Країна живе в борг. Але дефолту не буде - якщо його не організує команда Януковича (+ТРЕШ_ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 81944 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 24/02/2010Дата публікації

Істерика регіоналів та Рахункової палати щодо банкрутства України сильно перебільшена. Якщо вони не збираються організувати країні дефолт своїми руками. Але в довгостроковій перспективі країну врятує лише скорочення соціальних видатків.

Борги вивчав Тимофій Крамарів

Заяви про дефолт – це завжди елементи політичної гри. Звинувачення опонента у доведенні країни до дефолту фактично розв’язує руки для будь-якого «бєспрєдєлу» в ім’я «порятунку». До того ж дозволяє видавати навіть інерційне жевріння чи процеси, що не залежать від зовнішнього втручання, за великі досягнення новоприбулих можновладців.

Ілюстрація з сайту Flickr

От і цього разу розмови про дефолт через нестачу грошей на Єдиному казначейському рахунку, чи про необхідність реструктуризувати державний борг навряд чи відображають безвихідь реальності.

ZaUA.org дійшов висновку: якщо все йтиме як сьогодні, країна протримається до квітня-травня без особливих проблем. Якщо ж ближчим часом відновити співпрацю з МВФ – то можна вийти навіть у відносний плюс.

Боргів не так вже й багато

Щоб розібратися, що відбувається, коротко визначимося з поняттями. Дефолт – неможливість виконувати власні кредитні зобов’язання. Таких зобов’язань у нас 2 види: зовнішні і внутрішні. За оцінками інвесткомпанії Concorde Capital, на сьогоднішній день загальна сума боргу складає близько 33% ВВП, а до кінця 2010 року становитиме 40-43%. Що, втім, є прийнятною цифрою, адже в багатьох розвинутих країнах борги давно перетнули межу у 100% ВВП.

За зовнішніми богами найближча виплата – японцям, близько $400 млн. – в грудні, і $600 млн. на початку 2011 р.

«Більша частина решти зовнішнього держборгу – це гроші МВФ, який є найбільш ліберальним кредитором. До того ж, ставки там низькі», - відзначає аналітик Українського аналітичного центру Наталія Щербатюк. Тому зараз, коли країна живе сьогоднішнім днем – максимум завтрашнім ранком, до жовтня про зовнішні борги можна не згадувати.

Інша справа із внутрішніми зобов’язаннями. Завдяки політиці уряду із накопичення піраміди внутрішніх запозичень їх потрібно виплачувати ледь не щомісяця.

для збільшення зображення клікніть на нього

Схема фінасування дефіциту бюджету України

За останній рік внутрішній сукупний борг збільшився в 2,2 рази. Загальна сума виплат на 2010 рік – близько 12 млрд. грн. З ними все теж більш-менш гаразд, бо уряд – аби погасити старі борги, бере нові. Інша справа, що замість брати на більш довгі строки під менші відсотки, уряд продовжує брати в борг за порівняно «космічними» ставками у 21-24% в гривні.

«Допоки у нас є проблеми із казначейським рахунком, тобто уряду потрібно перекривати різницю між видатками і доходами за рахунок запозичень, а також необхідність у концентрованому у часі погашенні значних сум по раніше випущеним Облігаціям внутрішньої державної позики (ОВДП), особливого зниження ставок чекати не варто», - каже аналітик Concorde Capital Микита Михайличенко.

Але, в цілому зрозуміло: ані зовні, ані всередині країни на нас жодного жаху не чекає. Не в останню чергу завдяки тому, що головну скрипку зараз грають внутрішні борги. «Тримачами більшості ОВДП є резиденти, а значить – не буде прямого тиску на внутрішній валютний ринок при намаганні їх продати. До того ж, зі своїми завжди легше домовитися», - додає пан Михайличенко.

«Реструктуризація» чи «рефінасування»

Коли Віктор Янукович і його соратники пропонують «реструктуризацію» боргів – то, цілком імовірно, що це черговий «вузькопрофільний» мовний конфуз.

Бо схема, яку поки що успішно (за відсутності особливого вибору варіантів) реалізує уряд Тимошенко, називається «рефінансування».

Коли одні борги покриваються іншими, але формально це не пролонгація, а новий кредит.

«Реструктуризація» ж невигідна ані позичальникам, ані кредиторам. «Переважну більшість внутрішніх боргів чи не з вересня купують не традиційні «схемники» (держбанки, які потім скидають ці папери Нацбанку; відбувається на свіжонадруковані гроші – ZaUA.org), а комерційні банки з іноземним капіталом. Для них це нині одна з небагатьох можливостей заробити.

Адже кредитування фактично згорнуте, натомість прибутковість у 21-24% дає змогу цілком спокійно сплачувати проценти за активно залучуваними депозитами. Ще й мати маржу. Тому знижувати ставки ринок поки не готовий», - відзначає економіст Dragon Capital Олена Білан.

Дещо активізувалися на цьому ринку й іноземні інвестфонди: за стабільного курсу гривні і відносної політичної стабільності, ніде інде в регіоні такої прибутковості не знайти, додає Микита Михайличенко в коментарі ZaUA.org.

Так от, якщо до всіх цих шановних панів звернутися саме по «реструктуризацію», то це викличе неабияку паніку. Банкіри, які не отримуватимуть запланованих прибутків, змушені будуть перекваліфікувати власні активи на більш проблемні. Тобто, за великим рахунком, визнати ще одного свого VIP-позичальника проблемним. В гіршому випадку це спричинить хвилю банківської кризи.

З цих же міркувань фінустанови фактично і йдуть саме на рефінансування боргів уряду. Формальних підстав вважати позичальника проблемним немає. «Реструктуризація» може закрити схему «рефінансування». І тоді – якщо не відновити співпрацю з МВФ – «вже точно нічого не поможе».

До того ж, саме «рефінансування» давало можливість закривати дірку на Єдиному казначейському рахунку. «На поточний момент, Казначейство, звісно ж, банкрут.

Поточні залишки не перевищують 2 млрд. грн., в той час як протягом навіть останнього року сума залишків нижче 5-6 млрд. грн. не падала.

Збір податків та інших платежів в умовах кризи ускладнився. А соціальні видатки становлять до 15 млрд. грн щомісячно. Відтак крім МВФ та внутрішніх позик особливо закривати діру нічим. Це аварійний захід, але він дієвий», - говорить ZaUA.org Наталія Щербатюк.

для збільшення зображення клікніть на нього

Схема фінсування дефіциту бюджету за допомогою МВФ

Принцип «рефінансування» дірки простий: наступного разу, коли братимемо на погашення трьох гривень, візьмемо в борг не три, а п’ять. Дві «зайвих» підуть на зарплати і пенсії. В реальному вимірі від початку року нових боргів було взято на 4 млрд. грн., а старих погашено на 2 млрд. грн.

«Відновлення співпраці з фондом відкриває для нас доступ до залишку кредиту, ініційованого ще в 2008 року. Цей залишок складає $4,5 млрд. або 36 млрд. грн. Цього цілком вистачить для підтримки країни протягом найближчого часу», - говорить Микита Михайличенко.

Крім безпосередньо «живих» грошей, ми отримаємо також «покращення кредитної історії», додає в коментарі ZaUA.org Олена Білан. «Стануть доступними інші іноземні кредитори – Світовий банк, Євросоюз. А їхні ставки – хоч і у валюті, проте набагато лояльніші – 2-3% річних.

Це, в свою чергу, позбавить необхідності в будь-яку ціну позичати на внутрішньому ринку. Тим паче, що внутрішні ставки тоді одразу підуть донизу», - відзначає вона.

Більше того, за рахунок МВФ можна буде фінансувати дірку ЄКР. Це значить, що сушити голову над тим, з чого платити пенсії і зарплати, уже не треба. Перспектив інших прибутків у нового / старого уряду немає.

Юлія Володимирівна турботливо зібрала наперед вже майже всі податки, які тільки можна було, а ПДВ не повертається вже настільки глибоко, що просто навіть непристойно розглядати його затримку як можливість фінансувати видатки. Та й більшість країн сьогодні, маючи шалені дефіцити бюджету, так і живуть – у борг від міжнародних фінансистів.

Чи не єдина реальна альтернатива грошам МВФ – чесна, прозора і дорога приватизація, переконана Олена Білан. Треба нарешті продати Укртелеком, Одеський припортовий, обленерго і забути про їх існування в державній кишені.

Це по-перше, дозволить якийсь час прожити без нових боргів – а значить без витрачання на відсотки за ними. А по-друге – примусить нарешті чиновників почесатися на тему ефективного адміністрування податків зокрема і доходів бюджету в цілому. Адже «запасних аеродромів», в якості яких з року в рік переносять жирні шматки держвласності, які до того ж, лише дешевшають – вже не буде.

Та перелічені вище сценарії – це лише теорія, яка розсиплеться як пісочний замок , якщо спрацюють системні ризики, закладені в присутності Януковича і його команди на політичному небосхилі.

По-перше, панство не любить МВФ. Панство вважає МВФ кабалою і організацією, яка силою нав’язує невигідні умови (те, що нижчих кредитних ставок просто не існує – нікого не цікавить). Маємо на увазі, що до коаліції з панством увійдуть комуністос з усіма наслідками для соціальної політики країни. А комуністос МВФ не люблять дуже люто.

Тому не виключено, що регіональне панство не змигнувши оком поміняє МВФ на «акційні кредити від Кремль-фінанс» під 0% річних із 100% щомісячною політичною комісією. І невідомо, яка кабала веселіша.

По-друге, панство любить продавати державну власність yt по-чесному, а по-пацанськи по справедливості. А по справедливості Рінат Леонідович готовий купити все. Думаю, сценарій кожен зможе описати сам.

По-третє, і це одна із серйозних передумов засумніватися у фінансовій адекватності староприбулої команди – ризик того, що Україна відмовиться сплачувати борги, або така собі половинчаста реструктуризація, коли банкірів будуть не просити, а ставити перед фактом. Такі думки вже озвучувалися в командою нового президента. Це й буде дефолт своїми руками.

Але є один маленький секрет і уникнення дефолту, і наповнення казначейського рахунку, і стабільності в країні. Це СКОРОЧЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИДАТКІВ! В глобальному сенсі.

Або принаймні замороження на нинішньому рівні. Геть державні доплати, якщо вони розгойдують країну. Тим паче, якщо країна на них не заробила. В цьому ж контексті – приведення цін на енергоносії до економічно обґрунтованих. Вийде надто багато – оформіть субсидію.

Нехай це буде покриття різниці із державного бюджету. Але «Нафтогаз» отримуватиме гроші одразу за високою ціною. І не всі скопом з бюджету будуть платити за те, що Іван Іванович в Конча-Заспі використав ресурсів на 1000 грн., за тарифами заплативши 300 грн., а Іван Іванович сам заплатить свою тисячу, зекономивши бюджету 700 грн., що підуть на субсидії тим хто дійсно їх потребує.

На таке піде лише самогубця. Але це реальний вихід, який, можливо, за своєю перспективністю затьмарює навіть всі інші виходи разом узяті. Бо зекономлені гроші – то зароблені гроші. А не взяті в борг.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!