Не жарт. «Відоси», приколи, серіали, заборона «ВКонтакті» – чому молодь Харкова голосувала за Зеленського

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 6348 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/04/2019Дата публікації

Максим, продавець кави. Мріє вийти на пенсію у 40 років, купити дім на третій лінії моря в Болгарії і торгувати там самогоном. Після виснажливої роботи з людьми вгамовує стрес переглядом «відосів». Іван Рудик, першокурсник авіаційного інституту, вимушений переселенець із Донецька. Важко знаходить себе на новому місці. Мріє хоча б через два роки повернутися додому. Сашко і Віталій, курсанти-нацгвардійці, мріють, щоб наступний президент України їздив на велосипеді, а не в автомобільному кортежі – тоді їм менше роботи.

Текст: Ярослава Тимощук

31 березня всі ці люди прийшли на виборчу дільницю в холі Харківського авіаційного інституту і поставили галочку в бюлетені навпроти прізвища Володимира Зеленського. Сподіваються, що той допоможе втілити їхні мрії. Дільниця показала один із найвищих результатів по цьому кандидату. Ми спеціально вибрали саме цю дільницю, адже вона дала одни з найвищих результатів за Зеленського по країні.

Якщо клоун, то професійний

Два роки тому харків’янин Макс облаштував у білому рено-«черевичку» кавомашину і рушив під корпус авіаційного інституту. Поки не відкрив власну справу, працював у такому ж бізнесі найманим робітником. За еспресо й капучино перезнайомився з усіма тутешніми кавоманами.

Територія виборчої дільниці

У радіусі трьохсот метрів ще дві такі точки, але найбільше йдуть таки до Максима. Це тому – сам так пояснює – що мірна ложка більша, ніж у конкурентів. Не дурить людей. А я думаю, річ ще й у тому, що чоловік говіркий – до напоїв додає ще й дотепи.

Ми спілкуємося 5 квітня, за кілька днів після оголошення результатів першого туру виборів.

Ось Макс пропонує загадку на злобу дня:

– Список на півтора метра, а 30 відсотків вибирають кандидата на букву З. Чому так?

Відгадує його знайома Ірина – щойно з чоловіком та немовлям у колясці підійшли по каву.

– Якщо вже клоун, то професійний. Єдина людина зі списку, яка за 20 років у політиці не була замішана. Прийшов з боку і сказав: «Хочу спробувати». Якщо виконає хоча б половину з того, що зробив у «Слузі народу» – буде найкращий президент, – пояснює.

– Ай, якби він стільки зробив, його називали б батькою, як Лукашенка в Білорусі. Люди б забули, що колись були інші президенти. Але це неможливо, – відмахується Макс.

Хоч і неможливо, але сам проголосував. Аргументів чимало. Перший і найголовніший такий:

«Зеленський бізнесмен, значить, охеренно рахує гроші. Краще це робить хіба що Коломойський – той узагалі фінансовий геній. А Зеленський підняв студію [«95 квартал»] із кісток. Нехай із допомогою, нехай із вкладеннями, але ж добилися! Бачу частку правди в його очах».

У Максима начебто є таємничі друзі за кордоном – імен не називає, бо люди впливові. Але ці загадкові товариші «знають хід подій» і після нечуваного успіху Зеленського готові інвестувати в Україну. За уявленнями Макса, цей новий кругообіг грошей буде таким, що дещиця перепаде й йому:

«Грошики розійдуться по кишенях, але якась частинка та й осяде. Це та готівка, яка розсмокчеться по кишенях громадян».

У політиці чинної влади нема нічого, що б задовольнило Макса. На його думку, війна – це велика комерція, Майдан – це «замєс», «херня на площі». Субсидію врізали, за газ платить тисячами. Споживчих кредитів набрав на 800 доларів. Та й долар давно не по 8. «Приватбанк» уже не той, що за Коломойського: персонал не такий привітний, як раніше, готівки у банкоматах менше.

Після ДТП важко було отримати пенсію по інвалідності, та й пенсії тієї (1497 гривень) – удвічі менше, ніж рахунків на компослуги. Але чому держава має йому платити пенсію, якщо він веде успішний бізнес, не задумується.

А ще якось Макс проїжджав за містом і побачив, як горить ліс. Подзвонив на гарячу лінію МНС – 5 хвилин чекав вільного оператора. У цьому безладі теж винен Порошенко. Всі карти проти нього.

Невиправдані надії

Поки Макс варить каву, на студентському стадіоні на турніку підтягується першокурсник авіаційного інституту Іван Рудик. Він розділяє своє життя на два періоди.

У першому він ходить до україномовної школи, їздить на змагання з легкої атлетики, пишається родзинками рідного міста: трояндами, дельфінарієм, стадіоном «Арена», а найбільше – тим, що тут працював Сергій Бубка.

Батьки Івана не були багатіями, але й не бідували: бізнес тата – виготовлення обігрівачів – дозволяв утримувати сім’ю з трьох дітей (у хлопця дві молодші сестри). На свята їздили в кафе, ресторани, мама готувала наїдки з червоною ікрою. «Їли її ложками», – згадує Іван.

Іван Рудик, вимушений переселенець, мріє повернутися в Донецьк

Життя «після» розпочинається влітку 2014 року, коли Рудики рушають із Донецька у село на Харківщині. Мама встигає прихопити клунок найнеобхідніших речей. Першого вересня Іван іде в нову школу в місті Ізюм, що в 20 разів менше за населення довоєнного Донецька. На школяреві – одяг із секонд-хенду. Бізнес згорнувся, родина живе на пенсію тата, а потім і на оформлені переселенські виплати.

Хоч Ізюм і мале місто, амбіції його великі. Ровесники зауважують, що Іван одягнений не по-багатому. Він більше любить бігати, його однокласники – бавляться сигаретами, алкоголем. Словом, подружитися в них не виходить.

Після випуску зі школи Іван їде до Харкова. Їздить на тролейбусах, щоб заощадити на маршрутках (6 гривень проти 9). Наймолодший на своєму курсі, він поки що не голосує. Але, як і на попередніх виборах, має кандидата, якого підтримує подумки. У 2014-му це був Порошенко, тепер – Зеленський. Батьки голосують так само. На тих виборах обирали Порошенка – головним чином тому, що той обіцяв припинити війну. Хоч усе й почав Путін, каже Іван, зляться на Порошенка – бо той не спромігся виконати обіцяне.

«Переселенцям допомагали гуманітарні організації, волонтери. Навіть Ренат – тільки не Порошенко. Тому вони переважно або за Бойка, або за Зеленського».

Іван каже, що в Зеленського багато ідей – проте не спромагається назвати бодай одну.

«Він ще й не представив нічого. Але подобається, що за Донецьк, за Луганськ буде домовлятися. У Мінські домовленості нових людей обіцяє додати. Бо за Порошенка нічого ж не змінилося».

Іван вірить, що за два роки – за умови, що Зеленський президент – зможе повернутися в Донецьк. А як ні, то – хлопець десь таке чув – Зеленський обіцяв покинути пост, якщо не впорається з повноваженнями.

«Зеленський нічого в народу не вкрав, сам себе реалізував. Порошенко теж: і «Рошен», і міністр закордонних справ свого часу. Але так не можна з народом. Не виправдав очікувань. Обіцяв робочі місця, інвестиції – а люди їдуть за кордон».

Найменше, що бентежить Івана, – це відсутність досвіду.

«Зате нема досвіду красти».

Реклама на мільйон

Не забуваймо, що, попри всі нарікання на життя, Макс із кавового фургончика все ж бізнесмен.

Каже, що на каві може заробити десять тисяч гривень у місяць. Малувато – як на сім’ю з безробітною дружиною і малим сином. Тож після 16-ї години Макс зачиняє авто, йде на кілька годин додому поспати, а тоді на ніч – таксувати на власній «Шкоді». Підробіток приносить ще додаткові чотири тисячі в сімейний бюджет, але відгукується Максові певною знервованістю і забудькуватістю.

Часом він кладе на дно пластянки ложку цукру перед тим, як приготувати напій, а тоді забуває і сипле ще раз у готову каву.

Та й клієнти – не мед. Хто не прийде, тому кортить понарікати: на владу, ціни, здоров’я, начальника, зарплату.

«Не клієнти, а пацієнти. А я – мов бармен: налий і вислухай».

У кілька коротких годин відпочинку Макс вмикає телевізор. А там знову те саме.

«ЛНР, ДНР – нащо це щодня у вуха пхати? Всі й так зрозуміли, що це боляче. Спеціально йде така політика: пригніченим народом легше управляти».

Схоже, чоловік вірить у теорії змов. І взагалі, вірить у те, що йому до душі.

«Почув у новинах, що гаряче провокує рак стравоходу. Ну це брєд – нащо я тоді тут стою? Це щоб люди менше газу, електрики споживали? Щоб навіть чаю собі не нагріли?».

Єдиний промінчик радості – новини «ТСН»:

«Що б не сталося, а наприкінці позитив: котики, собачки, пандочки. Молодці, приємно!».

Поза тим – «грусняк», каже Макс. Тож агітація Зеленського поцілила чоловікові просто в серце.

«Люблю дивитися приколи. Гасло «Думай» – не найвдаліше. У Вови більше потужностей, креативних рішень. У нього реклама на мільйон: ненав’язлива, кайфова. Людина вибрала для себе хід, якого ні в кого не було досі. Не каже, що будуть покращення, а говорить, що збирається зробити», – тлумачить Максим.

Він пародіює тон Зеленського, яким той звертався до Тимошенко і Порошенка. «Це ж хід, це ввійде в історію!».

Крім приколів, Макс утікає від навколишнього суму у ностальгію:

«Як би не гнали на Януковича, а з ним було весело. Вінок, який падає, запам’ятається на все життя. Микола Янович, який не розмовляв, а співав, це, блядь, людина-історія. У нас країна-театр: за сценарієм, за підбором акторів. Мені хочеться, щоб в Україні було весело. А ці ж приколи піднімають дух, дають трохи надії на те, що жити стане веселіше, яскравіше».

Кабмін без «Кварталу»

Максим ділить політиків на дві категорії: тих, хто вміє або красти, або купувати/продавати. Зеленського, як бізнесмена, авансом зараховує до другої. Їм, підприємцям, по дорозі.

«Важка праця – утримувати таку величезну махіну («95 квартал» – ред.), щоб не розповзлася. Зеленський і молодь підтримує: передачі «Розсміши коміка», «Ліга сміху» скільки талантів виявили. Хто через них пройшов, почав розвиватися, на весіллях і корпоративах піднялися».

Максиму хочеться вірити, що Зеленський-президент поліпшить умови для малого та середнього бізнесу. А все інше не так щоб і обходило його:

«З війною нічого не зробить, але тут нема за що його звинувачувати. Крим як забрати? Це ж не валіза: взяв і поніс. Він же не Бог. Що в його силах, те зробить. А як не зробить, то хоча б не напакостить».

Щоправда, поки не може відповісти, кого бачить у команді з Зеленським:

«Квартал» у Кабмін не перенесеш. Треба спеціалістів».

За почуття гумору і компроміс із Росією

Сергій Поповиченко вивчає енергетичне будування у виші, щоб згодом, як і його батьки, працювати з компресорними станціями. Хлопець родом із Кропивницького. Ні, не так – із Кіровограда, виправляє він. Нова назва міста йому не до вподоби:

«У мене центральна вулиця Леніна. Хоч її й перейменували, я коли з таксистами балакаю, саме так називаю. Місцеві все одно по-старому казатимуть».

Суботнього ранку він курить перед входом у продуктовий магазин. Стоїть із сусідом по гуртожитку Максимом, у його руках – порожні бутлі для води. Максиму 20, він із нині окупованого Новоазовська на Донеччині. Хлопці веселі, про щось собі жартують. Ходили на вибори, як і більшість їхніх університетських товаришів. Сергій підтримав Тимошенко («Хоч вона і ораторка, багато «я» говорить, а таки розумниця в політиці»). Максим – за Зеленського. Після результатів першого туру Сергій із ним заодно.

Студенти Сергій (зліва) та Максим, підтримують Зеленського

«Може, якщо старі політикани не витягують, то він зможе? Сипоне жартом у ЄС – і нам кредит видадуть», – уявляє собі Сергій.

Зеленський для хлопців – жвавіший герой. «Симпатичніший на обличчі», «хоч і новачок, а не боїться на стадіон кликати», «більш зрозумілий молоді», «хоч і комік, а правильні речі говорить» – ось такі аргументи.

Зрештою, й комік – не тавро, розмірковують студенти.

«Шоумен – це ж не на все життя. Не один йде в політику, має радників. Та й почуття гумору – це інтелект. Що розумніша людина, то краще вона жартує», – каже Сергій.

Зеленський, на його смак, жартує вдало. Хлопці дивляться його серіали, шоу – кандидат у них на слуху.

Хоч Порошенко і не фаворит Сергія, хлопець скористався однією реформою президента – безвізом. Їздив на канікули кататися на лижах у Польщі. Сподобалося:

«Прикольно, що візи не треба робити. Перетин кордону зразу відчувається: дороги, цивілізація».

Але в нас так не буде, зітхає Сергій. У Польщі – він так вважає – нема корупції, бо інший менталітет у народу. В Україні ж це проблема номер один. Так думають хлопці, хоч самі з корупцією не стикалися: за складання сесій не платять, до вишу вступили за результатами ЗНО.

Максим за кордоном не бував, та й для його малої батьківщини Новоазовська безвіз – примарна перспектива. Програми Зеленського він не читав, але дивився його інтерв’ю з Гордоном. Зробив висновок, що кандидат – прихильник автономної України без жодних союзів. Максим теж за це, бо «є всі умови, тільки нема бажання».

«Я таки сподіваюся на компроміс із Росією. Рана ще свіжа, кровоточить, людям болить війна. Це треба передусім вирішувати», – каже він.

«Так, у Європі є свої моменти, для нас незрозумілі, – докидає Сергій. – Одностатеві шлюби, наприклад».

Словом, надії на зміни покладають на Зеленського.

Ось тільки за одне переживають хлопці: чи залишиться ймовірний президент таким же дотепним у політичних дискусіях, як на екрані?

«Аби людина хороша»

Ось якби президент їздив на велосипеді, а не користувався автомобільним кортежем. Тоді б Віталієві та Сашку, курсантам Харківської академії Нацгвардії, не довелося б перебувати у стані підвищеної бойової готовності щоразу, коли якийсь поважний посадовець приїжджає в місто.

Хлопці бачили таке в серіалі «Слуга народу» і вважають, що це цілком життєздатна ідея.

«Тож не все на лімузині їздити і дорогу перекривати!» – каже Віталій, призовник із Володимира-Волинського.

Із-поміж іншого, серіал йому сподобався ще й тому, що виявляється, проста людина з народу може одного дня стати президентом.

Віталій не може себе назвати «любителем виборів», але раз уже довелося голосувати, то за Зеленського.

«Багато його по телевізору показують. Серіал прикольний», – пояснює вибір.

З напарником Сашком із Чугуївського району стоять у наряді. Вийшли на перекур за військовою частиною.

Власне, телевізор – їхній найбільший зв'язок зі світом, 40 хвилин щодня перед відбоєм. По телевізору найчастіше «1+1», а там – Зеленський. Сенсорні телефони у хлопців відбирають, дозволяють тільки на кнопках. Це нечесно, вважають хлопці, бо тим же контрактникам можна мати нормальні мобільні.

«Наче в них більше мізків», – сердиться Сашко. Щоправда, і в них не так щоб геть суворо: можна схитрувати і не здати.

Смартфон, із поміж іншого, їм потрібен, щоб сидіти «Вконтакті». Тепер це вимагає додаткових маніпуляцій – і є причиною сердитися на Порошенка, бо заборонив соцмережу.

«Порошенко зробив для армії багато добра. Дідівщини менше, годують-споряджають краще. Але є й мінуси: нащо було «Вконтакті» закривати? Всі й так ним користуються», – береться аналізувати Сашко.

Від Зеленського сподіваються, що той «знищить корупцію і підвищить зарплати». Не біда, що без досвіду – «головне, щоб людина була хороша, чесна». Ба навіть краще – «не забруднився політикою».

А як ні, підсумовують, то завжди можна зорганізувати ще один Майдан.

На тому і прощаємось: курсантів відкликає офіцер і робить зауваження за недбало пришиту кишеню.

Не спиняється в рості

Ця парочка, на вигляд обом років по 30, крокує харківським мікрорайоном, мовби подіумом: певна своєї краси. У чоловіка – він сам тутешній, але працює в одному з районних судів у Києві – були особливі підстави голосувати за кандидата з «95 кварталу». Чоловік – краватка, акуратна борідка – трохи ображається, коли якийсь перехожий запитує, чи той, бува, не з Макіївки (надто вже схожий на одного його знайомого).

«Мабуть, у Макіївці всі такі на стилі ходять», – він доброї про себе думки.

То чому Зеленський?

«У чоловіка є ризик спинитися в розвитку. Коли він досягає певної планки – квартира, машина, Єгипет раз на рік – може більше нічого не захотіти. Це найгірше, коли більше нема амбіцій. То в Зеленського не так: і студію розбудував, і в президенти захотів».

А супутниця його каже таке:

«Краще б замість тих виборів ******** [поїхали] в Барселону».

Їхній Єгипет раз на рік ще попереду.

Хто невдоволений життям

Окрім Зеленського, на дільниці голосували за Юрія Бойка. Наприклад, подружжя викладачів на пенсії. Бо «він роздавав найбільше газеток, і він проти війни». Тепер перед Риммою Михайлівною, яка свого часу викладала в інституті банківської справи фінанси та економіку, постав нелегкий вибір: підтримати симпатичнішого, але менш професійного Зеленського, або ж Порошенка, в якого з цими рисами навпаки. Чоловік її підказує: мовляв, Рейган теж прийшов без досвіду, але ж вийшло.

Ще ми зустріли подружню пару – програміста Миколу і маркетолога Юлю – які обрали Порошенка. На їхню думку, все просто: хто більш вдоволений життям, той за чинного президента. Самі вони до президента не мають особливих зауваг: по безвізу об’їздили практично всю Європу. Микола родом із Кишинева, в Харкові почав вчити українську – і загалом підтримує почини Порошенка у квотах та інших проявах українізації.

Політична реклама на вулицях Харкова

Водій Артем розвозить питну воду містом, а поміж тим сидить у соціальних мережах: від інстаграма до твітера. Соцмережі використовує для того, щоб «стежити за своєю колишньою». Але куди не поткнися – всюди політична реклама (за Зеленського йому показувало найбільше). На вибори не ходив – не живе за місцем реєстрації, та й нецікаво.

Розробника програмного забезпечення Ігоря, 40 років. Живе в будинку поблизу студентського містечка. Здивований результатом, бо ж у його оточенні «всі за Порошенка». Студентів називає бунтарями, які самі не надто розуміють, чого хочуть.

Роман, студент авіаційного інституту, сам із Харкова, Зеленського не підтримав. Він залишив за собою право на таємницю голосування, ось тільки сказав: «У людини має бути критичне мислення». В їхній навчальній програмі такого предмету поки нема.

P.S.

Пояс Харків-Дніпро-Запоріжжя-Одеса активно голосував за Зеленського. Ця територія завжди була полем битви між проукраїнськими і проросійськими політичними силами. Та на парламентських виборах 2012-го і на президентських 2014-го цей пояс більше підтримував проукраїнських кандидатів. А цього разу проголосували за Зеленського, адже його політична позиція невизначена, а культурно він близький цим виборцям.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!