Найбільше лісів рубають на Поліссі, мораторій зовсім не вплинув на площі вирубок

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 6176 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 27/11/2019Дата публікації

«Тексти» проаналізували дані порталу «Global Forest Watch» щодо зникнення лісів протягом 2011—2018 років. Алгоритми обробки зображень дають можливість детально підрахувати обсяги втрачених і нових лісів на кожній території і в кожній країні як в цілому, так і за роками. Як видно з карти, вирубування лісів іде практично в усьому світі.

Над проектом працювали: Олександр Оксимець, Петро Тєстов, Анатолій Бондаренко

Найцікавішою на сайті проекту є інтерактивна карта на основі космічних знімків. Вона показує лісовий покрив, його зміни в часі, землекористування та охорону лісів у всьому світі.

Одразу перейдемо до України. На глобальному рівні ситуація з втратою лісів у нашій країні, прямо скажемо, не найгірша.

При підрахунку втрати лісів у Європі ми не враховували Росію, оскільки більша частина її території розміщена в Азії

Ми перебуваємо між Британією і Францією, ближче до нижчої частини графіка. Найгірша ситуація в Португалії, де втрати лісу за останні роки склали майже 7% території (близько 40% усіх лісів).

Якщо дивитися в розрізі областей, то ми побачимо, що поширена думка про тотальну вирубку Карпат — це міф. Принаймні, ситуація в Карпатах значно краща, ніж на Поліссі. У найгіршій, першій четвірці — Житомирська, Рівненська, Київська області, а також Волинь.

Лідерами зі зникнення лісів є північні області України

Більші абсолютні показники втрати лісу поліськими областями можна пояснити кількома причинами:

1) У Поліських областях просто більше лісу. Наприклад, у Житомирській області площа лісових ділянок становить 1001,6 тис. га, в Івано-Франківській — 571,1 тис. га, у Рівненській — 729,3 тис. га, а в Закарпатській — 657 тис. га.

2) У карпатських областях більше, ніж на Поліссі, поширені вибіркові та поступові, а не суцільні системи рубок. «Поступові рубки» — це коли ліс вирубується не відразу, а за декілька заходів, з інтервалом від 3 до 20 років. За цей час встигає вирости молодий ліс, який і фіксується системою Global Forest Watch. Особливо це стосується планованих комерційних рубок (бюрократичною мовою «рубок головного користування»).

Наприклад, згідно з даними Держстату, у 2018 році суцільні рубки в Закарпатті проводилися на площі 548 га, а поступові та вибіркові — на площі 1245 га. А на Житомирщині навпаки: 5326 га — суцільні рубки, а поступових і вибіркових — лише 23 га.

3) У Карпатських областях значна площа лісів має статус неексплуатаційних (тобто тих, призначенням яких не є комерційна заготівля деревини), і в них обмежуються рубки.

Карта зменшення лісового покриву.

Зміна у часі

Найцікавіше, що можна побачити на графіку втрат лісового покриву в часі (що вище лінія, то гірше) — це те, наскільки піар щодо «мораторію на вивезення лісу» не відповідає дійсності. Мораторій — це типовий і правильний протекціоністський захід, спрямований на розвиток деревообробної промисловості в Україні, але він не має нічого спільного із захистом лісів. І це видно на графіку. Якраз у 2016 році, після його запровадження, відбулося дуже суттєве (у 3−4 рази для Полісся) збільшення вирубок. Втрати лісів зараз менші, однак вони все одно перевищують рівень 2015 року. Це пояснюється просто: мораторій у 2015—2016 діяв на все, крім сосни, а на Поліссі рубають якраз сосни.

Мораторій — питання більше економічне, аніж природоохоронне. А основна порода на Поліссі — якраз сосна

Бонус: у сусіда корова здохла

Росія втрачає ліси, особливо за Уралом, з фантастичною швидкістю. Причиною є, скоріше за все, дикі пожежі, що вирують у північних районах країни через глобальну кліматичну катастрофу.

Обмеження. Супутник не бачить причин

Методологія Global Forest Watch

Всесвітня лісова варта (Global Forest Watch, GFW) — це онлайн-система для моніторингу лісів. Цей проект був запущений у 2014 році компанією Google спільно з Інститутом світових ресурсів та ще 40 організаціями.

«Tree cover loss» показує щорічні втрати лісового покриву, що визначаються як зміна рівня рослинного покриву понад 5 метрів у межах обраної ділянки.

Набір даних про втрати лісового покриву — це спільна робота Університету Меріленду, Google, USGS та NASA, з використанням супутникових знімків Landsat для картографування річних втрат лісового покриву з роздільною здатністю 30 × 30 метрів.

Важливо: «втрата лісового покриву» — це не те саме, що «знеліснення». Втрата лісового покриву включає зміни як у природних, так і в засаджених лісах, і вони не обов'язково спричинені діяльністю людини. Дані після 2011 року були підготовлені за оновленою методологією, яка може охоплювати додаткові втрати. Порівнювати початкові дані 2001—2010 років та майбутні роки потрібно обережно.

Детальніше про методологію можна почитати тут.

GlobalForestWatch показує лише зміну лісового покриву на основі супутникових знімків, не беручи до уваги жодні інші дані. Тобто, ліс можуть вирубати для продажу, і це нормальна господарська діяльність, а потім він знову виросте. Але ліс можна втратити назавжди, проклавши лінію електропередач, почавши видобуток з кар'єру тощо. І дані GlobalForestWatch не покажуть, що відбулося насправді.

Тому, піклуючись про ліси, варто відрізняти два поняття: перше — знеліснення (deforestation), коли лісовий покрив зникає назавжди і відбувається перетворення лісів на сільськогосподарські угіддя, землі житлової забудови чи кар'єри для розробки корисних копалин. І друге — рубки під час ведення лісового господарства (forestry, forest management), коли ліс вирубується легально, і на місці вирубки буде відбуватись лісовідновлення. Про це повідомляє і сам GlobalForestWatch.

І для країн, в яких ведеться стале лісове господарство (а формально до таких належить і Україна), рейтинг GlobalForestWatch не може слугувати якимось індикатором «екологічності» чи «якості ведення лісового господарства».

Тому те, що Фінляндія чи Швеція мають більший відсоток «втрат лісів» у розумінні GlobalForestWatch, ніж Україна, не означає, що в Україні все добре, а в Скандинавії «зрада». Це значить тільки те, що в них більша площа лісистості і ведеться інтенсивне сучасне лісове господарство.

Тобто, переважна більшість «втрат лісів» по Україні, які показує GlobalForestWatch, — це суцільні рубки в рамках ведення лісового господарства в лісовому фонді державними та комунальними лісгоспами. І майже на всіх цих ділянках відбувається лісовідновлення — або шляхом посадки («створення лісових культур»), або шляхом сприяння природному поновленню, якщо це дозволяють природні умови. Другий варіант, коли ліс відновлюється сам за рахунок насіння з сусідніх дерев, є набагато кращим — такий ліс виходить більш стійким до різних зовнішніх факторів впливу.

А про знеліснення в Україні можна говорити в чотирьох основних випадках:

1) коли вирубуються самостійні ліси, тобто ті ліси, які виросли після 1991 року на закинутих сільськогосподарських землях;

2) коли вирубується ліс, який не має статусу лісу, переважно під забудову (як, наприклад, у Биківні чи Бучі біля Києва, чи у Брюховичах біля Львова);

3) коли міняється цільове призначення лісової ділянки, наприклад, для будівництва ЛЕП чи видобутку корисних копалин;

4) рубки в лісгоспах на Півдні України, які внаслідок відсутності державного фінансування не завжди мають можливість провести лісовідновлення.

Рожева смуга — втрата лісу внаслідок нещодавнього будівництва ЛЕП з Рівненської АЕС до Києва

Біля напису «Belhraviia» видно втрату лісу внаслідок забудови котеджним містечком

На ділянках, де перетинаються рожевий та синій кольори, система спочатку зафіксувала втрату лісу через рубку, а потім синім лісовідновлення внаслідок створення лісових культур лісгоспом.

На жаль, на сьогодні не існує у векторній формі карт усіх лісокористувачів України, на публічну кадастрову карту викладені лише межі лісгоспів у сфері управління Держлісагентства, тому встановити точно площу лісів, які були втрачені саме як знеліснення, неможливо. Але ця цифра в масштабах України незначна.

Водночас не можна вважати, що суцільна рубка з подальшим лісовідновленням — це «ОК», як постійно наголошує Держлісагентство.

Насправді суцільні рубки призводять до зникнення багатьох видів флори та фауни, яким потрібні старі ліси, до фрагментації та деградації оселищ. Найпростіший приклад — на старих деревах можуть гніздитись птахи, в їхніх дуплах можуть мешкати птахи та ссавці, що неможливо в молодому лісі. Тому в тій же Польщі чи Німеччині поступово відходять від суцільних рубок (особливо в гірських чи заболочених лісах) і переходять на систему вибіркових рубок.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Щоб зробити пожертву щомісячною перейдіть сюди. Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!