Революції зараз не вийде, - вважає один з координаторів протесту Михайло Свистович

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 91730 Перегляди
  • 4 Коментарі
  • 02/12/2010Дата публікації

В українського народу є така прикмета: як тільки стає неспокійно, на публіці з’являється Михайло Свистович. Його ім’я тісно пов’язано зі студентським рухом 1990-го, акцією «Україна без Кучми!», «помаранчевою» революцією. Природно, сьогодні Свистович – в активній фазі: Громадянський рух «Відсіч», активістом якого він є - одна з тих організації, що допомагає підприємцям виступати проти КАТу – Кодексу Азарова-Тігіпка. Свистович каже, що він не є керівником «Відсічі», там взагалі нема керівників, є лише координатори.

Автор: Антон Зікора

- Ви робили три революції: в 90-му, і в ній брали участь студенти. Другою була помаранчева – тоді виступали всі. Зараз – лише підприємці. Чим відрізняються всі ці рухи?

- Щодо студентських виступів 90-го року, то це не була революція як такою. Це було голодування, яке закінчилося успішно, перемогою. Влада прийняла всі наші п’ять вимог. Деякі не виконала, деякі виконала частково. Але це не була революція, це був успішний протест. Помаранчева революція була протестом всіх верств населення. Тут спрацювала формула аятоли Хомейні: «Революція відбувається лише тоді, коли складається союз бідного прошарку населення, ринкових торговців і набожної буржуазії». На нашому ґрунті перші – це пересічні громадяни, які потерпають від цієї ситуації і взагалі вид влади. Другий прошарок – підприємці. Третій – це не базарні торговці, а великі комерсанти. Зараз поки виступає лише друга категорія.

Свитович знає все про те, як організувати успішний протест

Вождь червоношкірих

Для народженого в революційному 1968-му Свистовича революція почалася в четвертому класі, коли він прочитав книгу про американських індіанців і зацікавився ними. У 14 років він зрозумів: індіанці, яких так звані білі люди заганяють в резервації, це ми, українці. З того часу він почав розмовляти лише рідною мовою, яку, втім, важко назвати рідною: це було в Миколаєві, всі однокласники Мишка розмовляли російською.

- Те, що сьогодні відбувається з Україною, - революція?

- Я бачу настрій народу, ступінь готовності людей й організованості їх лідерів. І точно можу сказати: прямо зараз революції не буде. Тому що більшість цих людей вперше беруть участь у таких акціях, і не знають, як це робити. Це початок кінця режиму Януковича, але це ще не нова революція. Також для революції не вистачає організації, бо те, що відбувається на Майдані, - стихійний народний протест. В цьому, звичайно, є свої плюси, бо неможливо його просто так задавити. Адже щоб все це припинилося, треба заарештувати сотні чи тисячі людей. Але більшість суспільства Податковий Кодекс не хвилює, це хвилює риночників та активну частину населення. Звичайно, ціни після прийняття Кодексу будуть вищі, але більшість народу про це не знає.

В 1990-му Свистович організовував студентське голодування разом з Олесем Донієм, Маркіянином Іващишиним, Вячеславом Кириленком та ін. Потім працював держслужбовцем, після – в банку: за освітою Михайло економіст. Свистович був другом Гонгадзе, і коли той зник, вирішив, що знову треба щось робити. Разом з друзями ініціював вихід на Майдан, який підтримали тодішні опозиційні політики, зокрема Олександр Мороз. А сам зробив сайт Майдан, який потім став головним рупором опору режиму.

Як тільки влада починає нахабніти, на публіці з’являється Михайло Свистович

«Якщо б всі підприємці піднялись, влада впала би за тиждень»

- Може, треба дочекатися, коли з’являться нові ціни на прилавках?

- В принципі це необов’язково. Можна показати, що на протести треба виходити також простим громадянам, а не тільки риночникам-підприємцям. Але для цього необхідно провести з людьми величезну роботу, і для цього навіть є ресурси. Підприємці мають гроші, хоч і невеликі, але якщо один підприємець витратить сто гривень в місяць на листівки, ними можна засипати всю Україну до кінця року.

Тобто іншим людям не обов’язково бачити ціни, хоча якщо вони побачать їх чи коли почнуть потерпати від Податкового Кодексу, то вийдуть на вулиці. Та якщо б всі підприємці піднялись, влада впала би за тиждень. Бо підприємців у нас не менш мільйона. І якщо Податковий Кодекс введуть в дію, це може призвести до революції або народного бунту без народу, тобто без підтримки інших частин населення.

- Ваша організація «Відсіч» - що вона може зробити?

- Ми не можемо повести всіх людей. Ми існуємо лише в Києві та у Львові. А щоб повести за собою народ, треба мати багато людей, і я не керівник цієї організації. У нас взагалі немає керівних посад, є тільки координатори. Широка маса народу нас не знає. Тим більш наші активісти – це студентська молодь, яка у тонкощах Податкового Кодексу не розбирається. А для того, щоб повести народ, треба компетентні в цьому питанні люди, яких у нас можна перелічити на пальцях однієї руки.

- Чи може влада прийняти такий Кодекс, при якому якомусь прошарку – наприклад, таксистам або торговцям чимось, були би зроблені поступки. І вони би відійшли від протестного руху?

- Не може. Вся філософія Кодексу складена так, що там неможливо прийняти якісь поправки. Жодні поправки не можуть чогось вирішувати. Кодекс треба переписувати в цілому, і це чудово.

У нас вважають, що люди, які торгують на ринках, якісь недалекі. Але, як не дивно, вони все чудово розуміють. На ринках часто торгують не самі погані люди, вони освічені, вони достатньо все розуміють, і на поправки не підуть. Про поправки більш говорять різні організації підприємців, які підприємництвом не займаються. Вони все роблять, щоб висунутися до депутатів на якомусь районі, де є якийсь ринок. А справжні підприємці не погоджуються на поправки.

Рух «Україна без Кучми!» повільно набирав свої оберти. Якщо пам’ятаєте, тут існувало своє наметове містечко, в якому жив і Свистович, що був прес-секретарем «УБК». Містечко потім знесли, а Свистовича одного разу затримали, коли він ніс велику торбу з пляшками від епіцентру протесту. Мєнти сказали, що Свистович ніс пляшки, щоб робити з них коктейлі Молотова – більш абсурдного звинувачення придумати не можна. У той час Михайло заявив, що ніс все це до пункту прийому посуду, мов, хотів здати, щоб отримати кошти для поповнення рахунку на мобільному телефоні. Піднявся шум, за Свистовича вступилися депутати, його вдалося врятувати від жорстокої і тупої системи. (До речі, система дійсно виявилася тупою, бо Михайло ніс пляшки саме для коктейлю Молотова (жарт)).

Ще трохи – і можна «майданувати» без депутатів

- Ви казали: «депутати». Багато з діючих депутатів вже піаряться на Майдані.

- Чесно кажучи, краще вони б не приходили сюди сьогодні. Але ми їм дуже вдячні, бо вони допомагають наметами, якимось забезпеченням. Вони також допомагають захищати наметове містечко від міліції. Ще трохи, і ми зможемо робити все без них. Але брак організації поки не дозволяє нам обійтись зовсім без політиків. Однак їх присутність не дуже добра, бо є люди, які, наприклад, не люблять Яценюка чи Тимошенко. Тому не беруть участь у цих протестах.

- Як будуть розвиватися події далі?

- Все почнеться з риночних торговців, приєднається середній бізнес. Зараз вже профспілки приєдналися, бо ми об’єднуємо два протести – проти Податкового і проти Трудового Кодексів. Протести будуть розвиватися по синусоїді. Уряд своїми діями допоможе розвиватися протестам. Вони приймають рішення, які розвивають нелюбов до влади.

В 2004 Михайло - серед організаторів «Чорної Пори», якій влада тоді приділяла чимало уваги, це не дивно - "Пора" декларувала, що вона організована за принципом сербського "Отпору", котрий усунув від влади Мілошевича. Вже в 2006-му, після перемоги помаранчевої революції, дружина Свистовича - Мирослава балотується на посаду міського голови Ірпеня біля Києву. З великим трудом, через суди, вона перемагає. Але щастя продовжувалося лише 9 місяців: Мирославу зняли з цієї посади депутати міської ради. Новий голова заважала дерібанити землю. Цікаво, що проти неї ополчилися і «нашоукраїнці», і БЮТівці, і «регіонали». Крапка.

- Невже вони такі тупі?

- Так. Вони тупі, але ці протести похитнули їх самовпевненість (інтерв’ю записувалося до вето Януковича). Спочатку вони називали підприємців контрабандистами, спекулянтами. Зараз вони злякались.

Оцінка статті на цей момент: +3/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 4

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Найбільш смішно те, що найбільш затятими опозиціонерами стають ті, хто з дитинства виступав проти матирнської тиранії. Цей комплекс проходить через все життя. І потім людина вишукує в кожній нової владі недоліки і продовжує боротися.

А можна поцікавитися - хто конкретно ці люди і чи краще б на світі всім жилося без них та їх "комплексів", покладаючись виключно на людей "адекватних" та "зважених" які розуміють , що всяка влада -"від бога" і поважають її (всяку) ?
Дуже дякую за смішну відповідь.

Згоден. Як как Лимонов, людина без комплексів мені не цікава.