Збитки від Януковича: $609 на кожного українця. 10 найбільших фінансових втрат

Оцінка статті на цей момент: +6/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 108927 Перегляди
  • 4 Коментарі
  • 29/02/2012Дата публікації

Близько $28 млрд. втратила Україна за час президентства Януковича через непрофесійні дії Партії Регіонів, її президента і прем’єра. Це лише прямі збитки, які відносно легко порахувати. До них варто додати зростання корупції, завищені ціни під час тендерних закупівель, рейдерські атаки на приватні підприємства, збільшення бюрократичної тяганини, скепсис закордонних інвесторів і безліч критичних статей про нашу країну у світових ЗМІ.

Збитки рахував: Тимофій Крамарів

Ми вирішили брати події і суми грошей, які реально оцінені експертами як можливі втрати України. Їх можна поділити на дві групи:

- втрати, які були б неминуче понесені нашою країною безвідносно того, хто б знаходився на президентському кріслі;

- втрати, спричинені безпосередньо Януковичем.

До першої групи можна віднести, приміром, фізичне зменшення кількості населення (і пов’язане із цим зменшення ВВП), втрати від Євро-2012 (за оцінками аналітиків Da Vinci Group - $8 млрд.), недоотримання грошей за Кіотським протоколом (причини виникли ще за прем’єрства Юлії Тимошенко), збитки від не видобутого газу біля о. Зміїний (його нещодавно знайшли румуни), чи недоплата коштів у бюджет через офшори і операції, що проходять у тіньовій економіці. Неотриманий газ від розробки шельфу Чорного моря, чим мала займатися компанія Vanko.

З великою часткою вірогідності у цьому списку мав би бути «підвислий» кредит МВФ. Адже ми знаємо, що нездатність йти на системні реформи – це спільна вада багатьох українських політиків.

У другому переліку пунктів буде більше. Саме на них і зосередимося. Нижче цей перелік поданий у розширеному вигляді (у порядку зменшення обсягу завданих збитків). Наводимо також гіпотетичні втрати, які мають велику імовірність реалізації у найближчому майбутньому. За нашими мінімальними оцінками (всього 12 факторів із імовірних сотень) вийшло близько $28 млрд., або по $609 у кожного українця – від немовляти до глибокого старця.

Цей бомж нагадує нашу країну. Напис: "Втрата грошей швидко. Спитай мене як!"

1. Підписання «харківських угод» ($10 млрд.)

Газова історія, мабуть, стане лейтмотивом розділу «Україна на початку 21 століття» у підручниках майбутнього. Переказувати передумови підписання угод «флот в обмін на газ» у Харкові 27 квітня 2010 року, мабуть, немає особливого сенсу. Нагадаємо лише, що Україна мала отримати знижку у $100 на кожній тисячі кубів (а насправді відстрочку платежу) в обмін на додаткові 25 років перебування Чорноморського флоту Росії на території Севастополя.

Експерти схильні розраховувати збитки виходячи із припущень щодо того, скільки українські компанії переплатили за газ у порівнянні із європейськими споживачами. Проте найбільш прийнятним виглядає «прив’язка» до недоплати до реальної ринкової вартості оренди землі, яку здійснюватимуть моряки– її оцінюють щонайменше в $400 млн. щороку або $10 млрд. за «зайві» 25 років, які «вигідно вторгував» для Києва Янукович.

Детальні припущення можна подивитись тут, незважаючи на давність розрахунків, вони не втрачають актуальності. Подібну ціну питання на річницю «харківських угод» озвучував на з’їзді «Нашої України» екс-президент Віктор Ющенко.

2. Обмеження щодо експорту зерна ($4,5 млрд.)

У 2010 / 2011 маркетинговому році запровадження квотування експорту зерна під прапором захисту внутрішнього ринку від дефіциту борошна стало одним із символів становлення могутності народного депутата Юрія Іванющенка, якого ще називають сірим кардиналом Партії регіонів.

Нібито контрольована ним компанія «ХлібІнвестБуд» отримувала більшу частину квот, а решта експортерів не змогли продати за кордон зерна на загальну суму понад $4,5 млрд. Це оцінки Української зернової асоціації станом на квітень 2011 року. Згодом квоти було скасовано, натомість запроваджено мита і фактично припинено відшкодування податку на додану вартість. Цей захід протримався недовго, зараз зерновики, згідно із Податковим кодексом, просто не отримують відшкодування ПДВ.

3. Газ, який Україна програла Дмитрові Фірташу ($3,3 млрд.)

Один з «газових» епізодів – розпорядження уряду розмитнювати блакитне паливо приватної компанії «РосУкрЕнерго» як державне – коштувало не один день у в’язниці для топів «Нафтогазу» і Держмитслужби.

Незважаючи на те, що державний монополіст витратив десятки тисяч доларів на юридичний супровід справи в Стокгольмському арбітражі, «хімічний король» Дмитро Фірташ отримав не лише 11 млрд. кубометрів газу, який Україна зарахувала до своїх резервів, але й 1,1 млрд. куб. м (10%) компенсації за завдані моральні і матеріальні збитки. Вочевидь, що ці втрати не були б понесені, якби не близькі стосунки Дмитра Васильовича і Віктора Федоровича.

4. Непідписання угоди про Зону вільної торгівлі з Євросоюзом ($3,25 млрд.)

На те, що Україна зможе вільно торгувати з Європою вже з 2012 року, а її громадяни уже незабаром матимуть змогу перетинати західний кордон без віз, сподівався на початку свого правління і сам Віктор Янукович, і більшість українців.

Переговори про всеосяжну і поглиблену зону вільної торгівлі між Києвом та Брюсселем уже завершено. Проте підписання документів відкладають уже майже півроку. Виною всьому – політична нестабільність всередині нашої країни, пов’язана передусім із вироком, винесеним колишньому прем’єрові Юлії Тимошенко.

Цифра, у яку ми оцінили втрати від такого затягування, взята з офіційних заяв Андрія Клюєва, який на посаді першого віце-прем’єра відповідав за євроінтеграційні процеси і всіляко намагався продемонструвати свою значимість у переговорах. За оцінками пана Клюєва, Україна, підписавши угоду, могла б розраховувати на 2% додаткового зростання ВВП щороку.

Розрахунок простий: ВВП в 2011 році склав 1,3 трлн. грн. 2% - 26 млрд. грн. або $3,25 млрд. за рік. За оцінками депутата Олексія Плотнікова, загальний обсяг інвестицій, на які Україна зможе розраховувати у найближчі роки після підписання угоди – EUR10 – 16 млрд.

5.Непрозора приватизація ($2,3 – 3,2 млрд.)

За минулі два роки правління Януковича Україна продала одразу кілька крупних об’єктів. Для нашого рейтингу ми взяли «Укртелеком» та чотири енергокомпанії, пакети яких придбав нещодавно на майже безконкурентній основі ДТЕК Ріната Ахметова.

Уже по завершенні приватизації на сайті Економічна правда свою думку з приводу того, яким чином занижувалась ціна цих об’єктів, висловив багаторічний радник голови ФДМ і знаний фахівець з питань приватизації Володимир Ларцев. За його словами, загальна схема виглядала наступним чином. За деякий час перед конкурсом (у випадку Укртелекому – 6 років) штучно занижуються прибутки компанії.

Таким чином її ринкова капіталізація і оцінка незалежними експертами (для яких прибутковість є одним із факторів оцінки) поступово знижується. Наприклад, в «Київенерго», 25% якої ФДМ продав ДТЕК восени, за 9 місяців 2011 року чистий прибуток скоротився в 28 разів. Для того, щоб використати цю звітність, яка дала можливість «перекрити» успішні показники минулих років, конкурс навіть перенесли з літа на осінь.

За оцінками Ларцева, за такою схемою реальну ціну Укртелекому занизили в 2,5 – 3 рази (приблизно такі ж оцінки наводили експерти Інтернет-асоціації України), енергокомпаній – в 1,5 – 2 рази.

За нашими розрахунками, недоотриманий бюджетом прибуток склав 16,4 – 21,5 млрд. грн. за телекомунікаційного монополіста і 2 – 4 млрд. грн. за енергетику. Всього $2,3 – 3,2 млрд. якщо додавати мінімальні і максимальні оцінки відповідно.

6. Контракти на поставку бронетехніки до Іраку на межі зриву ($2,4 млрд.)

Пліткарі переконують, що в українському військово-промисловому комплексі – черговий переділ сфер впливу. І саме цим пояснюють заяви Держфінінспекції про ймовірний зрив контракту на поставки бронетранспортерів до Іраку.

Голова колишнього ГоловКРУ нещодавно заявив, що до першої партії машин прикручували неробочі гармати, а відтак іракська сторона поставила виконання домовленостей під питання. На такому делікатному ринку, як «оборонка», будь-які інформаційні повідомлення такого роду не з’являються випадково. Відтак спостерігачі вирішили, що усе це справа рук нового голови Міноборони Дмитра Саламатіна, дітище якого «Укроборонпром» бажає витіснити з ринку традиційного постачальника озброєнь «Укрспецекспорт».

Чи так це насправді, і чи виллється внутрішньо корпоративне протистояння у втрату мільярдного контракту і погіршення міжнародного іміджу – можна буде побачити уже найближчим часом.

7. Погіршення інвестиційного клімату ($1,8 млрд.)

Кричуще низькі позиції України в різноманітних рейтингах інвестиційної привабливості виглядають неповними без цифр, які підтверджують швидкість відтоку капіталу із нашої країни.

Офіційно за даними Держстату, в 2010 – 2011 рр. в Україну було вкладено $12,5 млрд. Проте $1,8 млрд. раніше вкладених грошей інвестори вивели. Це 14,4% або майже кожен сьомий долар, інвестований в нашій країні. Якби ці гроші не вивели, вони могли б створювати тут робочі місця, додану вартість і приріст ВВП. Для порівняння: у 2007 – 2009 рр. рівень виведення раніше вкладених коштів становив 11,7%, тобто приблизно кожен дев’ятий долар. І це при тому, що це був період фінансової кризи, інвестиції згорталися.

На порівняння з кризою наводить, наприклад, і Індекс інвестиційної привабливості, що його розраховують у Європейській бізнес-асоціації. Наприкінці минулого року він опустився до найнижчої позначки за всю історію досліджень, пробивши навіть дно 2009 року.

8. Втрата транзитних потоків через безлад на митниці ($250 млн.)

Митниця завжди була неспокійним місцем як для самих інспекторів, так і для підприємців, які працюють з нею. Проте в останні два роки ситуація набула аж надто високого рівня напруги.

Прикладом найбільшого протистояння бізнесу, що пручається корупції, і влади, яка цю корупцію генерує, стали заблоковані минулої зими сотні контейнерів у Одеському та Іллічівському портах.

Митники стверджували, що підприємці самі лишають контейнери, бо не готові задекларувати реальну вартість їхнього вмісту. У імпортерів інша версія: то інспектори ніяк не могли скласти ціну вартості своїх «додаткових послуг». Регулярні зачистки і перевірки, що нібито проводилися центральним апаратом ДМСУ, до суттєвого покращення ситуації не призвели.

Найбільшого удару зазнав транзит. За оцінками гендиректора Маерск Україна Еспера Педерсена, за 2011 рік обсяги транзиту із України в Молдову через два найбільші порти впали на 40%, а прямі поставки імпорту – на 15%, тоді як в румунській Констанці зниження відчули всього на 6%. За підрахунками експертів, зниження вантажообігу на 10% лише в Іллічівську та Одесі (а це лише 2 з 19 портів, а митні пости є ще й на сухопутних кордонах!) принесе втрати для казни на рівні до 2 млрд. грн. на рік. Це $250 млн. – мінімум, який ми вирішили внести до нашого рейтингу.

9. Припинене надання допомоги Євросоюзом (у тому числі через закон про держзакупівлі) (близько $220 млн.)

Історія зі згортанням фінансування допомоги Євросоюзу Україні дуже заплутана. Наразі достеменно невідомо, який обсяг коштів і з яких конкретно причин ми недоотримали. В представництві Єврокомісії в Україні лише підтвердили, що не планують ближчим часом надавати нам допомогу у сумі EUR70 млн. Подейкують, що європейців обурило нецільове використання коштів, які мали піти на покращення енергоефективності, натомість за них збудували лінії електропередач до сонячних електростанцій, які мають стосунок до Андрія Клюєва.

Проте підтвердження цієї версії із самого євроофісу не надходило, як не було і спростування. А ось з чого починалася ця історія, про який зараз мало хто згадує – не менш цікаво. Приблизно рік тому європейці вже призупиняли нам бюджетну допомогу через незгоду із новим тендерним законодавством.

Тоді більшість планувала дозволити державним компаніям закуповувати товари, роботи і послуги без державних тендерних процедур. Крім того, пропонувалось вивести з-під дії закону комунальних монополістів. Загальний обсяг програми, яку тоді було заморожено – близько EUR100 млн. Тобто сукупно втрати за двома епізодами можуть становити EUR170 млн. або понад $220 млн. Законопроект, між іншим знову, планують розглядати у парламенті.

10. Згортання малого бізнесу (щонайменше $21 млн.)

2011 – рік ухвалення Податкового кодексу – став першим, коли кількість зареєстрованих підприємців була меншою, ніж кількість ліквідованих компаній.

За даними Державної податкової служби, реєстрацію пройшло 176 тисяч фізосіб підприємців, а ліквідовано – 245 тисяч. Тобто 69 тисяч людей вирішили більше не займатися підприємництвом, не створювати робочі місця і не відраховувати до бюджету податки.

Якщо навіть припустити, що кожен з них «сидів» на звичайному податку у 200 грн. на місяць, то втрати бюджету від такого скорочення становитимуть 69000 Х 200 Х 12 місяців = 165,6 млн. грн. або $20,7 млн.

Однак це приблизні оцінки, оскільки багато підприємців могли працювати і на загальній системі, бути платниками ПДВ. Крім того, тут не враховано додану вартість і зайнятість, яку вони створювали для країни. А ці показники могли щонайменше подвоїти втрати. Незважаючи на незначну суму, соціальний ефект від таких результатів ймовірно набагато болючіший, ніж від усіх перелічених факторів.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +6/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 4

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

За Януковича займатись будь-якою приватною справою стало вкрай важко. І люди що подібним займались, це відразу відчули. Багато хто був змушений просто припинити роботу.
Те саме і з компаніями. Є маса компаній які зазнали проблем в роботі аж до закриття. Багато хто був змушений поступитись половиною бізнесу. І все це відобразилось на їх найманих працівниках.
Так що 21 млн. дол. - це ніщо.
Ситуація "покращилась" до того, що реальна зарплатня навіть за корявими данними Держкомстату почала зменшуватись.

Сьогодні почув по радіо цифри - Україна витратила на ЄВРО-2012 фантастичну суму 12 МЛРД. ЄВРО. Непогано як для розваги для 10 % "футбололюбного" населення на 1 місяць ... :/// При цьому фінансування закладів охорони здоровя постійно зменшується. І це дуже відчутно. Особливо в провінції.

Ситуація вкрай паршива.

Щодо пункту 3 - мені зовсім не очевидно, що газ Росукренерго (Фірташа), який після змови Путіна й Тимошенко було вкрадено зі сховищ в 2009 році, не мав би бути повернутий. Навряд чи можна це рахувати як втрату внаслідок дій Януковича. Звичайно, Янукович міг би тиснути на бізнес Фірташа і вимагати відкликати цілком справедливий позов, але за такою логікою можна багато чого записати в збитки, спричинені Януковичем.

Мабуть, це публіцистика, а не аналітика. Аналітик биоскаржив кожну цифру статті і навів би ще з десяток нових.
Наприклад, п.8 зменьшення транзиту не відбулося незважаючи на хаос з митницею. Кожен порт звітує про збільшення грузообігу за рахунок сипучих - зерна, металу). И т.ін.
А Хаос вам назвуть боротьбою з контрабандою (неправильною, бо якщо дійсно зупинити всю контрабанду, то контейнерний термінал в Одеському порту також зупиниться о))) ) Та т.ін. А на рівні публіцистики цифри прийнятні.