С

Сусіди Китаївського монастиря звинувачують братію в мужолозстві

Не знаю, має це значення чи ні, але я з глибоким пієтетом ставлюся до будь-яких священиків. Причому неважливо, хто вони - шамани, мулли або навіть пасажири броньованих папамомобілів, оточені арміями охоронців. І все одно, який вони ведуть спосіб життя, адже незалежно від цього вони, як представники вищої касти суспільства, є нашими таємними звязковими зі світом іншим. Але дії попів Свято-Троїцького чоловічого монастиря в Китаївській пущі вражають своєю неадекватністю.

АВТОР: Антон Зікора

Фото: Макс ПЕРЕПЕЛИЦЯ

Ми вже писали про конфлікт між братією монастиря та місцевими жителями, котрий розгорівся наволо квартири № 1 по вул. Китаївській, 32 / 5, що була захоплена ченцями. А вчора кореспондент ZaUA.org став свідком переговорів між сторонами, в яких головною фігурою був настоятель Києво-Печерськії лаври Павло.

Відкрите протистояння почалося після того, як монахи силою забрали квартиру. Мешканці виламують двері, аби повернути її законному власнику

Мешканці вулиці Китаївська, житло яких опинилося під загрозою відлучення на користь монастиря, сподівалися, що високе церковне начальство буде об'єктивним і безболісно вирішить конфлікт. При цьому люди розуміють, що їх зіштовхнули лобами з ченцями.

Кабмін проти народу, райрада – за

- Ні вони не винні, ні ми, в тому, що сталося, - говорить місцева мешканка, вчителька Ірина Друбязко. - Якщо ці землі належали монастирю, то правильно, що їх віддали. Але нам пропонують виселитися з наших квартир без надання альтернативної житлоплощі. Нам так прямо і сказали: шукайте собі житло, ви тут жити не будете.

Нагадаємо, що в 2002 році монастирю рішенням Кабміну був переданий весь монастирський цілісний комплекс, у тому числі житлові будинки. Але вже через кілька місяців районна рада відновила справедливість в інший бік і повернула будинки до комунальної власності.

Разом з тим у монастирі впевнені, що рішення районної ради не може скасувати постанови Кабміну. Адвокати мешканців доводять протилежне, оскільки земля належить міській громаді, а не Кабміну. Так чи інакше, під загрозою виселення виявилося вісімдесят шість сімей. Сьогодні монастир пішов у наступ.

Наталія Гетьман, прописана за адресою вулиця Китаївська, 15 / 4, квартира 49, каже:

- Я тут живу двадцять років. У мене є діти й онуки. Але місяць тому мені принесли позовну заяву на виселення без надання житла. 7 серпня я була у Голосіївському районом суді, де ознайомилась з позовною заявою Свято-Троїцького монастиря. Нашій сім'ї - всього чотири особи, в тому числі грудна дитина, пропонується виселитися з приміщення площею в тридцять один квадратний метр. Я готова виїхати протягом трьох днів, але мені ніхто не надає житлоплощу. Виходить, я бомж.

Конфліктуючі сторони розбороняє "Беркут"

Пастирські беcіди від настоятеля Лаври Павла: "Міліція, приберіть його!"

Все це доводили місцеві жителі настоятелю Павлу. Той уважно слухав і намагався бути об'єктивним, але поступово став сперечатися з опонентами.

- У мене є документи, за яким я повинен вас виселити, хочете ви цього чи не хочете, - сказав Павло. Це обурило його опонентів. Слово за слово, - почалася перепалка.

- Не брешіть, добренько? - сказав Павло одній місцевій мешканці. - А то у вас морда ... вибачте, обличчя вже перекошено...

- АААААААААА! - разом видихнули місцеві жителі. Тут Павло зрозумів, що допустив помилку і накинувся на мене:

- Вимкніть це, - він показав на диктофон.

- Чому? - запитав я.

- А тому. На сьогодні є закон про згоду. Ви мене не запитали, чи можна записувати.

- Пробачте, який закон. Як він називається?

- Зараз у вас це викину! - закричав священнослужитель.

- Викиньте.

- Будь-ласка, йдіть.

- Чому я повинен піти звідси?

- Міліціонер, приберіть його, - звернувся настоятель до правоохоронця.

- А він нічого не порушує, - флегматично відповів той.

- Я не хочу, щоб мене записували. Де ваша акредитація?

- Я бажаю вас записувати. І акредитація для цього не потрібна.

- Я з вами не розмовляю.

- Я з вами теж. Я тільки записую.

- А міліція нічого не робить, тільки хабар бере. Прошу, захистить мене ...

- Стоп, стоп! Давайте про хабар. На диктофон.

Павло зрозумів, що остаточно потрапив у халепу і запропонував зібрати переговорну групи з п'яти осіб з обох сторін.

- Ходімо побіседуємо в монастир, - сказали священнослужителі.

- Давайте краще до нас у квартиру, - відповіли місцеві жителі (до речі, грамотний підхід: наприклад, профспілкові лідери не рекомендують вирішувати серйозні питання в кабінеті начальника).

Голі монахи за монастирем

Переговорщики пішли, з місцевими жителями залишився архідиякон Паїсій. На відміну від Павла, він виявився добрим монахом. Паїсій сказав, що захист жителями своїх прав гідний поваги, і ніхто не буде виселений без надання житлоплощі, а в конфлікті винні обидві сторони.

У свою чергу, активісти поскаржилися на те, що один із «китайців», як тут називають ченців, погрожував проломити їм голови. Паїсій спокійно відповів, що ця людина ще не чернець, а всього лише послушник, якому треба пробачити його духовну неміч. «Він перебуває в процесі духовного виховання».

Один з монахів

- А ваші ченці займаються мужолозством, - наступали місцеві жителі. - Десятки людей бачили.

- Ми раніше траву збирали там, за монастирем, - сказала мені мешканка вулиці Китаєвої Людмила Бондарева, - Тепер ми туди не ходимо. Боїмось. Тому що вони там ходять то роздягнуті, то напівроздягнуті. І ще ми постійно ходимо через сад, і вони весь час тут ось це ось... займаються.

Паїсій заявив, що дані свідоцтва ще не факт, і якщо хтось помітить ченців «за цим», то нехай запише це на камеру в телефоні. Щодо виселення, то священнослужитель висловив точку зору монастиря: людям повинна дати житло держава. Аргументи про те, що це нереально, він не сприйняв. Чекаємо нових зіткнень?

Церква конфлікт самоорганізація

Знак гривні
Знак гривні