$42 млн. на лапу. Топ-20 найбільших українських хабарів. ІНФОГРАФІКА (ОНОВЛЕНО)

Кожен читач у найближчому оточенні знайде якщо не знайомого, то знайомого знайомого, який раз, два, а може й регулярно бере чи дає хабарі чиновникам або крупним начальникам. Через три-чотири рукостискання можна легко віднайти того, хто живе з хабарів. Аби з’ясувати масштаби трагедії, ТЕКСТИ взялися з’ясовувати, яка вона – українська «вдячність»? Усього у Єдиному реєстрі судових рішень понад 8 тисяч згадувань про хабарі. Все це ми перелопачували вручну протягом двох тижнів.

Хабарників вишуковували: Олексій Набожняк, Людмила Кушнір, Аліна Сугоняко, Тетяна Шпайхер. Графіка: Дмитра Мокрого-Вороновського

Матеріал підготований в рамках спецпроекту анатомія хабара

Як ми рахували

Де знайти найбільш точну інформацію про розміри хабарів та історії їхнього давання? Звичайно, у Єдиному реєстрі судових рішень, де фіксуються усі обставини судових позовів, а відтак можна знайти поживну інформацію для багатьох галузей. Щоправда, у цій базі даних є один суттєвий недолік – вона концентрує виявлені і зафіксовані злочини, розслідування яких уже завершила міліція.

Це картинка, інтерактивна графіка нижче

Відтак мова нижче піде виключно про ті хабарі, за якими вже або відбулося хоча б одне судове засідання, або за якими винесено вироки. Скільки нечистих на руку наших співвітчизників все ще не потрапили до цього переліку – лишається тільки здогадуватися.

Усього у Єдиному реєстрі понад 8 тисяч згадувань про хабарі. З них приблизно 2/3 – це унікальні справи, решта – їхні «дубляжі» у апеляції, попередніх засіданнях, різних епізодах одного випадку. Все це ми перелопачували вручну протягом двох тижнів.

Перебравши вручну всі справи зі словом «хабар», які були оприлюднені на сайті ЄРСР станом на кінець першого півріччя 2012 року, ми відібрали ТОП-20 «найдорожчих», які – як зафіксували суди – були коли-небудь вручені в Україні.

Ми виявили, що переважна кількість хабарів стосується земельних питань. Приміром, із ТОП-20, у який увійшли хабарі на суму $213 тис. і вище, земельних питань було 12. На суму понад $100 тис. зафіксованих хабарів було всього близько 80.

Троє щасливців

Найбільшим хабаром за всю історію України виявилась сума у $42 млн, яку чиновники Броварського району Київщини (включаючи голову Броварської РДА) вирішили у 2008-2009 роках «збити» з сирійського інвестора Алхадж Яхьї Ахмата за дозвіл на будівництво двох котеджних містечок площею 40 і 36 га.

Бідолаха хотів отримати землю на території Погребівської та Семиполківської сільських рад Броварського району, для чого звернувся до друзів. У райадміністрації, очевидно відчувши запах грошей, вирішили виставити сирійцеві таку захмарну ціну питання, що йому не залишалось нічого, окрім як звернутися до прокуратури. Навіть сьогодні, через чотири роки після тих подій $42 млн. видаються надзвичайно великою сумою. Німе питання: скільки ж мали вартувати котеджі, щоб «відбити» такі «інвестиції»?

Друга історія більш банальна. В 2008 році наш співвітчизник вирішив побудувати у Криму величезний – на 17 га (близько 20 футбольних полів) розважальний комплекс. Задля сприяння у виділенні землі, він запросив допомоги у селищного голови Миколи Конєва і місцевого депутата Олега Бородая.

Ті не розгубилися і створили дві фіктивні фірми, через які мали бути «прогнані» гроші. З $6,8 млн. загального хабара $5,2 млн. зловмисники хотіли привласнити, а $1,6 млн. – офіційно перерахувати на рахунок Партенітської селищної ради. Хабар передавали в меблевому магазині «Меркс» у Сімферополі, недалеко від розташування спецзагону міліції «Беркут».

За словами тодішнього міністра Юрія Луценка, для охорони операції зловмисники винайняли діючих офіцерів і ветеранів МВС, а також юриста і нотаріуса для супроводу «угоди». Цікаво, що нині і Конєв, і Бородай продовжують займати свої посади у селищній раді Партеніта.

Третє місце в рейтингу найбільших хабарів взяли митники з Феодосії. У 2003 році вони організували схему, за якою четверо інспекторів з місцевого порту проводили фіктивні митні оформлення, а також видавали декларантам документи для погашення податкових векселів з метою ухилення від сплати податків та інших обов’язкових платежів.

Попалися інспектори на фіктивних митних оформленнях вантажів цукру, що нібито були вивезені з України на іноземних суднах «Спенсер» і «Вієнна Вуд», які насправді не прибували на територію України і не завантажувалися. Всього, згідно з матеріалами справи, було оформлено майже 90 тис. тон.

Примірник вантажно-митних декларацій видавався представникам декларантів, ті надавали папери до ДПІ для погашення простих векселів за операціями з давальницькою сировиною, внаслідок чого державі було недоплачено ПДВ та мита на суму 244,3 млн. грн. або за тодішнім курсом – близько $46 млн. Півтора мільйона доларів хабарів, які зловмисники оплатили митникам за реалізацію схеми – ледь трохи більше 3% від цієї суми. Незначна плата за можливість водити державу за ніс.