Гиря на нозі. За 20 років на Донбасі не з'явилося жодного незалежного лідера, який би міг виграти мажоритарку

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 98978 Перегляди
  • 2 Коментарі
  • 20/08/2012Дата публікації

В деяких мажоритарних округах у Донецькій і Луганській областях мають шанс перемогти неугодні владі кандидати. Це колишні регіонали, які впали у немилість, вони прагнуть повернути своє становище у Партії. Згадані області практично гарантовано подарують українському парламенту 32 депутати від Партії регіонів. У самому крайньому випадку - пару комуністів, що, загалом-то, те ж саме. Вочевидь, влада використовує Донбас наче гирю - ту, що приковують до ніг ув'язнених, щоб не втекли далеко. Донецький регіон допомагає команді «регіоналів» тримати в покорі усю країну.

Зі Сходу повідомляє: Денис Казанський

Девізом парламентських виборів на Донбасі міг би стати слоган «Хто б тут не виграв - Україна програє». І справа тут не в горезвісному «донбаському характері» кандидатів, а в тотальному відсутності альтернативи у виборця.

Опозиційні кандидати в мажоритарних округах Донбасу у кращому випадку присутні номінально. В гіршому - їх немає взагалі. Похвалитися хоч якоюсь впізнаваністю з опозиціонерів можуть лише одиниці, в більшості ж своєму, кандидати від Об'єднаної опозиції для виборця - коти в мішках. Шансів виграти мажоритарку в такій ситуації, зрозуміло, немає ніяких.

«Опозиціонер» Ландик фактично депутат

Візьмемо, приміром, 108-й округ, куди входять Перевальський район та місто Красний Луч Луганської області. Проти нардепів з Партії регіонів і Народної партії Литвина - Володимира Ландика та Валерія Мошенського - Об'єднана опозиція виставила тут представника «дуже популярної» на Луганщині ВО «Свобода» Артема Заїку з Ізюму Харківської області.

Яке відношення мешканець Ізюму має до шахтарській регіону і як збирається перемагати в окрузі - цілковита таємниця. Гадаю, наводити у цій статті показники рейтингу Заїки немає сенсу…

Проте в 108 окрузі є відразу два кандидати від Партії регіонів. Це вищезгаданий нардеп Володимир Ландик та офіційний висуванець регіоналів - місцевий бізнесмен Юрій Терніков. Після сварки першого з неофіційним господарем Луганської області Олександром Єфремовим, партія відмовилася висувати кандидатуру Ландика як за списками, так і в мажоритарному окрузі, і зробила ставку на більш лояльного Тернікова (його називають власником нелегальних вугільних кар'єрів під Красним Лучом).

Однак, Ландик не здався і попер на однопартійця з відкритим забралом, як самовисуванець. Тепер в Луганській області більш відчайдушного опозиціонера не знайти. Володимир Ландик викриває товаришів по партії з таким завзяттям, з яким луганські опозиціонери не працювали навіть в 2004 році. Чого тільки вартий один його відкритий лист, в якому нещадно бичуются гріхи конкурента.

Попри скандал із сином, рейтинг Ландика в окрузі сьогодні майже в два рази вищий, ніж у Тернікова, а значить, незабаром може статися так, що кандидат від влади вибори програє. Втім, на парламентські позиції біло-блакитних такий результат не вплине, а похитне хіба що персональний авторитет Олександра Єфремова, адже в разі перемоги Ландик напевно приєднатися до фракції «регіоналів».

Те ж саме можна сказати також і про ще одного вагомого місцевого кандидата - Валерія Мошенського. Нардеп-литвинівець, фракція якого давно фактично злилася з фракцією ПР, теж цілком провладний кандидат.

Зрозуміло, що ситуація, яка склалася в 108 окрузі, для Луганщини не виняток, а правило. Конкуренцію біло-блакитним в області здатні скласти хіба що рідкісні самовисуванці, але й вони на перевірку виявляються колишніми членами Партії регіонів, такими що не знайшли спільної мови з п'ятим номером партійного списку ПР, тобто вищезгаданим Єфремовим.

Своїх пресують, а вони кріпчають

Це, наприклад, Володимир Струк, який балотується по 104 округу проти кандидата від «регіоналів» Володимира Гончарова. Струк є главою селища Ювілейний, яке офіційно входить до складу Луганська, причому користується у своїй вотчині великою популярністю. До недавнього часу він входив до Партії регіонів, однак після того, як про його наміри йти в Раду стало відомо Єфремову, проти Струка на повну потужність запрацював маховик репресій.

Самий гуманний суд у світі швидко сфабрикував норовистому «регіоналу» умовну судимість, проте зняти Струка з виборів не вийшло. У своєму окрузі сьогодні він вважається фаворитом гонки, і програє хіба що в тому випадку, якщо «регіонали» пустять в хід адмінресурс. Але у будь-якому разі називати Струка опозиційним не повертається язик.

«Команда Шахова»: прийшв на мітинг, отримав гроші

"Хазяїн Струк", - звучить символічно. Цікаво чи розуміють підтекст виборці?

Активно в Луганській області поводить себе і так звана «команда Шахова» - клан місцевого бізнесмена (а за деякими твердженнями кримінального авторитета), що має серйозні політичні амбіції. Члени команди Шахова висуваються в своїх округах як безпартійні і використовують символіку вельми схожу з символікою комуністів.

Чергова "команда" юзає "труп СРСР", виборцям подобається.

Шанси мажоритарників Шахова в своїх округах оцінюються експертами по-різному, але в чому амбіційна команда добилася видатного майстерності - так це в неприкритому підкупі виборців. Для залучення електорату на мітинги шаховці придумали виплачувати гроші в обмін на ... відривні талони. Кожен мешканець округу міг отримати такі талони у виборчому штабі, а під час зустрічі з кандидатом - обміняти на 50 грн. Чи треба говорити, що публічні акції шахівців користуються шаленим успіхом?

Застосування нових технологій. Штрихкод на талоні для видачі грошей під час зустрічі з кандидатом

У журналістських колах ходять чутки, що така активність команди Шахова не на жарт перелякала місцевих регіоналів. Однак, нехай така конфронтація не дезорієнтує читача. Насправді в партії у Шахова є впливові покровителі, чим і обумовлена така нахабність передвиборної кампанії бізнесмена (за чутками, Шахов товарищує з Олександром Януковичем). Тому навіть у разі перемоги клану Шахова над біло-блакитними, лави опозиції навряд чи поповняться живою силою.

Донбас: стабільно, як на цвинтарі

Втім, якщо вибори на Луганщині інтригують спостерігача хоча б міжусобицями в середовищі «регіоналів», то на Донеччині взагалі панують тиша і спокій. Тут у vip-самовисуванці подався тільки нардеп від ПР Валерій Коновалюк, який вирішив позмагатися за мандат з регіоналом Олександром Риженковим. Інші округи біло-блакитні поділили без конфліктів, благословивши на вибори досить очікувані кандидатури.

Сюрпризом стало хіба що висунення у Слов'янську сина прем'єра Миколи Азарова, який має вид на проживання в Австрії і не бував у своєму окрузі до старту виборчої кампанії. Залишається тільки здогадуватися, за які заслуги можуть обрати такого депутата слов'янські виборці.

Експерти прогнозують на Донеччині легку перемогу кандидатів від партії влади практично у всіх округах. Кандидати від ПР впізнавані, і не мають серйозних конкурентів ні в КПУ, ні в опозиції.

Інтригу в місцеву виборчу кампанію може внести хіба що УДАР Віталія Кличка, який, схоже, націлений на серйозну боротьбу. Партія виставила своїх мажоритарників у всіх округах і ось-ось готується почати масовану піар-кампанію у ЗМІ.

На даний момент відомих прізвищ в рядах мажоритарників УДАРУ і Об'єднаної опозиції небагато. Більшість кандидатур - невеликі бізнесмени і громадські діячі. Найбільш популярний опозиційний кандидат - журналіст і громадський діяч Володимир Березін, який балотується по 49 округу.

Березін добре відомий в області, як борець за екологію. Прославився опозиціонер після того, як виявив під Костянтинівкою несанкціоноване звалище радіоактивних речовин, яке наробило в області неабиякий переполох. В окрузі Березина знають не гірше за кандидата від Партії регіонів Дениса Омеляновича, проте перший значно поступається другому в матеріальних ресурсах.

Інший видатний опозиціонер на Донеччині - голова Незалежної профспілки гірників Донбасу Микола Волинко (не плутати з Михайлом Волинцем). В окрузі Волинко протистоїть скандальному Миколі Левченко - екс-секретарю Донецької міської ради, що прославився після виходу фільму «Інший Челсі», в якому був показаний шикарний побут молодого політика.

Цікаво, що Королевська, проводячи масовану піар-кампанію в ЗМІ, висунула в Донецькій області лише чотирьох мажоритарників, прізвища яких знайомі лише вузькому колу осіб. Схоже, Королевська, не дивлячись на донбаське походження, взагалі не збирається проявляти в рідному регіоні хоч якусь активність. У всякому разі, осередка партії «Україна вперед» в Донецьку фактично не існує. На думку донецьких журналістів, така стратегія Королівської свідчить про її домовленості з партією влади працювати виключно в тих округах, де Наталя Юріївна відбиратиме голоси в Об'єднаної опозиції.

Фактично самоусунулася від виборів у мажоритарних округах східної Україні і КПУ. Майже всюди від Компартії були висунуті маловідомі кандидати, у той час, як зірки, на зразок Кілінкарова, що мали шанси на перемогу в округах, увійшли в партійний список. Така поведінка також може розцінюватися, або як бажання комуністів Донбасу відійти в бік та не заважати перемозі колег по парламентській коаліції в округах, або як боягузство.

Резюмуючи написане вище, можна сказати, що Донбас після 20 років умовної демократії на жаль і досі не має жодного впливового лідера громадської думки, здатного виграти вибори завдяки виключно особистому авторитету і впізнаваності серед людей, а не належності до «правильної» політсилі.

На початку ХХI століття вибори в Донбасі фактично перетворилися на вибори депутатів від КПРС, тільки КПРС, через два десятиліття після смерті СРСР носить геть інше ім'я ...

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 2

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

РиГи як танки пруть до конст-більшості.