33 смертних гріхи Табачника. Повний перелік дій міністра, які руйнують освіту (ІНФОГРАФІКА)

Окремі рішення міністра освіти Дмитра Табачника часто викликають обурення як у суспільства в цілому, так і у окремих груп . Ми ж вирішили зібрати в одному матеріалі усі дії міністра, які шкодять національним інтересам України.

Примітка: Для того, щоб збільшити інфографіку потрібно клікнути на неї двічі. При першому кліку малюнок зменшиться, а при другому розгорнеться на увесь екран. Такий у нас прикол:)

Для тих хто захоче передрукувати цю статтю у традиційних медіа даємо текстовий варіант дослідження

І. Корупція

1) Зміна правил вступу до університетів й інститутів у 2010 році дозволили вузам враховувати не лише знання, засвідчені незалежними центрами оцінювання (ЗНО), але й середні бали атестатів. Середні бали атестатів через це різко покращали, а число золотих медалей за порівняно з минулим роком зросло на 30%. Таким чином стимулюється корупція.

2) У правилах вступу до вузів на 2011 рік для певних категорій вступників повернені так звані вступні випробування та співбесіди, зрівняна «вага» сертифікатів ЗНО різних років (хоче ЗНО в різні роки мали різну складність) тощо. Це ще один крок до фактичного скасування системи ЗНО, котра забезпечувала місця у вузах найбільш талановитим дітям незалежно від майнового стану батьків.

3) У липні 2010 року більшість у Верховній Раді, за активного лобіювання Табачником, прийняла закон, що відмінив запровадження в Україні європейської моделі 12-річної школи. Над її запровадженням система освіти працювала 10 років. Повернення до 11-річки вибиває українську освіту із загальносвітового освітнього процесу і робить її невідповідною європейським стандартам, зате наближає українську школу до російської моделі.

4) Навесні 2011 році Табачник ініціював аферу з проведенням так званих «контрольних за єдиним зошитом»: для школярів 5-9 класів несподівано запровадили контрольні за спеціальними збірниками. Батьки школярів були змушені власним коштом купувати ці збірники за ціною в середньому 70 гривень.

5) За виготовлення 3-хвилинного російськомовного ролика про українську освіту у травні 2011 року з бюджету перераховано 918 тисяч гривень, хоча на ринку такі послуги належної якості коштують в 5-10 разів дешевше.

6) Табачник як керівник атестаційної комісії підписав лист про присвоєння нещодавно затриманому аферисту Андрію Слісарчуку звання професора кафедри нейрохірургії.

ІІ. Заміна професіоналів «своїми» людьми,

наступ на академічне й студентське самоврядування

7) Усунення від керівництва центру оцінювання якості знань абітурієнтів професіоналів на чолі з Лікарчуком, які діяли окремо від міністерських структур. Призначення на посаду керівника центру заступницю міністра Зайцеву – котра раніше ніколи тестуванням не займалася і найбільшою «заслугою» якої в освіті була боротьба з «насільствєнной украінізацієй» на Луганщині.

8) Звільнено ректорів низки провідних університетів, включаючи Одеський і Донецький національні. Незважаючи на протести викладачів та студентів, тривалий час не оголошується (станом на 19.12.2011) конкурс на обрання ректора найбільшого українського університету – КПІ.

9) Міністерство різко скоротило держзамовлення на журналістів і політологів Києво-Могилянської академії. Як правило випускники Могилянки відрізнялися від інших широким світоглядом і умінням відстоювати свою точку зору.

10) В 2011 році міністерство скасувало статути створених за європейським взірцем університетів – Києво-Могилянської та Острозької академій. Внаслідок цього університети опинилися в підвішеному стані, а Острозька академія – без ректора і можливості його обрати без чинного статуту.

11) Лобіювання законопроекту, котрий суттєво обмежує і так недостатню автономію вузів.

ІІІ. Русифікація освіти, видавлювання української мови

12) Скасовано обов’язкове складання тестів українською мовою в 2010 році, до якого два роки готувалися випускники. Натомість Табачник всіляко заохочував складання тестів російською мовою.

13) Скасовано державний іспит з української мови для бакалаврів.

14) Міністерство дозволило іноземним студентам в Україні навчатися російською, а не українською мовою, обґрунтовуючи це тим, що через викладання українською мовою число іноземних студентів в Україні знизилося. Насправді навесні 2010 року, коли іноземці навчалися українською, в Україні здобували знання 44 тисячі іноземних студентів, що на 1 тисячу більше ніж рік тому і на 6 тисяч більше, ніж 5 років тому. Справжня мета нововведення – русифікація вищої освіти. Цього буде важко досягти як з технічної, так і з моральної точки зору, якщо іноземні студенти знатимуть українську мову й не знатимуть російської.

15) Скасовано іспит з української мови для вступу до аспірантури та складання кандмінімуму.

16) Розробляється Концепції мовної освіти, центральною ідеєю якого нав’язування в освіті російської мови. Русифікацію буде завуальовано під т.зв. «розмежування понять рідної, державної й іноземної мов». Нав’язується теза, згідно якої українська мова для мільйонів українських дітей не є рідною, а російська – не є іноземною (а отже – є рідною).

17) Створюється система, коли в школах з українською мовою відкриваються російські класи, батьків заохочують, а часто (як наприклад, на Донеччині) – тиснуть на них, штучно нав’язуючи вибір російської мови навчання для дітей. В Одесі з вересня 2011 року практично всі українські школи стали двомовними, така практика поширюється і в інших містах. «Двомовність» шкіл є відомим з радянських часів прийомом, який полегшує цілковите переведення шкіл на російську мову.

18) з 2011 в ЗНО запроваджено додатковий предмет – російську мову. На це реалізацію цього рішення витрачається мільйони гривень. При цьому на тестування з російської зголосилися лише 5 тис. абітурієнтів, і менше 2/3 з цього числа прийшло на тестування. Однак Табачник відмовився скасовувати тест з російської в 2012 році, а його ставлениця - керівниця центру оцінювання якості знань абітурієнтів - Зайцева почала вимагати, щоб вузи (наприклад ті, які готують журналістів) вимагали сертифікатів ЗНО з російської мови для вступу.

19) З 2011 року Міністерство відмовилося підтримувати конкурс української мови імені Петра Яцика, який існує з 2000 року, охопив за цей час до 5 мільйонів людей в 20 країнах світу і переможці якого отримували премію від 3 до 7 тисяч гривень за кошти покійного мецената.

IV. Нав’язування російсько-радянського бачення історії

20) Табачник заявив, що учні повинні розглядати на уроках літератури тільки тих письменників, які давно померли. Таким чином учні позбавляються найцікавішого для них пласту літератури – сучасного.

21) Міносвіти перевидає підручники з історії в яких замовчуються факти боротьби українців за незалежність, про Голодомор. Нав’язується ідея про необхідність узгодження змісту історії з Росією, що означає вивчення радянсько-російської міфології замість реальних фактів історії нашої країни.

22) Замість зарубіжної літератури у школі вивчають російську літературу. Цей фінт прикривало запровадженням курсу «світової літератури», де, за словами Табачника «російська література займатиме найбільший обсяг - три чверті навчального процесу». «Першочергове завдання міністерства» (!), - заявив Табачник, - «повернення російської літератури мовою оригіналу» (а зовсім не боротьба з корупцією в освіті і не нові освітні чи наукові досягнення).

23) Повернулася радянська мілітаристська гра «Зарніца».

24) Табачник постійно бере участь у зібраннях українофобів і російських шовіністичних організацій, сприяє їх проведенню, у т.ч. в навчальних закладах. Наприклад, в Педагогічному університеті ім.. Драгоманова відбувся організований Російським інформаційним центром «Україно-російський культурно-мовний простір: від протистояння до єдності». Міністр освіти Табачник разом з учасниками зібрання озвучили геніальне відкриття – в Україні вже не одна нація, а дві – російська і українська. Організатори конференції навіть заявили, що російська більшість в Україні готова «захищати права української меншини».

V. Надмірна комерціалізація освіти, закриття шкіл

25) Табачник зробив у 2010 році низку заяв, що заохочують підвищення плати за навчання у вузах. На думку міністра, ця плата не може бути нижчою 8-14 тис. гривень на рік («нижче – це демпінгування»).

26) За часи керівництва Табачника закрито понад 600 шкіл. Причому далеко не всі з них – невеликі й сільські. Закриття багатьох шкіл (зокрема, в Донецьку, Макіївці та інших містах Донбасу супроводжувалося акціями протесту батьків та небайдужих громадян). Міністр має оригінальну думку з цього приводу: «Закриття некомплектних шкіл - це не підстава для реагування (прокурорського), а те, чим треба пишатися».

27) В міністерському законопроекті про вищу освіту зникла норма про неможливість підвищувати плату за навчання під час навчання. У разі прийняття законопроекту цю плату можна буде підвищувати необмежено вже після укладення контракту.

28) З 27 серпня 2010 року Кабінет Міністрів ухвалив з подачі Табачника Постанову яка передбачала стягнення зі студентів плати за користування бібліотекою, за отримання довідок, а також за пропуски занять і перескладання іспитів. Найбільш одіозні пункти були скасовані після масових демонстрацій студентів, які почалися 4 жовтня у Сімферополі і за тиждень охопили більшість областей.

29) Наказом МОН №949 від 14 жовтня 2010 року Табачник зобов’язав керівників усіх закладів освіти – від дитсадків до університетів встановити перелік платних послуг. Наказ не лише заохочує стягнення грошей з людей, але і встановлює, що ці гроші не залишаться в навчальних закладах, а підуть «в зокрома Родіни» (спецфонд держбюджету)

VI. Волюнтаризм і непрофесійність

30) Вступна кампанія-2010 відбувалася в хаосі. Натовпи людей вдень і вночі стояли в чергах і навіть непритомніли аби здати документи до престижного вузу. При цьому Табачник саботував урядові доручення, покликані виправити ситуацію. 20 липня міністр відмовився продовжувати терміни здачі документів. 21 липня прем’єр Азаров доручив продовжити ці терміни на 2 тижні. Однак 22 липня Табачник продовжив їх лише на 5 днів, що не дозволило вирішити проблему.

31) У волюнтаристський спосіб змінено навчальні програми, незважаючи на відсутність підручників для навчання за новими програмами.

32) Всупереч Конституції запроваджено примусову дошкільну освіту дітей з 5 років. 2009/10 навчального року, коли лише 57% дітей відвідують дитсадки, їх середня наповненість становила 108%. Закон про примусову дошкільну освіту посилює корупцію, призводить до страшної тісноти в і без того переповнених дитсадках, всупереч Конституції перетворює дошкільну освіту з права на обов’язок. В сільській місцевості цю авантюру реалізувати не можливо в принципі часто до найближчого садочка – багато кілометрів. В кінці 2011 року Табачник заявив, що дошкільною освітою охоплено 99% дітей старших 5 років, однак ці цифри явно не відповідають дійсності.

33) Найбільш одіозні афери Табачника не підтримуються навіть його однопартійцями - регіоналами. Так у грудні 2010 року законопроект розроблений Міносвіти, який передбачав фінансування профтехучилищ з місцевих, а не державного бюджету, не отримав жодного голосу. Це при тому, що законопроект виносив на розгляд парламенту Кабмін.

VІІ. І просто неадекват

Лише декілька цитат:

"Бажання дрібно напакостити сусідові, зрадити, прибрати щось, обманувши ближнього, готовність втратити око, аби сусід зовсім осліп — характерна особливість зростаючої української нації. Відсутність або забуття героїв штовхає на героїзацію покидьків, брак історії, що бере своє коріння з глибини віків, породжує попит на національну «родословну», що уходить до трілобітів". Джерело: Версии

"Тільки в цьому регіоні, де лише в першій половині двадцятого століття вчорашні лакеї навчились мити руки та пити «господський напій» — каву, досі не знають, що російські сусіди познайомились з цим напоєм, і з іншими благами європейської цивілізації приблизно тоді ж, коли й самі європейці — в епоху Міхаїла, Алєксєя та Пєтра Романових, набагато раніше за байдикувавших на задворках Речі Посполитої карпатських пастухів".

Джерело: Версии

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода.

Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.