Пільги потрібно скасовувати. Замість цього уряд банально краде гроші у пільговиків.

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 81253 Перегляди
  • 1 Коментарі
  • 15/11/2011Дата публікації

В бюджеті немає окремої статті «Пільги», виплати в складі багатьох статей, а більшість пільг взагалі виплачують місцеві бюджети. Але доходи – в держбюджеті. Тому на покриття цих видатків місцеві громади отримують з Києва трансферти. В результаті довідатись, скільки насправді людей мають пільги, в якому розмірі і в яку суму це обходиться неможливо. Але реформувати цей хаос ніхто не збирається, нинішні "реформи" переводять систему у ручне управління Кабміну, який на власний розсуд хоче збільшувати або зменшувати виплати.

Автор: Владимир

Коли ЗМІ повідомляють про протести «пільговиків», то суть їх вимог зводиться до зняття з розгляду законопроекту «Про виконання рішень судів. В законі йдеться про особливості виконання рішень судів, якщо відповідачем виступає держава.

Він мість і корисні норми, за якими за несвоєчасну виплату пільг отримувачу сплачувалася б компенсація, а винних чиновників притягали до відповідальності.

Але найцікавіше, як це останнім часом трапляється часто, заховане в перехідних положеннях. Проект змінює закони, які надавали пільги окремим категоріям громадян.

Замість конкретних сум та відсотків, як записано зараз уряд написав фразу «У порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів».

В більшості законів ця зміна стосувалась сум, які пільговики отримували за путівки, якими не скористались, та знижок плати за житло та комунальні послуги.

Ці пільги стосувалися:

- працівників міліції та членів їх сімей;

- працівників прокуратури та членів їх сімей;

- постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- дітей війни;

- ветеранів війни;

- ветеранів праці;

- медичних працівників, що мешкають у селі;

- пожежників;

- працівників по захисту рослин;

- гірників;

- жертв нацистських переслідувань.

Для постраждалих від Чорнобильської катастрофи змін більше.

Наприклад, замість збільшення стипендії на100% - знов те саме: «в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів». Аналогічні заміни стосуються:

- доплат дітям шкільного віку з малозабезпечених сімей, збільшення зарплати громадянам, що проживають на територіях радіоактивного забруднення;

- одноразової компенсації особам, які стали інвалідами чи втратили годувальника;

- розміру додаткової пенсії.

Для дітей війни замість надбавки до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком знайоме: «у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Але головна пастка проекту закону була в іншому.

- Невиплачені кошти за рішенням суду, що стосувалися нарахування пільг до прийняття нового Закону, пропонувалося виплачувати «в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, починаючи з 2013 року»;

- Для цього виконавчі документи треба подати до Державної виконавчої служби України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом;

- Строк позовної давності для цих коштів встановлюється шість місяців з дня набрання чинності цим Законом;

- Рішення суду про стягнення коштів, виконавчі документи за якими не було подано в строк, вважаються виконаними.

Протести афганців та чорнобильців примусили владу переробити проект. Всі посилання на конкретні закони були прибрані. Замість цього пропонується прийняти інший закон «щодо оптимізації розміру державних соціальних гарантій з урахуванням доходів державного бюджету». Що це буде за закон невідомо, його ще не розробили.

Але до набрання чинності майбутнім законом «державні соціальні гарантії виплачуються у розмірах і порядку,визначених Кабінетом Міністрів України в межах видатків, передбачених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік».

При цьому розмір державних соціальних гарантій на черговий бюджетний рік не може бути меншим, ніж розмір відповідних гарантій станом на 31 грудня попереднього року.

Тобто всі норми всіх законів відносно пільг перейдуть на ручне регулювання КМ, а не тільки вибрані як було до протестів.

Залишилося положення про необхідність заново подавати документи по раніше присудженим сумам, а хто не встигне, той не отримає.

Історія питання.

Намагання зменшити виплати у влади з‘являлося відразу після прийняття чергового закону про пільги. З 2000р. майже кожний бюджет містив вилучення «Стаття N Закону ХХХ на 200_ р. не діє». Останній раз вони так вчинили 14.06.2011 з бюджетом на 2011р.

В бюджеті 2007р. Уряд Януковича зупинив дію великої кількості пільг. Депутати БЮТ подали до Конституційного Суду, який визнав таку зупинку антиконституційною.

В бюджеті 2008р. Уряд Тимошенко вчинив більш системно, змінивши самі закони про надання пільг, прибравши майже всі конкретні цифри, замінивши їх на фразу «у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Тобто, нова влада нічого нового не придумала, просто копіювала дії попередників.

Уряд Тимошенко доводив, що доходів бюджету не вистачить сплачувати такі пільги, наводив цифри (А Ви думали, Азаров з Януковичем самі це сьогодні придумали?). В бюджеті 2008р. змінювалося значно більше норм, ніж в теперішньому законопроекті.

Тодішня опозиція з ПР подала до Конституційного суду. Неконституційність таких змін доводили депутати Лукаш та Мірошниченко. КС визнав норми бюджету, що віддавали розміри пільг на розсуд Кабміну неконституційними.

До повноважень Кабінету Міністрів не входить встановлення розміру пільг, зазначали судді. Але чиновники пенсійних та соціальних служб користувались нормами змінених законів.

Зокрема, пенсії дітям війни та чорнобильцям платили менше ніж передбачав закон. Доплата дітям війни, наприклад, замість 235.2гр склала лише 49.8гр, чорнобильцям, в залежності від категорії, зменшили ще більше.

Люди стали масово подавати до суду. Суд примушував Пенсійний фонд доплатити пенсію за весь час недоплати. Але пропускна спроможність судів невелика, тисячі літних людей по всій країні стояли в чергах подати заяву та отримати присуд, несли їх до Пенсійного фонду, там знову черги. Більшість пільговиків не встигли ще подати заяви, хтось тільки дізнався про таку можливість. Тобто меншість дітей війни та чорнобильців з витратами часу та здоров’я отримали передбачені законом доплати. Більшість ще чекає.

Протестуючи проти скасування пільг чорнобильці в Донецьку захопили Пенсійний фонд і почали голодування

Люди отримували рішення суду за часів уряду Тимошенко в 2009, при нинішньому уряді в 2010-11рр. Але тут «професійність» нового уряду далася взнаки. Приймається чергова зміна до бюджету, за якою пільги на 2011р. зменшують. Строк позивної давності з 3 років зменшують до 6 місяців. Азаров дає вказівки органам Пенсійного фонду не виплачувати збільшення за рішенням судів (бо буде апеляція), а судам – не приймати більше рішень на користь пільговиків.

Відомі всьому світу своєю незалежністю суди з липня 2011р. виконали вказівку прем’єра. А проект нового закону – лише черговий крок влади на закріплення своєї перемоги над правосуддям.

Проект обіцяє платити пільги не менше ніж в минулому році Але в минулому році платили в рази менше ніж передбачено законом.

При цьому особливо цинічно виглядає, коли Президент обіцяє на 25% збільшити виплати пільг в 2012р. але фактичноїх платять в кілька разів менше, а не на відсотки.

Деякі висновки.

Як бачимо, справа не в пільгах. Цим законом влада закріплює за собою можливість:

- не виконувати рішення судів (чи виконувати на свій розсуд);

- підлаштовувати закони під свої потреби замість виконання;

- встановлювати і забирати пільги замість Парламенту.

Це подальше руйнування системи правосуддя, народного представництва і цей закон не вирішує жодних проблем, пов’язаних з пільгами.

Але ж пільги дійсно завеликі і наш бюджет їх не «витягне» чи не так?

Якщо вони завеликі, їх треба привести у відповідність законом, а не віддавати на розсуд чиновників. Бюджет потрібно складати, враховуючи виплати передбачені законами, а не навпаки, коригувати виплати виходячи з бюджету.

Справа в іншому – ніхто насправді не знає скільки грошей отримують пільговики.

В бюджеті немає окремої статті «Пільги», виплати є в складі багатьох статей, а більшість пільг взагалі виплачують місцеві бюджети. Але доходи – в держбюджеті. Тому місцеві бюджети отримують з Києва трансферти. В результаті довідатись, скільки насправді людей мають пільги, в якому розмірі і в яку суму це обходиться неможливо. Суми, якими лякають керівники держави явно завищені. Наскільки – невідомо.

Змінити порядок проходження коштів таким чином, щоб кожний платіж за кожного пільговика йшов з одного органу, який би мав реєстр пільговиків, вів би облік, слідкував за обґрунтованістю пільг, це під силу Уряду і для цього не потрібно турбувати людей.

Приклад реформи: пільговик сплачує за житло 100гр, а державний орган – ще 100гр. Це не тільки навело б лад в пільгах, але й забезпечило б місцеве самоврядування, яке неможливе при існуючий системі делегування повноважень і бюджетних трансфертів. Бо тоді б місцева влада могла займатись наведенням ладу на території громади, а не вибивати ці трансферти в Києві. І тоді біло б зрозуміло, які пільги в якому розмірі може платити держава. Це була б реформа.

Між іншим, Пенсійний фонд дав статистику рішень судів за 2011р. Виходить що 2.5млн.пільговиків стягнули недоплату в середньому 2360гр на кожного. Це за 3 роки, що донедавна складали строк позивної давності. Тобто для більшості це мізерні суми, судитися за них заможна людина не буде. Якщо ж 6018.пільговиків отримали суми більше 10000гр, а 132 – більше 100000гр, то можливо вони щось порушили. Замість розібратися і навести лад «професіонали» вирішили зменшити виплати всім.

Інший варіант реформи – монетізація пільг, коли пільговик, в залежності від статусу, отримує певну суму грошей і сплачує за житло, транспорт та інші потреби сам.

Але реформ немає, є зменшення пільг.

Хто і навіщо встановлює пільги?

За часів Сталіна в СРСР пільг не було. Наприклад, нагородженим медаллю «За відвагу» в 1946р. платили певну суму, а в 1947р. припинили (ясна річ – за бажанням самих нагороджених). Тоталітарний режим харизматичного вождя не потребував пільг для підтримки соціального спокою.

Наступним вождям знадобилися пільги. Об’єкти анекдотів не викликали в населення ані страху, ані поваги, сурові умови життя провокували протести. Не випадково, найперші та найбільші пільги мали учасники війни. Більшість керівництва мали такий статус.

Але, найголовніше, ці люди досить організовані, активні. До кінця 1960-х, коли почали надавати пільги, вони досягли поважного віку, мали чималі заслуги і з сумом дивились на свої здобутки. У більшості не було ні власних квартир, ні машин, ні накопичень на старість чи на допомогу дітям. Масове незадоволення цих людей влада попереджувала пільгами. Ці пільги збільшувались з ростом дефіциту на всі можливі блага.

Недостатньо квартир? Ветеранам війни поза чергою. Автомобіль? Поза чергою. В магазині немає масла, сиру? Раз в місяць (інваліди 2) отримуй по 0.5кг. За всім черги? Ветеранам без черг. Хтось не користувався цими пільгами, інші користувались, було таке, що і не тільки для себе, але й для рідних, а деякі ще торгували, наприклад, автомобілями. Ветеран відчував свою корисність для родини.

Теж саме було на роботі. За тяжкий багаторічний труд жодної подяки, керівництво не помічає? Але 9 травня все змінюється. Його садять в Президії зборів, після закінчення закритий фуршет з директором. Дають премії, подарунки, фото в коридорі. Парторг ввічливо пропонує то поїхати на екскурсію, то виступити перед школярами. Соціальна релаксація буда вище за розмір виплат.

Не випадково демонтаж СРСР виконували люди 1930-40рр народження, а фронтовики були проти, навіть ті, що не підтримували КПРС.

Слабку українській владі початку 90-х фронтовики вже не лякали, хоча у своїй більшості вони її не любили, але ветеранам вже було багато років і не так їх багато залишилось.

Велика, активна, організована сила того часу - афганці та чорнобильці. У 1991-3рр Рада прийняла закони про пільги для них. Оскільки грошей усе одно не було, їх друкували,а не збирали податки, то Кравчук не шкодував для цих людей будь-яких виплат аби отримати їх прихильність.

Окрім великих виплат надавались великі податкові пільги. При наведенні порядку в податках та фінансах у к.90-х, пільги були зменшені., а податкові прибрані. Але влада, що не дає активним людям заробляти, вимушена платити їм гроші.

Тому перед виборами пільги збільшували, а після виборів шукали шляхів не заплатити. Влада цим займалася всі 2000-і роки, не тільки зараз. Так, перед виборами Президента в 2004-му був прийнятий закон про пільги дітям війни. Адже ветерани війни вже старі і їх небагато, а дітей війни багато, вони активні і незадоволені.

Висновок

Зменшувати розмір пільг можна коли одночасно збільшуються можливості тих, хто працює і пільгами не користується.

Натомість влада одночасно утискує працюючих новими законами, перевірками, масками-шоу, тарифами. І зменшує виплати пільг, пенсій. Можливостей щось заробити для людини, не пов‘язаною з владою все менше, а пов‘язаних не може бути багато.

Активні та працьовиті відчувають відсутність перспектив і незадоволені владою разом з пільговиками та пенсіонерами, яким зменшують виплати. На мітингах пільговики і пенсіонери виступають разом із підприємцями, що протестують проти податків та зборів на пільги та пенсії.

Фактично люди хочуть протилежного, але їх об‘єднує незадоволення своїм життям, політикою керівництва.

Влада замість реформ викликає соціальну бурю, фактично, на рівному місці. Дійсно професіонали!!!

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +5/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 1

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Прекрасний матеріал! Чудові екскурси, паралелі та висновки. Прочитав з великим задоволенням :).