Василь Джарти: з греків у варяги. Чи подавиться Кримом смотрящій із Макіївки?

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 72139 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/03/2010Дата публікації

Кримська політична еліта (якщо це слово взагалі можна застосувати до тієї різношерстої публіки, яка всіма правдами і неправдами вибилася на вершину місцевої політики) завжди вирізнялася умінням об'єднуватися проти прийдешніх чужинців.

Перспективи донецьких у Криму вивчав Михайло Капустін

Місцеві «крадії-державники» уміло вижили московського поета Євгена Сабурова, який очолював уряд півострова в смутні часи проросійського президента Юрія Мєшкова. Така ж доля спіткала київського комсомольця зі стажем Анатолія Матвієнка, який був успішно перетравленим і виплюнутим назад до столиці менше ніж за півроку.

Однак у випадку з черговим, цього разу вже донецьким варягом, Василем Джарти кримські бонзи зіткнулися з чимось зовсім іншого порядку.

Новий прем'єр-міністр автономії має норовисту вдачу, відмінний апетит і всім своїм виглядом і діями демонструє, що прийшов сюди всерйоз і надовго.

Своє місце під кримським сонцем Джарти почав розчищати ще рік тому, коли вперше прибув на півострів в якості куратора місцевих «регіоналів» по партійній лінії. Політрада Партії регіонів поставила перед Василем Георгійовичем складне завдання: вирішити довготривалий внутрішньопартійний конфлікт між головою кримського парламенту Анатолієм Гриценком та головою кримської парторганізації Василем Кисельовим, який міг би серйозно вплинути на результати партії та її лідера в ході наступних президентських виборів.

Швидко оцінивши обстановку, Джарти показав себе досвідченим інтриганом: він зробив ставку на сильнішого, і разом з кримським спікером взяв участь в «поїданні» Кисельова, якого у результаті вигнали з партії. Та Анатолію Гриценку перемога над запеклим опонентом спокою не принесла: наступною мішенню куратора став він сам.

При цьому із справді єзуїтським підступом, зробивши ставку на людей поваленого Кисельова, Джарти став методично, одну за одною схиляти на свій бік і районні партійні організації ПР.

Як результат до президентських виборів кримський спікер підійшов ослабленим, розгубивши багатьох своїх прихильників і практично повністю втративши контроль над однопартійцями. Фінальним акордом у цій блискуче розіграній партії Джарти стала «добровільно-примусова» відставка Гриценка з посади голови Верховної Ради Криму, а разом з ним пішов і його вірний «Санчо Панса», ручний прем'єр автономії Віктор Плакіда.

Наймолодший по рангу Джарти поклав око на Крим

Вільні місця посіли відповідно власник найбільшої в Криму будівельної компанії «Укрросбуд», відомої під маркою «Консоль», Володимир Константинов і ... сам Джарти.

Щоб не демонізувати особистість нового прем'єра автономії, слід зазначити, що відставці колишнього спікера Криму сприяло і багато інших різних чинників. Так, особисту та безпосередню участь у сценарії зміни влади автономії взяв старожил місцевої політики, нардеп-«регіонал» Борис Дейч, про вміння якого вчасно зорієнтуватися і зайняти найбільш вигідну позицію вже ходять легенди.

А координував процес збору голосів за відставку Гриценка його давній опонент - екс-прем'єр АРК Сергій Куніцин, який вважається людиною, близькою до одного з ключових спонсорів ПР - олігарха Дмитра Фірташа. Та й сам Янукович ще під час виборчої кампанії неодноразово висловлював невдоволення роботою кримської влади і спікера парламенту автономії особисто.

Тим більше, що «регіоналам» просто необхідно було списати на когось гріхи колишньої кримської влади, яких у неї назбиралося чимало (про те, що і спікер, і прем'єр Криму, яких відправли у відставку, також були представниками ПР, звісно, «біло-блакитні»на кожному розі кричати не стали). До того ж проти Гриценка давно була налаштована значна частина депутатів Верховної Ради АРК, які представляють Російську громаду Криму, партію «Союз», Блок Куніцина і навіть рідну для нього фракцію «Блок за Януковича».

Саме на багнетах усієї цієї різношерстої публіки прийшли у владу нові керівники Криму. Утім, якщо новий спікер парламенту автономії Константинов не приховував свого наміру зайняти цю посаду і мав цілком зрозумілу мотивацію (подейкують, що в ході виборчої кампанії він витратив на передвиборні потреби «регіоналів» значну суму з шістьма нулями), то у Джарти планів зайняти крісло кримського прем'єра, схоже, з самого початку не було.

Скоріше, він планував після перемоги на виборах посадити туди будь-кого зі «своїх» людей, а сам розраховував отримати міністерську посаду в новому Кабміні. Проте в уряді країни, як відомо, для Джарти місця не знайшлося (хоча главу МВС Анатолія Могильова цілком можна називати його представником), і в результаті йому довелося задовольнятися головним кріслом в уряді автономії.

При цьому, незважаючи на те, що Крим - парламентська республіка, очевидно, що центр прийняття рішень тепер зміститься в головний орган виконавчої влади до Радаи міністрів АРК, де буде сидіти Джарти.

До своєї нової посади Василь Георгійович підійшов з усією властивою йому серйозністю і відразу дав зрозуміти місцевому політбомонду, що, на відміну від його попередників, він прийшов у Криму всерйоз і надовго.

Тим більше, що, за великим рахунком, Джарти для півострова і не зовсім чужий. За походженням він - урум, тобто нащадок кримських греків, переселених в свій час з Криму до Приазов'я за наказом російської імператриці Катерини.

А цей етнос по праву можна вважати одним із корінних для півострова, разом з кримськими татарами, караїмами і кримчаками. Уруми фактично говорять на одному з діалектів кримськотатарської мови, в перекладі з якого, до речі, прізвище Джарти означає «старий, зношений».

На відміну від того ж Матвієнка, який свого часу прибув на півострів без підтримки силовиків, новий кримський прем'єр завбачливо домігся зміни головного міліціонера і прокурора автономії на близьких йому людей. Також Джарти зробив все можливе для того, щоб знайти спільну мову з усіма основними політичними гравцями півострова, і це йому поки цілком вдається.

Для цього новому прем'єрові довелося роздати посади в уряді Криму всім партіям й іншим політутворенням (на зразок Російської громади Криму), які підтримали процес зміни влади в автономії та увійшли до складу нової більшості в парламенті АРК.

Однак саме такі обставини можуть стати для Джарти одним з головних випробувань. Міцно і надовго зліпити весь цей різношерстий натовп, який часто має діаметрально протилежні погляди, йому буде вкрай складно.

А по деяких питаннях розлом відчувається вже зараз: комуністи, які підтримали відставку Гриценка, відмовилися голосувати за призначення нового керівництва через присутність у ньому представників Російської громади Криму.

Висловили своє невдоволення з приводу розподілу посад в Раді міністрів і Верховній Раді АРК і кримські татари, які в результаті перетасування колоди керівників втратили кілька крісел.

Сьогодні Джарти має статус особистого друга президента і людини, якій Глава держави довіряє майже безмежно. Ще напередодні свого призначення в одному зі своїх інтерв'ю тоді ще майбутній прем'єр Криму сказав:

«Мені все одно, як називатиметься моя посада, набагато важливіше, що за час цієї, вкрай непростої, виборчої кампанії я став другом Президента і сприймаю це не як нагороду, а як відповідальність».

Однак той факт, що відтепер Джарти буде змушений проводити більшу частину свого часу в Криму і виявиться відстороненим від процесів, що відбуваються у вищих ешелонах влади, стане для нього ще однією об'єктивною складністю. У результаті черговий раунд напруженої боротьби за Крим між різними групами впливу в Партії регіонів цілком може призвести до відставки вже самого Джарти.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!