Яким має бути Крим після повернення до України? Область у складі України, ніякої кримсько-татарської автономії

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 11365 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 12/05/2017Дата публікації

Кримськотатарська мова має викладатися в усіх кримських школах окремим предметом поряд з українською. Будь-який народ існує, доки існує його мова. Українська Держава дбає про корінний кримськотатарський народ, а тому дбає про існування кримськотатарської мови. На жаль, мало хто з кримських татар володіє вільно рідною мовою. Вважаю, що це наша сумісна відповідальність.

Автор: Сергій Мокренюк

Серед зацікавлених депутатів, біженців із Криму і в Адміністрації президента обговорюється те, яким має бути політичний устрій Криму. Є навіть відповідний законопроект. Благодійний фонд «Майдан закордонних справ» презентував проект Конституції Кримськотатарської Автономної Республіки Крим. Проектом передбачалося ділення кримського населення на етнічні групи та розподілення на цій основі органів місцевого самоврядування (українці, кримські татари, росіяни — по 30%, інші — 10%).

7 квітня цього року у Верховній Раді України зареєстровано проект закону (реєстр. №6315) «Про статус кримськотатарського народу в Україні». Проект подано групою народних депутатів України під головуванням Мустафи Джємільова. Автори законопроекту серед іншого пропонують визнати Автономну Республіку Крим національно-територіальною автономією кримськотатарського народу, створеною у межах території Кримського півострову.

Законопроект передбачає також створення такої політичної системи, за якої на загальнонаціональному рівні два народних депутати України гарантовано обираються до Верховної Ради України кримськотатарським народом по окремому загальнокримському округу. До Верховної Ради АР Крим та до районних рад кримські татари обирають своїх депутатів в раду по окремому, умовно, «кримськотатарському округу» певну кількість своїх депутатів кримських татар. При цьому кількість місць, які гарантовано обирають лише кримські татари в цій раді, становить одна третина від загальної кількості місць, а в сільських та селищних радах — пропорційно кількості кримських татар, які проживають на території цієї ради.

На час окупації Криму Російською Федерацією в 2014 році кількість кримськотатарського населення становила приблизно 12%.

Я пропоную інший підхід, який гарантуватиме забезпечення інтересів України і українського населення в Криму.

Український Крим — це область сучасної Держави, де поважають права корінних народів.

«Кримськотатарський народ не треба купувати лояльністю до своєї країни, до країни, яку вони вважають своєю Батьківщиною», — кандидат юридичних наук консультант судді Конституційного Суду України Олександр Євсєєв.

Мені як кримчанину, який народився та все своє життя прожив Криму, непросто писати на тему майбутнього Криму, тому що він окупований і поки чітко не зрозуміло, коли та яким шляхом він повернеться. Але впевнений, що варто все ж таки домовитися про наше майбутнє тут «на берегу».

Я бачу Крим як певний мультикультурний простір, як частинка вільної демократичної унітарної України — Держави, яка не лише поважає права корінних народів, а й забезпечує їх збереження та розвиток.

Пропоную обговорити декілька факторів, які у випадку їх втілення, будуть справжньою турботою про кримськотатарський народ.

1. Крим — це область України. Місто Севастополь — це таке саме місто Криму, як будь-яке інше місто

За час війни з Російською Федерацію ми наїлися вже «молодих республік», і лише від одного цього словосполучення, яке нам нав’язано Москвою, нудить. Автономна Республіка Крим в 90-х була створена як поступка для Кремля, який не приховував своїх претензій на півострів. Севастополь став місцем базування Чорноморського флоту Росії. Тому місто Севастополь в Україні мало спеціальний статус. Росія весь час незалежності України вкладала великі фінансові ресурси в Севастополь. І саме існування Російського флоту в Криму стало одним із необхідних факторів для швидкою окупації півострову в 2014 році.

Оскільки після звільнення Криму російському флоту немає місця в українських землях, втрачає сенс будь-яких спеціальних статусів як для міста Севастополя, так і для всього кримського півострову.

Севастополь — звичайне місто Криму, райцентр. Крим — звичайна область України.

2. Децентралізація

Повноваження та гроші зосереджуються на рівні громад. Мінімум повноважень у районних радах та Кримській обласній раді. Механізм створення громад передбачає їх — громад — бажання Жити та Діяти разом. Власне мешканці громади більш залучені до прийняття рішень щодо свого майбутнього. Децентралізація вже продемонструвала добрі результати у багатьох українських селах, селищах, містах та містечках. У кримських населених пунктах, де кримськотатарський народ проживає переважно компактно, саме децентралізація дозволяє уникнути будь-якої дискримінації за етнічною ознакою, бо на цьому рівні на перший план виходять питання повсякденного життя, а питання забезпечення існування та розвитку кримськотатарського народу саме на цьому рівні знаходять свою безпосередню реалізацію. Громада має великі можливості і спеціальні рішення від держави не потрібні.

3. Декомунізація та повернення історичних назв всіх населених пунктів Криму

Абрікосовки, Заветниє, Советськіє, Кіровськіє та Щебетовки нам не потрібні. Ми маємо повернутися до Отузи, Ічкі, Лібенталь, Курман та інших історичних назв кримських сіл і міст. (Між іншим, автор цих рядків є прибічником повернення історичних назв сьогодні, а не після звільнення, як це передбачено законодавством України). На мою думку, це створить більше простору в нашому сприйнятті глибини та широти кримської історії та справжнього усвідомлення та прийняття багатовікового співіснування сотень народів на одній території нашого півострову.

4. Прапор Кримської області — це національний кримськотатарський прапор з українським елементом

Гадаю, що фахівці з геральдики зможуть запропонувати ряд цікавих сучасних варіантів. Прапор — це символ. Символ Українського Криму — золота тамга на блакитному фоні.

5. Історія Криму має викладатися в кримських школах окремим предметом

Чесний погляд на наше майбутнє можна забезпечити, лише спираючись на достовірне минуле. Поява величезної кількості міфів від «Кримські татари — нащадки Орди і Великих Монголів» до «Крим завжди був російський» стала можливою через наше невігластво.

6. Кримськотатарська мова має викладатися в усіх кримських школах окремим предметом поряд з українською

Будь-який народ існує, доки існує його мова. Українська Держава дбає про корінний кримськотатарський народ, а тому дбає про існування кримськотатарської мови.

На жаль, мало хто з кримських татар володіє вільно рідною мовою. Вважаю, що це наша сумісна відповідальність.

Крім того, наші діти мають чітко розуміти один одного.

7. Чиновники Криму мають знати кримськотатарську мову на рівні вільного спілкування

Обґрунтування в попередньому пункті.

Тим чиновникам, які не володіють мовою, — безкоштовні курси та час на вивчення.

8.Люди за бажанням мають право отримати відповідь від державного органу не лише українською, а й, додатково, кримськотатарською

9. Повноваження щодо управління та/або розпорядження історико-культурними об’єктами кримськотатарського народу передаються Кабінету Міністрів України

Рішення приймаються за погодженням (або за їх клопотанням) з органами самоорганізації кримськотатарського народу (Меджліс, Курултай).

Наприкінці хочу звернути увагу, що це лише моє — кримського українця, кримчанина в третьому поколінні — бачення. І я пропоную це обговорювати.

Гадаю, не може бути злагоди в майбутньому без обговорення сьогодні.

П. С.: Можливо, я не зовсім коректно описав роль Української Держави в питанні забезпечення прав кримськотатарського народу, але впевнений, що не можна говорити про захист прав, які не артикульовані чітко з блоку кримськотатарського народу, та прийнятних для кримськотатарського народу форм їх захисту. На жаль, запропонований сьогодні окремими народними депутатами законопроект «Про статус кримськотатарського народу в Україні» окрім як бажання отримати пару місць в органі державної влади нічого не містить.

Крім того, гадаю, що має бути якось нормативно формалізоване сприяння Держави у поверненні кримськотатарського народу з місць депортації, але як саме і в який формі також пропоную всім нам обговорити.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!