Кришталево чесні політики-українці існують! Ед Стельмах, прем'єр провінції Альберта в Канаді

Оцінка статті на цей момент: +2/-1
Читати Не читати Коментувати
  • 95472 Перегляди
  • 2 Коментарі
  • 27/04/2011Дата публікації

«Україна рідна мати, що вкрадеш те будеш мати», - цією приказкою характеризують нас навіть іноземці котрі живуть в Україні. Всеохоплююча корупція і бажання «розвести лоха» наскільки поширені, що ми починаємо замислюватися: «А може це наша сутність і нічого поганого у ній немає?» Але в українців є й інший імідж: криштально чесних і непідкупних. Принаймні таким вважають прем’єра канадської провінції Альберта Еда Стельмаха. Він греко-католик за сповіданням, у неділю співає в місцевому церковному хорі, живе з родиною на успадкованій від батька фермі під Едмонтоном де сам сідає за трактор, щоб навесні засіяти землю яровими.

За політиком слідкував учасник спільноти ТЕКСТІВ Stan

Останнім часом, втім, часу на фермерство обмаль. З 14-го грудня 2006-го року Ед Стельмах - діючий премєр потужної економічно канадської провінції Альберта. Його призвисько в канадській політиці - Steady Eddie, тобто "Надійний, чесний Едді".

Зразкова модель

Ед Стельмах міг би... та й має бути "а raw model", тобто взірцем для політика українсього походження. Нічого особливого в біографії, ніяких предків губернаторів, батьків товстосумів, вундеркіндної геніальності з дитинства.

Молодий Ед працював в провінційних магазинах в степах північного сходу канадської провінції Альберта, де знання української мови допомагало йому продавати місцевим фермерам залізні сіялки та зернозбиральні комбайни.

Його рідний край ще називають Калина Кантрі і місцеві мешканці здивують туриста з сходу Канади або дальнобійника з США коли розкажуть, що саме тут найбільша концентрація українських церков, якщо не в цілому світі, то в Північній Америці це точно.

Ед Стельмах: зразок для українських політиків

Тобто Ед Стельмах не просто родом з родини українських іммігрантів (його предки переїхали до Канадських Прерій в 1898-му), а й виріс посеред українців. Тут, правда, потрібно додати посеред якого сорту українців виростав Чесний Едді.

Альберта і її фермери

Коли юний Ед ще роздивлявся малюнки в підручниках історії, тобто був в шкільному віці, в парламенті його рідної Альберті вже багато років володарювала Партія Соціального Кредиту, заснована пастором з лівими поглядами Вільямом Аберхартом і широко підтримувана фермерами.

Цей лівий Альянс засівав в широких степах Альберти свої зерна в благодатну землю. Старші люди ще памятали радикальних соціалістів в парламенті Альберти від патрії Обєднаних Фермерів Альберти (UFO), а також палких агітаторів і організаторів масових акцій від Армії Обєднаних Фермерів (The Farmers’ Army) і Ордену Українських Працівників (the Ukrainian Labour Temple). Останні в 1930-х роках були організаторами масових акцій протесту селян в Вінніпезі і Едмонтоні, закликали до повстання, а тому мали проблеми з поліцією.

Крім політичної активності селяни Канадських прерій були відомі ще тим, що винайшли озиму пшеницю, кредитні спілки і билися з кінною поліцією.

Тобто, коли пізніше Ед став студентом в Університеті Альберти в Едмонтоні він не відчував себе забитим селюком, а міг пишатися, що походить з фермерів Альберти. Заснована українськими фермерами Кредитна Спілка, між іншим, в 1960-1980х була найпотужнішою фінансовою установою в Едмонтоні.

Сьодні Альберта це передусім індустріально розвинута провінція, привабливе місце старту для іммігрантів з усього світу і можливість заробити для внутрішніх мігрантів з депресивного Атлантичного узбережжя. Тому соціальна і політична мапа провінції швидко змінюється.

Втім і нині, коли мешканець мільйонного Едмонтону йде на вибори, то майже гарантовано серед прізвищ кандидатів він знайде українське призвище: чи то від консерваторів, чи то лібералів, чи від зелених, чи від правого націоналістичного Альянсу Дикої Троянди, чи то від перефарбованого лівого NDP, і навіть від вже зовсім екзотичних червоних комуністів.

Цікаво, що найбільшими захисниками інтересів української громади Едмонтону на федеральному рівні є депутат від cхідного Едмонтону з призвищем Голдрінг (Peter Goldring). Українці західної Канади взагалі мало голосують за милозвучні призвища як такі.

Депутат, міністр, прем’єр

Сам Ед Стельмах обирався до парламенту Альберти не від міста Едмонтону, а від передмістя Vegreville-Viking. Саме на околиці містечка Вегревіль височить найбільша в світі металева писанка, встановлена на честь примирення між Королівською Поліцією Канади і місцевими селянами. Менеджер з продажу Ед Стельмах прийшов в провінційну політику не під рожевими прапорами фермерів соціалістів, а під все більш популянрними блакитними Прогресивно-Консервативної партії Альберти.

Найбільшим партнером альбертійських консерваторів на федеральному рівні в Канаді є канадські ліберали. Таким чином партія, яку сьогодні очолює 60-ти літній Ед Стельмах є скоріше ліберальною з погляду європейців і одночасно консервативною, якщо мірити за американською лінійкою.

Найбільша в світі писанка встановлена у окрузі в якому Ед Стельмах виріс і пішов в політику

В випускному 12-му класі школи Ед написав, що мріє стати прем’єр-міністром Канади. Втім почав Ед з виборів муніціпальних і в 35-річному віці він був обраним в County concil (районну раду) рідного району Ламонт. Через сім років, в 1993-му, Ед вперше висунув свою кандидатуру на провінційних виборах і був обраний до парламенту Альберти. Простим депутатом Ед пробув лише чотири роки, після чого він пересідав з одного міністерського крісла в інше:

- міністр Сільського Господарства, Харчування і Розвитку Села (1997-1999)

- міністр Інфраструктури (1999-2001)

- міністр Транспорту (2001-2004)

- міністр Міжурядових відносин (2004-2006)

В грудні 2006-го року Ед Стельмах став 13-м прем’єром "Країни Дикої Рози" - найбільш швидко економічно зростаючої нафтової канадської провінції Альберта.

Війна з нафтовими магнатами і життя на батьківській фермі

В чому "секрет Еда"? Що дозволило йому так міцно сісти в крісло канадського функціонера і врешті вийти на вершину політичної кар’єри? Адже він ніколи не хапав зірок з неба, не був фотогенічним політиком-зіркою, як наприклад, його товариш по партії також українського походження депутат і міністр Жене Звоздецький.

Відповідь тут фактично однозначна: Едвард Стельмах фактично кришталево чиста людина-політик. Він готовий робити рутинну невдячну і політично небезпечну роботу у владі, але всіляко уникає скандалів, контроверсійності. Будучи міністром Транспорту Ед по-простому вирішив зробити на хайвеях Альберти швидкісною не внутрішню лінію, а зовнішню.

Це могло б зекономити мільйони доларів на ремонт доріг, адже кожний альбертієць знає, що швидкісна лінія набагато більше "випалюється". Але коли газетярі і опозиція вчепилися в цю нестандартну і дивакувати на перший погляд новацію, Ед відразу здав назад - сперечатися по дрібницях, розколювати суспільство не його стиль.

Премєр Стельмах (зліва) і його однопартієць міністр Звоздецький (справа) на фестивалі в Селі Української Спадщини Альберти. Фото: Ґорд Яремчук

В життєво важливих питаннях Ед може бути дуже принциповим і політично беззастережним. Відразу після призначення прем’єром він підняв роялті нафтовим компаніям, на що його попередники не наважувався роками.

Складалася така ситуація, що в політично і соціально стабільній Альберті з її взірцевим лібералізмом і винятковою культурою праці податок-роялтіс на видобуток нафти був в рази менше ніж, скажімо, в Венесуелі чи Росії. За економічний лібералізм канадську Альберту часом жартома називають "другим найбільш американським штатом після Техасу".

Саме бізнес-об’єднання, корпорації тут найбільш впливова суспільна сила. Наважитися переглянути royalties в таких умовах це величезний політичний ризик. Нащадок знаменитих фермерів Альберти Ед Стельмах пішов на цей ризик і, передбачувано, розсварився з великим бізнесом. Найбільше місто провінції Калгарі, фінансовий і бізнес центр світового рівня, став для Еда непривітним місцем.

25-го січня 2011, в день, коли в Калгарі перед бізнес елітою цього міста виступав щойно відставлений губернатор Каліфорнії термінатор Арнольд Шварценеггер, прем’єр Ед Стельмах з свого офісу в Едмонтоні зробив заяву про небажання переобиратися на наступний термін і відхід від політики по закінченню терміну взагалі. Ця заява багато обговорювалася в провінційній і загальноканадській пресі.

В історії Канади це скоріше виключення - політики рівня прем’єра зазвичай довго тримаються, йдуть на перевибори, часом не раз і не два, щоб підтвердити свою легитимність...

Але Ед Стельмах має, очевидно, інший підхід до вирішення питань пов’язаних з проблемами налагодження особистих стосунків. Уникаючи контроверсійності, навіть маючи велику підтримку в народі, Ед розуміє, що найбільшу частину своєї роботи він вже зробив і якщо в потужному Калгарі не люблять Еда Стельмаха, то "гора навряд чи пійде до Мохамета", краще, ефективніше дати дорогу лідеру з якимось іншим іменем.

Залишаючись максимально «близьким до землі» Ед Стельмах ніколи не дозволив мати найменшого сумніву в своїй некорумпованості. Якщо він вважав, що найвищі альбертійські функціонери мають покращити своє фінансове становище, то просто провів через парламент, в якому його партія має стійку більшість, відповідний закон.

За цей закон опоненти Еда лають і досі, як також в пресі було багато сарказму про те, що вийшовши на політичну пенсію в наступному 2012-му році прем’єр отримає в дарунок майже мільйонну виплату (allowance) від вдячної провінції. Втім, ця винагорода за вислугу років на державній роботі цілком законна і традиційна для демократично-ліберальної канадської політичної системи.

Очевидно в самій глибинці канадського суспільства існує попит на таких глибинно некорумпованих політиків, як Ед Стельмах. Канада загалом займає високу 8-му сходинку за індексом некорумпованості. Терпимість до корупції і так доволі низька, але навіть в цій країні одна справа говорити про боротьбу з корупцією і при цьому жити в розкішних хоромах, а інша - на фермі під містом, обробляти землю, засіювати батьківське поле і ладнати в хаті опалення своїми державницькими руками.

Формула успіху Еда Стельмаха доволі проста: мріяти стати прем’єр-міністром, реально приймати участь в громадському житті і завжди залишатися самими собою. І тоді ти маєш всі шанси реалізувати свою мрію, якщо не в Альберті, то в якомусь іншому зацікавленому чесних політиках краю.

Допис і дискусію про те чи варто запросити Еда на посаду українського прем’єра читайте тут

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93 - це Київстар

, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, на яку платіжну систему ви переслали кошти

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-1
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 2

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

От вам простий рецепт кришталево чесного, непідкупного українця:

1.живе з родиною на успадкованій від батька фермі під Едмонтоном, де сам сідає за трактор, щоб навесні засіяти землю яровими,
2.греко-католик за віросповіданням,
3.у неділю співає в місцевому церковному хорі,
4.прем’єр канадської провінції Альберта.

Ед канадець, але Канада величезна країна, де провінції відрізняються одна від іншої більше ніж країни в Європі. Ед формувався не в якомусь глобалізованому мегаполісі, а в реальній глибинці, в Калина Кантрі, в такий собі еко-культурній українській резервації, якщо хочете. Я багато подорожував цими краями бачив там більше схожого ніж відмінного від, скажімо, Тернопільщини. Тобто, якби в Україні більшість в парламенті отримала партія очолювана колишнім сільським вчителем, зараз фермером або письменником фантастом, ... Кимось, хто не має коштовних котлів на руці, не належав до радянського естеблішменту і живе показово скромно... Тоді (і напевно лише тоді) Україна б отримала некорумповану верхівку. А керівна компетентність верхівки це найменше, що мало б турбувати пост-тоталітарне суспільство, мені здається після Вацлаава Гавела і Леха Валенси це давно потрібно зрозуміти українцям.