Я

Якими будуть комп'ютерні технології через десять-двадцять років? (ФОТО)

Чарльз Штросс — спеціаліст з комп'ютерних технологій і за сумісництвом автор наукової фантастики. У своєму блозі він намагається передбачити для нас, якими будуть комп'ютерні технології через “якихось” два десятки років відтепер — скажімо, році у 2030-му.

За його словами, отриманий у 1990-му році ступінь iз комп'ютерних наук — це приблизно як отримана в 1930-х освіта в авіаційній галузі — настільки все швидко міняється. Але в недалеке майбутнє зазирнути можна спробувати.

Так, скажімо, виглядатиме клавіатура

ZaUA.org пропонує читачам зазирнути туди разом із письменником.

Підготував: Артем Чапай

Передбачати близьке майбутнє особливо небезпечно. Якщо ти помиляєшся — з тебе сміятимуться. Якщо ж пророкуєш майбутнє далеке — ти будеш мертвим, а отже, тобі буде байдужою критика.

Подивимося на спроби передбачення від найталановитіших: сам Айзек Азімов у 1950-х описував, як калькулятор 2000-го року кілька секунд прокручує цифри. Звичайно, це звучало смішно вже для читачів 1990-х, як ми з вами.

Втім, можна бути впевненим, що комп'ютерні технології чітко залежать від трьох чинників: технологічного прогресу, суспільних змін, а також природи самої людини.

Кінець прогресу чіпів: скоро вийдемо на рівень атомів

Що стосується технології, її розвиток можна більш-менш точно передбачити на найближчі кілька років.

По-перше, відбудеться принаймі ще один етап мініатюризації чіпів. Це значить, що менші пристрої зможуть розвивати більшу потужність. Але водночас збільшується і ціна — вартість кожного транзистора може швидко падати, але збільшення їхньої кількості все ж приведе до зростання загальної ціни пристроїв, які вважаються необхідними в кожному наступному поколінні комп'ютерів.

На практичному рівні це значить, що не варто очікувати нових виробників у світі хардвера. Сьогодні для того, щоб увійти на ринок, уже потрібні мільйони, якщо не мільярди доларів.

У середній перспективі — від 5 до 15 років — технологія досягне межі збільшення потужності процесорів. Це пов'язано з тим, що ми вже скоро вийдемо у нанотехнологіях на рівень атомів — і далі, якщо тільки не відбудеться принципового стрибка в технології, рухатися нікуди.

Транзистор, менший за атом, (поки що) не побудуєш. Цієї межі ми досягнемо уже до 2020 року.

Втім, можна рухатися в іншому напрямі. Нинішні транзистори двовимірні. Можливо додавати все нові й нові шари їх у третьому вимірі — по висоті. Але виникають проблеми з викидом тепла — потрібно відводити кудись тепло, що виділятиметься при роботі транзисторів.

Якщо не буде винайдено принципово нових рішень, можна сказати, що ера надзвичайно швидкого зростання потужності позаду. Але якщо це нас засмучує — давайте відвернемося від харда і подивимося в інший бік.

Сто в одному: буде один телефон, він же комп, телевізор і пральна машина...

Після тактико-технічних характеристик процесорів (а значить і потужності пам'яті) наступний чинник, який слід розглянути — швидкість передачі даних,

Фізичною межею тут є електромагнітний спектр. Максимум для будь-якого каналу — приблизно терабіт на секунду, незалежно від того, чи це бездротовий зв'язок, чи оптичне волокно. Після цього ми вилазимо в рентгенівські частоти — небезпечні для життя тих, хто перебуватиме поряд із модемом. Втім, поки що ми і так далеко від показника в терабіт на секунду.

Збільшення швидкості інтернету означатиме злиття комп'ютера як з телефоном, так і з телебаченням.

Якщо ти можеш через телефон виходити у Скайп — навіщо платити в десятки разів більше мобільному оператору за традиційний зв'язок? Якщо ти можеш подивитись будь-яку передачу в інтернеті — навіщо платити постачальникам кабельного телебачення? Телефонія та ТБ стануть не більш ніж нішами в користуванні персональними комп'ютерами.

Один пристрій може замінити всі. Вже зараз, iPhone (який по суті є мобільним комп'ютером, а не телефоном) з'їдає живцем цифрові фотоапарати, MP3-плеєри, веб-браузери, електронні книжки, GPS, вуличні карти і так далі. Але iPhone – це тільки початок.

Уявімо собі подібний пристрій — для якого зараз важко підібрати назву — в районі 2020 року. Його можна тримати в руці — але він потужніший за нинішні комп'ютери. Він має кілька гігабайт оперативної пам'яті в районі терабайта флеш-пам'яті.

Це водночас радіо- і телеприймач, карта, фото- і відеокамера, а також комп'ютер для користування інтернетом — усе це в якості кращій, ніж нині найкращі з кожного серед окремих пристроїв.

Реальність плюс дані про неї: свій логін матимуть навіть будинки

Сьогодні слабкість смартфонів — погані показники вводу-виводу даних: малесенькі екрани, дрібненькі клавіатури... У 2020 можна буде створити віртуальну або підключити механічну клавіатуру, великий екран і так далі. Він міститиме також акселерометр (щоб підказати, у який бік ви рухаєтесь), і, ймовірно, проектор із віртуальним екраном.

Те, що колись у фантастиці називали “відеофон” - відеозв'язок замість телефону — вже й зараз існує завдяки веб-камерам. Через десяток років це стане поширеним в усіх мобільних пристроях.

Над віртуальним проектором сьогодні працюють усі, починаючи від Texas Instruments і закінчуючи Samsung.

Такий проектор можливий завдяки лазерам червоного, синього та зеленого кольороів, які проектують зображення за допопомогою мікроелектромеханічного дзеркала і сканують на ціль — скажімо, на шматок білого паперу або на стіну. Це дозволяє отримати екран, подібний до комп'ютерного, на будь-якій наявній поверхні. А також відкоригувати кольори, якщо поверхня виявилася не білою.

Ще одна багатообіцяюча технологія — відомі з фантастики окуляри, що створюють віртуальну реальність. Зображення передається не на екран — а прямо на очі користувача.

Потрібно підкреслити — це вже не телефон, як його не називай. Цей пристрій — щось більше, ніж просто сума його частин. Це платформа для створення повноцінної віртуальної реальності.

А тепер врахуємо, що все це завжди підключене до інтернету. Ти наводиш пристрій на будь-який об'єкт, починаючи від будинку й закінчуючи живою людиною — і бачиш усе це з накладеними поверх даними з інтернету.

Можливо, ти побачиш логін або аватар людини в якомусь сервісі. Можливо, дані про те, що всередині будинку. Можливо... та все можливо. Залежить від того, що через десять років буде вважатися потрібним... або приємним.

І основне: ти бачиш не “інтернет замість реальності” - а реальність “плюс” усе, що можна довідатися з інтернету. Ось ця “реальність плюс” - найімовірніше майбутнє. Технології змінять саме уявлення про те, що таке реальність.

Чарльз Штросс (фотка з англійської "Вікі")

Сторінка української "Вікіпедії", присвячена Чарльзу Штроссу

На сайті журналу "Всесвіт" можна прочитати повість Штросса "Холодніша війна"

----------------------------------------

Прототип "Шосте чуття" (SixthSense), створений в медіа-лабораторії Масачусетського технологічного інституту, дозволяє додавати корисну інформацію з віртуалу до реальних речей. Прототип складається з мобільного комп'ютера (з виходом в інтернет), веб-камери та проектора.

Веб-камера передає рух кольорових маркерів на пальцях в комп'ютер, який обробляє відео та розпізнає таким чином команди від оператора. Для навігації та команд може бути використана будь-яка поверхня.

Комп'ютер розпізнав назву книги, звернувся до книжкового веб-сайту "Амазон" та отримав її рейтинг. За допомогою проектора цей рейтинг (в даному випадку 4 зірочки з 5) проектується безпосередньо на книгу. Все це в режимі реального часу.

Мобільний комп'ютер "Шостого чуття" розпізнав тип квитка, і отримавши статус рейсу через мережу, за допомогою проектору спроектував його на папір.

"Шосте чуття" визначило тему газетної публікації і спроектувало відео по темі на місце фотографії в статті.

технології світ наука

Знак гривні
Знак гривні