Аби підвищити якість вищої освіти, потрібно набирати менше студентів «на бюджет» (ІНФОГРАФІКА)
Цього року студентами, які вчитимуться на технічних та виробничих спеціальностях, стали абітурієнти з мінімальним балом ЗНО, трохи вищим від 100. А у майбутніх вчителів фізики, інформатики та географії прохідний бал приблизно на 40 балів нижчий, ніж у майбутніх фізруків. На спеціальності, які уряд вважає пріоритетними, не спостерігається ажіотажу, тож туди беруть усіх без розбору. При цьому є абітурієнти з максимально високими балами ЗНО, які не стали студентами.
Проект створений інтернкою Оленою Нікуліною на основі відкритих даних Міністерства освіти
Під час вступної кампанії 2018 абітурієнти вступали за вже звичним принципом «гроші йдуть за студентом», коли бюджетні місця отримують безпосередньо найкращі вступники, а не освітні програми в університетах.
Це також називається «широкий конкурс/вступ».
Цього року так оплатили 58875 з 84610 місць державного замовлення.
За широкого вступу те, скільки місць держзамовлення отримає спеціальність у певному виші, залежить від абітурієнтів. Хоча при цьому уряд заздалегідь визначає мінімальну та максимальну кількість можливих бюджетних місць для кожної спеціальності у кожному виші.
При вступі абітурієнт міг подати 7 заяв на 4 спеціальності. Для кожної з заяв вступники обирали пріоритети. Згодом спеціальний алгоритм зараховував абітурієнтів на бюджетні місця, враховуючи конкурсний бал та їхні пріоритети. Якщо абітурієнт за конкурсним балом проходив на бюджет одразу в кількох місцях, його зараховували за заявкою з найвищим пріоритетом.
Щоб збільшити графік, клікніть на нього
Основна ідея нинішньої системи розподілу державного замовлення — бюджетні місця мають «йти» за найкращими вступниками, тобто тими, хто отримав найвищі бали ЗНО. Проте чи завжди діє принцип «бюджетне місце — найкращим студентам»?
Щоб збільшити графік, клікніть на нього
На графіку показано, скільки абітурієнтів з різними балами ЗНО отримали та не отримали бюджетних місць. При аналізі ми враховували абітурієнтів, які вступали на місця державного замовлення на основі повної загальної середньої освіти (11 класів), на бакалаврат та медичну й ветеринарну магістратури. Ми не враховували тих, хто отримав бюджетні місця за квотами. Бал ЗНО ми розрахували як середнє сертифікатів ЗНО абітурієнта, щоб уникнути впливу показників додаткових коефіцієнтів (галузевого, регіонального та сільського). Дані: vstup.info.
На практиці ж навіть серед абітурієнтів з дуже високими результатами ЗНО (180 і вище) є вступники, які не отримали бюджетного місця. Здебільшого це ті, хто обирав престижний фах та університет.
Наприклад, для того, щоб навчатися на бюджеті на міжнародному праві чи стоматології у вишах Києва, Харкова та Львова, потрібен був конкурсний бал, вищий від 190 (198 та 193 відповідно).
Водночас місця державного замовлення отримали й абітурієнти з дуже низькими балами. Чимало з них обрали спеціальності, яким держава надає особливу підтримку: природничі, педагогічні, виробничі, аграрні.
Проблема недоборів, коли університету не вистачає студентів, та низьких прохідних балів — не нова. Причина в демографії: через спад народжуваності на початку 2000-х років кількість абітурієнтів цьогоріч є найменшою за роки незалежності (приблизно 200 тисяч осіб).
На непопулярних спеціальностях, особливо природничих та точних, проблему недобору відчули навіть найпопулярніші університети.
До прикладу, у 2018 році на 10 місць державного замовлення на фізикуу «Києво-Могилянській академії» подали оригінали лише 9 абітурієнтів. Тому вступити могли практично всі, хто приніс документи.
Для того, аби заохотити вступати на певні спеціальності, уряд вводить додаткові стимули. Один з них — галузевий коефіцієнт. Це означає, що конкурсний бал вступників на спеціальності з особливою підтримкою множився на 1,02. Але лише за умови, що абітурієнти подали заявки з високим пріоритетом (першим чи другим). До того ж, вступників на ці спеціальності могли перевести на вакантні місця державного замовлення вже після «хвилі» зарахування.
Кабмін планує й надалі додатково стимулювати вступників, щоб вони обирали певні спеціальності. Так, уряд підтримав ініціативу першого віце-прем'єр-міністра України Степана Кубіва щодо підвищення стипендій для для студентів за інженерними, математичними та аграрними спеціальностями.
Крім того, аби стимулювати школярів приділяти більше уваги точним дисциплінам, у МОН планують додати більше математики та фізики у перелік ЗНО для низки спеціальностей на вступну кампанію-2019.
А вже з 2020 року ЗНО з математики має стати обов’язковим для всіх вступників.
Підсумовуючи ж результати вступної кампанії 2018, Міністр освіти і науки Лілія Гриневич зазначила, що кількість абітурієнтів, які скористалися галузевим коефіцієнтом, зросла на 63,5% порівняно з попереднім роком. Погоджуємося, що урядові заходи допомогли набрати більше студентів, та залишається ключова проблема: на важливі та складні спеціальності йдуть гірші, а не кращі.
На цьому графіку і на інших, які нижче, акцентуємо увагу на балі 150. Ми його взяли як умовну межу, нижче за яку знання абітурієнтів посередні. Саме поріг у 150 балів цього року встановлено для ряду медичних спеціальностей . Детальніше про це — нижче у статті.
Щоб збільшити графік, клікніть на нього
По вертикалі графік позначає середній бал ЗНО зарахованих на певну спеціальність. По горизонталі — кількість вступників, які подали заяви на кожну зі спеціальностей. У випадку, якщо абітурієнт подавав кілька заяв на одну й ту ж саму спеціальність, ми враховували лише одну заяву з найвищим пріоритетом. Розмір точки позначає кількість місць державного замовлення. Що вища точка — то вищі бали вступників, зарахованих на цю спеціальність. Що ближча точка до правого краю — то більша кількість абітурієнтів спробувала вступити на цю спеціальність.
Спеціальності, які підтримує держава, переважно зосередились у лівому нижньому кутку графіка. На них спробувала вступити порівняно невелика кількість абітурієнтів з невисокими балами ЗНО.
Як свідчать дані Міносвіти, серед “аутсайдерів” вступної кампанії за показником прохідного балу опинились: будівництво та цивільна інженерія — 105 балів, прикладна механіка — 106, галузеве машинобудування — 107. За старою термінологією, це трієчники.
Не набагато краща ситуація і з природничими та точними науками. Якщо прикладні спеціальності демонструють вищі прохідні бали, — як, наприклад, стоматологія — 190 балів, комп'ютерні науки де потрібна математика — трохи нижче 180, хімічні технології та інженерія — 137, то на «чисті» природничі та точні спеціальності могли вступити на бюджет абітурієнти з дуже низькими балами: фізика — 110, математика — 109, хімія — 120.
Водночас серед вступників на природничі спеціальності — наприклад, фізику, — є абітурієнти, які дуже добре склали ЗНО й навіть отримали максимальний бал з профільних предметів.
Щоб збільшити графік, клікніть на нього
Одним із них є Андрій Яковенко, перший у списку зарахованих на спеціальність «Фізика» у Києво-Могилянці. Тепер уже першокурсник розповідає, що обрав спеціальність свідомо та планує зробити кар’єру науковця.
Фізика зацікавила Андрія ще в школі, проте вибір навчального закладу він здійснив радше всупереч шкільній освіті: «У школі рівень викладання досить низький: у мене, наприклад, фізику читали вчителька з "Основ безпеки життєдіяльності" та вчителька молодших класів. Мені пощастило з об‘єктивним і талановитим репетитором, а комусь — ні. Крім того, ЗНО з фізики обирає невелика кількість абітурієнтів, цей тест досить специфічний, майже щороку абітурієнти скаржаться на некоректні завдання».
Майбутні вчителі
Проблему низької якості викладання в школах має вирішити реформа «Нової української школи», яку в МОН почали впроваджувати вже цього року. Ключове значення для цього має підготовка нових педагогів, адже реформа передбачає підвищені вимоги до кваліфікації вчителів.
Тому уряд закономірно підтримує педагогічні спеціальності, їх 14 і на них отримали понад 5 тисяч бюджетних місць. На відміну від вступної кампанії-2017, цього року педагогічні спеціальності також отримали бюджетні місця за широким конкурсом.
Прохідні бали для «середньої освіти» різняться залежно від спеціалізацій. Умовно, для того, «на бюджеті» здобути професію вчителя фізики, математики, природничих наук, вступникам треба було подолати поріг в 108, 116 та 120 балів відповідно. Проте й на таких спеціалізаціях подекуди не вдалося заповнити усі оплачені урядом місця.
Краща ситуація на гуманітарних спеціалізаціях. Прохідний бал для української мови — 142, історії — 163.
Щоб збільшити графік, клікніть на нього
Як Міносвіти оцінює результати підтримки визначених спеціальностей? Про це ми запитали керівника директорату вищої освіти й освіти дорослих Міносвіти Олега Шарова. За його словами, чітких критеріїв для оцінки ефективності немає.
«Нас часто запитують, що робимо, щоб українські випускники не їхали в Польщу. Даємо можливість навчатися на бюджеті на омріяних спеціальностях, що підтверджує кількість тих вступників, які отримали місця за першим пріоритетом. А це 60%», — говорить чиновник.
За словами пана Олега, освіта — дуже інертна галузь, а тому результати можна буде побачити щонайменше за 5—10 років.
Шаров в цілому розуміє небажання вчитися на вчителя фізики чи хімії, адже в більшості університетів обладнання безнадійно застаріло. І додає, що Міністерство планує його оновити. Проте на це також потрібен час.
Поріг у 150 балів
Під час цьогорічної вступної кампанії уряд намагався вирішити проблему низьких прохідних балів для медичних спеціальностей. І з ініціативи Міністерства охорони здоров’я встановив прохідний поріг у 150 балів для спеціальностей «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія».
Наступного року такий прохідний поріг діятиме й для інших спеціальностей «з особливо високим рівнем суспільної відповідальності»: «Право», «Публічне управління та адміністрування», «Міжнародні відносини», «Фармація, промислова фармація».
Ми запитали учасника Національної команди експертів з реформування вищої освіти Володимира Бахрушина, чи могло б встановлення прохідного балу вирішити проблему й для педагогічних спеціальностей. Пан Володимир вважає, що ні, натомість бюджету варто оплачувати навчання меншої кількості студентів. За вищого конкурсу на спеціальність вступники з низькими результатами ЗНО переважно програють конкуренцію за бюджетні місця краще підготовленим абітурієнтам.
Як пояснює експерт, обмеження прохідного балу має сенс для медичних спеціальностей, де через досить високий конкурс з низькими балами вступали здебільшого контрактники.
На думку Бахрушина, адміністративне підвищення балів на педагогічні спеціальності, де конкурсу практично немає, призведе до великих недоборів:
«Проблему не помічали останні 30 років, а тому зараз її швидко не вирішиш. Якісно змінити ситуацію можуть лише середньо- та довгострокові програми із залучення абітурієнтів на педагогічні спеціальності, але позитивних результатів від таких заходів можна очікувати не раніше, ніж за 5—10 років».
Фінансувати якість, а не кількість
Одне із ймовірних рішень, яке обговорюється експертами, — зменшити кількість бюджетних місць та перерозподілити заощаджені кошти, щоб поліпшити якість навчання та його умови. Збільшення витрат на підготовку студента особливо актуальне для природничих та точних спеціальностей, де якісне навчання неможливе без інвестицій у спеціальне обладнання, лабораторії, фінансування досліджень.
За словами Олега Шарова, можна говорити й про такі варіанти, проте ідею суттєво збільшити фінансування підготовки одного студента не підтримує Міністерство фінансів.
У Мінфіні вважають, що чинна система розподілу державного замовлення має свої недоліки: видатки на підготовку кадрів спочатку визначаються у Державному бюджеті, а вже потім формуються обсяги державного замовлення. Має бути навпаки. Крім того, немає чітких критеріїв розподілу видатків на вищу освіту між університетами. Змінити ситуацію має спеціальна формула для розподілу фінансування між вишами. Тут Мінфін киває на МОН, який наразі розробляє цю формулу. Згідно з нею, університети отримуватимуть бюджетні місця в залежності від кількості студентів, собівартості навчання, рівня балів ЗНО вступників, якості освітньої та наукової діяльності.
Як зробити непопулярні спеціальності пріоритетними не лише для держави, а й для кращих вступників?
Змінити ситуацію може довгострокова політика підвищення якості шкільної освіти. А також інвестиції у кадрове та ресурсне забезпечення відповідних факультетів у вишах.
Підсумовуючи, варто виокремити дві рекомендації для уряду:
- зменшити кількість державного замовлення для ресурсозатратних природничих та точних спеціальностей, щоб за рахунок цього збільшити витрати на підготовку одного студента;
- впровадити короткострокові програми підвищення якості підготовки магістрів на педагогічних спеціальностях.
Від університетів, що пропонують навчання на непопулярних спеціальностях, в свою чергу, необхідні заходи з інформування й комунікації з потенційними вступниками, а також кроки для підвищення якості освіти та умов навчання студентів.
Матеріал підготовлено в рамках проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах» / TAPAS
TAPAS — це проект технічної допомоги, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та урядом Великої Британії через UK aid, спільно з українським урядом, місцевою владою та громадянами працює над удосконаленням системи публічних закупівель, електронних послуг та доступу до відкритих даних для зменшення корупції. Проект виконується Фондом «Євразія» у партнерстві з органами державної влади України та у співпраці з українськими та міжнародними організаціями.
