Не без гріха. Підприємці живуть за такими ж аморальними принципами, як і влада

Оцінка статті на цей момент: +3/-2
Читати Не читати Коментувати
  • 90982 Перегляди
  • 19 Коментарі
  • 14/02/2011Дата публікації

Стаття не про те, як дрібні власники кидають найманих робітників. Стаття про алгоритми, за яким працює наше суспільство. «Кидалово» - це суть дрібного бізнесу, великих олігархів, влади.

Автор: Антон Зікора

Може, ви вже помітили, сайт TEXTY.org.ua дуже активно підтримував протести проти ухвалення КАТу - Податкового кодексу Азарова-Тігіпка? Наші кореспонденти не залишали Майдану, коли підприємці виступали за свої права, і ми були одними з найбільш оперативних у справі висвітлення цих акцій.

Проте весь цей час ми знали одну непорушну істину: багато протестуючих і самі не без гріха. Ні, мова, звичайно, не про те, що вони намагаються приховати якусь частину своїх доходів від держави чи дають хабарі чиновникам. Тут до них претензій немає - люди поставлені в такі умови.

Мова про інший гріх: відомо, що підприємці дуже часто «кидають» своїх найманих працівників без будь-яких докорів совісті. Так само, як і політики своїх виборців.

І, треба сказати, старі схеми, коли своїм співробітникам взагалі не платять і після місяця роботи говорять новачкам: «Пока», вже відходять у минуле. Сьогодні «чесні підприємці» найчастіше платять саме за перший місяць, тільки також часто він виявляється і останнім. Справа в тому, що людина, якій вчасно дали гроші, вже не буде сумніватися у порядності господаря. Парадокс, але вчасно видані гроші можуть стати нічим іншим, як авансом довіри господареві-шахраю.

Ошукані самі винні?

Студентка Олена влаштувалася продавщицею в кіоск, який торгує кондитерськими виробами біля однієї столичної станції метро. Рівно через чотири тижні їй заплатили чотири тисячі гривень, як і обіцяли, тому через ще один такий самий термін, не отримавши свої гроші, вона не стала хвилюватися.

- Я не з тих людей, які панікують у день зарплати і надзвонюють шефові, вимагаючи своїх грошей. Попрацювала ще тиждень. Нічого. Потім запитала господаря про свою зарплату - він сказав, що гроші вже є, але їх треба звідкись зняти. Я сказала, що це не така велика сума, яку треба чекати. Шеф заявив: припини рахувати мої гроші.

Я сказала, що рахувала б свої, та поки що нічого. Слово за слово - почалася сварка. Господар заявив, що я звільнена, я на це відповіла, що мене нема за що звільняти. Він сказав, що оскільки я офіційно не була прийнята, то ніхто не буде зі мною церемонитися. (Нас порекомендували один одному гарні знайомі, тому думала, що все буде добре).

Це було у п'ятницю. У понеділок я прийшла на роботу: в кіоску вже сиділа незнайома жінка, господар про щось з нею говорив. Я сказала йому, що все їй повідомлю. Він злякався і віддав мені гроші, але через два дні. Правда, там було не чотири тисячі і не п'ять тисяч, як треба в моєму випадку, а всього три. Я не стала сперечатися. Через два місяці після цього проходила повз мого колишнього місця роботи - там вже торгувала інша людина. Тій жінці я нічого не розповіла, може дарма?

Ця історія не просто приклад із життя, вона один з алгоритмів, за яким живе наше суспільство. За ним діяв Янукович коли зіткнувся з масовими протестами.

Згадайте, спочатку ігнорування виступів, потім намагання перешкоджати, далі візит президента до протестуючих. В сухому підсумку часткове виконання вимог і репресії проти активістів. До речі із солідарністю в екс-протестувальників теж проблеми, кожен сам за себе

Безпардонність дрібних підприємців підігрівається стереотипом найманих працівників: мовляв не прийнято поширюватися про те, що їх «наіли». Вважається, що ошукані начебто самі в усьому винні.

Кирило найнявся продавати запчастини на столичний авторинок разом з ще п'ятьма товаришами. Господар невеликої мережі повідав їм про свої амбітні плани, мовляв, буде різке розширення. У зв'язку з чим він звільнив колишніх співробітників, «які працювати не вміють».

Шеф поставив завдання: помітно збільшити продажі. Відповідно, кращі співробітники мають у майбутньому отримати шанс стати директорами великих магазинів. Обіцяв пристойні зарплати і відсоток з продажу, - надалі. А поки посадив всіх на середній, за київськими мірками, оклад. П'ять місяців платив справно, потім почалися затримки. Спочатку на тиждень, потім - на два, на три. Гроші ніколи не видавав повністю, тільки частинами. Сказав, що ті, хто піде, взагалі нічого не отримають.

У листопаді нової бригаді видали гроші за липень і за жовтень. Здавалося б, треба було радіти, але продавці відразу зрозуміли: гроші за серпень і вересень їм «пробачать».

- Коли ми влаштовувалися на роботу, нам сказали, що можна оформитися повністю офіційно. Але тоді зарплата буде невисока, а можна - наполовину офіційно, наполовину неофіційно. Тоді вона буде вищою. Мовляв, інакше не можна, законодавство у нас грабіжницьке.

У результаті одні оформилися так, а інші так. Спочатку раділи ті, хто влаштувався наполовину офіційно, тому що більш отримували, потім - ті, хто повністю офіційно, тому що отримують зафіксовану плату.

Але в результаті кинули усіх. Тому що навіть «офіціальникам» намагалися недоплатити, придумуючи різні приводи. Ми хотіли зробити невеликий майдан, застрайкувати. Але один наш чоловік пішов на іншу роботу, іншому директор дав трохи грошей, і він розслабився, третій сказав, що йому і так всього вистачає. Коротше, нічого у нас не вийшло. Мені теж довелося звільнитися, піти в інший магазин.

Нагадаємо, що під час підприємницького майдану бізнесмени зі столичного авторинку були одними з найбільш рішучих і активних. Цікаво, чи ходив на ці мітинги директор Кирила?

Гоніння на суржикомовних

До речі, так часто доводиться чути про те, що нашим бізнесменам не вистачає «креативу», вигадки. А ось і неправда. Часом вони демонструють рідкісну винахідливість. Пам'ятайте, недавно всі ЗМІ облетіла новина про те, що на роботу в один київський ресторан відмовилися приймати україномовну дівчину.

А вінничанку Наталію Безенчук звільнили після трьох тижнів роботи в невеликому кафе рідного міста теж з мовної причини. Тільки їй в провину поставили те, що вона розмовляє ... суржиком. «Наші відвідувачі - люди солідні, освічені. Тому ти говори або російською, або українською », - сказав він їй. «Так я і кажу - то російською, то українською», - відповіла йому офіціантка. Не подіяло.

Сама ж Наталя вважає, що «мовна проблема» була штучно придумана роботодавцем, який і сам суржикомовний. Насправді ж її звільнили за те, що вона відмовилася вступити в інтимний зв'язок з шефом. Але головне зараз не це, а те, що грошей їй за виконану роботу не дали, сказавши, що вона отримувала чайові, і цього їй вистачить.

Ось воно, скажімо так, повсякденне обличчя вітчизняного дрібного бізнесу, подібних історій можна наводити безліч.

Звичайно, воно жодним чином не виправдовує ані Тігіпко, ані Азарова, ані їх Кодекс, ані їх уряд.

Але якщо замислитися, то думки виникають невеселі: як би підприємці не протестували вони нічого не змінять, бо вони такі ж самі, як і Янукович з Азаровим.

Щоб перемогти їх потрібно змінити себе, свою мораль, своє ставлення до життя і ближніх. Як кажуть китайці: «Небо ставиться однаково до усіх, але сприяє справедливим».

________________________

Сайт TEXTY.org.ua існує завдяки пожертвам наших читачів.

Фінансова підтримка кожного з вас дуже важлива для нас. Звертаємося з проханням здійснити пожертву на підтримку ТЕКСТІВ.

Наш рахунок на ПейПел: ykarchev@gmail.com

Наш гаманець у гривнях на ВебМані

U336801545841

Гроші на рахунок можна слати і на телефон

096 551 68 93 - це Київстар

, телефон тільки для збору пожертв, зв'язатися з нами можна по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com

Якщо ви зробили пожертву, то просимо повідомити нас по емейлу texty.org.ua равлик gmail.com і вказати, на яку платіжну систему ви переслали кошти

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +3/-2
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 19

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Спочатку мені забракло слів. Потім стало просто гидко.
Я підприємець більше 10 років. Не збираюся тут дуже розшаркуватися і когось в чомусь переконувати чи виправдовуватися... Проте сказати, що суть моєї щоденної праці і тисяч таких як я, то є кидалово... Це - пєрєбор, Зікоро.
Я з Вами, Зікоро, не знайомий особисто, не буду писати тут мою думку з приводу цієї писанини. Але, якщо після статті про Ганді я б потис Вам руку, то тут - дещо інше, поки не порозумнішали б. І справа не в тім, що навзаєм до Ваших "журналістських розслідувань" я б міг з особистого досвіду написати, як працівник, який за кілька місяців щойно набувши кваліфікації (а я дотував його навчання) звільняється і каже, що йому треба було лише кілька місяців "перекантуватися" в несезон шабашок... Чи дівчина 20 років, яка влаштовується на першемісце роботи виявляється запійною алкоголічкою, що має кілька "ходок" на "малолєтці". Чи раптовий запій групи працівників і плани на які витрачена купа часу і грошей - шкереберть... А працівник, що пару місяців попрацювавши претендує на туберкульоз, як на профзахворювання?
Про то можна писати багато, але ж не можемо ми сказати, що всі люди - сволота. І, якщо та сволота є серед підприємців - то не причина заборонити нас, як клас, бо треба буде все людство заборонити, як вид.
Вважаю Вашу статтю небезпечним паскудством. Ну, сьогодні Ви ще побігаєте в більшовичках. Завтра напишете, що основна ціль лікарів і вчителів з викладачами - брати хабарі. Заборонити. Потім забороните селян, як клас, бо годують Вас нітратами і ГМО...
Тож, Зікоро, почніть з себе, з власної моралі, бо ви також не є інакший від Тигипка-Азарова. Навіть, могли б працювати там ідеологом.

Вообще-то, без греха, как известно, одни ангелы.
Статья пустая. Действительно, статья про Ганди показывает, что автор может, когда хочет. Но хочет он не часто о(((
Вы поддерживали Майдан предпринимателей потому, что это были протесты. Вы вообще всякие протесты поддерживаете. И чем более они антиобщественные, тем больше поддерживаете.
Вот только до сих пор не видел радости по поводу сегодняшних протестов в Иране о)))
А по сути - ну что сказать? Девушка пришла работать без оформления договорившись через хороших знакомых. Доуг друга не поняли. Дело семейное.
Мне один моряк рассказывал. Пришли на корабль после училища 2 лейтенанта. 1 стал пом.капитана, другой в ночь дежурил. Идти с утра спать, а пом.капитана просит типа Вова, сделай то-то и тогда иди отжыхать. Нет, отвечает Вова, я устал, тяжелое дежурство было, пойду спать. Лейтенант Иванов, комнадует пом.капитана выполнить то-то! А иди на х.. отвечает лейтенант Иванов и уходит. А пом.капитана пишет рапорт. Приезжает комиссия и говорит - ты его Вовой назвал, он тебя послал. Мы тут причем? Это ваши дела. Если бы ты с начала по Уставу отдал команду, а он так ответил, он бы уже сел. А так разбирайтесь сами.
Вот тут примерно то же самое. Петя с Машей не поделили что-то в песочнице. Ребята не оформились официально и на кого-то жалуются. На себя надо жаловаться.
Статья, в которой это описано, имеет аналогичную ценность.

шо за маячня про "незрозуміли" і тд?
"незрозуміли" завжди на руку тим, хто наймає, бо це вони перш за все мають розставити всі крапки над "і", а не недоговорювати, а потім казати : "паажі, а ти коли казала 3000, то я думав, що то рублів, а не гривень". не тре під простачків канати - трудове законодавство більшість спорних моментів описує не те що чітко, а дуже чітко. для всіх інших випадків є суди.

те, що людям недоплачують, а вони це хавають - ну лохі, що тут сказати - козли найняли лохів. якщо ти свідомо наймаєшся не офіційно, коли є такий вибір - ти береш на себе ризики, твоє рішення.

коли про міліцію пишуть що хабарники, чи про жеки - що ліниві совки, то нічо, а тут підприємці закрутили дупою.

так, усюди є всяке, люди різні, і в кабміні є хороші люди, але загальне правило ще таке, що люди не дійшли до цивілізованих трудових стосунків, і "на варіантах" - описує добре як працюють сотні тисяч.

То я не дупою кручу, то Ви з Зікорою мені і таким, як я щось-таки дуже наполегливо плюєте в обличчя.
Коли про міліцію пишуть - то пишуть про систему державної служби, яка, поки - що, працює лише на підтримання влади владоможців та на збирання податей на гору. І кожен знає, що проституція, наркоторгівля і інші найнешанованіші навіть в кримінальному світі злочини "кришуються" міліцією. І лаючи систему - додають, що нормальній людині там працювати нестерпно. Про жеки взагалі питання інше.
Коли ж людина пише, що кидалово - то суть малого бізнесу, то я скажу, що то дурень написав. І що з такими принципами йому там робити нема чого - бо рано чи пізно вб'ють або посадять. Тобто, людина є неадекватною в соціумі і баче життя з якогось одного вузенького боку.
Хай буде відомо деяким дописувачам, що серед мотиваційних чинників займатися приватним бізнесом ще є: бажання почуватися відносно незалежною людиною, бажання матеріальних благ, відповідальність за сім'ю, голод, цікавість і багато іншого. Механізмів також безліч. А от те, про що пише Зікора - то злочин.
З такими поглядами, як в статті, будують камбоджийські чи кубинські режими, або розказують з кольою азаровим про те, хто винен в низьких пенсіях і так далі. Такий контрсистемний нігілізм закінчується найогиднішими диктатурами.
Сумно.

Знаете, я Вам немало случаев расскажу про работников, которые делали халтуру, а требовали денег как за качественную работу. Вам любая хозяйка про таких строителей расскажет. И как деньги вымагали недоделав - клялись, что завтра придут и доделают, а потом их следане найти было.Если Вы будете так вот с классовых позиций к каждоум подходить = это предпрниматели, это работники, это те, это другие, вряд ли Вы до правильных выводов дойдете.

я десь сказав, що наймані чорноробочі краще? і таких, які по можливості візьмуть гроші і зникнуть не доробившу роботу - як мінімум дохера, як максимум - більшість.

це добре, що ви, мабуть, адекватний підприємець, ось сидите на "просунутому сайті", водначе шось тут не дуже багато ваших колег, правда?

А, бачте, час такий, що вже не лише хліб заробляти доводиться, а й на сайтах щось писати і поза сайтами. Не шухевичі, звісно, щоб покинути бізнес і йти до лісу, але свідомі є громадянського обов'язку. Це - погано?
Хтось думає так само, але менше має можливостей, хтось так не думає, а хтось і просто "кидає лохів". Проте, й ваші статті та дописи інакше як заказухою від бродського не назвеш. Ще раз кажу: хочете акцентувати увагу на явищі - не узагальнюйте і не рухайте людей крім безпосередніх фігурантів.
Можливо, то Зікорі досвіду не вистачило, як журналістові.

Починаааається. Одразу: ми тебе не поважаємо, Зікора. Люди, я розумію, ви демократи, але давайте вчитися тому, що нас веде до свободи - толерантності. Якщо хтось висказає якусь точку зору, яка не сходиться з Вашой, ви одразу починаєте вважати цю людину козлом, дураком і мудаком. Може, висточить вже?

Зрозуміло, що я нічого не казав про Онисько. Сподіваюсь, Ви дійсно чесний підриємець. І, до речі, давайте напишу про Вас статтю, про Ваш бізнес, труднощі і перемоги. Ось і все.

Зікоро, ніхто не казав про неповагу до Вас особисто. Мені навіть не праця Ваша не сподобалася - на то в кожного свій смак. Це - інше.
Я трохи заходжу в ступор, коли люди тупо почепивши ярлика на величезну частину співгромадян починають говорити про толерантність і право на іншу думку. То ж не думка - а цебро лайна на цілу частину суспільства. То я проти Ваших оцінок мені і таким, як я. А Ви, навіть, ніде не написали що то для ДЕЯКИХ підприємців, чи про те, що то-таки часто буває але НЕ ЗАВЖДИ.
Знаєте, мені здається, що не можна, дійсно, судити людину, але треба давати оцінку її вчинкам. Тобто, толерантним є РОБИТИ ІНАКШЕ, ніж ті, кого Ви засуджуєте. Слугувати взірцем, врешті. А те, що Ви написали таким не є. Воно є батьком і матір'ю терору.
Дякую за Вашу пропозицію написати статтю, але вона мене лякає, чесно кажучи. Я вважаю, що Ви, як автор, ще не повністю готові до написання подібних речей. Нікому не цікаві прості факти моєї біографії, а аналіз з висновками, судячи з цієї статті, Ви ще робите далеко не філософські. Боюсь, щоб мене в якій світовій кризі не звинуватили:)

Странно. Если статья написана плохо, почему нельзя сказать, что она написана плохо?
Я бы сказал даже не "плохо написана статья", а "это вообще не статья", а разговор бабушек на скамейке. Если про Ганди написана хорошо, так я так и говорил.
В Украине есть кидалово, необязательность, привычка брать на себя обязательство не подумав, не выполнять их и прекрасно себя чувствовать. Это ужасно и противно и если бы Вы об этом написали, это м.б. хорошая статья.
Но Вы написали "Смотрите, они не без греха! А мы после Майдана думали, они ангелы во плоти, воплощение добра и справедливости". Так? А еще Вы написали как 2 знакомых что-то там начали делать и по результатам остались друг другом недовольны. Выслушали 1 сторону и сделали классовый вывод - виноваты предприниматели!
Ну что это за уровень? Кто Вас называл "козлом, дураком і мудаком"? Вам сказали, что написанное - не статья.

Вставлю свої 5 копійок на захист Зікори :)).
На мою думку, стаття адекватна. Речі описані в статті реально існують і поширені в середовищі дрібного / середнього бізнесу. Дійсно: "Ця стаття не про те, як дрібні власники кидають найманих робітників. Ця стаття про алгоритми, за яким працює наше суспільство."

Вибачте, то якесь ваше суспільство так працює. А я є людина, а не суспільство, і поряд зі мною люди. І ми так не працюємо.
Не хочу нічого казати в стилі "самі дурні", але ось на Свята подорожував Черкащиною. То в розмовах з місцевими в яких проживав як "зелений турист":) почув про наступне: люди майже раділи "наведенню порядку" в країні, бо їх оформили на роботу на підприємство Бродського, який знущався з малого бізнесу, після 6 (ШЕСТИ!!!) роів нелегального працевлаштування. Проте, вже за місяць офіційну зарплату скоротили до копійок і знову пішли конверти. І це в той час, коли той мордодзвон "мочив" спрощенців. А тепер Зікора за це взявся.
І такі неадекватні статейки крім шкоди Україні нічого не зроблять, бо цькують одну частину суспільства на іншу. От в цьому Зікора й слугує сучасному режимові.
І до лампочки, як ви ту статтю називатимете і про що вона, якщо вона дебілізує суспільство примітивними штампами.

Справа в тому, що суспільство працює не лише за цими алгоритмами. Тобто якщо писати про суспільство загалом, то копнути варто глибше - як виникають такі алгоритми, за яких умов вони живуть, а також які і як можна створити умови для того, щоб такі алгоритми були рідкісним випадком. Тоді б це був якісний аналітичний матеріал. Або можна було б написати, що ці алгоритми не мають класової належності і працюють у всьому суспільстві, а не лише серед олігархів і політиків і що якщо не можете змінити олігархів - змінюйте те, що можете, бо його повно навколо, але тоді не варто було б вдаватись до узагальнень, що малий бізнес виглядає саме так (причому навіть без будь-яких зауважень, що він може виглядати інакше) чи що "як би підприємці не протестували вони нічого не змінять, бо вони такі ж самі, як і Янукович з Азаровим".

Тобто ідея статті - досить добра, реалізація - трішки гірша.

Если бы идея статьи была - в обществе царит кидалово, необязательность, безответственноть, я был бы за такую статью
Но идея статьи - преприниматели кидалы и ничем ен лучше Януковича-Азарова. Это плохая идея, а реализация с примерами ни о чем не говорящими на самом деле, еще хуже.

Думаю, ідея статті загалом і була в тім що "в обществе царит кидалово, необязательность, безответственноть". Автор лише показав частину цього суспільства. Його певний соціальний прошарок. А все інше цілком можна додумати самостійно.

Цікаво спостерігати, як класовий інтерес нівелює ідеологічні розбіжності. Маю на увазі дописи Ониська і Владіміра, які вперше виступають єдиним фронтом

Нельзя ли узнать, к какому классу Вы меня относите?

Мені здається, шановний Свідоміт, Ви дещо спрощуєте. Мною рухає не класовий інтерес, а погляди. В даному випадку щось на кшалт впевнення у непорушності природного права на приватну власність і особисту свободу. І коли я бачу неадекватні узагальнення в певних статтях, я відчуваю загрозу своїм переконанням і рефлексую. Складно Вам це пояснити, але я не слугую корпоративним інтересам чи класовим, як Ви висловлюєтесь. Маю інші уподобання.
Зі спільним класовим інтересом з Владіміром Ви тут дещо перебрали також. Наскільки мені зрозуміло, тут лише я з "практикуючих" підприємців:) Він, скоріше за все, також відстоює свої переконання незалежно від роду занять.
Бачте, і він і я відверто заявляли про те, що він - космополіт, а я - націоналіст. Проте є якісь речі, які вище наших певних поглядів. От, наприклад, Право і Свобода особистості. Я не підтримаю жодних утисків за расовою і національною ознакою. Я дуже прискіпливо віднесусь до необхідного обмеження будь-яких свобод, без чого не буває у людей співіснування в державі. Я буду протистояти в доступний спосіб такому ж націоналістові, як я, якщо він порушуватиме ці принципи. Сподіваюсь, що Владімір вчинить так само в подібних обставинах.
Тобто, це не те саме, що тягнути ковдру на себе, як Вам, можливо, здалося.