Я

Як орендувати квартиру: блєск і ніщета київського ринку нерухомості

"Здраствуйте, я менеджер Наталія, фірма ННН, кадровий відділ; вітаю, ми тільки що цілком легально відібрали у вас 9 гривень". Саме такою мала би бути розмова з ріелторською агенцією, куди я позвонив по оголошенню з газети "Авізо" для того щоб зняти квартиру в оренду. Але лише у світі бездоганної чесності. Наразі, приємний жіночий голос вітається, і просто повідомляє, що тарифікація розмови становить 9 гривень за 12 секунд.

Автор: Семен Дружбацький

Це лише один із способів, яким професіонали у дивному і покрученому світі київської нерухомості заробляють собі на хліб з маслом. Моя ж задача - зняти однокімнатну квартиру у пристойному стані, недалеко від станції метро.

Спочатку використовую медія попереднього покоління - оголошення з газети Авізо. Приблизно у п"ятій частині із набраних мною телефонів, для того щоб отримати інформацію про квартиру, автомат просив передзвонити на інший номер, який починався з цифр: 8 703 050 ... Якщо ви так і зробите, вас чекає приємна розмова з ріелтерами, зразок якої можна прочитати вище, але за ціною сексу по телефону.

"Ми вам продамо наші виписки!"

Інший спосіб заробити на простих винаймачах - це продавати їм виписки з баз даних про нерухомість. Зазвичай брокери знаходять квартиру,

зводять вас з хазяїном і беруть участь в складанні договорів. У випадку, якщо ви підписуєте угоду, посередник отримує половину вартості оренди квартири за місяць. Однак частина агенцій нічим таким не займається, однак бере з усіх своїх клієнтів скромну (від 150 до 400 гривень) платню за право отримати доступ до інформації зі своєї бази даних. Для цього потрібно приіїхати до них в офіс.

Під час аналізу сторінки оголошень я обираю непогану і відносно дешевшу (на 20% ніж в середньому) квартиру Дзвоню, з"ясовую що ці посередники саме з тих, що запрошують до себе в офіс.

Я приймаю запрошення. Мене впускають у під"їзд звичайного жилого будинку на проспекті Перемоги, після розмови по домофону. Біля сміттєпроводу роїться десяток задоволених життям мух. Офіс агенції, на перший погляд нічим не відрізняється

від звичайної пустої квартири з однією канапою, двома компами та ТБ, по якому транслюється баскетбол. На другий погляд, та й на всі подальші, офіс від пустої квартири також не відрізняється.

Бізнес в офісі ведуть Саша і Наташа - обидва трохи кругленькі, років по 27-28. Я розповів, за яким оголошенням прийшов. "Записуйте номер, подзвоните прямо при нас, поговорите з господарем. Не турбуйтеся. Якщо варіант вам не підійде, ми вам надамо інші". Така інформаційна послуга коштує 170 гр. "Тобто, ви самі не будете займатися пошуком варіантів для мене?", - запитую. "Ні, зате ми відкриємо вам на місяць доступ до нашої (супер)бази варіантів!" (дійсно, частина оголошень містить контакти власників, однак далеко не всі. До того ж, ціна пропозицій в базі вища, ніж на аналогічні квартири з інших джерел.)

Ми підписуємо документ, я сплачую гроші і отримую договір на інформпослуги на пів-сторінки А4 з печаткою приватного підприємця, і набираю господаря квартири, що мене зацікавила: "Хто це? А, ви щодо квартири. Я зараз на роботі, давайте увечері зустрінемося". Я пропоную точний час і місце, однак мій співбесідник, який назвався "Ігорем", просить передзвонити йому за пів години до зустрічі, в 18-30. Пізніше в той вечір я дзвонив йому декілька разів, у жодному випадку зв'язатися з ним не вдалося - короткі гудки, "неможливість з"єднання", і зрештою, "абонент недоступний".

Майже напевне, що ні "Ігоря", ні квартири насправді не існує. Якщо уважно вивчати газету з оголошеннями про оренду, можна помітити, що ледь не на кожній сторінці є подібні хороші і дешеві квартири. Для того, щоб отримати про них інформацію, необхідно їхати в офіс і "купувати базу". Таким чином, посередники використовують нехитрий трюк - наживку у вигляді неіснуючої вигідної пропозиції, на яку і ловлять тих, хто погоджується заплатити їм за "доступ до бази". Для перевірки - запропонуйте поїхати їх увечері з вами, дивитися таку квартиру - вони завжди знайдуть спосіб відмовитися.

Виходячи з офісу, я спостерігаю ще трьох бажаючих за 170 гривень "поговорити з Ігорем".

Загальна картина

Нерухомість Києва - це не найкраще місце для аматорів. Інформація, що знаходиться в публічному доступі, розрізнена і розкидана по великій кількості рекламних майданчиків - газет і сайтів. До того ж, майже 100% з них - це повідомлення від посередників, а не власників. Найбільше таке видання - газета "Авізо". До кризи, за роки розквіту цього бізнесу, коли брокери поступово впадали у гріх вседозволеності, а споживачі - у відчай від цін, була вибудувана система, за якої безпосередні покупці і продавці послуги практично не мають шансів зустрітися напряму.

Є ряд спеціалізованих фірм, завдання яких - першими знайти інформацію щодо пропозицій по квартирам. Використовується тактика "випаленої землі", включно з обходом території в кожному районі міста, і пошуком відповідних оголошень "на стовпах". Потім, з накопиченої інформації створюються бази даних початкових пропозицій, на які підписані всі ріелторські контори міста Києва.

Не зважаючи на те, що зараз пропозиція здачі в оренду значно перевищує попит (в декілька разів, якщо вірити фахівцям), пошук квартири. через згадані особливісті ринку, не буде легкою прогулянкою.

Проблему підсилює і відсутність українського аналогу Craiglist.com - найбільшої в світі колекції приватних оголошень, де накопичуються десятки тисяч прямих пропозицій. На цьому сайті покупець може зійтись у гарячих обіймах з продавцем онлайн, без участі посередника.

Однак, якщо ви дійсно вирішили знайти собі квартиру, не можна впадати у відчай. На стороні винаймачів зараз те, як змінюється ціна. За рік доларовий еквівалент ціни на оренду 1 та 2-х кімнатних квартир зменшився майже вдвічі. Станом на початку вересня цілком реально зняти однокімнатну квартиру за ціною від 2000 гривень.

Рекомендації

Ось декілька рекомендацій, як знайти потрібне житло.

По-перше, - не дзвоніть по спеціальним номерам, і не купуйте "бази даних" у посередників.

Якщо ви використовуєте газети оголошень, звертайте увагу на те, як подається інформація. Дуже важливо щоб у повідомленні йшлося лише про одну квартиру, з усіма необхідними для її оцінки деталями - адреса будинку, площа кімнат, тип, наявність ремонту, техніки, поверх, тощо. Недбалість оголошення відносно таких речей означає, що ріелтор ставиться несерйозно і до вас, і до квартири.

При перегляді квартири дізнайтеся про максимальну кількість деталей - стан сантехніки, додаткові умови про які мовчить власник або брокер, хто і як буде сплачувати за комунальні. Варто оцінити власника на психологічну сумісність.

Шукайте пропозиції по ціні трохи більшій, ніж та на яку ви згодні одразу - якщо трохи змінити параметри (наприклад, якщо відмовитися від частини техніки), зрештою ви зможете домовитися. Більшість квартир тепер здаються з повним набором - ремонтом та технікою, тим більше варто торгуватися, якщо чогось не вистачає.

Більше використовуйте інтернет - існує цілий ряд сайтів дрібних агенцій, де кількість оголошень - менше десятка, і всі вони вміщуються на одну сторінку. Натомість вони - реальні, і брокери відносяться до кожного з них - серйозно.

На щастя, з"являються сайти, які можуть сильно допомогти. Подібним прикладом є сайт http://flatfinder.com.ua. Крім того, що там збирається інформація з цілого ряду інших рекламних майданчиків, у нього досить зручний інтерфейс: ви можете отримати результати пошуку у вигляді списку квартир, і одночасно як позначки на карті міста.

Насправді, є багато країн, в яких люди не люблять скромних працівників ринку нерухомості. На відео ви можете подивитися сюжет під назвою "Ріелтори" із культового британського шоу від Стівена Фрая та Хью Лорі (більше відомого як доктор Хауз ). В кінці нарису дівчина, що спілкується з екс-ріелторами (через кризу тепер вони працюють на бензоколонці), намагається вирішити, кого з них застрелити першим.

нерухомість київ квартири економіка

Знак гривні
Знак гривні