Різдво та наш віртуальний календар. Україна не святкує Різдво із всім світом.

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 72836 Перегляди
  • 11 Коментарі
  • 05/01/2012Дата публікації

Ми відзначаємо його з Росією, Білоруссю та ще кількома країнами. Навіть більшість православних Церков світу святкує Різдво за звичайним календарем. А в Україні православні, а за ними греко-католики, і також значна частина протестантів, святкують Різдво на два тижні пізніше. Чи є якась дійсна причина проводити календарну різницю між «нашим» та «загальним» Різдвом?

Автор: Юрій Чорноморець

Слід визначити чесно – такої причини немає!

За календарем, яким живе православна Церква в Україні весняне та осіннє рівнодення відбувається не тоді, коли реально це стається в світі, а віртуально – через два тижні. Те саме стосується зимового сонцестояння. За сенсом календаря церковні свята прив’язані до астрономічних подій. Різдво – до зимового сонцестояння. Благовіщення Пресвятої Богородиці (непорочне зачаття Ісуса) – до весняного сонцестояння.

Календарне непорозуміння є символом загального церковного впадіння у віртуальність. Реальне життя людей, їх турботи, їх прагнення добра і справедливості, любові та турботи – це все залишається десь за бортом.

Церкви часто сповнені пустих слів. Коли стається очевидне суспільне зло, церква починає говорити про стабільність і закликає не порушувати єдність. І це робить саме та церква, яка найбільш затято тримається віртуального календаря.

Віртуальний календар, віртуальна церковна риторика.

Все це порочне коло віртуальності проривалося не раз живими християнськими душами.

Свого часу патріарх Любомир Гузар ініціював молитву за чесні вибори, а потім першим піднявся проти фальсифікацій. Порівнявши крадіжку голосів із крадіжкою грошей. Його питання було дуже простим: чи є заклик до стабільності та єдності, до спокою та замирення правильним, якщо це заклик міліонера до пограбованого бандитом?

Ось він – бандит, у нього ваш гаманець, і чи правильно говорити про відносність всіх понять правди і власності, і закликати до миру? Чи злочин все-таки є злочином?

Завдяки існуванню в Україні таких церковних ієрархів як патріарх Любомир, наші

Церкви в реальному світі, де боротьба за добро і любов означає спротив несправедливості та злу. Інший патріарх із сусідньої з нами держави минулого місяця аналогічний екзамен не здав. Він залишився із віртуальним тандемом, закликав до єдності пограбованих із грабіжниками – заради великої віртуальної мрії.

Різниця в два тижні – це символ нашого віртуального дистанціювання від майже всього християнського світу. Ми святкуємо Різдво не реального 25 грудня, не в час завершення зимнього сонцестояння – як то має бути за церковними канонами. Ми святкуємо віртуального 25 грудня, за якимось «старим стилем».

Українцям варто святкувати Різдво перед зустріччю Нового року, разом з більшістю християн

Коли завершувалося середньовіччя, один із Римських пап зрозумів, що різниця між реальністю та віртуальністю має бути подолана на користь реальності. Різниця тоді складала десять днів, але все-таки християни повернулися до реальності. Нажаль, ця ідея не була здійсненна у Візантії – хоча такі плани і там були в останнє століття. Під турецькою окупацією якось було не до цих проблем, а коли почали думати, то виявилося, що реальний календар для багатьох – чужий, католицький. А віртуальний – хоч і не правильний, за то свій.

А зараз з’являються у православних крамницях дивні книжечки із доказами, що віртуальний календар самий правильний! І святкувати пропонують Різдво саме за ним – навіть якщо через століття воно опиниться вже навесні, а Пасха буде літом.

Всі ці книжечки навіть за власним оформленням нагадують трактати середньовічних кабалістів та астрологів. Такий собі символічний вираз православного цивілізаційного гетто.

В давні часи проблеми із святкуванням вирішувалися по різному. Рішення щодо дня святкування Пасхи було прийнято на Першому Вселенському соборі. До цього існували дві традиції, що викликало певне напруження в церкві.

Сьогодні православні ієрархи могли б цілком спокійно зібратися десь в одному місці і вирішити хоча б це календарне питання. Адже дивним є не лише факт збереження віртуального календаря вже стільки століть після кінця середньовіччя.

Дивним є факт, що половина православних Церков святкують Різдво 25 грудня, а ось інші чомусь – 7 січня, коли випадає їх віртуальне «25 грудня» (попереднього року!!!).

Якщо православні єпископи не можуть зібратися на всеправославний собор і подолати різницю між віртуальністю та реальністю хоча б календарі – то навіщо вони взагалі потрібні? Їх поставлено в церкві саме щоб вони вирішували проблеми, а не любили роками і століттями самих себе.

Очевидно, що єдиний день святкування потрібний не лише як символ єдності нас із всіма іншими християнами. Він потрібний і тим християнам, які звично святкують Різдво 25 грудня. Адже наше християнство, наша жива віра потрібна їм.

Вони потерпають від надмірного захоплення їх політиків толерантністю та політкоректністю. І наш щирий голос «Христос рождається – славімо Його!» - потрібний Європі. Потрібний не менше, ніж ковток повітря для потопаючого.

Наша єдність проростає вже сьогодні крізь асфальт віртуального відділення та стіни реальних розрізнень. Пам’ятаю часи, коли православні батюшки грозили прокльонами кожному, хто піде святкувати Різдво із католиками.

Сьогодні радісно бачити на святкуванні Різдва цих батюшок гостями. Український екуменізм – це єдність дружби та любові, що проросла через всі стіни недовіри та цивілізаційних розрізнень.

Життя наше вже зростається. Весь світ перетворився на одне велике село, і ми не можемо відвернутися від загального Різдва. І навіть наше Різдво стає приводом, щоб до нас, в нашу справжність – яка все-таки є серед всього віртуального антуражу – прийшли гості. Прийшли друзі. Можна навіть сказати – брати.

І нам залишається сподіватися, що сьогоднішня реальна наша єдність в дружбі та любові, реальна гостинність та готовність прийняти в своє серце всіх – колись розтопить кригу віртуальності нашого церковного календаря. І ми святкуватимемо не лише в один день, а навіть на одному святі.

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 11

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

З 15 помісних православних церков за старим стилем живуть тільки Єрусалимська, Сербська, Грузинська, Українська церкви та РПЦ.. тобто переважна більшість православних святкує разом з усім християнським світом... Сумно, що ми в цьому "історичному" переліку.

Цей коментар вилучено автором.

Ну чому ж, усе навколо очевидно! 2+2=4! На приклад, Церква каже, ніби вода «свята», а насправді її взяли з криниці! Лише народ дурять!

:-))

//Церкви часто сповнені пустих слів. //

Насправді, все значно складніше. Хай виправлять православні священики (а не парафіяни-любителі :), але, наскільки розумію, Православна Церка стоїть на тому, що ми просто не можемо збагнути до кінця, що насправді відбувається під час таїнств, і чому служби мають бути саме такі, і який глибинний сенс «очевидних» обрядів. Це не інструкція до телевізора, а певна надреальність, яку ми не бачимо оком і не можемо до кінця збагнути розумом. Тому будь-які зміни треба вносити поступово і дуже обережно. Бо з водою можна вилити й дитину.

Звісно, є нечесні священики, влади намагаються використати церкви у своїх цілях, навколо церков ведеться багато маніпуляцій.

Але це не значить, що все, що ми не розуміємо у церкві - «пусті слова» :)

Женя, якби православні ієрархи зібралися і прийняли рішення святкувати з усім християнським світом і іншими православними 25 грудня, хто б від цього постраждав? Хто б протестував крім радикальних націоналістів і зацікавлених в ізоляції?

Певно більшість українців Канади святкує обидва Різдва,.. в прицнипі виходить красиво :) Перше Різдво - подарунки, відпустки, подорожі ,друге більш церковне. Можливо так.

цитирую википедию:

В христианской церкви с конца II века вплоть до IV века события Рождества вспоминались в день Богоявления, 6 января. Около 200 года Климент Александрийский упоминает о такой практике. Первые сообщения о появлении отдельного праздника Рождества и праздновании его 25 декабря относятся к середине IV века.[2] Вероятно, это было обусловлено стремлением христианской церкви вытеснить широко распространенный в Римской империи культ Непобедимого Солнца, чье рождение отмечали 25 декабря[3]

Ідея святкування Різдва 25 грудня, а не 7 січня, має право на існування (зрештою, так і буде). Але - ЗАРАЗ ВОНА АБСОЛЮТНО НЕ НА ЧАСІ. Українська церква роздроблена (три православні церкви плюс греко-католицька). Ставити зараз питання про заміну дати Різдва - це все одно, що переживати про колір фіранок у аварійному будинку, де тріснули стіни і завалився дах, та ще й у такому будинку, мешканці якого б"ються і судяться між собою за жилплощу. Для того, щоб перенесення дати святкування пройшло нормально, потрібні; 1) єдина помісна церква 2) авторитетний пастир на чолі цієї церкви 3)українська влада, яка в церковних питаннях орієнтується на інтереси України, а не на московського патріарха чи афонських старців. Все це прийде з часом. Років десять-двадцять, не менше.

Таки не витримав і написав довгий комент:) Все питання календаря - це проблема юдейської Пасхи. Перехід на новий стиль - це підгання християнської Пасхи перед юдейську, або в один день з нею, але з кута зору обох Завітів святкувати християнську Пасху раніше за юдеїв чи разом із ними - це аж надто дискусійно, бо ставить під сумнів чимало моментів християнського вчення, включно з лінійністю й фіналом історії.
Упевнений, що самі католицькі богослови не такі категоричні в цьому питанні, як автор цього матеріалу:) Адже й католики свого часу переходили то на один стиль, то на другий. Еге ж. І таке вже було.
Далі по черзі:

1) На григоріанський календар жодна з православних церков не перейшла:) Ці церкви знайшли хитрий компроміс і перейшли насправді не на григоріанський, а на новоюліанський, модифікацію юліанського, який збігатиметься з григоріанським до 2800 року.
2) Ще одна груба неточність у статті. Сербська, Рос, Груз, Єрусалимська, Українська Церкви - це ж 80, чи то й 90 відсотків православного світу. А в решті церков виникли розколи, які тривають по нині. Скажімо, є Болгарська старостильна церква – визнавана як і всі решту.
3) Але й попри новоюліанський компроміс жодна з православних церков не відмовилася від "ключа", про який я згадував - за винятком Фінської, ще не має такої, яка б розраховувала саме Пасху за Григоріанським. Тобто, якщо на Різдво й інші неперехідні свята частина церков у хитрий спосіб ще погодилася, що можемо в принципі зробити й ми, і то питання, чи варто, то щодо Пасхи й перехідних свят в усіх позиція категорична - розраховувати лише за Юліанським календарем.
4) Ну і взагалі щодо решти цивілізованого світу й календаря:) Протестантська Німеччина також ігнорує весь світ щодо питання Григоріанського календаря й Пасхи, якщо вже не до Різдва. Вони ввели взагалі якусь альтернативу ще сотні років тому - якийсь там астрономічний календар. Ще якусь свою альтернативу зберігають аж досі англійці в англіканській церкві. Шведи мали свою систему, але відмовилися від неї згодом. Різні системи мали або мають інші протестанти, адже вони тривалий час «реформували», навіть посилаючись на ортодоксію, або шукаючи її "джерела".
5) На жаль, у цьому матеріалі немає нічого про складне, натомість є багато категоричних маніфестів:) Парадоксальність набору українсько-радянських свят, справді, гнітюча. Але ж можна поміркувати: чи не було б цікавішим виходом скасувати в країні Новий рік та святкувати власне Різдво, показуючи Росії, що православні – це ми, а не вони з їхнім совковим новим роком. Водночас маніфестуючи власні традиції і перед Заходом. Можна й справді подумати, чи не варто перейти на новоюліанський календар, щоб не перебувати в російському полі. Але ж не отак, рубаючи з плеча.

Цей коментар вилучено автором.

Хто сказав, що християнську Пасху, не можна розраховувати а відтак і святкувати за григоріанською системою, бо так вона випаде раніше, або в один день із юдейською Пасхою? Звідки взявся цей міф?!)
Потрібно всі свята у році святкувати разом зі всім світом!) Яке взагалі відношення мають юдеї і їхні свята до наших християнських свят? Юдеї - це не християни, у них зовсім інші обряди, календарі і т.п.!)
Вот, наприклад, якщо би свято Юдейської Пасхи випало би на дату - 26 червня, то ж не повинні ми би були втікати святкувати християнську Пасху аж на липень!)

І новий рік потрібно перенести на весняне рівнодення або на першого весняного молодика. Адже тоді прокидається природа, починається посівний рік, тобто рік роботи. 1 січня це якась лажа! В чому знаковість цієї дати? Що такого в 1 січня???