Д

Декриміналізація для багатих. Тепер офіційно можна відкупитися від тюрми

Влада вирішила поповнювати бюджет за рахунок шахраїв. Вчора президент підписав закон про «декриміналізацію економічних злочинів» Декриміналізовані злочини, які можуть вчиняти керівництво великих корпорацій, банків. Вони тепер можуть заплатити аби не відбувати покарання. А хто не зможе заплатити – сяде надовго.

Закон аналізував: Олександр Славський, адвокат

Офіційно, метою закону, як зазначено в Пояснювальній записці, є гуманізація існуючих у законодавстві України санкцій за скоєння кримінальних правопорушень у сфері економіки і господарської діяльності. Однак вже з першої сторінки пояснювальної записки зрозуміла ще одна, за моїми оцінками, більш важлива мета – збільшити находження до бюджету від штрафів.

Правопорушення у сфері господарської діяльності та службової діяльності в цьому контексті – порушення законодавства під час здійснення господарської діяльності.

Хочу наголосити, що злочини, які наносять шкоду державі, громадським інтересам, та злочини від яких постраждали лише одна чи декілька приватних осіб це дві великі різниці, як кажуть в Одесі.

Закон же ставить між ними знак рівності. Наприклад, ст. 229 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за «незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару», що стосується лише потерпілих, й суспільству та державі такий злочин навряд приносить шкоду.

Отже Законом передбачається декриміналізувати, тобто скасувати кримінальну відповідальність, й замінити її адміністративної за злочини, за: ст. 207 Кодексу "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті", ст. Кодексу 214 "Порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння", 215 "Підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків", ст. Кодексу 226 "Фальсифікація засобів вимірювання" та інші.

Ці статті Кримінального Кодексу й так виглядають дуже вже архаїчно, та переважно не застосовуються.

Треба змиритись з тим, що Держава Україна не здатна взагалі ефективно контролювати, наприклад, обіг іноземної валюти чи дорогоцінних матеріалів, як і більшість декриміналізованних цим Законом вже не злочинів. А за таких умов, притягнення до відповідальності тих одиниць яких ловлять називається «вибірковим» правосуддям, тобто використовується для переслідування не лояльних, вибивання поборів.

Крім того пропонується перевести в «справи приватного обвинувачення», це ті справи які порушуються судом за заявою потерпілого, з простішим порядком розслідування.

Наприклад, ст. 229Кримінального кодексу України "Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару", ст. 231 "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" та інші.

Погодьтесь, що нелогічно садити до в’язниці за "розголошення комерційної або банківської таємниці" коли потерпілий проти. А, зазвичай, потерпілі в нашому випадку прагнуть лише компенсації завданої шкоди. Це плюси закону.

Окремо треба проаналізувати нову систему штрафних санкції, які передбачені цим Законом.

Тяжкість злочинів, тепер вимірюється розміром штрафу на який може бути покараний злочинець. В багатьох злочинах передбачається відповідальність тільки у вигляді штрафу, навіть в тяжких та особливо тяжких. Крім того штрафи суттєво збільшуються – було від 30 до 1000 неоподатковуванихмінімумів доходів громадян (НМДГ), а стало від 30 до 50.000 НМДГ.

Також відтепер у разі несплати штрафу саджатимуть до вязниці, тобто передбачається заміняти невиплачений штраф іншими покараннями - від громадських робіт до 12 років позбавлення волі, в залежності від розміру боргу по штрафу.

Напевно, автори закону вирішили, що від злочинів Держава ще й повинна заробляти. Хоча традиційно вважається, що мета притягнення до кримінальної відповідальності є виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, а не наповнення бюджету.

Взагалі обґрунтованість збільшення штрафів з точки зору добробуту українців є сумнівною. У серпні 2011 року середня місячна заробітна плата в Україні за даними державної статистики становила близько 2700 гривень. А максимальний розмір штрафу становить близько 315 середніх місячних зарплат, або ж середню заробітну плату за 26 років. З такими сумами штрафів, особливо на фоні нинішньої економічної кризи, говорити про гуманізацію Кримінального законодавства – фарисейство, що, до речі, стверджує й Головне науково-експертне управління Верховної Ради в своєму висновку від 05.10.2011.

Чи буде сприяти підвищення штрафів зменшенню злочинності – навряд, та й не розглядалась авторами Законопроекту така мета.

Розрекламована ж чиновниками Адміністрації Президента, начебто норма закону котра суттєво обмежує можливість посадити підозрюваних у СІЗО, будемо відверті - нівелюється розмитістю формулювань. Ця можливість у «органів» суттєво не зменшилась.

Так частина 2 ст. 155, яка встановлює що «запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано до раніше несудимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність».

Що на практиці означає «перешкоджання встановленню істини» вирішує лише суд з подання прокуратури.

Як синхронно можуть діяти суд, міліція та прокуратура можна бачити вже по найбільш публічних справах Тимошенко й Луценко. Вони були взяті під варту з використанням розмитих, сумнівних формулювань, на кшталт, тих, що є в новому законі. В справах менш відомих українців, суд ще лояльніший до подань прокуратури, міліції.

Підсумуємо: говорити про суттєву гуманізацію не варто. Були декриміналізовані злочини, які можуть вчинити керівники великих корпорацій, банків. Тобто ця декриміналізація не зачіпає більшість громадян, а лише «обраних». Цим таки й «обраним» надана можливість заплатити аби не відбувати покарання, бо більшість громадян України сплатити підвищені штрафи будуть неспроможні, а отже будуть відбувати покарання в іншій формі.

Відбулась банальна «комерціалізація» кримінального законодавства, хоча це може й на часі. Бо люди, що здатні сплатити підвищені штрафи, й до цього платили аби не йти в тюрму. А бюджету зараз кошти потрібні…

міліція закон економіка злочин суд

Знак гривні
Знак гривні