РОДИНУ ЛЮБИТЬ
Семён Битый

Эх, держава -
Стыд да позор,
На душе - отрава,
Да на вОре вор,

Поп московский
Знай голосит,
Лилипут кремлёвский
Армией грозит!

Независимость сдаётся,
Сдаётся, сдаётся,
Москалятам раздаётся
Родная страна…

Сам не знаешь,
Что тебя ждёт,
Голову ломаешь –
Заглянуть вперёд,

То ль кладбИще –
Мёртвая страна,
На погосте свищет,
Да печаль одна,

То ль чужбина -
Мачеха зла
Разлюбила сына,
Нет ему угла.

С кавалькадою несётся,
Несётся, несётся,
Вор донецкий нагло прётся –
Дурость одна…

Тошно, братцы,
Сердце болит,
Да нельзя сдаваться –
Совесть не велит,

Больно, братцы,
Родину любить -
Взять бы да надраться,
Да про всё забыть…

Добре...
Приємно вас тут бачити, Семён :).

КАЦАПОМОНГОЛЫ
Семён Битый

Не украинцы мы – и вправе тем гордиться -
С кацапской лавочки - плевали мы на вас,
Москва двуглавая – законная столица,
И наша Родина – российский весь Донбасс!

До рвоты - ваши вышиванки-шаровары,
А «мовой» сраною – ей жопу подтереть.
Кобзон и «Валенки», шансон у самовара,
За «феню» зонную - готовы умереть,

Хохляндия? – пшла нах, страна чужая,
А вдуматься – так вовсе не страна,
Московская земля – земля родная,
А срань галицкая – кому она нужна?

Несметно нас, как в бане тараканов,
Мы массой давим – в кайф толпой давить,
Енакиевы дети «уркаганов» -
«Совковая» играет в жилах прыть!

Мы стёрли вас – нет вашей «Украины»,
Мы властвуем, вы, быдло - в холуях,
Нет недонации – гниют в грязи руины,
Вопит «дияспора» – в ванкуверских краях.

Ну, что, мазурики, державой евро стали?
Предателей в герои возвели?
Щас Янук и кремлёвский Путин-Сталин
Поставят вас - хлебалом до земли!

Припомним всё – и Церковь как топтали,
Как к НАТО от России отошли,
Как «нэзалэжную» нашару «будували»,
И как делили наши корабли,

Слышь, «вуйко», - запасайся вазелином,
Бандеровцы – сушите сухари,
Учите русский – шпарить на «едином»,
Не «вывчишь», падла, - в лагере умри!

Усе вірно сказано, але зауважте, вірно лише про те, про що сказано.
А головне те, що емоціїта думки щодо заявленої Андруховичем теми - то потужний спосіб залишати щось інше зовсім поза увагою.

Мета з якою Андруховичу доручили кинути цей камінь у цей тихий ставок зовсім інша. Андруховича створили дійсно з живої та талановитої людини. Але ціль створення, метода та призначення тіж самі, що і при створенні Дена Брауна, а саме диверсія проти народів шляхом створення розриву у свідомості поколінь.

Реакція спільноти на посили Андрузовича ідеально передбачувана - будуть знов схвильовано обговорювани мовні та етнічні мотиви. Чи на Донбасі живуть українці, чи вже росіяни? Якщо він прямо говорить про відокремлення Донбасу, то спільноті нав'яують саме хибну постановку питання з двома варіантами відповіді. Той хто взагалі обговорює можливість віддати теріторію - той зрадник, який прийшов вбити тебе, твою родину, твїх дітей і онуків.
Порівняйте реакцію сучасних українців на цей бруд з реакцією націоналістично (патриотично) налаштованих народів Франціі чи Німеччини на подібні питання, як то було у другій половині дев'ятнадцятого сторіччя. Тоді народи Європи сформували капіталістичні нації. Природа націоналізму сутто економічна, етнічні чи мовні аспекти - то лише основа, навколо якої будувався дуже потужний механізм для спільних дій всього народу.
Зиск від дії народу як єдиної нації мали всі і кожен.
Недоліки теж вже відомі - нація проти нації, перша та друга світові війни.

У становленні власної нації Україна ще не дійшла до рівня Європи початку 19 сторіччя. Процес становлення Української нації набув вже ясних рис ще на початку шістнадцятого сторіччя. Причина - земля стала власністю, яка дає величезні прибутки від виробництва та продажу хліба - тобто земля стала капіталом. Цього не було до 1240 року, до падіння ранньо-феодального суспільства - Київської Русі.
Оминути стадію капіталістичної нації можливо лише в єдиний спосіб - усім вмерти.

Так, будувати Українську націю треба на укрраїнський етнічній та мовній основі. Якщо б Україна займала окремий континент, або хоча би острів, то можна було би наслідувати приклад Сполучених Штатів - є потужна капіталістична наці, мовно вже зовсім не однорідна і напевне багато етнічна.

Якщо окремі економічні кола нехтують стратегічними інтересами української нації заради своїх тактичних інтересів, то вони поводяться як бройлери на птахофабриці - зараз нас добре годують, а потім все одно зїдять.
Займатися лише відродженням мови та стародавних звичаїв, то для тих українців що досі лише ідеалісти та мрійники дуже приємно. А як бути іншим, чим їм дітей годувати? А якщо мову вже забули? А якщо то етнічні не-українці? Що ж це? А те, що будувати та захищати наш добробут залишили вороженькам. Націю створюють громадяни. Громадянин то людина спроможна - має ресурси для власної родини, для суспільства, та для підтримки своєї нації. Ці ресурси походять від власної діяльності, чи то робота, чи бізнес, чи творчість. Успіх нації як цілого - то додаткові ресурси для кожного громадянина. Громадянин без ресурсів та без повсягденного впливу на власне життя та стан націй - то не зовсім громадянин. Людина має вирішувати власну долю. Якщо тебе хтось годує, частіше погано, а можливо і добре, але ти нічого сам не вирішуєш, то подивись уважно, можливо твій годувальник дивиться на тебе як на бройлера.
Якщо українська мова та вишиванка стануть символами захисту нашого багатства, яке швидко зростає,
якщо то будуть символи єднання заради захисту власності кожного, то патриотом чи націоналістом буде кожний громадянин, незалежно від етнічного походження чи метеринської мови.

Як там у Шевчука:
"...
Темные фары у соседних ворот,
Люки, наручники, порванный рот.
..."

До чого тут пафос :)))? Ви весь час розмовляєте українською. Чудово. А я весь час бачу ось такі картини.
1) Люди з сіл в Києві вживають українську лише поміж собою. Як тільки зі сторонніми, в супермаркеті, в офіційній установі - відразу переходять на російську.
2) Дорослі діти вихідців з сіл розмовляють російською. І зі своїми батьками і з власними дітьми.
В результаті жива українська культура маргіналізується і вимирає. Чи це теж потрібно доводити :)?

Зрозуміло, що ні на які права бізнесменів ви не зазіхаєте :). Та мені здається, що обговорювати як іншим людям краще вибудовувати власний бізнес сенсу немає. Краще спробувати вкласти власні гроші і створити таке от українске місце.

Дуже гарна стаття, слова цього квебекського чоловіка співпадають багато в чому з моїми власними міркуваннями. Якщо ти програєш, то кордони тебе не врятують. Доречі, у евебекуа українцям багато чому можна повчитися, як вигравати в інформаційному полі. Якби Донбас був би частиною Квебеку, то проблемою з францизацією фактично б не було. Квебек оточений набагато сильнішим інформаційним полем - англомовним, яке не порівняти з решіональним російським і загалом завдяки своїй сучасності і прогресивності Квебек гідно зустрічає цей виклик.

Тобто, розкуті люди вільного суспільства :).

Чесно сказати, з України аргументи цього колишнього сувереніста виглядають дивно :).
Якщо розглядати аргументи щодо потрібно / не потрібно СУТО з точки зору збереження франкомовної спільноти в Канаді, то відділятись, безумовно, потрібно :). Адже відділення гарантує утворення та існування суто франкомовної держави та суспільства. Бо це припинить наступ на французьку в самому Квебеку, змусивши англомовних Квебеку вивчити французьку і використовувати поза помешканням та середовищами таких саме англомовних саме її. Франкомовні осередки поза Квебеком все одно приречені на асиміляцію. Члени цих осередків, для яких асиміляція неприйнятна, переберуться в Квебек. Якими б не були звязки з англомовною Канадою після відділення, використання англійської в Квебеку все одно зменшиться, а сфера її використання - звузиться. Ті з квебекуа хто займається цим зараз, все одно робить це переважно англійською. Якщо я в чомусь помиляюсь, будь ласка, виправте. Пишу щодо цього лиш тому що мені питання цікаве :).

Прямі паралелі між Україною і Квебеком взагалі недоречні.
По-перше, Донбас НЕ хоче відділятись. До там живуть не росіяни. Там живуть переважно російськомовні українці. Це не Крим де така думка доволі популярна.
По-друге, в нас не має локального російськомовного регіону. В нас схожі проблеми на всьому Півдні та Сході. При чому чіткої межі між україно- та російськомовними регіонами не існує. Будь-які рухи щодо відділення Криму чи Донбасу лише посилять відцентрові процеси в інших російськомовних регіонах. Тож це спосіб поглиблювати проблеми, а не вирішувати їх.

неодноразово вже на різних форумах і ЖЖ висловлювалась правильна думка: повинно бути не тільки "свій до свого по своє", а "Свій до свого по своє, яке є найкращим". Тобто кнайпи і кав"ярні, де розмовляють українською мають бути найприємнішими та найзатишнішими. у крамницях з україномовними проавцями мають працювати приємні, усміхнені дівчати. асортимент має бути якнайкращим, а ціни помірними - заробимо на обігу коштів. І т.д.

Згодний з Романом. То хочу додати що не варто обмежувати лише мовою. Носіть вишиванки (принаймні на свята, або просто вдома, замість футболки). Купуйте україномовну книгу. Співайте з друзями українські пісні за столом. Все це буде жити доти, доки живуть люди, що цим користуються.

Тут Путін ні до чого. Просто хлопці хочуть побудувати торгівельний центр, адже церквушка біля ринку стоїть.

Янукович зможе продовжити дерибан і розпочати ще більший. Більш цікаво - що буде, коли прийде час віддавати кредити, а нових не дадуть? Чи була в історії країна, по шляху якої йде наша?

Які там реформи :))). Зате він зможе дещо спокійно продовжити - нічого не робити.
Дотичне питання: як вставити в новину малюнок? Що всі мої спроби були марними ...:)

Хороша стаття, читав її ще на УП.
І ще одна дуже цікава тема. Якось Роман висунув у блозі чудову тезу щодо розвитку української культури і такої собі внутрішньої культурно експансії. Коротко її можна сформулювати так: "Розмовляйте українською завжди. Не переходьте на російську спілкуючись з російськомовними". Це дуже проста і важлива теза. Не менш важлива ніж описане в статті вище. І її варто всіляко розвивати та пропагувати.

Гарне питання. В них багаторічним спонсором був Бойко з ММК ім. Ілліча. А зараз, мабуть, Цушко як міністр економіки щось намутить. Хоча він вже "супротів пахана пошол" - СПУ прийняла заяву про неприпустимість подорожчання цін на газ.

вітаю з поверненням. Добре, що збереглися логіни. Напевно, тепер час не тільки згадувати старе, а й розміщувати нове - нє? Я б запропонував продовжити тут обговорення матеріалів, які ДевРанд та Роман розмістили на УП. Тема нової моралі важлива і актуальна адже без нової моралі не відбудеться Україна 2.0.

за мною, доречі, залишилася група зауа http://vkontakte.ru/club13682142 Вконтакті (це така соцмережа:)). зараз перепощу цей текст туди і перейменую групу на ТЕКСТИ.орг.юа

Справляє враження. Нанотехнології в дії.