5 книжок із Арсеналу: від спогадів підпільниці УПА до котиків

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 4084 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 25/05/2017Дата публікації

Закінчився щорічний Книжковий Арсенал у Києві, й любителі літератури відпочивають від фестивальних заходів та перебирають придбані новинки. Хіба забудеш ці задоволені й виснажені обличчя людей, що тягли торби з книжками в бік метро «Арсенальна» чи по своїх автівках? Беручи приклад з інших щасливих книговласників, розповім, що цього року дісталося мені. Не про все, звісно — на Арсеналі була ціла купа цікавих новинок. А про п’ять показових і яскравих книжок.

Автор — Олег Коцарев

1. Володимир Єрмоленко. Ловець океану. — Львів: Видавництво Старого Лева.

Володимир Єрмоленко до останнього часу був добре знаним серед відповідно зацікавленої аудиторії філософом і есеїстом, а ось у 2017 році взяв і перекваліфікувався в письменники. Його роман «Ловець океану» став, мабуть, найочікуванішим прозовим дебютом Книжкового Арсеналу — не в останню чергу завдяки попреденьому оприлюдненню уривків в інтернеті.

«Ловець океану» - це переосмислення, деконструкція міфу про Одіссея. Повернувшись до омріяної Ітаки, мандрівний герой виявив, що його там ніхто не чекає, і хеппі-енду, як у класичному сюжеті, не складається. Тоді Одіссей вирішив рушити в зворотному напрямку, перейти наново всі етапи своїх знаменитих мандрів у надії виправити помилки та здобути втрачене. Цікаву концепцію втілено в доволі м’якій і патетичній манері, що, в принципі, й не дивно, коли йдеться про античний міф — матеріал, із яким сучасна українська проза працює не аж надто часто.

2. Мартін Райнер. Один із мільйона. — Київ: Чеська бібліотека.

Перший український переклад книжки відомого чеського письменника і видавця Мартіна Райнера, який приїхав цього року на Арсенал. Власне, це збірка оповідань із життя так званої «маленької людини», до якої прозаїк, до речі, ставиться хоч і не без іронії, але з неабияким співчуттям. «Маленька людина» в Райнера потрапляє в усілякі специфічні ситуації. Наприклад, чоловік із дуже непривабливою зовнішністю, який є маніякальним прихильником спортивних тоталізаторів, раптом зустрічає симпатичну дівчину, яка нарешті, здається, готова відповісти йому взаємністю, але, звісно, на нього чекає сюрприз. Або історія про дітей, які випадково стали свідками хіпівського весілля на озері. Різноманітні сімейні історії. Чи, зрештою, враження від радянської окупації («опукації») Чехословаччини 1986 року хлопчика з дитячого садку…

3. Марія Савчин. Тисяча доріг. — Київ: Смолоскип.

Новина нон фікшн, спогади підпільниці ОУН-УПА Марії Савчин (псевдо — «Марічка») про її участь у повстанському русі. У 1944—1953 роках вона брала участь у подіях на Львівщині, в Карпатах, на Поділлі, на Закерзонні в Польщі, тож «Марічці» справді було що згадати. Операції, бої, таємні доручення, романтика і трагізм приреченої боротьби… Драматично склалася й особиста доля Марії Савчин, із арештами, переслідуванням та еміграцією. Досить сказати, що її діти лишились у руках ворога й зростали без матері, фактично не маючи про неї жодного уявлення. Володимир В’ятрович у передмові називає «Тисячу доріг» одними з найкращих мемуарів про боротьбу УПА. Незалежно від того, підтримувати його оцінку чи ні, напевно, кожен, хто хоче скласти власну, самодостатню думку про події середини двадцятого століття, мусить звернутися до першоджерел.

4. Звонко Каранович. Три картини перемоги. — Київ: Комора.

А ось — переклад із сербської. Звонка Карановича не вперше видають в українському перекладі (та й приїздить він до України регулярно), охочі вже мали нагоду познайомитись і з його віршами, й із прозою. Цього разу видали «Три картини перемоги», частину трилогії «Щоденник дезертира». Похмура й песимістична, та заразом сповнена гумору картина життя молодих людей у провінційному сербському місті під час війни в Косово (цікаво порівняти її образ із нинішніми образами вже нашої війни). Мобілізований до армії, головний герой понад усе мріє цю армії залишити, а коли це нарешті трапляється, він не дуже розуміє, що йому робити далі та як жити…

5. Катерина Бабкіна. Заговорено на любов. — Харків: Клуб Сімейного Дозвілля.

Любите виразно римовану і підкреслено ритмічну поезію про любов? Тоді нова книжка відомої й активної поетки Катерини Бабкіної — саме для вас. Яскраве втілення одного з головних трендів сучасної української поезії (того самого: рима, ритм, любов…). Збірка «Заговорено на любов» сповнена психології стосунків, психології буденності, просто психології, а нібито на другому плані — головне, що, як на мене, в цій поезії є: ефектні образи, приємно різкі на тлі погойдувань хвиль силаботоніки. «Пристрасть до жінки перегорає, ніби дітьми підпалена хусточка паперова…»

І Бонус. Котики.

На Книжковому Арсеналі можна було купити не лише книжки, а часом і деякі несподівані навколокнижкові речі. Наприклад, я купив невеличку добірку ілюстрацій книжок видавництва «Веселка» за різні роки на котячу тему. 17 котиків з усіляких казок, від Шарля Перро чи Редьярда Кіплінґа до українських народних. А що — котики завжди актуальні. Плюс добра ілюстрація історії оформлення наших дитячих книжок.

Оцінка статті на цей момент: +0/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!