Трагедія Сєвєродонецька. Як Опоблок набрав тушок, посварився зі своїм мером і відмовляється від міжнародних грошей

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
  • 14043 Перегляди
  • 0 Коментарі
  • 22/03/2016Дата публікації

Місто може отримати значну допомогу від міжнародних організацій на відбудову. Та більшість, сформована Опоблоком, не хоче її брати. Найбільші проекти із залученням міжнародних коштів передбачають співучасть органу місцевого самоврядування. Для того, щоб отримати допомогу, потрібно, щоб міська рада частково теж виділила гроші. Наприклад, для відновлення підірваного моста частка міської ради у фінансуванні має бути 3%. Якщо не буде 3%, не буде решти 97% грошей. Коли міська рада приймала Бюджет міста, саме такі статті вилучили, заморозивши проекти.

Автор: Марта Пугач

ТЕКСТИ продовжують досліджувати український Донбас. Інтерактивну графіку про те, як змінювалася підтримка проукраїнських партій в 2010-2015 рр., можна переглянути тут.

Після окупації Луганська новим центром області став Сєвєродонецьк. У міській раді цього міста на останніх місцевих виборах Опозиційний блок отримав лише 16 місць із 36. Ніколи на Сході Опоблок не отримував так мало, а частиною депутатів обралися люди, які до цього не займалися політикою. Це три людини із Самопомочі, один із двох депутатів Радикальної партії, один - із Блоку Петра Порошенка, один – із Батьківщини.

В міській раді Сєвєродонецька після місцевих виборів 2015-ого року на 24% збільшилася кількість проукраїнських партій

Відразу після виборів новообрані депутати випромінювали оптимізм. «З’явився позитивний тренд, який може показати населенню, що робити політику на місцях можна по-іншому», - говорить Олена Ніжельська, депутатка міськради, котра прийшла в політику з громадського сектора.

Нові депутати планували запровадити ряд новацій, котрі дали б поштовх суспільній активності й економічному розвитку міста: електронні петиції, інструменти прозорості, створення інтерактивної карти проблем Сєвєродонецька тощо.

“Ми також хочемо сформувати бюджет участі, за якого мешканці самі вирішують, на які потреби потратити частину грошей із міського бюджету. Коли людина може сказати, що в моєму дворі потрібно те чи інше, а потім спільним обговоренням вибираються пріоритети використання коштів. Насамперед йдеться про міжнародні кошти, Сєвєродонецьк знаходиться близько до лінії розмежування і допомога сюди йде активно”, - говорить Ніжельська.

Та замість здійснення цих планів міськрада занурилася у конфлікти. Проукраїнські партії не мають більшості, тому Опоблок, користуючись політичним досвідом і, ймовірно, грішми, зумів перетягнути до себе декілька депутатів, котрі пройшли під брендом ідеологічних опонентів.

Місцеві тушки набігли з таких партій:

«Нашого краю» - мінімум четверо з дев’яти;

«Батьківщина» - її один депутат голосує синхронно з ОП;

Блок Порошенка «Солідарність» – двоє з чотирьох;

Радикальна партія – всі два.

Опозиційний блок на місцевих виборах отримав меншість: 16 місць із 36

Опоблок зібрав більшість, але не зміг керувати містом, бо, очевидно, не дійшов згоди з міським головою. Зараз у Сєвєродонецьку місцева влада практично паралізована.

Міський голова Валентин Казаков та Опозиційний блок спочатку працювали разом. На виборах єдиного кандидата міського голови від проукраїнських партій не було. І Казаков удруге став мером. Та через три місяці розсварився з більшістю.

Формальну причину конфлікту описують аналітики Регіонального моніторингу конфліктів у лютому 2016 року в українському Причорномор’ї та на Луганщині: «Міський голова звільнив секретаря міськради Ігоря Буткова через не проходження спеціальної перевірки на конфлікт інтересів, адже він володіє корпоративними правами у 27 підприємствах. Ця перевірка проводиться згідно з Законом України «Про засади запобігання та протидію корупції».

Після цього Опобільшість відправила мера у відставку. Останній, звичайно, стверджує, що таке рішення міської ради незаконне. І наводить ряд юридично вірних аргументів: не було звинувачення, доведеного компетентним органом (а це одна з необхідних умов для відставки), на сесії не було легітимного головуючого (міський голова був відсутній, секретаря не існувало). В результаті міська рада Сєвєродонецька паралізована з 16 лютого.

І жодне рішення, прийняте з того часу, не може вважатися законним. Зрештою, депутати, які підтримують міського голову, подали заяви до прокуратури та національної поліції про захоплення влади. У міській раді ж головує незаконно обраний цього ж таки 16 лютого секретар міської ради - депутат від Радикальної партії, який перейшов до Опозиційного блоку, Григорій Пригеба.

«Насправді велика вірогідність того, що голова повернеться. Але нічого не заважає його противникам-депутатам на наступній сесії зробити те ж саме й запустити новий процес судових оскаржень. Ситуація дуже схожа на те, що відбувалось весною 2014-ого. Відбулось м’яке захоплення влади. В нас були випадки, що якісь люди із жовтими стрічками не пускали людей на засідання сесії ради», - стверджує Олена Ніжельська.

З перебіжчиками із інших партій розраховуються посадами заступників

До звільнення міський голова торгувався з Опоблоком щодо кількості своїх заступників. Опоблок наполягав, що меру потрібно 7 (!) заступників. Цими посадами розраховувались за лояльність і спільне голосування з перебіжчиками від інших партій. Частину заступників призначили за мерства Казакова, частину вже після. Наразі їх шість: один – перебіжчик з Нашого краю, другий – від РПЛ, третій – від Опоблоку, четвертий – син діючого депутата від Опоблоку, пятий факту пов’язаний з Батьківщиною і лише шостий раніше був заступником Валенина Казакова. Всі ці призначення оскаржуються в суді тими, хто не згоден з діями більшості.

Теоретично місто може отримати значну допомогу від міжнародних організацій на відбудову. Частину з них воно вже отримує через громадські організації. Однак та частина, яка проходить через міську раду (обов'язковою умовою отримання коштів часто є співучасть органу місцевого самоврядування), заморожена через депутатів:

“Йдеться про фінансову допомогу, яку можна витратити на відновлення інфраструктури й засобів існування: від ПРООН (Програми розвитку ООН), посольств Європейських країн, посольства Японії, фонду «Відродження», Червоного Хреста та інших. Також до нас переїхали великі підприємства з Луганська. Тобто є що ділити.

Та бюджети допомоги зараз практично заморожені. Для того щоб отримати допомогу потрібно, щоб міська рада частково теж виділила гроші на цей проект. Наприклад, для відновлення підірваного моста частка міської ради у фінансуванні - 3%. Якщо не буде 3%, не буде решти 97% грошей. Але коли наші міськрада приймала Бюджет міста саме такі статті вилучили, заморозивши проекти. Зараз для міста взагалі нічого не робиться, лиш зростає кількість судів”, - розповіла Олена Ніжельська.

Можливі шляхи вирішення

Олена Ніжельська пропонує декілька варіантів, найрадикальніший з них - розпуск ради і введення військово-цивільної адміністрації, тобто пряме призначення керівника міста Президентом.

Як нові люди прийшли в міську раду на Донбасі

Олена Ніжельська до окупації працювала в Сєвєродонецькій агенції розвитку громад, потім під час окупації покинула місто, а після повернення спочатку створила неформальний громадський рух «Очищення», а потім ще одну організацію - Кризовий медіа центр "Сіверський Донець".

Тези її розповіді про те, як працювати проукраїнським партіям на Донбасі:

1. “Ми не закривали всі дільниці, не представляли на усіх дільницях своїх кандидатів. Зосередились на тому, що ми можемо зробити. Тим більше, що в Сєвєродонецьку були свої правові особливості. Наприклад, можна було балотуватись кандидатам із окупованих територій (обирати на окупованих територіях не можна було, а балотуватись можна було). Тому в нас зараз є депутати зі Стаханова, з Лотугіного.

2. Із виборцями працювали безпосередньо. Проводили кампанію не від дверей до дверей, а від двора до двора. Зустрічались з людьми групами в дворах. Це найдієвіший інструмент. На Донбасі партії не говорять з людьми, хіба роздають гроші.

3. Ми були єдині, хто робив інфографіку. Візуалізували інформацію про свою діяльність і це також дало результат.

4. Ми реально працювали над програмою. Це міф, що їх ніхто не читає. Ми створили програму протягом 3 днів у форматі мозкового штурму на основі нашого досвіду й аналізу саме міста Сєвєродонецька. Наприклад, у нас був великий блок присвячений прозорості (впровадженню Prozorro, якого іще немає в Сєвєродонецьку) і використання онлайн-трансляцій сесій, бо в Сєвєродонецької міської ради дуже мале приміщення і люди не мають доступу до інформації. А ЗМІ, які традиційно висвітлюють події, роблять це з урахуванням редакційної політики.

5. Ніхто з нас не мав досвіду роботи на виборах (і, зрозуміло, депутатського досвіду також), тому потрібна була юридична підтримка центральних офісів партій. Загалом, ми орієнтувались на виборців, які є просунутими, працюють в Інтернеті. Але до нас приходили і люди старшого віку”.

Оцінка статті на цей момент: +2/-0
Читати Не читати Коментувати
 
 

Коментарі 0

Для того, щоб писати свої коментарі, залогіньтесь! Якщо ви не маєте логіну, тоді спочатку зареєструйтесь, щоб його отримати!