Я

Як зникає «гречка». Історія дефіциту і держрегулювання.

Нещодавно ми опублікували статтю у якій пояснюється, як політика уряду Азарова нищить наше сільське господарство. У нинішньому матеріалі автор детально описує традицію радянського, а потім і українського управляння аграрним сектором. Матеріал спочатку вийшов у блогах, але на прохання ниших читачів ми виставляємо його у стрічці статей.

Автор: Владимир

Найкращої врожайності зернових України домоглася в передостанній рік радянської влади. У 1990-му було зібрано 51 млн. т. зерна при врожайності 35.1 ц / га, що до цих пір згадується шанувальниками радянського влади як недосяжний для нас зразок.

Правда, в 1991р. урожай впав до 38.7 млн. т., а врожайність до 26.5 ц / га. Важливіше зрозуміти, що насправді означала ця статистика? Державі українські господарства зазвичай здавала 16млн.т. зерна. Радянський агітпроп знайшов яскравий образ, перерахувавши тони на пуди. Щороку газети радісно повідомляли «Є український мільярд!»

СРСР,1987 рік. Без черг не продавалися навіть найнеобхідніші товари. Завдяки радянському способу мислення регіоналів дефіцит повертається у наше життя. Фото www.istpravda.com.ua

Куди поділося інше зерно, не пояснювали. Зрозуміло, що частина йшла на потреби господарств-виробників: посів, корм худобі. Але чи вся це різниця, визначити було неможливо. Недоброзичливці натякали на поширену практику приписок. Фахівці роз'яснювали різницю між бункерною вагою і елеваторною.

Мовляв, записати і відзвітувати про вагу зерна, яке тільки-но вийшло з-під комбайна (бункерна вага), можна так, як душа забажає, адже воно вогке, в ньму багато відходів.

А ось до того, що просушено і заскладовано вже нічого не припишеш. І різниця між бункерною вагою і елеваторною всі роки радянської влади і перші - незалежності була велика. Чому? Так не на ринок ж працювали, план виконували!

Статистика показує, що виробництво продукції сільського господарства падало до 2000р., А потім стало зростати. За багатьма позиціями - вже відновилася, по іншим ще ні.

Так врожай зерна до середини 1990-х не перевищував 25млн.т., Але у 2008р. перевершив радянський рівень, дійшовши до 53млн.т. У середньому врожай і врожайність досягли попереднього рівня. Урожай соняшнику зріс з тих пір в 3 рази, але за рахунок зростання площ, тому що врожайність не змінилася. А врожайність цукрових буряків збільшилася при тому, що виробництво його зменшилося у 3 рази.

Виробництво яєць до 1998р. упала у 2 рази, а до 2010 перевищило колишній рівень при меншій кількості курей.

Виробництво м'яса впало до мінімуму в 2001р., З тих пір відновлюється дуже повільно, від рівня 1990р. ще відстає в 2 рази. Виробництво молока продовжує падати, кількість корів зменшилася з 8.5 до 2.7 млн.голів і продовжує зменшуватися. Але це означає, що удій від 1 корови збільшився від 2.9 до 4.2т.

З молоком відбулася дуже показова історія. У радянські часи Україна виробляла 24млн.т. молока або майже півтони в рік на людину. Сьогодні трохи більше 11млн.т., Тобто на людину в 2 рази менше. Але в радянські часи взимку ми вставали о 5 ранку, щоб до відкриття магазину (приїзду бочки) о 7.00 бути в числі перших і купити. Влітку було трохи легше, але прийти в магазин треба було вранці, після 10 вже нічого не було. Стверджували, що взимку всі школи забирали. Чи справді школи випивали стільки молока, зрозуміти було неможливо, але сумніви залишалися.

А сьогодні воно лежить на прилавках у будь-який час. Є думки, що це «москалі випивали наше молоко». Але ж у російських містах, за винятком Москви, Ленінграда і декількох закритих, було не краще, а на Волзі або Уралі ще й гірше. Найцікавіше, що і в російських містах після 1992р. молоко з'явилося, а в столицях і закритих містах не зникло.

Вивозили з України молоко? І зараз вивозять.

У 2010р. Україна експортувала 16.3т.т. молока, в основному, в Казахстан, Азербайджан і Молдову. Більш успішно експортується згущене молоко - 33.2т.т. до країн СНД, Бангладеш, Єгипет. Імпорт також є, але в значно менших обсягах.

Куди ж дівалося молоко раніше і звідки воно з'явилося тепер? Знову згадуються слова про приписки, пересортицю, коли за молоко видавалася сироватка і різні відходи. Але, мабуть, не тільки в них справа. Головна причина - це:

Державне регулювання виробництва і цін.

Ціни на молоко в СРСР дотувалися державою. Виробництво та продаж молока (як і м'яса) були збиткові. Обсяги виробництва, ціни, місця продажу визначалися державою. Чим далі відходили зазначені державою цифри від ринкової рівноваги, тим більше ставали черги за молоком і м'ясом, тим раніше доводилося вставати, щоб купити.

Про інший варіант обзавестися дефіцитом вдало сказав Жванецький «Хто що охороняє, той те і має». Як тільки припинилося державне регулювання цін і обсягів, так відразу в продажі з'явилося молоко. Притому, що обсяг його виробництва продовжує падати. Ціни на молоко зросли з радянських 20коп. за літр до нинішніх 6гр., тобто в номіналі - в 30 разів. Зауважимо, що, наприклад, на яйця ціни в номіналі виросли з 1 радянського рубля за десяток до нинішніх 5гр, тобто тільки в 5 разів. При цьому обсяг виробництва яєць у 2010р. - Ок.17млн.шт. перевершило рівень 1990р. (16.3млн.) Чому?

Приватна власність і інвестиції.

Пік падіння сільського господарства припав на 1997-2001рр. Так виробництво яєць з 1996 по 2000рр не перевищувало 9млн.шт.

До 2000р. в селі залишалися колгоспи. Вони з самого початку не призначалися для роботи на ринку. У радянські часи вони формально отримували з держбюджету кредити, але ніколи їх не віддавали. У перші роки незалежності влада спробувала продовжити колишню практику, але в Україні немає родовищ нафти і газу, аби держава робила такі подарунки. У результаті колгоспи почали розвалюватися, голови, залишившись безконтрольними розпродавали техніку, інвентар, насіння.

Добре чи погано але на початку 2000-х Кучма провів земельну реформу. В результаті землю поділили між селянами, колгоспи розпустили, з'явилися умови для легального проникнення в село приватного капіталу.

Ким були сільські підприємці? Переважно це, люди, яких не допустили до поділу металургійних заводів, рудників, обленерго. Близькі до влади шукали більш перспективні галузі. До цього часу у сільському господарстві виробництво більшості видів продукції впало в 2 рази, воно вимагало великих вкладень без перспектив близькою віддачі.

Позбавлена державного регулювання галузь за 10 років піднялася. Першим піднялося птахівництво, що природно, тому що воно вимагало менше інвестицій і має недорогі промислові технології. Слідом інвестиції пішли у виробництво зерна, соняшнику.

А в молочне тваринництво інвестори тільки в останні роки почали вкладати гроші. На даний момент у населення перебуває 78% загальної кількості корів, воно виробляє 80% молока в країні.

Зменшуються посіви і виробництво цукрових буряків, що прямо пов'язано з активним регулюванням цієї галузі. Держава затверджує мінімальні ціни реалізації, захищає країну від імпорту. Обсяги поставок цукру на внутрішній ринок розподіляються між цукровими заводами Кабінетом Міністрів.

Цікаво, що в січні 2010р. аграрний міністр Присяжнюк вніс пропозицію відмінити закон про регулювання ринку цукру. А в березні того ж року його реформаторський ентузіазм скінчився, і він її відкликав.

У результаті буряк садять все менше, виник дефіцит цукру. У 2005, 2008рр. Уряд в обхід своїх же мит завозить цукор з-за кордону за допомогою дружніх чиновникам фірм.

Судячи з усього, розвалити одну галузь чиновникам здалося недостатньо.

Криза 2009р торкнулася основних прибуткових сфер економіки України. Питома вага сільського господарства та харчової промисловості значно збільшилася, обійшовши машинобудування і наблизившись до металургії.

Статистика експорту товарів у 2008-2010рр (млрд. $) це демонструє:

Поки держава не втручалася по експорту зерна України вийшла на 2-е місце у світі, а по експорту бутильованої соняшникової олії - на перше.

Мабуть керівництво зрозуміло, що даремно обходило цю галузь своїм регулюванням і дозволяло заробляти кому завгодно. Програма Президента Януковича ставить завдання "відмова держави від адміністративного втручання в ціноутворення на сільськогосподарську продукцію". Проте дії уряду свідчать про зовсім інше

Статтю про те, як нинішній уряд нищить, те, що створив ринок за останні 10 років читайте тут

_________________________

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93 - це Київстар

, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, на яку платіжну систему ви переслали кошти

азаров економіка агропром

Знак гривні
Знак гривні