Український експорт до ЄС: сировина, сировина і ще раз сировина (ІНФОГРАФІКА)

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 7523 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 13/06/2017Дата публікації

Коли ціни на метал, руду, зерно та олію ростуть, зростає і український експорт. І навпаки. Піки експорту прийшлися на 2008 та 2012 роки (роздуті ціни на ринку сировини та напівфабрикатів), падіння — на 2009 та 2014—15 роки (криза на тих самих ринках із різким падінням цін). Тобто в натуральних тоннах падіння не було, це знижувались ціни та обсяги грошей. Прем’єр Гройсман бадьоро рапортує про зростання експорту до ЄС. Так, він росте, але, як і раніше, це переважно сировина. Ми дослідили, які товари Україна продає до ЄС.

Текст: Володимир Рапопорт

Так, наприклад, 2012 року готового прокату продали в Європу (всю, не тільки у країни ЄС, але здебільшого до ЄС, в інші країни експорт невеликий) 2,2 млн тонн на $1,47 млрд, а у 2015 році 2,9 млн тонн на $1,24 млрд.

Така сама картина із залізною рудою — продаж у Європу зросла з 17,5 до 20,9 млн тонн, а грошей зменшилось з 1,6 до $1 млрд.

Пшениця — продажі зросли з 1,5 до 1,8 млн тонн, а грошей зменшилось з 0,4 до $0,3 млрд.

Тобто коли у вас основа експорту — сировина, країна, її економіка, курс гривні та добробут людей дуже залежні від цін світового ринку. Це та ситуація, яку ми маємо.

Єдиним винятком у цьому списку є експорт електротехнічної продукції. Він динамічно зростає всі останні роки, окрім невеличкого спаду у 2015 році, але, на жаль, його основу становить продаж автомобільного проводу — 60% . Це, звісно, краще, ніж руда. Але далеко не хай-тек. У виробництві проводу багато ручної роботи та невеликі зарплати.

Майже вся інша електротехнічна продукція експортується до Угорщини. 2016 року продали в Європу найбільше електронагрівачів та запчастин до них — на $119 млн, у тому числі до Угорщини $106,6 млн. Це насамперед нагрівальні елементи опору, але у 2016 році вперше продали на $29 млн обладнання для приготування кави та чаю. Помітні цифри експорту телефонів та запчастин до них, моніторів — також майже все до Угорщини і переважно це запчастини.

У Німеччину, крім кабелів, продаємо електровимикачі та перемикачі, минулого року їх поставили на $33 млн. Але ця сума зменшується з роками.

Інша машинобудівна продукція продається в невеликій кількості. Така група, як «реактори, ядерні котли, машини» — це здебільшого підшипники на $52 млн до Німеччини. Все інше, а це насоси, двигуни, обладнання для гірничо-металургійної та будівельної галузей, продається до європейських країн не більше, ніж на $10 млн. Ця група раніше активно продавалася до РФ, зараз ці продажі різко впали, але заміни досі не знайдено.

Якщо говорити про експорт машинобудівної продукції, то великих змін не відбулося. Окрім декількох позицій, усе інше продається в невеликій кількості і нерегулярно. Тобто в один рік щось продали, наступний — немає продаж. На відміну від сировини, яка незмінно виробляється багато років, якщо не століть, у машинобудівній промисловості все змінюється. Мабуть, українські виробники не змогли досі закріпитися у нових нішах ринку і не встигають за ринковими змінами.

Якщо дивитися на випуск продукції з великою доданою вартістю, то тут кращі перспективи у переробки аграрної продукції. Зростання є і істотне, хоча до показників продажу зерна та олії ще далеко. Так, тільки кукурудзи минулого року продали у Європу більш ніж на $1 млрд. Водночас цукру, кондитерських виробів, соків та паст овочевих та фруктових продано по $10—30 млн за кожною позицією. А, наприклад, борошно до Європи взагалі майже не експортується. Зростання є, але для впливу на результат поки ще недостатнє.

Відносно великі продажі відходів харчової промисловості — це здебільшого макуха та інші відходи олійної промисловості. Минулого року дали Європі макухи на $422 млн, у 1-му кварталі 2017 року на $126,9 млн. Ще продається трохи бурякового жому.

Підсумок

Щоб виходити на європейський ринок із сучасною і конкурентоздатною продукцією, потрібна інша якість виробництва, здатність швидко змінюватись разом із ринком. Для цього потрібне інше інституціональне середовище. Виробники сучасної, інтелектомісткої продукції не будуть роками вибивати землю під виробництво, судитись стосовно «незаконного оформлення», давати хабарі на митниці чи чекати місяцями, якщо не заплатять, жалітись на неповернення ПДВ та судитися з податківцями з приводу їхніх претензій на рівному місці. Таких виробників чекають у світі і ладні створити найкращі умови. Тому вони досі обминають Україну, а українці, що хочуть працювати на світовому рівні, їдуть закордон. Коли в нас пройдуть реформи та запрацюють інститути? Це ми побачимо по зміні динаміки експорту до ЄС.

Дискусійний погляд на те, як радикально збільшити експорт читайте у статті "Чому Азії вдалося": книга про те, як вирватися у "перший світ"

Оцінка статті на цей момент: +1/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!