Чому феміністки праві, або що робити з мужиками, які пристають до жінок у вагоні-купе

Оцінка статті на цей момент: +4/-3
Читати Не читати Коментувати
  • 63472 Перегляди
  • 22 Коментарі
  • 13/07/2011Дата публікації

Нам, чоловікам, важко уявити, що таке сексуальне домагання. До нас, як правило, не приставали. Хіба до когось намагалися чіплятися голубі. Тепер уявіть ситуацію: з вами у купе - три жінки середнього віку. Неохайні, п'яні, вульгарні. Запрошують вас випити. Починають ставити руки на коліна, лізти куди не треба... А слова "ні" вони не розуміють. Для чоловіка така ситуація здається малоймовірною. А от жінки знають, що запросто можуть потрапити у аналогічну халепу: причепиться якесь "чудо" - і не знаєш, як захиститися.

Автор: Євген Лакінський

Якось у спільноті "Український фемінізм" один чоловік написав про "жіночі вагони": на залізниці запровадили вагони (чи купе) "тільки для жінок". Чоловік вважав, що це дискримінація: майже як вагони "тільки для білих" чи пак "тільки для чорних". Він був обурений.

Але жінки відповіли, що усе правильно: така "сегрегація" захищає жінок від насильства та приставань.

Почалася дискусія.

Чоловіки, звісно, обурювалися: чого це нас "викидають"? Ми що, другий сорт?

А жінки казали, що їм набридло вираховувати, що робиться в голові у попутчика, і чи не полізе він тебе ґвалтувати.

Пішли спогади. Одна пані мала ставити на місце п'яного сусіда по купе, який не розумів слова "ні". Доводилося два рази скаржитися провідникові. "Добре, що я вмію за себе постояти, - додала пані. - А якби там було б недосвідчене дівчисько? Заблокували б двері - і робили б, що хотіли".

Одна дівчина розповіла, що треба регулярно пояснювати: ні, не хочу шоколадок/вина/горілки, так, кохаю свого чоловіка і ні, не хочу займатися випадковим сексом.

У дискусії вражало одне: чоловіки геть не розуміли жінок, а жінки — чоловіків.

Втім, чому тут дивуватися? Я й сам геть не розумів "жіночу позицію" з цього питання. І навіть розписувався у власному незнанні (див. "С мужчинами интересней?").

Бо як це виглядає з точки зору нормального чоловіка (не ґвалтівника і не збоченця)?

Ти сідаєш у поїзд, поруч їде жінка. Є два варіанти:

1) Або вона тебе не приваблює (як жінка) - і тоді ви просто випадкові попутчики.

2) Жінка тобі подобається. Але ж ти її не ґвалтуєш! І не примушуєш ні до чого!

А інколи навіть і не хочеш нічого фізичного (наприклад, коли одружений). Ну, спілкуєшся з нею. А як вона не хоче говорити - то перериваєш розмову: що ж тут такого?

Але якщо ви вільні, і подобаєтеся одне одному - то чому б не познайомитись ближче?

А далі - роман, або пригода... Знов-таки, при "нє протівлєніі сторон". А хто знає - може це й є твоя половина, а ти її?

І якщо чоловік відчуває, що його уникають, його це шокує. Він же ж бо не бандит і не дикий звір. Особливо дивує, коли це роблять такі жінки, про яких він навіть нічого такого й не думав.

Він не розуміє, чому таке трапляється. І яка в нього реакція? Образа.

Це якби ти казав людині "здрасті", а вона хапається за газовий балон.

Тому "жіночі вагони" сприймаються негативно.

(Додам у дужках, що людям взагалі важко збагнути чужі проблеми. Інакше росіяни не питали б: "А що поганого у слові 'хохол'?", галичани - "А що поганого у слові 'жид'?", і всі разом - "А що поганого у слові 'негр'?")

З боку жінки усе виглядає дещо інакше. Майже кожна доросла жінка хоч раз у житті зіштовхувалася зі спробою зґвалтування. А в чоловіка не написано на лобі, ґвалтівник він, чи ні. Звісно, більшість чоловіків - нормальні.

Але уявіть, що ви йдете темним провулком, і з підворіття виходить троє людей. Ви знаєте, що більшість населення - не бандити, але все одно напружуєтесь.

Нам, чоловікам, важко уявити, що таке сексуальне домагання. До нас, як правило, не приставали. Хіба до когось намагалися чіплятися голубі. Але й таке трапляється досить рідко; тим більше, є залізний аргумент: "Мене чоловіки не цікавлять. Але ж ці жінки не лесбіянки. То чому б і я їх не зацікавив?".

Чимала чоловіків, особливо молодих, тільки й мріють, щоб жінка почала до них приставати. Отак підійшла б - і за дві фрази вже запросила б на сіновал.

Щоправда, якщо таке справді трапляється, чимала чоловіків лякається і робить крок назад. (Хоча, звісно, ніхто не зізнається, що злякався - усі ж повинні грати суперменів).

Але жінки, як правило, не нав'язують секс. У всякому разі, не роблять це з позиції сили. Тобто і таке є, але пересічний чоловік з цим не зіштовхувався.

Тепер уявіть ситуацію: з вами у купе - три жінки середнього віку. Неохайні, п'яні, вульгарні. Запрошують вас випити. Починають ставити руки на коліна, лізти куди не треба... А слова "ні" вони не розуміють.

У еротичному оповіданні це б дуже збуджувало - а у реальному житті? Особливо, якщо в вас є кохана, і нічого "на стороні" не хочеться?

І що робити? Бігти з купе? Чи лаятися? Чи битися?

Для чоловіка така ситуація здається малоймовірною. А от жінки знають, що запросто можуть потрапити у аналогічну халепу: причепиться якесь "чудо" - і не знаєш, як захиститися.

Візьмемо попередній приклад: уявимо, що сусідки по купе - юні красуні. Що це змінить? Нічого. Адже суть ґвалту - це примус, насильство над волею.

В більшості з нас, чоловіків, ніколи не було такого досвіду. Тому дехто й дотепер сприймає ґвалт як "таку собі форму нормального сексу". Пам'ятаю, багато років тому у хлопчачій компанії хтось розповідав: дівчина втікала від хлопців, стрибнула з даху і зламала ногу. Компанія засміялася ("А що, їй краще було стрибати ніж потрахатися?"). І це не були погані хлопці - вони просто не розуміли, про що йдеться.

А йдеться, власне, не про секс, а про приниження.

Якби Вам примусово заливали до горла чеське пиво чи силоміць годували шоколадом - це б Вас принизило. Оце й є ґвалт.

А якби хтось постійно намагався пригостити Вас марочним коньяком, коли Вам взагалі не хочеться алкоголю: "Пий! Ну хочаб спробуй! Ти що, мене не поважаєш?! Ну, я тобі трошки наллю! Та давай склянку! Та що ти?!" ? Оце й було б домагання.

Ви можете любити коньяк. А за певних обставин не проти випити й з сусідом по купе. Але якщо вас регулярно тягнули б "бухати", чи бодай один раз спробували б пригостити силоміц - Ви б, певно, попросилися б до "безалкогольного вагону".

Так і в жінок. Комусь байдуже, з ким їхати. Хтось радий поговорити з сусідом. Хтось не проти познайомитися поближче. Хтось взагалі шукає пригод.

Але багато кому спокійніше просто їхати з пункту А до пункту Б. І щоб апріорі ніхто не чіплявся. І щоб можна було спокійно переодягнутися.

Я досить добре знаю, як неприємно чоловікові, коли жінка напроти раптом дивиться на нього з підозрою просто через те, що він чоловік (а ти ще навіть і слова сказати не встиг, і одягнутий нормально, і тверезий, і поводишся адекватно).

Але також розумію й жінку, яка так реагує. Особливо, якщо в неї був негативний досвід.

Ми всі у полоні культурних стереотипів: неписаних правил і уяв про життя. Про деякі речі ніхто не говорить, "бо вони ж очевидні". Але раптом виявляється, що оті "очевидні" речі кожен розуміє по-своєму.

Тому іноді про них варто говорити відверто, щоб краще розуміти одні одних.

* * *

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93

- це Київстар, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +4/-3
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 22

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Прохання все ж якось виділяти анотацію (курсивом, іншим шрифтом чи ще якось), бо коли читаєш певні фрагменти статті по два рази (і зовсім не тому, що "не дійшло") - це виглядає якось трішки дивно.

Правильні речі написані, але якість викладення варто підтягнути.

насправді ніхто не заговорив про роль в цьому сраноі укрзалізниціз іі "вкладаннями спати", смаженими курчатами й вареними яйцями, бидлом що бухає в плацкарті тд . не було б цього совка на відстанях що мають поізди іхати не 10 , а 5 годин - знялося б питання бухань, "можно я переодєнусь" і тд.

Не вийде, на жаль. 5 годин із центру на захід чи на схід - це означає, що виїхавши після завершення робочого дня, ви приїдете по дванадцятій ночі. А якщо треба приїхати зранку в справах, то це буде 11-12 година дня. Українські нічні поїзди - ідеальне рішення для тих, хто їздить у справах. Можна виїхати пізно ввечері й приїхати рано зранку - весь день в розпорядженні.

І до речі, вже десь із рік бухати в українських потягах заборонено. Навіть пиво. Люди тихцем бухають, зрозуміло, хоча значно рідше і виключно "в своїх компаніях". Але достатньо однієї скарги провідникові, щоб прикрити лавочку.

Думаю, автор отдал дань политкорректности о)))
Да. рассказ про выбросившуюся из окна девочку - из историй адвоката Плевако.
Да, если принуждение пить коньяк также ужасно, как и поцеловаться, то как отделить в разные вагоны пьющих коньяк от непьющих?
Автор правильно говорит - речь о людях не воспринимающих насилие, принуждение другого как что-то особенное. Это надо как-то переделывать в массовой культуре. Но вот как тут помогут раздельные вагоны?

Ніяк не відділити. Пити зараз заборонено.

Цікаво було б прочитати коментарі з жіночими ніками.

Близька знайома, якій я часом купував квитки, завжди просила брати плацкарт. Головна причина - їй стрьомно їздити в купе, саме через історії з залицянням.

І вона у цьому не одинока - так робить багато жінок

А ще багато жінок чекають, що в купе буде молодий, веселий, красивий. І буде розвлікати та заліцатись о)))
А коли рядом сяде толстий, зпітнилий і буде щось розказувати нудно і нецікаво, та ще й розмахувати руками, щоб випадково торкнутись, то тоді треба вагони для леді!

Владимир, ви з таким знанням справи розповідаєте про те, чого чекають жінки в купе. Ви, мабуть, насправді жінка? :-)

Знаєте, якщо зберуться три жінки, добряче хильнуть і почнуть говорити "про життя", то можна почути багато чого. Так що можливо він просто багато їздить залізницею. ;)

Я так зрозумів, що Владимир - одна з двох описаних вами жінок, а ви - друга. :-) Цікаво, коли об"явиться третя. :-)

ЗІ. Зараз на залізниці хильнути - добряче чи не добряче - означає порушувати правила поведінки пасажирів. Нізя так робить. А як хто вам докучає алкоголем - можете сміливо скаржитися провідникові, а той може покликати поїздного мєнта. Хоча мій досвід каже, що найкращий спосіб витримати сусідів, що бухають у купе - це приєднатися до них. :-)

Тобто, порушити? Я й не знав, що це порущення, дякую, просвітили!!!
Просто є 2 пункти.
1 - це насильство над волею іншого. В масовій свідомості немає відчуття, що цього не можна робити. З піонерського бабору нас привчали, що - норма.
2 - зрозуміти іншого. Ви вважаєте, що реакція - це гра, кокетство, так прийнято в Вашому колі, а вона вввжає, що це - неприпустиме насильство. В Вас різні кола спілкування, там різні правила. Це на кожному кроці. Відчути, коли жарт переходе в насильство - не кожному під силу.
Ви чекаєте одного, а людина, яка вам зустрілась - іншого.
3 - Якщо є попит на окремі вагони, має бути і пропозиція. Вони мають бути, мабуть, дорожчі, за особливі потреби треба платити. Я звсім не намгаюсь обговорювати сенс чиїхось потреб, якщо людина готова платити за них.
Я тільки проти політичних висновків на кшталт "мужики - сволочи", "бабы - дуры" та т.ін.
У відносинах з незнайомою людиною завжди можна потрапити на неспівпадіння шаблонів поведінки. Це повсягденний ризик. Людина може обирати, ризикувати їй, чи уникати.

Не може бути таких жартів в принципі. Ви ж не стали б хапати за коліно жінку в тролейбусі чи метро? І до чого тут "кола спілкування"? У купе їдуть чужі люди, і нема жодної потреби якимсь чином соціалізувати їх тимчасове перебування в одному приміщенні. І що значить: "чекаєш одного й іншого"? Людина, сідаючи в поїзд, чекає, що вона доїде з точки А до точки Б. І все.

Вы никогда не слышали анекдот "Давай в баню сходим. Заодно и помоемся"?
Все ожидают разного.
И от поездки в поезде, и от отдыха на море, и от похода за грибами, и от бани - соответствующий анекдот на каждый пункт существует.
О несовпадении ожиданий я и писал.

Ньюсмейкере, нущо Ви кокетуєте як гімназистка... Хочете бути третьою - висловлюйте свої бажання прямо, ми з Вододимиром Вас зрозуміємо. ;-)

"Хоча мій досвід каже, що найкращий спосіб витримати сусідів, що бухають у купе - це приєднатися до них."
----
Тобто, в контексті статті, найкащий спосіб витримати залицяння сусідів по купе - влаштувати груповуху? :о)

Нє, дєвочкі, не зазіхайте на мою порядність. :-) Що до сусідів, то якщо в купе груповуха - мабуть, так воно і є. :-)

Поставив плюс:)))))))))))))) дуже близько:)))))))))))))

Ми пару разів на рік подорожуємо потягом товариством (більше полюбляємо авто:)). Нас 6-7 людей, і чоловіки й жінки і діти. Як правило, маємо окреме купе і пів-іншого. Також правилом є те, що ми п'ємо коньяк (бо справжнього ризького бальзаму вже не виробляють:))))... П'ємо не так і мало. Їдемо завжди після робочого тижня, це нас розслабляє і ми часто дуже непогано поспілкуємося між собою на теми, на які просто не вистачає часу в життєвій круговерті. Бувало, що відчували себе сп'янілими:))) Однак це жодним чином не завдавало незручностей іншим. Провідники і міліція це бачать і роблять зауваження про заборону вживання алкоголю. На цьому втручання обмежується.
Розумію, що буває і по-іншому. Тому, я не проти, щоб надавали альтернативу тим, хто має негативний досвід. Думаю, що це - вади нашої культури і, справді, щось треба з тим робити.
Однак, мене дуже б засмутила справжня дієва заборона вживати алкоголь в купе, якщо інші - не проти:))) Я б пиво справді заборонив вживати і виходити після його вживання на людне місце, бо воно дуже смердить, якщо сам його не вжив:))))))))))))

запровадили б краще вагони які не пхаються на мізерні, як для сучасної Європи, відстані цілу ніч. І проблема б відпала сама собою.

Чудово. Нехай пхаються півночі. І приїздять не в шостій ранку, а в першій-другій ночі. Як це буде чудово.