Т

Тягнибок - фахівець з кошерної кухні (із серії Портрет політика)

Продовжуємо серію публікацій про українських політиків. Наші портрети ґрунтуються на висловлюваннях цих діячів про самих себе. Можливо, такий підхід буде корисним як для розуміння процесів, що відбуваються в країні, так і для самих політиків, адже вони, мабуть, себе не бачать з боку, або бачать трохи неадекватно.

Перед цим ми писали про «Каламбурну Годзілу Юрія Луценка», тепер ми представляємо вашій увазі націоналіста Олега Тягнибока.

Автор: Антон ЗІКОРА

Нещодавно, коментуючи масову бійку українців з вірменами у Марганці, лідер «Свободи» заявив: "Завдяки попуску демоліберальної влади і політики Брюсселю з перетворення України в багатонаціональний смітник Європи, на території нашої держави, особливо в південно-східних регіонах, формуються справжні гетто іноземців, які активно освоюють український життєвий простір".

Судячи з того, що слова «демоліберальної» згадані у негативному аспекті, Тягнибок зовсім не демоліберал.

"Демоліберам серед нас не місце"

З цієї же заяви можна зробити висновок, що політик, скоріш за все, не вважає себе вірменином: "Реакція українців Марганця стала сюрпризом як для непрошених гостей, так і для представників влади, за сприяння якої вірменська меншість протягом багатьох років відчувала себе господарями у місті і зухвало демонструвала своє зневажливе ставлення до корінних жителів".

Так само, як ви вже здогадалися, Олег Тягнибок не жид, не москаль і, незважаючи на тягу до «білої» Європи, навіть не німець: «Вони не боялися, як i ми зараз не маємо боятися, вони взяли автомат на шию i пішли в тiї лiси, вони готувалися i боролися з москалями, боролися з нiмцями, боролися з жидвою i з iншою нечистю, яка хотiла забрати в нас нашу українську державу...

...Треба вiддати Україну, нарештi, українцям. Отi молодi люди, i ви, сивочолi, оце є та сумiш, якої найбiльше боїться москальска-жидiвська мафія, яка сьогоднi керує в Українi».

Це зі скандального виступу 17 липня 2004 року в Івано-Франківській області на заходах, присвячених пам'яті одного з вождів Української повстанської армії Дмитра Клячківського (Климу Савуру).

Цей виступ активно висвітлювали провладні телеканали, він чудово вписувався у концепцію «нацисти на чолі з Ющенком рвуться до влади». Після того спічу Тягнибока виключили із франції «Наша Україна».

На те, що Олег Ярославович не вважає себе німцем, також вказує його заява на адресу російського та німецького лідерів: «По суті, дует Медвєдев-Меркель розпочав кампанію з відбілювання Сталіна і Гітлера». (Те, що Тягнибок не москаль, ми вже говорили).

Цікаво, що в той же заяві лідер «Свободи» називає Меркель і Медвєдєва реваншистами, причому обох. Тому ще один висновок: Тягнибок – не друг логіки?

Тим не менш, лідер українських радикалів не вважає себе ксенофобом. Про це він, зокрема, заявив в інтерв'ю Роману Скрипіну на радіо «Свобода».

Цікава була розмова. Журналіст зауважив, що згадка слова «жид» образлива для євреїв. «Я не вважаю, що це є погано. Зрештою, я сам є вихідцем з Галичини. І це не вважається у нас якимсь образливим », - відповів Тягнибок.

«Більше того, представники цієї нації, з багатьма з яких я сам маю можливість спілкуватися приватно, є навіть деякі мої друзі, можу вам таке сказати, вони це абсолютно нормально сприймають, і ніхто це не сприймає як якусь певну образу, - продовжив далі тернопільський політик. - Зрештою, у нас за кілька десятків кілометрів кордон з Польщею, і в центрі Варшави ми можемо побачити величезну таблицю з написом "панство жидовське", значить, посольство держави Ізраїлю.

А навпроти ресторан, написано: "Ресторація жидовська", а в ресторані можна відкрити меню і там "риба по-жидівські". І це вважається нормально ». Так і запишемо: Тягнибок не нехтує кошерною кухнею.

Також можна сказати, що Олег Ярославович, скоріш за все, не латифундист. Ось свідоцтво: «В жодному випадку не можна на сьогоднішній день не продовжувати мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Її не можна сьогодні продавати, оскільки прості люди просто цю землю не куплять ні на аукціонах, ніде. Ми тільки розмножимо велику кількість латифундистів».

Але це все характеристики з «не-», це все про те, ким не є Тягнибок. Ким же він є тоді? Відповідь пан Т. дає на своєму блозі: «Прєвєт, Мєдвєд! Це я – твоя біла гарячка:)»

говорильня зікора політика націоналізм тягнибок

Знак гривні
Знак гривні