Врятувати Бундесвер. Німці збільшують витрати на Армію та призначають впливових політиків керувати міністерством оборони

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 6204 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 03/09/2019Дата публікації

Багато років поспіль стан основних систем Бундесверу визначався як «обмежено функцінуючий». Аби довести фінансування до стандартів НАТО у 2% від ВВП, уряд має витрачати на оборону близько 65 млрд євро на рік (весь бюджет України становить приблизно 42 млрд євро). До ідеалу ще далеко, але за останні шість років витрати зросли на 10 млрд. Вибити та пролобіювати підвищене фінансування міг тільки впливовий політик. Раніше міноборони очолювали колишні генерали чи експерти з питань безпеки, які, можливо, й краще розбиралися в проблемах, але мали меншу політичну вагу.

Автор: Антон Павлушко

15 серпня німецький Бундесвер попрощався зі старим міністром оборони пані Урсулою фон дер Ляйєн, яка керувала з 2013 року. В рамках почесної церемонії, так званого Großer Zapfenstreich, військовий оркестр Бундесверу заграв її улюблені мелодії: «Wind of Change» від Scorpions, «Ave Verum» Моцарта та «Ода до радості» Бетховена.

Нове місце роботи пані фон дер Ляйєн буде в Брюсселі, де вона очолить Єврокомісію. Тому вибір «Гімну Європи» від Бетховена нікого не здивував. «Wind of Change» — це такий собі німецький політичний хіт часів Перебудови, який став гімном возз’єднання Німеччини 1989 року. Хоча цю пісню також можна розглядати як дипломатичний натяк на зміни в Міністерстві оборони.

Новим міністром оборони стала Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка також очолює Християнсько-демократичний Союз (ХДС). Її вважають людиною з команди Ангели Меркель. Міністр новий, але проблеми та виклики для німецької армії залишаються старими — за всі ці роки Бундесвер так і не зміг кардинально змінитись на краще. Прогрес, звісно, є, але цього замало.

Урсула та Бундесвер

Урсула фон дер Ляйєн очолила міністерство якраз тоді, коли почався український Майдан — у грудні 2013 року. Перша жінка-міністр оборони в історії ФРН одразу стикнулась з проблемою реформи Бундесверу, особливо на тлі війни між Україною та Росією. Якщо попередні міністри радше намагались скоротити та реформувати Бундесвер, то їй вперше довелось всерйоз змінювати його таким чином, щоб він знову міг воювати.

Під час Холодної війни Західна Німеччина могла протиставити військам Варшавського договору 495 тисяч солдатів та 1,2 млн резервістів. Під час об’єднання Німеччини було визначено зменшити Бундесвер до 370 тисяч військових.

За часів канцлера Герхарда Шредера було вирішено створити комісію Вайцзекера (1999-2000), що напрацювала план майбутньої структури Бундесверу. Все наступне десятиріччя Бундесвер продовжували зменшувати, поступово розформовуючи військові частини.

У 2010 році довелось створити ще одну комісію, яка знову провела ревізію Бундесверу та видала ще одну програму його реорганізації — цього разу передбачили зменшення особового складу до 185 тисяч військових та скасування військового призову (2011). Зараз в німецькій армії служить дещо більше 181 тисячі солдатів та офіцерів.

Але поки скорочували Бундесвер, світ почав змінюватись. Після терористичної атаки 11 вересня 2001 року країни НАТО домовились на зустрічі в Празі (2002), що члени Альянсу повинні підвищити витрати на свою оборону до 2% від ВВП. Тоді це був радше декларативний показник, але після початку російської агресії проти України у 2014-му році країни НАТО підтвердили цю мету на самміті в Уельсі.

«Два відсотки»

Упродовж свого перебування на посаді міністра фон дер Ляйєн повинна була, з одного боку, знову збільшувати армію — адже цього вимагала політична ситуація. Багато років поспіль стан основних систем Бундесверу визначався як «обмежено функцінуючий». Тобто, теоретично німці мали армію, але на практиці, щоб вона могла воювати, треба було все полагодити та привести до ладу. Роками на це заплющували очі, бо воювати ні з ким не збирались. З іншого боку, під час змін фон дер Ляйєн зіткнулась з активною протидією реформам від багатьох діячів німецької політики.

Заявлена ціль у 2% від ВВП, за умови постійного зростання німецької економіки, практично подвоює витрати на армію. Урсула фон дер Ляйєн прийшла в Бундесвер із бюджетом на рівні 32-33 млрд євро. Вже в 2019 році цей показник становив 43,2 млрд євро — але це рівень 1,3% від ВВП.

Фактичні витрати, відповідно до домовленостей з НАТО, мають бути на рівні 65 млрд євро. Німецький політикум дуже обережно говорить про підвищення подальших витрат. Реально мова може йти про рівень 1,5% від ВВП, але й тут є одне але.

На нещодавній зустрічі Ангели Меркель з читачами “Ostsee-Zeitung”, німецька канцлерка вкотре відповідала на це запитання — цього разу пообіцявши «зростати в напрямку 2%». Втім, реально мова йде про 1,5% від ВВП у далекому 2024 році.

Якщо за правління Обами американська адміністрація закривала на це очі, то президент Трамп усе частіше нагадує німцям про їхні обіцянки. Адже фактично НАТО тримається на великих американських витратах на оборону, які залюбки використовують «партнери» по Альянсу, вкладаючи у власну безпеку значно менше.

Скандали та витрати

З одного боку, Бундесверу пощастило, що зараз його очолює впливовий політик із правлячої партії. Раніше мова йшла про колишніх генералів чи експертів із питань безпеки, які, можливо, й краще розбирались у проблемах свого міністерства, але мали меншу політичну вагу. Пролобіювати підвищене фінансування міг тільки впливовий політик.

З іншого боку, Урсула фон дер Ляйєн не мала жодного досвіду в безпекових питаннях. Вона походить із впливового роду Альбрехтів — такі собі німецькі «кеннеді» чи «буші». Її батько Ернст починав чиновником у ЄС, а сама вона народилась у Брюсселі. З 1976 по 1990 рік він був керівником Нижньої Саксонії, де Урсула й почала свою політичну кар’єру.

2005 року її призначили Міністром сім’ї. Це нікого не здивувало, адже вона — мати сімох дітей. З 2009 року вона працювала Міністром праці та соціальних питань. Такий собі вірний солдат з команди Меркель, але призначення наприкінці 2013 року в Міністерство оборони здивувало багатьох.

Тим не менше, Урсула почала поступово розбиратись в новому для себе відомстві. Водночас, її правління супроводжували скандали. Частина ЗМІ активно шукала правих та націоналістів у Бундесвері, інші прискіпливо ставились до кожного витраченого євро. І кожен знаходив щось своє.

Так, ремонт парусного навчального судна «Горх Хоф» триває з 2016 року і коштував бюджету 135 млн євро, хоча з самого початку мова йшла про 10 млн євро.

Все більше до роботи міністерства почали залучати сторонніх консультантів (Accenture, McKinsey та інших), які отримували державні замовлення без належної процедури та за допомогою неформальних зв’язків. На це пішли сотні мільйонів євро бюджетних коштів.

Або Бундесверу закидали розробку та випробування форми для вагітних. Ціна питання — 650 тисяч євро.

З іншого боку, без військового призову армія виступає просто ще одним можливим роботодавцем і повинна хоч якось відповідати сучасним суспільним трендам. Скажімо, за часів правління фон дер Ляйєн було вирішено провести в усі казарми безкоштовний Інтернет. Ціна питання — 50 млн євро.

Такі кроки також багато хто критикує, адже реформи в армії перетворились на покращення умов служби, при цьому саме військо залишається обмежено боєздатним. Вже зараз практично половина бюджету йде на утримання персоналу. Власне ж на боєздатність, незважаючи на великі витрати, витрачають пропорційно не так уже й багато.

Аннегрет та Бундесвер

Новим міністром Оборони стала Аннегрет Крамп-Карренбауер (скорочено АКК). Це класичне партійне призначення з команди Меркель на важливу посаду, коли в першу чергу призначають лояльного партійця, а не обирають із кваліфікованих спеціалістів.

Пані Крамп-Карренбауер вважають однією з можливих наступниць Меркель. Скоріше за все, вона поведе християнських демократів на вибори до Бундестагу в 2021 році. Поки що це питання висить у повітрі, й ніхто не робить щодо цього офіційних заяв. У грудні 2018 року Меркель підтримала її під час з’їзду партії, коли обирали нового голову Християнсько-демократичного Союзу. Тоді фракція АКК-Меркель перемогла консервативне крило Фрідріха Мерца, який свого часу поступився в партійній боротьбі Меркель.

АКК спочатку сконцентрувалась на партійній роботі. Ще третього липня вона впевнено заявила про відсутність будь-яких міністерських амбіцій, а вже 17 липня приймала привітання в зв'язку з призначенням на нову посаду.

Міністерство оборони (читаємо «міністерство реформ Бундесверу») буде для неї такою собі підготовкою в потенційній боротьбі за канцлерську посаду. Тобто, вкотре Бундесвер отримає керівницю з гарними політичними зв’язками, яка, швидше за все, без проблем зможе дещо збільшити бюджет. Але от чи зможе це серйозно підвищити боєздатність німецької армії — залишається відкритим запитанням.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!