Л

Лікнеп для Януковича: Вісім найкращих інноваційних ідей з усього світу

Поки влада від безділля затримує вже посаджену Тимошенко, чим перетворює Україну у дрімучу периферію, світ бурхливо розвивається. Спеціально для Януковича і Азарова ми перекладаємо статтю про найкращі світові інновації. Що, якби взяти найкращі ідеї з усього світу, щоб допомогти молодим компаніям, та з’єднали їх докупи для створення такої собі Інноваційної Супердержави? Можливо, це б мало десь такий вигляд...

Автор: Росс ДеВоль

Скорочений переклад: Артем Чапай

Пол Роумер у своїй “Новій теорії зростання” висунув гіпотезу, що інновації є вирішальним внутрішнім чинником, який сприяє економічному зростанню.

Майбутнє зростання залежить від можливості створення нових речей. Країни зі здатністю проводити інновації краще плекають підприємництво, приваблюють капітал та підтримують диверсифіковану екосистему, яка сприяє довготривалому економічному зростанню.

Ось вам усесвітній тур найкращими ідеями, які можна використовувати для інновацій.

Ці практики містять у собі як місцевий, так і іммігрантський людський капітал. Деякі з них спрямовані та посилення досліджень і розвитку – такі як пряме державне фінансування досліджень і розвитку, податкові кредити для досліджень і розвитку тощо.

Інші плекають інновативні маленькі та середні фірми й покращують доступ до ризикового капіталу. Я також розглянув політику, що заохочує перенесення технологій та її комерціалізацію з університетів та інших дослідницьких центрів – а також і ті, що стосуються загального бізнесового середовища.

ІЗ СИНГАПУРУ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ІНВЕСТУВАТИ В ЛЮДЕЙ

Перш за все, гляньмо на Сингапур, який розробив ряд дотепних стратегій з залучення людського капіталу, які докорінно змінили економіку країни. У 1960 році ВВП Сингапуру на душу населення становив 2300 доларів – приблизно як у Ямайки. Сингапур зосередився на тому, щоб стати центром фінансових послуг і досліджень, тоді як Ямайка зосередилася на туризмі. Через п’ятдесят років ВВП Сингапуру на душу населення становив 43100 доларів, тоді як Ямайки – трохи понад 5000.

Різницю створили інвестиції в людський капітал. Міністерство освіти потужно субсидує систему освіти країни, щоб забезпечити меритократичний принцип, який визначає та плекає талановитих молодих студентів, які в майбутньому займуть позиції лідерів.

У 1960-з роках Сингапур приваблював іноземний капітал, орієнтуючись на працемісткі галузі промисловості, з метою створення робочих місць. Із часом, у 1970-х роках його робоча сила стала більш освіченою завдяки інвестиційним стратегіям – і Сингапур почав приваблювати галузі з більшою доданою вартістю, такі як нафтохімічна, електроніка та зберігання даних.

Сьогодні Сингапур є лідером у ряді галузей, що пов’язані з освітою, в тому числі біомедичних науках. Лише за останні десять років кількість науковців різко зросла з 14500 до 26600 осіб – більш ніж на 80%.

В останньому звіті зі світової конкурентоспроможності, випущеному Світовим економічним форумум, Сингапур займає перше місце у світі за якістю освіти в математиці та природничих науках.

З КАНАДИ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ОБХОДИТИСЬ ІЗ ІММІГРАНТАМИ

Найкращі практики висококласного ставлення до мігрантів можна побачити в Канаді. Уряд послідовно рекламує Канаду як пункт призначення іммігрантів і пишається тим, що в країні є доволі відкритий та чіткий процес імміграції. У 2010 році Канада прийняла 280636 іммігрантів, тоді як США 1042625 – якщо брати на душу населення, то Канада прийняла більш ніж удвічі більше людей.

За канадською системою, є три категорії імміграції: економічна, возз’єднання сім’ї та біженці. Економічна ґрунтується на детальній системі очків, які вираховують необхідні знання та навички. Канада з населенням вдесятеро меншим, ніж США, прийняла в 2010 році 186 913 “економічних іммігрантів”, які становлять 66,7% загальної імміграції. Йці іммігранти, поза всяким сумнівом, долучаються до економічного зростання, створення робочих місць та попиту на житлову нерухомість.

На противагу, США сьогодні надає візи у зв’язку з роботою – включно з людьми з надзвичайною компетенцією, професіоналами з дипломами найвищих ступенів, навченими робітниками та професіоналами, спеціальними іммігрантами (наприклад, релігійними працівниками) та інвесторами – загальною кількістю в 140 тисяч на рік, або ж лише 13.4 відсотка всіх іммігрантів.

Саме лише Торонто щорічно поглинає близько 100 тисяч іммігрантів на рік – і переважну більшість із них становлять вискокоосвічені люди з економічної категорії, й вони трансформують економіку. До того ж, Канада – домівка 981137 тимчасових закордонних резидентів, більшість із яких є або закордонними робітниками, або закордонними студентами. Тимчасові закордонні резиденти можуть подаватися на ПМЖ в Канаді з огляду на “тривалість перебування”.

З ФІНЛЯНДІЇ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ІНВЕСТУВАТИ В ДОСЛІДЖЕННЯ

Інновація, як і підприємництво, включає тривалий процес досліджень і розвитку, який неминуче означає ризик для фірм та галузей промисловості. Є три основні категорії ризику: регуляторний, інноваційний та фінансовий. Дослідження – як мої, так і інших – показують, що система винагороди та регуляторні структури прямо впливають на рівень діяльності з досліджень і розвитку. Один зі способів зменшити ризик, неминуче присутній у проведенні досліджень і розвитку – податкові кредити.

Деякі читачі зі здивуванням дізнаються, що Фінляндія дає найщедріші пдаткові кредити на дослідження й розвиток серед країн ОЕСР. Її уряд постійно збільшує обсяг податкових кредитів, і сума наявних фондів майже подвоїлася з 2006 по 2008 рік.

Компанія може отримати до 50% своїх кошів на дослідження й розвиток у перший рік; на другий держава покриває 40%, і на третій – 30%. Існує механізм, який уможливлює пришвидшення фінансування для малих і середніх підприємств, а період очікування на схвалення в більшості випадків становить лише три місяці.

Й нарешті, всі податкові кредити або вираховуються зі щорічних корпоративних податків, або ж відшкодовуються через три роки, що надає більшу гнучкість. Податкова субсидія на 1 долар, витрачений на дослідження й розвиток, становить у Фінляндії в середньому 43 цента, тоді як у США це нещасні 7 центів.

Фінляндія – ще один приклад використання політичних рішень для перетворення сировинної економіки та економіку високих технологій за допомогою постійного збільшення витрат на дослідження й розвиток.

Водночас із цим, країна також постійно здійснює наукову співпрацю на міжнародному рівні, просуває партнерства між університетами та підприємствами та збільшує доступність ризикового капіталу. Зараз у Фінляндії реєструють вдвічі більше патентів на душу населення, ніж у середньому по ОЕСР.

ЗІ ШВЕЙЦАРІЇ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ДУМАТИ ПРО ПОДАТКИ

Різниця між країнами в податках на дохід корпорацій – ключовий чинник, що визначає, де фірми розміщуватимуть свої юридичні центри та проводитимуть діяльність із дослідження й розвитку.

Сьогодні глобалізація змушує фірми, щоб залишатися конкурентоспроможними, діяти у вигляді всесвітньої мережі різних видів діяльності. Оскільки інновації можна пересувати через кордони – політика оподаткування сильніше, ніж будь-коли, впливає на місце розміщення інновацій.

Корпоративні податки у Швейцарії – одні з найбільш привабливих в ОЕСР. Загальний федеральний та місцевий податок на прибуток становить у Швейцарії 21,2% - порівняно з 39,2% у США.

На відміну від більшості країн, окремі швейцарські кантони стягують більшу частку податків і мають вищий рівень автономії у встановленні власних податкових ставок.

Від 1998 по 2008 рік Швейцарія привабила 180 регіональних центрів великих закордонних фірм.

За останні роки безліч центрів корпорацій перемістилися з Великобританії до Швейцарії. Найбільше це стосується біомедичного сектора та сектора фінансових послуг. Не випадково Швейцарія перебуває на 1-му місці у світовому рейтингу інновацій, за даними дослідницького інституту INSEAD.

З ІЗРАЇЛЮ (ТА НІМЕЧЧИНИ):

КРАЩІ СПОСОБИ КАПІТАЛІЗАЦІЇ МАЛИХ І СЕРЕДНІХ ПІДПРИЄМСТВ

Тель-Авів

Ізраїль має одну з найкращих у світі мереж венчурного капіталу. Хоча США, можливо, є світовим лідером з інвестицій венчурного капіталу в абсолютних цифрах, Ізраїль обійшов Штати, якщо порівнювати у відношенні до розміру економіки.

Програму Yozma, розпочату в 1993 році, часто вважають початком галузі венчурного капіталу в Ізраїлі. Програма знижувала податки закордонним венчурним інвестиціям, а також інвестувала в фонди венчурного капіталу в самому Ізраїлі з метою підтримки нової галузі.

Цілями програми Yozma було 1) створити критичну масу конкурентоспроможної галузі венчурного капіталу, 2) навчитись у закордонних партнерів, 3) створити мережу міжнародних зв’язків.

Зазвичай інвестиції спрямовувалися високотехнологічним компаніям у галузях, в яких Ізраїль уже мав переваги чи знання. До 2000 року кількість венчурного капіталу, інвестованого в країні, злетіла до небес.

Видатним прикладом політичного рішення, що плекає малі та середні підприємства, є німецька система Fraunhofer. Німеччина відома середньо- та високотехнологічним виробництвом. Тоді як США пережили зменшення частки виробництва у ВВП, Німеччина зберегла цей показник стабільним.

Спеціалізуючись на середньо- та високотехнологічному виробництві, Німеччина здатна підтримувати відносно високі зарплати. Важливою причиною тривалого успіху Німеччини у виробництві є її інститути Fraunhofer. Ці інститути підтримують малі та середні підприємства, що займаються виробництвом, створюючи партнерства між підприємствами й університетами та заохочуючи дослідження на потрібні промисловості теми у високотехнологічних галузях.

Бюджет інститутів становить 2,35 мільярда доларів, причому 2 мільярда з них становлять контрактні дослідження або дослідницькі проекти, що фінансуються з державного бюджету. Існує вісімдесят дослідницьких центрів із загальним персоналом з 18000 кваліфікованих учених та інженерів.

З ВЕЛИКОБРИТАНІЇ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ПЕРЕТВОРЮВАТИ ІДЕЇ НА КОМПАНІЇ

Університети Великобританії – це світова еліта з наукових досліджень. У світовому рейтингу університетів QS за 2011 рік Кембридж зайняв перше місце, Оксфорд – п’яте, Імперський коледж Лондона – шосте, й Університетський коледж Лондона – сьоме.

Уже маючи ці потужності, британський уряд інвестував у Ради з досліджень в інженерних і фізичних науках у трьох університетських дослідницьких центрах. Метою було мобілізувати співпрацю між дослідниками та промисловістю з метою комерціалізувати академічні дослідження, передусім у тому, що стосується регенеративної медицини та медичних приладів.

Великобританія у 2009 році створила Фонд інвестицій в інноваціях, із метою підтримки багатообіцяючих технологічних підприємств, особливо в галузях чистих технологій та біонаук. Уряд сподівається залучити капітал із приватного сектора та зрештою створити найбільший технологічний фонд у Європі.

З ПІВДЕННОЇ КОРЕЇ:

КРАЩИЙ СПОСІБ ПІДТРИМКИ БІЗНЕСУ

Приклад створення середовища для бізнесу, яке дуже спонукає до інновацій та забезпечує їх запровадження, можна побачити в Південній Кореї. Корейський уряд швидко відповів на нещодавню світову фінансову криза. Країна дуже залежить від експорту, а міжнародна торгівля країни зазнала сильного удару внаслідок рецесії – спочатку економіка Кореї зазнала падіння у 15% у реальному ВВП.

У відповідь уряд провів ряд реформ, що спрощували створення нових підприємств.

Він також зменшив ставку корпоративних податків. Час, необхідний для створення підприємтва, було у 2010 році зменшено до 7 днів – порівняно з 14 днями у 2008 році.

Уряд створив онлайн-систему, в якій могли реєструватися підприємці з метою створення нового бізнесу. Корея за один рік пересунулась у рейтингу Світового банку з легкості ведення бізнесу з 15 місця у світі на 8-ме. Реальний зріст ВВП країни становив у 2010 році 6,1% - найвищий показник в ОЕСР.

***

Це лише маленька підбірка найкращих практик з усього світу. У довготривалій перспективі, національний добробут визначається тим, наскільки швидко можна запровадити інновації в економіку країни, збільшуючи цим ріст продуктивності. Для здійснення подібного потрібні далекоглядні лідери серед політичних та бізнес-кіл.

Росс ДеВоль – головний дослідник Milken Institute, незалежного економічного дослідницького центру. Він також автор книги “Робочі місця в Америці: Інвестиції та політика для економічного зростання й конкурентоспроможності”.

наука реформи економіка світ досвід

Знак гривні
Знак гривні