Чорна економічна діра. ТЕКСТИ запустили онлайн інструмент для відслідковування держзакупівель.

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 280817 Перегляди
  • 6 Коментарі
  • 12/03/2012Дата публікації

Напевне ви здогадуєтеся, звідки у столиці стільки розкішних машин, а під Києвом - стільки дорогих маєтків. І перші і другі часто належать не лише бізнесменам, а бідним як церковні миші державним чиновникам, що на свою копійчану зарплатню ледь визбирують на опалення подібного житла. "Сидіти на бюджетних потоках" - фраза, яку знають у нас дуже добре. Приблизне значення - те ж саме, що й "схопити бога за бороду", тобто вища стадія успіху в політиці/бізнесі.

Автор: Анатолій Бондаренко

Між тим, фраза дещо оманлива. Схоже що тепер набагато цікавішою є можливість "сидіти на державних закупівлях".

За допомогою нашого нового інструменту для роботи з базою даних тендерів, можна дізнатися багато цікавого на тему держзакупівель, і уявити собі ту гору грошей, які проходять крізь нього щомісячно. Станом на 12 березня 2012 року це 736 мільярдів гривень, починаючи з 2008 року.

Це зручний інтерфейс до даних, які були опубліковані у "Віснику державних закупівель" починаючи з 2008 року.

Кожен бажаючий може дослідити скільки коштів було витрачено на держзакупівлі за певний період часу, яке відомство і скільки витрачало за обраний відрізок часу, які компанії вигравали найбільші тендери, як в цілому так і по галузях.

Коротке відео з інструкцією, як буде працювати інтерфейс - своєрідний трейлер - можна подивитися нижче.

Ми звертаємося до наших читачів і дуже просимо поширювати інформацію про http://z.texty.org.ua та про закупівлі загалом, тому що перший крок для того щоб щось почати змінювати - це дізнатися про проблему.

За останніх декілька років тема державних закупівель вийшла у публічне обговорення, наприклад завдяки скандалам з Тендерною палатою, або внаслідок діяльності журналістів проекту "Наші Гроші".

Також дивіться нашу попередню інфографіку по темі закупівель.

Нижче ми пропонуємо коротенький аналіз того, що вдалося з'ясувати в процесі роботи над створенням зручного інтерфейсу до даних опублікованих у "Віснику державних закупівель"

Найбільш шокуюче відкриття, це те, що держпідприємства витрачають на держзакупівлі більше ніж заробляють.

В 2008 році всі видатки підприємств, де держава має 50%+1 склали лише ~ 71 млрд. гривень, доходи - трохи менше. Водночас витрати цих підприємств на державні закупівлі того року склали ~ 90 мільярдів гривень. Як видатки можуть бути на 20 млрд. меншими ніж гроші, витрачені на дерзакупівлі?

Якщо хтось знає відповідь - ми будемо вдячні, якщо ви її напишете в коментарях, чи пришлете на редакційну пошту - справа ймовірно в особливостях української бухгалтерії. (До речі, ми будемо дуже раді, якщо виявиться що в розрахунках у нас десь помилка, і сума держзакупівель наприклад у два рази менше.)

В інші роки співвідношення дуже схоже - витрати на державні закупівлі у держпідприємств значно перевищують усі видатки (так в 2010 році - 87 млрд видатків, і близько 210 млрд витрат на закупівлі, куди входять 140 млрд закупівель без процедур).

Цікаво подивитися, які саме з державних установ витрачають левову частку «тендерних» грошей. Тут рекордсменами є підприємства з 50 і більше відсотками державного капіталу та казенні і державні підприємства. Разом, як це було видно на графіку, котрий наведено нижче, їх витрати складають близько двох третин усіх державних закупівель.

На них приходиться близько 50% усіх тендерних закупівель. Часто це зручний механізм для олігархів, що керують такими підприємствами, володіючи пакетом акцій у розмірі менше ніж 50%, виводити через них державні кошти на свої компанії. Багато подібних прикладів можна знайти на сайті "Наші Гроші".

Зведена інформація про закупівлі з 2007 року міститься на сайті держслужби статистики України. Цікава деталь - її неможливо знайти через пошуковики, тому що доступ роботів, які індексують сторінки, до цього сайту навмисно заборонено.

Ще один шок - це динаміка державних закупівель за останні роки. Звичайно, на цю справу немало витрачалося і в 2007-му, однак те що почало відбуватися в останні два роки - змушує затримати подих від масштабів явища. У 2011 році загальна сума коштів, які за складеними угодами повинна піти на пішла на закупівлі, склала розмір 1.5 бюджетів України, і майже досягла 40% ВВП

У 2010 році вперше у звітності служби статистики з'являються закупівлі без процедур. Можливо, частково різке збільшення може бути пояснене саме тим, що вони були і раніше, але почали вноситися у звіти лише у 2010-му, або підготовкою до Євро-12, коли для пришвидшення будівництва влада спростила закупівельні процедури. Однак і тендери за процедурами теж дуже зросли, як видно на графіку, до 28% ВВП!

Отже, у 2011 році об'єм державних закупівель склав 42% ВВП. Однак, може у цьому немає нічого страшного, і це нормально, коли майже половина ВВП країни видуваються у трубу, яку контролюють чиновники? Для того щоб порівняти, ми використали наявну статистику за 2008 рік для декількох десятків світових країн.

Зверніть увагу, в 2008 році у нас була хоч і значна доля держзакупівель, однак не найбільша в світі. Єдиний момент - лише у Словаччини держпідприємтсва витрачають так само багато, як у нас. У всіх інших країнах переважають загальнодержавні закупівлі.

Тут нас чекає ще один, черговий, можна сказати, шок - у дуже невеликої кількості країн розмір держзакупвель складає більше ніж 20% (динаміка у більшості країн майже не змінилася, наразі середнім по ЄС є державні закупівлі на рівні близько 17% ВВП ).

І це нормально, тому що чим менше грошей проходить крізь чиновників - тим менше спокуси, а відповідно і корупційних зловживань. У нашій ситуації коли, за свідченням учасників тендерів, у деяких сегментах розмір "відкатів" складає не менше ніж 30%, розмір корупційної складової закупівель складає сотні мільярдів гривень (столичні машини і маєтки - лише скромний натяк на масштаби того, що відбувається).

Отже, дуже багато коштів, які важко контролювати, проходить через цей сегмент. Можливо його варто зменшувати? Приватизувати на відкритих конкурсах і виводити з державної власності? Корупція ніколи не зменшується сама по собі, лише зростає. Є ризик, що незабаром через гігантську трубу державних закупівель буде вилітати не половина ВВП, а весь валовий продукт. Власне, саме масштаб, розмір ринку державних закупівель, напевне є найбільшою з очевидних таємниць поточного економічного стану нашої країни.

Нагадуємо, що ви можете самостійно аналізувати тендерні закупівлі по різних параметрах починаючи з 2008 року. Інструмент дуже простий і зручний у роботі, варто тільки уважно прочитати інструкцію.

Ще раз просимо лайкнути статтю на Фейсбуці і порекомендувати своїм друзям залайкати нашу сторінку на ФБ http://www.facebook.com/texty.org.ua

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +4/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 6

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!

За такий проект вам колись дадуть орден :) колись, коли буде ліберальний режим в Україні.

Також я б запропонував створити і приєднати до двигунця БД не юридичних, а реальних власників фізичних осіб. щойно прочитав про необхідність такої неформальної БД ось тут http://politiko.ua/blogpost78943

це хороша ідея, частково вона почала втілюватися тут, ще "Наші Гроші" мають багато такої інформації

вся эта информация очень полезная,спасибо,молодцы.только как этих ребят прижучить,что бы не воровали у нас.

Читайте вище, як. Створити неформальну базу даних фізичних осіб власників мутних підприємств і допомогти парламентарям цивілізованих країн зазирнути в цю БД. Відповідні закони, кажуть, вже є.