Євро-калькулятор. Куди можна було б витратити гроші, котрі пішли на Євро-12 (ІНТЕРАКТИВНА ГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 120742 Перегляди
  • 5 Коментарі
  • 20/06/2012Дата публікації

Євро-12 у розпалі. Чемпіонат виявився чудовим святом, гостям подобається Україна, українцям - міжнародна атмосфера в наших містах. У спогадах турнір збережеться, як прекрасна мить, як момент недосяжного майбутнього. Позитивні емоції звичайно коштують грошей. І за те аби сформулювати правильні мрії теж потрібно платити, але нинішнє свято життя таки занадто дороге.

Досліджував: Тимофій Крамарів, малював Дмитро Мокрий-Вороновський

«ТЕКСТИ» з’ясували, на що можна було витратити гроші, які Україна (як держава, так і приватні інвестори) витратили на ЄВРО-2012.

Як і що ми рахували

Ми обрали суспільно-важливі категорії можливого «застосування» грошей, які пішли на Євро. Від будівництва соціально необхідних об’єктів до кредитів малому бізнесу. Також ми обрали найбільш одіозні об’єкти до Євро, зведені як коштом бюджету, так і коштом інвесторів, та поділили їхню заявлену вартість на кількість можливих застосувань.

За базу розрахунку ми брали кошторис, заявлений у постанові Кабміну №357 від 14 квітня 2010 року з подальшими змінами. Це документ, яким затверджено Державну програму із підготовки до Євро-2012. Оскільки саме за цією програмою «євробудівельники» отримують пільги зі сплати податків, є всі підстави вважати, що постійно оновлювані в ній цифри максимально наближені до реальних кошторисів.

Тут є кілька застережень. По-перше, які об’єкти вважати «одіозними»? На думку «Текстів», це ті будови, які не матимуть жодного реального практичного призначення після 2012 року – тобто стадіони, аеропорти, спорткомплекс в Ірпені.

На стадіонах навряд чи збиратимуть стільки людей, щоб окупити хоча б їхнє утримання. Через аеропорти – поки Україна не відкриє власне небо для європейських перевізників – ніколи більше після Євро не проходитиме стільки пасажирів.

Спорткомплексом і відремонтованим гуртожитком в Ірпені будуть користуватися хіба діти податківців та студенти податкової академії, що часто одній й ті ж люди. Але дуже сумнівно, що кошти для цього треба було виділяти з держбюджету за програмою підготовки до Євро.

Те саме стосується Мистецького арсеналу, Шевченківського заповідника, будівництва нового корпусу лікарні Охматдит. Звичайно, це потрібні видатки. Але з точки зору здорового глузду, їм не місце у кошторисі підготовки до спортивного свята.

До «одіозних» ми віднесли також невиправдано великі витрати на реконструкцію залізничних вокзалів у Києві та Донецьку, «широку» інформаційну кампанію, яка викликає багато запитань, та облаштування фан-зон, яке повністю можна було б зробити приватним коштом без занесення до програми.

Кишені ініесторів

По-друге, чи варто було заглядати в кишені до інвесторів? Скептики скажуть: це їхні гроші, хочуть – нехай будують стадіон або вертолітний майданчик.

Проте, на нашу думку, в злиденній країні 500 млн. гривень можна було б направити на набагато більш корисні цілі, аніж на розважальний комплекс, який до того ж проводиться через держпрограму заради отримання режиму «найбільшого сприяння».

З іншого боку, ми не відносили до «одіозних» проекти з ремонту доріг, оновлення енергетичної інфраструктури, міського електротранспорту, придбання реанімобілів тощо. Адже все це служитиме громадам і довгий час після чемпіонату (це не означає, що ми переконані у кристалічній прозорості використання коштів).

Не рахували ми і запуск швидкісних «Хюндаїв», оскільки переведення нашої залізниці з епохи індустріалізації хоча б у останні десятиліття 20-го століття справа потрібна. Інша річ, як це робиться. Безглузді і безпощадні реформи «Укрзалізниці» у виконанні Колєснікова пропонуємо розглядати безвідносно до Євро-12.

Для легшого сприйняття у інтерактивній графіці, яка знаходиться нижче, ми навели лише найбільш показові приклади.

Коли ви клікаєте на заголовок у лівій колонці, то у правій змінюють цифри, які показують куди можна було б витратити ці гроші

Звідки розрахунки

Головне джерело «базових» цифр для соціальних об’єктів самі ж можновладці, які озвучували кошториси будівництв та проектів. Згідно з Держпрограмою підготовки до Євро, за 5 років Україна (інвестори та держава) витратили на свято понад 100 млрд. грн. За бажання, всі ці гроші можна було б витратити на один глобальний проект. Наприклад, на оновлення озброєння української армії. Свого часу, будучи міністром оборони, Юрій Єхануров озвучував потребу на ці цілі у 19 млрд. грн. на рік. За п’ять років армію було б не впізнати.

Якби ці гроші з розумом були направлені у військово-промисловий комплекс та наукові розробки, освітні програми, ІТ-технології для армії, це був би набагато більший і якісніший ефект, аніж, приміром, щорічні дотації шахтарям.

Більш приземлені проблеми, втім, теж можна було б вирішити за кошти, витрачені на Євро. Наприклад, набудувати дитячих садків. Сьогодні в Україні дефіцит місць у таких закладах становить близько 25 – 30%. Якщо взяти за основу дані, згідно із якими в нашій країні налічується 15 тисяч дитсадків, то потреба складе близько 3,7 тис. Натомість за останній рік уряд відкрив усього 130 таких закладів. Микола Азаров у грудні минулого року відкрив на Солом’янці дитсадок вартістю 24 млн. грн. Трохи згодом було повідомлено про те, що садок за 25,5 млн. грн. відкрив мер Вінниці Володимир Гройсман.

Робимо висновок: вартість дитсадка в середньому становить 25 млн. грн. Щоб покрити дефіцит, треба щонайменше 93 млрд. Або майже всі кошти від Євро. Азаров пообіцяв, що дефіцит буде закрито протягом найближчих двох років. Як це вдасться зробити – загадка.

Візьмемо школи. За останні десять років в країні закрито близько 2,5 тисяч шкіл. Мотивація – дітей стало менше через економічну кризу, яка знизила народжуваність у 1990-ті роки. Але уже в найближчі роки у перші класи підуть діти, народжені в 2006 – 2008 рр., коли народжуваність збільшилась, у тому числі і завдяки різкому зростанню розмірів виплат по догляду за дитиною.

Якщо припустити, що звести для вгамування цього буму потрібно хоча б 700-800 нових закладів, потреба в коштах складе 21 млрд. грн. (Наприклад, управління капбудівництва Чернівецької ОДА у грудні 2011 року витратило на школу в с. Йорданешти Глибоцького району 29 млн. грн.). Майже стільки ж (20 млрд. грн.) витратили на всі ключові аеропорти до Євро.

«Тексти» з’ясували, що за всі гроші, «вкинуті» в Євро з держбюджету, можна було б три роки доплачувати усім лікарям по 6,8 тис. грн. Учителів – по 2,6 тис. грн. Важливо, що при бажанні, держава могла б зводити доступне житло по 4 тис. грн. за квадрат. На кошти від Євро можна було б придбати 254 тис. квартир по 100 кв. м кожна, або понад 500 тис. квартир по 50 кв. м.

Не хочете купувати квартири? Дайте людям кредити під притомні відсотки! На гроші, які держава пустила на підготовку до футбольного чемпіонату, можна було б видати 254 тис. позик по $50 тис. кожна. В регіонах на ці гроші за бажання можна будувати палаци.

Ми також зробили окремі розрахунки щодо інфраструктури та розвитку реального сектору економіки, на які можна було б спрямувати «футбольні» бюджети. Приміром, кожному із 2 млн. малих підприємців можна було б видати по 50 тис. грн. кредиту. Крім того, можна було б вирішити проблему аграріїв із нестачею елеваторів – за 100 млрд. грн. їх можна звести понад 600.

Якщо немає бажання підтримувати село, можна вкласти гроші у енергетичну незалежність, приміром, у видобуток сланцевого газу. Нині в США, де технологія видобутку цього енергоносія уже досить таки розвинута, буріння однієї свердловини обходиться у $4-5 млн. На хорошому родовищі таких потрібно десятки.

За деякими оцінками, запаси сланцевого газу в Україні оцінюються в 42 трлн куб. м. Це обсяг, який технічно можливо видобути на території нашої держави. Чим не альтернатива залежності від Росії? Чому б не вкласти 100 млрд. грн. сюди?

За ці ж гроші можна було б звести в Україні і силіконову долину. За аналогією із Запорізьким заводом напівпровідників (підприємством, що виробляє елементи для сонячних батарей), в яке держава вклала 200 млн. грн. державної підтримки (подейкують, завод належить секретареві РНБО Андрію Клюєву та його родині), таких самих заводів на гроші від Євро можна було б набудувати за бажання щонайменше 500!

Насамкінець замість красивих стадіонів можна було б інвестувати у космічну галузь, в якій ми ризикуємо безнадійно відстати. Для прикладу за суму інвестовану приватним бізнесом у Євро-12 можна вивести 48 вартажів на орбіту ракетою Фалком.

Слабо Ахметову чи Ярославському замість стадіону створити аналогічну приватну українську космічну компанію?

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 5

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

Це щось подібне до "вартажів". :)

Орфус має бути встановлений.

с евро все ясно, а ведь таких сомнительных проектов немало... сколько стоит ремонт здания прокуратуры в моем городе или налоговой инспекции? и т.д и т.п

Я би виключив аеропорти Львів і Жуляни зі списку непотрібних видатків. Ці міста явно задихалися без нових аеропортів, і вони будуть затребувані, бо це - популярні туристичні міста. На відміну від Харкова і Донецька.