ЮНЕСКО попереджає Київ: припиніть плюндрувати історичний центр

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 85261 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 14/07/2009Дата публікації

“Можете вважати, що це офіційне попередження від ЮНЕСКО”, - каже Михайло Скуратовський, заступник голови Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Організація на своїй 33-й сесії у іспанській Севільї прийняла рекомендації стосовно охорони Софії Київської та Києво-Печерської лаври. Якщо ж їх не буде виконано — Софію і Лавру можуть включити до списку об'єктів усесвітньої культурної спадщини, які перебувають під загрозою.

Звідси недалеко й до виключення: саме це нещодавно сталося з історичним центром Дрездена та берегами Ельби, коли тут побудували восьмирядний міст.

Проблема в тому, що нашим чиновникам, а також бізнесменам, від цього, судячи з усього, ані холодно, ані гаряче. Може, їм так навіть краще - ніхто не заважатиме будувати, де і що заманеться.

Автор: Артем Чапай

Фото: Дмитро Стаховський

“Чи можете ви гарантувати, що до рекомендацій ЮНЕСКО Україна прислухається?” - питає журналістка у Владислава Корнієнкa, першого заступника міністра культури, який також розповідає про позицію ЮНЕСКО. Корнієнко у відповідь починає мнутися й мугикати щось нечленороздільне. Воно й зрозуміло: у нашій країні там, де йдеться про інтереси великих грошей, влада не має ані волі, ані бажання, ані власне влади щось міняти.

ЮНЕСКО (підрозділ ООН з питань науки, освіти і культури) попереджає: буде як у Дрездені

Корнієнко навіть пробує зауважити, що на території Софії та Лаври забудов немає. Але тут же його обривають Скуратовський та Інна Совсун, представник громадської ініціативи “Збережи Старий Київ”, котра (а не Нацкомісія у справах ЮНЕСКО, як це не парадоксально) власне, і стала ініціатором привернення уваги до загрози включення до списку “під загрозою”.

Справді, на території самих Лаври та Софії будівництво зараз не ведеться. Але кожен із цих об`єктів має власну буферну зону. Вона окреслена у документах, що визначають межі території, яка перебуває під загрозою. І в буферній зоні будівництво таки ведеться: тут і багатоповерхівка на Десятинній вулиці, і досі плановане, але фактично зупинене будівництво на Пейзажній алеї, і 18-поверховий “монстр”, який домінуватиме над Лаврою і який зараз будують прямо над Аскольдовою могилою.

Будівництво на Аскольдовій могилі: журналістів усередину не пускають, доводиться знімати з-під воріт, а працівники розважаються (очевидно, із санкції керівництва забудовника "КАН-Девелопмент"), поливаючи фотокамери зі шлангу

В усьому цьому журналісти змогли переконатися, проїхавши прес-туром через ці гарячі точки.

Над Аскольдовою могилою — по вул. Мазепи (Січневого Повстання) 11-А — зараз стоять три будівельних крани. Попередній рік тут проводилися підземні роботи, адже будівництво ведеться прямо на крутому схилі Дніпра. Коли навколо забудови з`являються журналісти — ворота залишаються замкненими, хоча за ними вже чекає чергова машина з бетону.

Несподівано для себе з репортера я перетворився на коментатора (як учасник “Збережи старий Київ”). Тому вилажу на паркан, намагаючись не поранитись об колючий дріт, яким забудовник обніс будову після однієї з акцій, коли невідома ініціатива "Вечірній Київ" уночі підпалила огорожу.

Тоді кілька учасників ініціативи перескочили на майданчик, залізли на будівельний кран і впродовж дня блокували його роботу, привернувши таким чином увагу преси та добившись обіцянок від політиків БЮТ, блоку Кличка та блоку Черновецького зупинити будову.

Поки група журналістів перебувала на Аскольдовій могилі, забудовник боявся відкривати ворота навіть для в`їзду будівельної техніки, і за цей короткий час її накопичилася ціла черга. Цей дядько перед брамою - водій бетономішалки - матюкається: або пускайте або поїду нафіг...

Але крани й нині там. Тепер їх навіть більше. Про все це, зіскочивши з паркану, розповідаю “5 каналу”. Причина того, що з-над Дніпрових круч виткнеться бетонний зуб хмарочоса (можна уявити, як Лавра виглядатиме укупі з ним з Лівого берега) - байдужість місцевої громади. На одну-дві акції їх вистачило, а от на системний опір - як, скажімо, мешканців вулиці Березняківської, котрі будували барикади і навіть билися з найнятими забудовником спортсменами - ні. Іншим киянам теж байдуже, що Аскольдову могилу паплюжать.

Далі ми їдемо автобусом у бік Пейзажної алеї. Помічник депутата Соловйової, яка в суді зупинила цю забудову, розповідає про суть справи. Пейзажна алея перебуває в буферній зоні Софії Київської. Однак тут вирішили звести 12-поверховий - при цьому він називається "елітний" - будинок. Формальним замовником було МЗС, але реально за будівництвом стоять структури пов'язані із Коломойським та Губським.

Поруч із Пейзажкою, на вулиці Десятинній, в самому серці княжого Києва безцеремонно "реконструюють" сторічний дім

Навіть коли МЗС відмовилося від будівництва, “Збережи Старий Київ” разом із місцевими мешканцями ще рік фізично боролася з “молодиками спортивної статури”, під охороною яких тут вирізали дерева та намагалися встановити будівельний паркан. Остання сутичка на Пейзажці відбулася два тижні тому.

На сьогодні Вищий господарський суд скасував землевідвід. Підставою для цього став позов гаражного кооперативу — тож, вигравши суд, гаражники відновили свої гаражі. Це справді стало розчаруванням для багатьох, у тому числі захисників Пейзажки. Але той фізичний опір з боку забудовників і представників київського “Благоустрою”, на який наразилося відновлення гаражів, показали: від планів будувати тут досі не відмовилися.

МЗС у цьому випадку, відчуває, здається, конфлікт інтересів. З одного боку, саме міністр закордонних справ є за сумісництвом головою Нацкомісії у справах ЮНЕСКО. А з іншого — на Пейзажці не дали будувати саме Міністерству. Можливо, тому Скуратівський так обурюється: “Це просто корпоративний інтерес!” - вигукує він.

Пейзажна алея: трохи гаражів і багато місця для прогулянок

Ми приїжджаємо на Пейзажку й можемо на власні очі порівняти корпоративний інтерес забудовника з корпоративним інтересом гаражників. Тут мав стояти 12-поверховий будинок, і я сам був одним із тих, хто закопував руками вже виритий екскаватором котлован.

Я сам був одним із тих, хто валив будівельний паркан — той охоплював усю ділянку на Пейзажці. Тепер тут стоять дерева, посаджені місцевими мешканцями та “Збережи старий Київ”. На лавочках сидять мами, які вивезли в візочках дітей. Я вперше бачу гаражі — і розумію, наскільки меншим злом вони є порівняно з планованим будинком, займаючи задню частину ділянки.

Хай у такий неоднозначний спосіб, на сьогодні Пейзажна алея виявляється єдиною точкою в буферних зонах Софії чи Лаври, де забудову було припинено (іншою є Жовтнева лікарня — але вона не входить до буферних зон об'єктів Усесвітньої спадщини).

Рецептом успіху стало поєднання:

- юридичної боротьби;

- привернення уваги ЗМІ через акції прямої дії;

- иску на політиків;

- фізичного опору.

Ось та “гарантія” - і то лише наполовину — якої хотіла від Корнієнка журналістка і яку не можуть дати чиновники. Там, де вони не мають волі або сили щось змінити, це можуть зробити самі місцеві мешканці. Якщо в них, звісно, буде бажання і воля.

В інших місцях опір безпосередньо громадян був менший — і тому ЮНЕСКО може лише констатувати жалюгідний стан справ.

Мовою дипломатії це висловлюється в наступних рекомендаціях:

- посилити юридичний захист Софії та Лаври;

- розширити їхню буферну зону;

- ввести мораторій на ті будови, що вже почалися;

- не розпочинати забудову там, де вже видано дозвіл, але фактичного будівництва ще не почалося.

Втім, якщо це залишається на чиновників, то до наступного розгляду питання про Київ на сесії ЮНЕСКО справи будуть настільки кепські, що Лавру і Софію таки включать до списку об'єктів Усесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою знищення. Адже, зрештою, так воно і є.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!