своєму. Співають емігрантську пісню Марії Вега “Свободный Париж», «Така її доля» (уривки з віршу Т. Шевченка «Причинна»), «Дорогая» (вірш Йосипа Бродського), «Блудница» (пісня Ольги Ареф’євої) або “Папіроси” (на вірш Михайля Семенка “Сьогодні”).

Їхнє “смішне” засноване на контрасті між відчуттям задоволення та незадоволення. На цьому контрасті базуються усі типи смішного. Дівчата слідують гротесному стилю. Тому для них характерне навмисне руйнування звичних асоціацій приміром, які ми маємо щодо українського Кобзаря або грубої метал-сили Rammstein. Їхній творчий прийом, властивий саме гротеску, полягає в щепленні фактів та слів з полярних музичних середовищ.

Ще однією рисою гротеску є принцип чергування фантастичного та побутового, ним доречі користувався і Гоголь. Тому дівчата так багато приділяють уваги не лише контарсту музичному, а й контрасту побутових стосунків, про які дуже часто співають — від любощів у барі до грубощів та ревнощів на кухні.

Чому гротеск? Гротеск — це втеча у “відчуджений світ”.

І водночас звільнення. Ще філософ та літературознавець Михайло Бахтін, досліджуючи сміхову культуру (на основі творчості Франсуа Рабле) писав: "гротеск звільняє від усіх тих форм нелюдської необхідності, які пронизують домінуючі уявлення про світ... розвінчує цю необхідність як відносну й обмежену; гротескна форма допомагає звільненню... від істин, які у всіх на вустах, дозволяє поглянути на світ по-новому, відчути... можливість зовсім іншої світобудови”.

Ось ця можливість зовсім іншого порядку речей від гротескних Dakh Daughters чіпляє аудиторію. Як у свій час — у кінці 80-х та на початку переломних 90-х дуже швидко завдяки гротеску популярність завоювали Брати Гадюкіни та ВВ. Якщо символічно оцінювати їхню творчість в соціальному контексті 90-х - для слухачів це було також своєрідне “звільнення” або “втеча” за допомогою музичного гротеску.

"Моє море" Ремейк культової пісні Сестрички Віки

Музичної дотепності та ерудиції дівчатам з гурту також не займати. У їхньому гротеску та сміху багато свободи як в карнавалі. А карнавал ще в Середньовіччі давав людям не просто можливість “дуркувати”, висміювати себе та інших, а перш за все не боятися бути...

Зрештою, у карнавалі не так вже й важливо як усе це працює. Дівчата нічого не приховують від глядача, а це підкупає найбільше.

Довідка

Ніна Гаренецька - учасниця групи "ДахаБраха", Руслана Хазіпова - групи "Перкалаба", Таня Гаврилюк - сольного проекту "ТаняТаня", Соломія Мельник - проекту "Потужні дівчата" та проекту "Soloma project", Анна Нікітіна - проекту "Кабаре-шансон", Наталія Галаневич і Zo - балету "БіZоН". Уперше ідея обєднатися у гурт виникла саме під час минулорічного Гогольfestу на Видубичах. Також виступили в Парижі під час гастролей театру «ДАХ» минулого року.

*******

Важлива складова бюджету інтернет-видання TEXTY.org.ua- пожертви читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода. Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Якщо ви здійснили пожертву, повідомте будь ласка нам на адресу texty.org.ua (равлик) gmail.com Це потрібно для того, аби ми могли відзвітувати вам, куди витратили зібрані кошти

Як можна перерахувати кошти:

EugeneLakinsky(НА)gmail(КРАПКА)com - наш рахунок на ПейПел;

096 551 68 93 - гроші на рахунок можна слати і на телефон - це Київстар. У Київстра зявилася можливість перевести гроші з телефону на кредитну картку. Телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua @ gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-1
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Інтелектуальна - по-жіночому, а чорний гумор - мужицький? Та це ж дрімучий сексизм! :)