Асоціація з ЄС вимагає кращого захисту прав споживачів. (ІНФОГРАФІКА)

Щоб подивитися інтерактивну графіку, клікніть на малюнок. На графіці шукайте позначки "І". При кліці на них відкриється вікно з додатковою інформацією.

Інтерактивну інфографіку, а також файл у jpg і для друку можете скачати тут

Безпека харчів

Згідно з Угодою про асоціацію, всі продукти харчування, призначені для продажу, в Україні вироблятимуть відповідно до європейських норм. Таким чином продукція стане безпечнішою для місцевих споживачів, а також автоматично, без додаткової сертифікації отримає доступ на ринки країн-членів ЄС. Втім, нові правила гри не мають стати шоком для української економіки – перехід має бути поступовим, одначе із досягненням найбільшої вигоди лише після виконання всіх положень угоди щодо виробництва харчів.

Офіційна ціль політики ЄС у цій сфері – отримання споживачем максимальної користі для здоров’я від їжі та гарантування високого рівня захисту його прав через підтримання жорстких стандартів у виробництві продуктів харчування. Для досягнення цієї мети в ЄС здійснили кілька дуже важливих кроків:

1. На всьому харчовому ланцюжку застосовується комплексний підхід до безпеки харчів («із лану до столу», «зі стодоли до столу»).

2. Основну відповідальність за безпеку харчової продукції несуть її виробники. (В Україні чиновники контролери, що спричиняє корупцію і безвідповідальність виробників)

3. Національні органи в кожній країні-члені ЄС створили систему контролю за безпечністю продуктів харчування та здійснюють перевірки виробників на предмет дотримання вимог цієї системи; основний галузевий орган – Європейська агенція з безпечності продуктів харчування – перевіряє компетенцію національних органів контролю.

Групи правових норм ЄС:

Норми щодо продукту (загальні вимоги для допуску на ринок, гігієна, мікробіологічні показники, добавки та забруднювачі, ГМО).

Норми щодо процесу (відповідність вимогам ХАССП, простежуваність за принципом «крок назад – крок вперед»).

Норми щодо інформування споживачів (маркування та інформація про продукт).

Норми щодо процедур (офіційний контроль).

Система контролю якості ХАССП

Основним документом, яким керуються учасники ринку харчових продуктів в ЄС, є регламент Європейського парламенту і ради № 178/2002 «Про загальну гігієну харчових продуктів та кормів». У ній зокрема визначені головні принципи, за якими мають працювати виробники харчів і які зрештою дозволяють гарантувати дотримання високих стандартів безпечності без надмірного контролю з боку держави. Це принципи ХАССП (HACCP, Hazard Analysis and Critical Control Points), простежуваності (traceability) і відповідальності виробника (name and blame).

ХАССП – це система, яка дозволяє гарантувати виробництво безпечної продукції шляхом ідентифікації й контролю небезпечних чинників. Розробили її у 1960-ті роки американські військові спільно з НАСА як систему для виробництва винятково безпечних харчових продуктів для астронавтів. У 80-х ХАССП запровадили на виробництві усіх харчових продуктів у США. В Європейському Союзі принципи ХАССП записані у директиві «Гігієна харчових продуктів», яка обов’язкова до виконання на всіх підприємствах, що працюють з харчовими продуктами, з 1993 року.

Відповідно до системи ХАССП, виробник визначає всі ризики, які можуть загрожувати безпеці продукції, і на яких етапах виробництва це може статися (критичні контрольні точки), та розробляє методи мінімізації цих ризиків. Причому схема контролю складається індивідуально для кожного підприємства з урахуванням його специфіки.

Наприклад, один із найпоширеніших факторів ризику у виробництві молока – наявність у ньому антибіотиків. Вони можуть потрапити в молоко на різних етапах виробництва: з пліснявим кормом; як залишки ліків, якщо молоко отримане від корови зі слабкою печінкою; через плісняву з молочних бідонів, якщо їх погано чистять; або ж із мийних засобів, якщо недотримана їх концентрація, чи навіть якщо засіб підібрано невідповідно до жорсткості місцевої води. Все це має бути передбачене в документації щодо безпеки виробництва, а також описано, як виробник молока може звести ризик потрапляння антибіотиків у молоко до мінімуму.

Щоб система ХАССП працювала, виробник повинен також вимагати від усіх учасників харчового ланцюжка дотримуватися її принципів. Це підводить нас до наступної вимоги ЄС: простежуваності. Виробник повинен могти швидко ідентифікувати будь-якого постачальника чи власника продукції, тобто знати, звідки приходить сировина і куди йде готовий продукт.

Ланки харчового ланцюжка:

Постачання сирих матеріалів або продуктів для переробки: що і звідки надійшло.

Власне виробництво: що, коли, як і з чого виробляється, як і де зберігається й транспортується.

Дистрибуція: куди відправляється готова продукція.

Впровадження системи ХАССП і принципу простежуваності (харчового ланцюжка) мають на меті зробити дотримання законодавства раціональним і вигідним для виробників – по-перше, вони самі визначатимуть, де саме на виробництві потрібен контроль та за якими факторами треба слідкувати, а по-друге, саме виробники, а не контролюючі органи, нестимуть відповідальність за порушення, а отже найбільше зацікавлені в тому, щоб усе працювало як належне.

Приклад: виробництво молока

Для ілюстрації принципів, які прописані в Угоді про асоціацію, візьмімо продукт, що входить до традиційного споживчого кошика українців – молоко коров’яче.

Українське законодавство висуває досить високі вимоги до процесу доїння, зберігання і транспортування молока. Однак на практиці їх дотримуються далеко не всі постачальники, адже близько 70% сирого молока на ринку – з особистих селянських господарств, які не мають ресурсів для того, щоб купувати якісні корми та спеціальне обладнання для доїння і зберігання.

Корів доять вручну (що сприяє мікробіологічному забрудненню), а температурного режиму найчастіше не дотримуються. Простіше кажучи, поки не приїхав молоковоз, молоко стоїть в прохолодному льосі, температура в якому недостатньо низька, щоб зупинити розмноження бактерій.

Щоб молоко довше не скисало, в нього частенько додають соду і антибіотики (левоміцетин). Все це дуже впливає на кінцеву ціну і якість молокопродуктів у магазинах.

КРИТИЧНІ КОНТРОЛЬНІ ТОЧКИ (за принципами ХАССП):

ОБЛАДНАННЯ І ПРИМІЩЕННЯ: приміщення для зберігання молока має бути чистим, незабрудненим паразитами, обладнаним охолоджувачем.

ПЕРСОНАЛ: працівники, які виконують доїння, мають дотримуватися особистої гігієни, поблизу приміщень для доїння мають бути відповідні умови для того, щоб доїльники могли помити і продезінфікувати руки.

ПОСУД, ЄМНОСТІ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ІНШІ ПРИСТРОЇ, ЯКІ КОНТАКТУЮТЬ З МОЛОКОМ: повинні бути виготовлені з нетоксичних матеріалів, чистими, з гладенькою поверхнею, легко митися.

Ємності для молока повинні очищуватися і дезінфікуватися принаймні раз на день.

ДОЇННЯ: має бути повністю автоматизоване, якщо молоко призначене для продажу чи переробки. Вим’я та дійки мають бути чистими. Молоко від кожної корови перед доїнням має перевірятися працівниками за органолептичними та фізико-хімічними показниками; таке, що має дивний смак чи вигляд, не повинно використовуватися для споживання; якщо тварина вживає ліки, то її молоко треба тримати окремо від призначеного на продаж, поки не завершиться лікування і ліки не виведуться з організму./В Україні – допускається ручне доїння.

ОХОЛОДЖЕННЯ І ЗБЕРІГАННЯ: негайно після доїння молоко треба перемістити до чистого й сухого приміщення і охолодити до температури +6 градусів Цельсія . Виробники можуть не охолоджувати молоко у двох випадках: якщо його перероблять не пізніше, як через 2 години після збирання, або ж високого температурного режиму вимагає технологія виготовлення певних молокопродуктів. /За українськими нормами – охолоджування може здійснюватися і в холодній воді, спеціальна техніка необов’язкова.

ТРАНСПОРТУВАННЯ: протягом транспортування молоко має бути охолодженим, після доставки до пункту призначення температура має бути не вища +10 градусів Цельсія.

ТЕПЛОВА ОБРОБКА (необов’язковий процес) : пастеризація і ультрапастеризація.

ПАКУВАННЯ: молоко повинне бути запаковане і запечатане одразу ж після останньої теплової обробки.

МАРКУВАННЯ: сире молоко або продукція з нього, що не піддавалися тепловій обробці, мають бути відповідно марковані.

Нині одна з найбільших проблем вітчизняних молокопродуктів – це залишки в них інгібіторів та ветеринарних препаратів (у тому числі антибіотиків). Також виробники часто підвищують жирність молокопродуктів (зокрема масла та твердого сиру) за допомогою пальмової олії, що здешевлює виробництво, але знижує клас якості продукції. За стандартами ЄС продукт, у якому є пальмова олія, не можна називати і продавати як молоко. А граничні допустимі кількості антибіотиків та інших ветпрепаратів за стандартами ЄС значно менші, ніж за українськими.

Якість молока.

Визначається кількістю соматичних клітин на мілілітр молока. Чим вища КСК – тим нижча якість молока; гірші смакові властивості; молоко менше придатне для зберігання та переробки в високоякісні молокопродукти (зокрема йогурти і сири).

10 тис. – 100 тис. клітин в 1 мл – молоко зі здорового вимені.

300 тис. клітин на 1 мл і вище може свідчити про захворювання корови або порушення секреції молока.

Більше 500 тис. клітин - якість молока через знижений вміст в ньому казеїну, молочного цукру, кальцію, магнію і фосфору є недостатньою для одержання високоякісних молочних продуктів.

За українськими нормами, в 1 мл молока вищого сорту повинно міститися не більше 400 тисяч одиниць соматичних клітин. У молоці першого та другого сортів допустимою є КСК в межах 400 – 800 тис. одиниць соматичних клітин на 1 мл молока.

За євросоюзівськими нормами безпеки для коров’ячого молока, максимально допустимою КСК є 400 тис. на 1 мл, без поділу на сорти. Тобто те, що в ЄС вважається звичайним придатним для споживання молоком, в Україні – вищий сорт, усього третина молока на ринку. Інший важливий показник - кількість мікроорганізмів на 1 мл: ЄС допускає не більше 100 тисяч, в Україні це обмеження – не більше 3 млн.

ЄС заохочує мале і середнє виробництво, що здійснюється за традиційними технологіями, але таке виробництво не має ставити під загрозу здоров’я людей. Підписавши угоду, Україна має розробити програму переходу малих селянських господарств на європейські стандарти роботи.

Один із найдієвіших способів – об’єднання в молочні кооперативи, на зразок тих, що існують в країнах ЄС. Тоді молоказаводам стає простіше контролювати час доїння і збору молока, а селянам – дешевше спільно купувати обладнання для охолодження, апарати для доїння, легше дотримуватися стандартів годування і догляду за тваринами, а отже, менше шансів, що молоко буде некондиційне.

Сорти молока, проданого с/г підприємствами на переробку молокозаводам, % від загальної кількості (2009 р.):

Екстра – 1,9

Вищий – 29,1 (Доступність якісної продукції.

У розділі Угоди про асоціацію, який стосується створення Зони вільної торгівлі, передбачені скасування ввізних мит на більшість продукції агропромислового комплексу ЄС. Це означає зниження цін на тверді сири на 15%, вина й алкоголь – на 5%, оливкову олію – 10%, балтійську рибу – 10%.

Захист прав споживачів.

Угодою передбачається 1) дієвий механізм повернення зіпсованого товару та 2) отримання компенсації в судовому порядку в разі порушення прав споживачів (рішення прийматимуться швидше, ніж це відбувається зараз).

Нижче статична інфографіка, щоб її збільшити клікніть на неї

Судовий захист.

1. Тимчасові заходи, пов’язані з усуненням проблеми і гарантіями захисту прав споживачів до завершення розгляду справи по суті: разом із рішенням про відкриття справи суд приймає ухвалу про забезпечення позову. Це означає, що:

1) виробник або продавець повинен за свій кошт замінити потенційно небезпечний для життя та здоров’я товар на якісний ще до того, як суд встановить винуватця (наприклад, муситимуть замінити холодильник, який іскрить);

2) якщо ж споживач позивається до суду із вимогою грошового відшкодування чи компенсації за неякісний товар або послугу, то суд спершу зобов’язує відповідача покласти суму, яка фігурує в позові, на депозит, щоб в разі виграшу справи позивач їх напевно отримав.

2. Подача колективних позовів або позовів від організацій захисту прав споживачів. Відповідно до діючих норм, до суд приймає до розгляду лише індивідуальні скарги, подані безпосередньо постраждалими сторонами, до яких згадані організації не належать. Нині вони лише консультують окремих осіб, які хочуть позиватися. Після підписання Угоди ці організації зможуть самі подавати позови (у них є кваліфіковані юристи та кошти для участі в судовому процесі).

Це, як і колективні позови, здешевить витрати на адвоката та збір доказів, а також таким чином буде простіше довести масовість та системність порушення прав споживачів і домогтися жорсткіших санкцій для відповідача.

єс єврографіка асоціація інфографіка ukrnet: Здоровье ukrnet:Экономика