Фінські школи найкращі у світі. Там не ставлять оцінок і учать учитися, а не складати іспити (ЧАСТИНА 1)

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 103868 Перегляди
  • 23 Коментарі
  • 31/08/2011Дата публікації

Українська школа учить подвійним стандартам, брехні і "халяві", в ній серед школярів не модно здобувати знання, більшість учителів не мислять свого життя без хабарів у формі платного «репетиторства» у класі після занять. Прірва між «елітними» школами і школами «з масиву» шалена, і ніхто особливо не турбується з цього приводу. Щоб зрозуміти, якими проблемами переймається інший світ, ТЕКСТИ публікують статтю з американського журналу про фінську освіту.

Автор: Ліннелл Генкок, фото: Стюарт Конвей, журнал Смітсоніан, вересень 2011, переклав Артем Чапай.

«Наступного року я взяв Бесарта своїм особистим учнем», – сказав Лоухівуорі у своєму кабінеті з бітловським постером Yellow Submarine на стіні та електрогітарою в кутку. У вільний від вивчення природничих наук, географії та математики час Бесарт перебував поруч зі столом Лоухівуорі під час уроків для 9- та 10-літніх, читаючи одну за одною книжки з чималої стопки.

Хлопець поволі читав одну, потім іншу, а тоді почав поглинати їх десятками. До кінця того року син косовських біженців освоїв багату на голосні звуки мову своєї нової країни й усвідомив, що він здатен учитися.

Через кілька років, 20-літній Бесарт з’явився на шкільній різдвяній вечірці з пляшкою коньяку в руці та широкою усмішкою на обличчі. «Ви допомогли мені», – сказав він своєму колишньому вчителю.

Бесарт відкрив власну фірму з ремонту авто та власну прибиральницьку компанію. «Нічого особливого, – сказав мені Лоухівуорі. – Саме це ми робимо щодня. Готуємо дітей до життя».

Карі Лоухівуорі, директор школи у Броварах передмісті Хельсінкі

Ця історія про одну врятовану дитину показує деякі з причин разючої історії успіху, яку здобула в галузі освіті маленька північна нація – це явище, що надихає, збиває з пантелику й навіть дратує багатьох американських батьків і педагогів.

Фінська шкільна освіта стала раптом гарячою темою для дебатів після того, як у 2010 році документальний фільм «Чекаючи на супермена» протиставив її проблемним американським публічним школам.

«Будь-якою ціною» – ставлення, властиве не тільки 30 учителям у школі Кірккоярві, але й більшості з 62 тисяч педагогів у 3500 школах від Лапландії до Турку.

Фінські шкільні вчителі – це професіонали, відібрані серед найкращих десяти відсотків бакалаврів, що пройшли конкурс на отримання необхідного для викладання магістерського диплому з педагогіки.

Багато шкіл настільки невеликі, що кожен учитель знає кожного учня. Якщо один метод виявляється непридатним – учителі радяться між собою та пробують інший. Схоже, вчителям подобаються виклики. Близько 30 відсотків дітей у Фінляндії отримують ту чи іншу спеціальну допомогу в перші дев’ять років школи.

Школа, в якій викладає Лоухівуорі, випустила в минулому році 240 дев’ятикласників. І всупереч репутації Фінляндії як етнічно гомогенної країни, понад половина зі 150 учнів початкових класів у цій школі – емігранти: з Сомалі, Іраку, Росії, Бангладешу, Естонії, Ефіопії та інших країн.

«Дітей із багатих родин із освіченими родичами можуть учити й дурні вчителі, – з усмішкою каже Лоухівуорі. – Ми ж намагаємося помітити слабких учнів. Це – глибоко в нашому мисленні».

Трансформація фінської освітньої системи почалася близько 40 років тому – як ключовий рушій плану економічного відновлення. Самі педагоги не знали про свій успіх до 2000 року, коли перші результати Програми міжнародної оцінки студентів, стандартизованого тесту для 15-літніх у 40 країнах, виявили, що фінська молодь читає найкраще у світі.

Через три роки фіни так само виявилися найкращими з математики. До 2006 року Фінляндія стала найкращою серед 57 країн з природничих наук. За результатами 2009 року, Фінляндія виявилась одночасно другою за науками, третьою за читанням і шостою з математики. Тести пройшли близько півмільйона учнів у всьому світі. «Я досі дивуюся, – сказала Арйяріта Хейккінен, директор однієї з середніх шкіл у Хельсінкі. – Я й не знала, що ми настільки сильні».

У Сполучених Штатах, які шпортаються десь у середніх рядах уже понад десятиліття, урядовці спробували запровадити в публічних школах ринкову конкуренцію. Останніми роками група фінансистів і філантропів з Вол Стріт, таких як Білл Гейтс, вкладають гроші в ідеї приватного сектора, такі як ваучери (коли учень отримує ваучер на певну суму і гроші перераховуються в ту школу, яку цей учень обрав. - ТЕКСТИ) , заснована на даних шкільна програма та чартерні школи – кількість яких за останні десять років подвоїлася.

Президент Обама теж, схоже, поставив на конкуренцію. Його ініціатива «Гонка до вершин» заохочує конкуренцію між штатами за федеральні долари на основі тестів та інших методів оцінювання вчителів. Така філософія у Фінляндії не проканала б. «Власне, я думаю, вчителі б обурилися, – каже Тімо Хайккінен, директор школи в Хельсінкі з 24-річним педагогічним стажем. – Якщо вимірювати лише статистику, не помічаєш людського аспекту».

У Фінляндії нема обов’язкових стандартизованих тестів – окрім одного іспиту в кінці випускного класу. Немає рейтингів, немає порівняння чи конкуренції між учнями, школами чи регіонами. Школи у Фінляндії фінансуються державою. Люди в урядових установах, що відповідають за школи – від національного до місцевого рівня – є педагогами, а не бізнесменами, військовими чи політиками.

У всіх шкіл ті самі цілі й той самий викладацький склад, який набирають із однієї сукупності педагогів із магістерськими дипломами.

Результатом є те, що дитина у Фінляндії може отримати освіту однакової якості незалежно від того, чи вона живе в глухому селі, чи в університетському містечку. Різниця між найслабшими та найсильнішими учнями – найменша у світі, відповідно до останнього дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку.

«Рівність – найважливіше слово у фінській освіті. Всі політичні партії – як праві, так і ліві – погоджуються в цьому», – каже Оллі Лууккаінен, президент впливової профспілки вчителів.

Дев’яносто три відсотки фіннів закінчують вищі класи середньої школи чи професійних шкіл – це на 17,5 відсоткових пунктів вище, ніж у США. Шістдесят шість відсотків фіннів здобувають вищу освіту – це найвищий показник у Європейському Союзі.

І все ж, знамениті своєю стриманістю фіни аж ніяк не б’ють себе в груди. Вони з готовністю відзначають свій нещодавно здобутий чемпіонський титутл з хокею – але не показники в міжнародних освітніх тестах. «Ми вчимо дітей, як учитись – а не як здавати тести», – каже Пасі Салберг, колишній учитель фізики й математики, який зараз працює у фінському Міністерстві освіти й культури. – Нас не так уже й цікавлять ці тести. Нам важливо не це».

продовження читайте тут

* * *

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів.

Якісна і нерозважальна журналістика, яка працює в інтересах публіки, потребує затрат і в принципі не може бути прибутковою. Але натомість вона є суспільним надбанням, як, наприклад, чиста вода.

Тому фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: eugenelakinsky@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93 - це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Ви можете підтримати ТЕКСТИ також і тим, що поширите цей матеріал і ці реквізити в соціальних мережах.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 23

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

"Саме це ми робимо щодня. Готуємо дітей до життя» чудові слова :).
Дуже цікава та ктуальна для України тема. Адже наша школа готує дітей до чого завгодно. Але точно не для реального життя :/.

Навпаки. Якраз українська школа дуже добре готує дітей до життя. Українського. :)

Украънська школа це марно витрачені час та здоровя дітей. Та гроші платників податків, звичайно. Якось в Кульчицького був хороший допис щодо цього в блогах.

Мені не подобається протиставлення в статті систем освіти США і Фінляндії, намагання поставити питання "або-або". Американські школи готують певно найкращих _лідерів_ в світі, на це заточена освітня система від Elementary до університетів. Фіни, як я бачу, ТЕЖ можуть похвалитися. Мені цікаво, як фіни отримали високу оцінку, якщо не проводять тестування, а?

Стене, ви, здається, переглянули одним оком. У Фінляндії немає _власних_ _обов"язкових_ тестів. Окрім випускного іспиту.
Проведено було міжнародний одноразовий тест.

Щодо США - ви це самі так оцінили? :) Чи є пруфлінк?

Так, безумовно, це базується і на моїх власних спостереженнях і на тому, що я чув в медіа, щодо порівняльної (а не огульної) критики американської освітньої системи. Учнів, які не хочуть вчитися, не бачать мотивації вчитися ніхто не примушує і навіть не заохочує це робити. Дитина сама робить свій вибір.

... Дітей вчать приймати ВЛАСНІ рішення, в тч якісь свої дитячі помилкові рішення. Це не ідеальна шкільна система, але цілісна і концептуальна. Так само концептуальна, як фінська напр.

Цікаво :).
Тож ви вважаєте що дитина має сама приймати доленосні для себе рішення, здатна це робити та має сама нести за це відповідальність?

А хто знає, яке саме рішення стане доленосним? Дитина не здатна робити дорослі рішення, які обмежуються законом (алкоголь, зброя, тп), але прості рішення приймаються щодня.

Чому протиставлення? Тому що ліваки - такі ліваки. :-)

"Немає рейтингів, немає порівняння чи конкуренції між учнями, школами чи регіонами". Ось ця річ є принципова і свтоглядна. Не забезпечується право на нерівність, тобто свобода. Але з іншого боку вірний підхід, адже кошти бюджетні, тому і повинні використовуватись соціалістично: усім порівно, у тому числі і енргію вчитиля.
А з останнім, я так зрозумів, що у фінів перебір, вони більше приділяють часу нездібним і ледачим за рахунок тих хто міг би більше ікраще.

Дуже резонне зауваження. Можливо, й добре, що олбанський двієчник відкрив автомайстерню. Але як знати - може, через те, що вчителі віддавали час двієчнику, а не відміннику, цей відмінник не став Нобелівським лауреатом.

У цьому якраз і недолік соціалістичних підходів. Соціалісти хочуть, щоб усім було добре. При цьому забувають, що люди різні, а цивілізація тримається на конкуренції і відборі. Ось і виходить, що починається все із особливої уваги до нездібних дітей із Албанії, а закінчується Брейвіком.

Думаю, ви помиляєтесь. Свобода це зовсім не право на нерівність. Ви якось ... дуже збочено підійшли до визначення цього поняття :))). Фіни приділяють ВСІМ дітям досить часу щоб навчити їх навчатись, виховати їх (в т.ч. і на власному прикладі) та максимально підготувати до дорослого життя. Це й є уособленням місії Вчителя в суспільстві.
А щодо уваги до нездібних, то вона повністю виправдана. Кожен ось такий успішний албанський хлопчим це "-1":
- злочинець,
- пияк чи наркоман,
- безробітний, що сидить на шиї держави;
...
Ну й, відповідно "+1":
- відповідальний та прогресивний член суспільства;
- успішний платник податків;
- батько в нормальній здоровій сімї.

Тож зусилля фінських хлопців повністю виправдані :).

Ну чому це збочено підійшли? Свобода - право на нерівність. Це аксіома. І ніякого збочення я тут не бачу. Я навпаки кажу. Що бюджетні кошти і бюджетна увага мають розподілятись порівну. Ось виділяють на одного стаціонарного хворого 9 грн у день, значить і доярка і прокурор мають отримувати по 9 грн. А то доярки і реалізатори ринку купують все за свої кошти аби прокурор лікувався на 200 грн в день. До того ж його обслуговує завідувач, а на інших вправляються студенти. Якщо соціялізм, то соціялізм до кінця.

"Свобода - право на нерівність. Це аксіома."
Цікаво :)). Я от чому завжди вважав, що свобода це насамперед можливість для кожного забезпечити дотримання своїх прав.
Щодо іншого не заперечую.

Як казав чернівецький вчитель Пауль Пшеничка: «Звичка обирати з кількох варіантів правильний відучує думати назавжди»
http://youtu.be/fEWLK_re81U

Повна маячня. США, Канада ,Англія всі тестуються за системою multiple choice і нічо.

Vsevolod, а хто це - Пауль Пшеничка? Відомий міський дурник Чернівців?

Досить тролити, а то почну терти. Набери в гуглі, він знає хто такий Пшеничка - особливо рекомендую почитати відгуки його учнів

Так, було б дуже цікаво почути відгуки не тих кількох учнів, за рахунок який цей індик піариться, а тих, кого він відправляв іти туди, не знаю куди на пошуки компонентів для домашнього калорифера.

Цей "учитель" абсолютно не розуміє завдання вчителя. Він не розуміє завдання тестів. Його "проектний метод" - це що завгодно, але не навчання. Ставити в процесі навчання "серйозні проблеми, які не мають розв"язку" - це красиво звучить, але з точки зору освітнього процесу як процесу отримання знань - це нонсенс.

Калориметра, зрозуміло.Кому цікаво - послухайте, як він розповідає про учня Сашу, який питав, де взяти компоненти для калориметра. (14:00). Це ганьба для учителя.

Послухав 10 хвилин ролика з цим Пшеничкою. Капєц. Таких "учителів" треба автоматично відправляти у газенваген.

Суворий Адмін, 17:02. "А це недавно - так званий прискорювач Гаусса.Дуже дивовижна річ - ви пускаєте кульку, вона іде з дуже маленькою швидкістю, торкається магніта - і з другого боку з величезною швидкістю вистрілюється інша кулька. Явне порушення закону збереження енергії. "

Суворий Адмін, що можна сказати про цю цитату? Я можу сказати про цю цитату те, що якщо мова йде про індукційний прискорювач ГАусса ака "гаусс ган", то опис цього вчителя фізики - це якесь дике невігластво.