"Тюрми СБУ", Окуєва-не-чеченка, радикали захоплюють адміністрації. Про що писали російські ЗМІ і фейкомети (Інфографіка)

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 32755 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 09/06/2017Дата публікації

Ми прослідкували, як і ким поширювалися три новини з пропагадистським підтекстом. Пересічній людині, котра бачить заголовок новини на агрегатові Укр.нет чи у своїй Фейсбук-стрічці, складно розібратися у всіх версіях подій та ідеологічній спрямованості видання, яке цей заголовок написало.

Автор: Надія Романенко

Це нормально, бо люди не повинні проводити весь свій час за читанням і зіставленням новин. Ми підготували хронологію висвітлення трьох тем минулого тижня (29 травня — 6 червня) різними ЗМІ. Ви можете порівняти заголовки та увагу різних новинних сайтів до теми й побачити різницю між новинами від вітчизняних та російських медіа.

Одне з ключових завдань сучасних медіа — правильно вибрати новини, про які повідомляти, щоб читачі знали головне. Завдання ж маніпуляторів і пропагандистів — максимально широко висвітлювати через ЗМІ вигідні їм події та новини. І один із методів пропаганди — це роздування до вселенських масштабів третьорядних подій або перекручування їхньої суті.

Класифікація сайтів проведена на розсуд Текстів, в кінці статті ми детально пояснюємо типологію та збирання новин.

Тортури СБУ перестануть бути таємними

Перша маніпулятивна новина, яку ми відібрали, — законопроект №6521 про «секретні ізолятори СБУ». Питання детально вивчалося «Amnesty International» та ООН і актуалізувалося в інфопросторі через закон, що передбачає надати СБУ повноваження для попереднього затримання.

Заголовки публікацій маніпулятивні, адже майже у всіх є слова «легалізація» чи «узаконити». Так говорять про легалізацію, скажімо, легких наркотиків. Із таких заголовків можна зробити висновок, що СБУ мало «секретні тюрми», а тепер їх хочуть узаконити. Термін «секретні тюрми СБУ» широко використовувався російськими пропагандистами після звіту «Amnesty International», в якому стверджувалося, що СБУ незаконно утримує арештованих. Між тим ніхто не довів існування цих «тюрем».

Першими новину опублікував lb.ua з доволі нейтральним заголовком «Кабмин внес законопроект о "легализации" СИЗО СБУ» і провокативним підзаголовком «Так называемые тайные тюрьмы предложили узаконить». Сама новина зважена і об’єктивна. Російські пропагандисти відразу підхопили тему. Великі ЗМІ про «секретні тюрми» писали кілька годин, а сепаратистські сайти й російська пропаганда смакували новину весь наступний день.

Стратегія: знайди черговий доказ злочинів «хунти», цього разу «узаконили» злочин.

Графіка інтерактивна: кожна риска позначає одну новину. Наведіть мишею, аби побачити джерело та заголовок

Під гнітом радикалів

Важко знайти людей, які люблять українських радикалів сильніше, ніж (про)російські журналісти. Штурми обласних рад у Львові та Києві і заклики до протестів стали темою тижня для проросійських ЗМІ. Вони ж першими почали писати про «радикалів» і «масові безлади», підключилися вершки пропагандистської машини: RT, LifeNews і ТАСС.

Сама новина не є фейком, але вона послугувала приводом дати слово «експертам» з приводу того, як Порошенко боїться радикалів, або що «влада прогинається під націоналістів». Висвітлення дій Нацкорпусу «Азову» залишило шлейф пропагандистських публікацій на тиждень.

Стратегія: взяти реальну подію й інтерпретувати, інтерпретувати і ще раз інтерпретувати.

Етнічність + гендер

Фейк про нечеченське походження Аміни Окуєвої й кримінальне минуле можна вважати невдалим. Історія з'явилася на сепаратистських сайтах і майже не вийшла за їхні межі. Цього не сталося через вчасне попередження аудиторії про початок кампанії дезінформації після невдалого замаху. І сам фейк був занадто трешовим. Ми врахували всі новини, які містили переказ фейку, навіть якщо перед цим було спростування.

Деякі сайти поширювали пропагандистську вигадку із запереченням, і завдяки ним більше людей із нею ознайомились. Правильно вчинив Цензор.нет, який написав про кампанію дезінформації проти Окуєвої, але без прикладів, що більш правильно з погляду боротьби із пропагандою.

Стратегія: відволікти увагу від провалу операції, привернувши увагу до вигаданої історії

Ми починали дослідження з гіпотези, що існують теми, які беруть початок у проросійських ЗМІ або на «зливних бачках», а далі через взаємні посилання і соціальні мережі розносяться за межі сумнівних сайтів, так що в результаті про них напише кілька нормальних видань. Ми (поки) не знайшли підтвердження цієї версії. Натомість кожна неоднозначна подія (а таких більшість) проходить через пропагандистські фільтри і для сайтів з категорії «Російські», «Сепаратистські», «Агенти впливу» стає новою історією «как страшно на Украінє».

Щодо категорії сайтів, які ми позначили як «сумнівні», то вони можуть постити як суцільну зраду, так і перемогу. Скоріше за все, вони ставлять новини, не переймаючись їхньою достовірністю, аби нагнати відвідуваність. Потім, прикидаючись відвідуваним виданням, ставлять проплачені матеріали чи публікують компромат, а знімають його зі своєї сторінки за гроші. Ми продовжуємо вивчати цю категорію, щоб зрозуміти, чи пов'язані вони (і наскільки тісно, якщо так) з російською пропагандою.

Методологія

Ми збирали новини через RSS-стрічки вибраних сайтів — загалом близько 200. Надалі відібрали новини за темами. Потім згрупували джерела за типами — це думка редакції.

Класифікація сайтів включає:

- Провідні українські ЗМІ — мають велику аудиторію, є широковідомими і мають авторитет

- Сумнівні сайти — множина невеликих новинних сайтів, які публікують неперевірені або вигадані новини

- Агенти впливу — сайти, які журналісти сприймають як проросійські. Вони необов'язково публікують лише фейки, але деякі матеріали відверто пропагандистські

- Сепаратистські сайти включають прірву інфопорталів прибічників «русского міра»

- Російські ЗМІ — достатньо великі сайти, орієнтовані на росіян.

TEXTY.ORG.UA — незалежне видання без навʼязливої реклами й замовних матеріалів. Щоб працювати далі, нам потрібна ваша підтримка.

Будь ласка, повідомте нам про ваш внесок на пошту texty.org.ua()gmail.com

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!