Але ДЕ САМЕ їх ліпити на паперову пресу ? Купити газету і прикрашати її наліпками :)?
Чи робити це на розкладках торгівців в метро? Дик ... вони будуть невдоволені ... :))

"кричущого непрофесіоналізму" - ця фраза мене порадувала. Автор вважає що в нашій країні є професіонали в держ. органах? Дикість знайти там професіонала. Та і якщо він там знайдеться, то він один і все-одно всі процеси ідуть через дупу, бо того професіонала ніхто не слухає, а якщо і слухає то не виконує те що він каже.

Ліпити їх потрібно на паперову пресу. Цікавіше питання хто буде це ліпити? А ще цікавіше - для кого?
Ось візьмемо приклад. Я полюбляю ресурс тексти.орг.юа. І ось якийсь москаль наліпив наліпку, що журналіст не розбирається в темі якій пише. А перечитавши статтю, я розумію що на справді той москаль нічого второпати не може, на відміну від журналіста. Отже ці наліпки будуть мені недоречні на цьому ресурсі. Отаке...

Загалом все вірно. Але зазначена проблема (агресивне / відверто нетолерантне) відношення до "понаєхавших" для нашої держави не надто актуальна.

Чудова, чудова фраза щодо діяльності Сулея :))! І як тут не згадати досвід Грузії де сертифікація продуктів, що вже мають сертифікат ЄС, наприклад, є непотрібною.
Певно, з таким підходом пан Сулей та величезна купа дармоїдів на додачу опинились би без роботи.

Виглядає чудово, але куди це потрібно ліпити :)?

Так, відсутність технології - це головне. Та, певно, автори вважали що зацікавлені самі долучаться до її розробки. Я вже навіть трохи долучився ... :)
Приклад зі шкільною трійкою для мене дуже далекий. Чесно кажучи, до цього навіть не знав, що подібне існує / існувало :)).
А щодо останнього, то робота кочегаром не вихід. В його житті цієї ненормальності теж достатньо. Вона зачіпає всіх членів нашого суспільства.

Aleks, взаимно. Я тоже рад, что компания собирается снова о))). Я вроде больше отлучаться не собираюсь, надеюсь бывать тут регулярно.
Идея авторов приятна, привлекательна. Именно поэтому ее хочется обсуждать. Но с какой стороны не посмотришь - я не вижу технологии.
Самый простой пример - войти в родительскую тройку и организовать жизнь детей не по-советски.
Но!
Тройку подбирает обычно классный руководитель, чтобы она ей помогала выполнять требования дирекции. Войдя в нее и не выполняя эти требования, а занимаясь самодеятельностью, Вы вступаете в конфликт с администрацией. Вам то все равно, а Вашим детям? У них такой сильный характер, что будут игнорировать?
Следующим шагом Вас выводят из тройки.
Вообще интересно. Ведь родители в классе подобраны случайно. Т.е. большинство наверняка не настроены на конфликт с администрацией школы по таким вопросам. М.б. авторы подразумевали, что участники проекта организуют свой класс, где будут в большинстве и смогут организовать жизнь по-своему?
Мне как раз интересно, как они видят технологию. На самом простом примере.
Теоретически, живя в ненормально организованном обществе Вы на каждом шагу поступаете ненормально, при этом все больше привыкая к этой ненормальности. Дети социализируются в условиях этой ненормальности, считая ее естественной, а другой порядок - неестественным. Но что можно ему протипоставить, кроме внутренеей эмиграции и работы кочегаром?

З приводу мови хочу зауважити - україномовним треба розмовляти українською і не переходити на російську.
Примусовий переклад Пушкіна на українську звичайно дасть роботу перекладачам, але школяри будуть вивчати не художній твір, а масовий замінник. Це як в музеї замість Рафаеля копія місцевого маляра. Одна справа - переклад Пушкіна роботи Рильского - це окремий мистецький твір. Інша - треба для шкільної програми і Петро Іваненко сідає та рифмує.
Шевченко повернувшись із заслання став популярним у петербургської еліти. Кому це допомогло? До речі, цар Миколо не пригничував української культури і, кажуть, сам читав і Котляревскього, і Шевченка. Інша справа, держзамовлення вони не мали і слава Богу. Замовлення на художній твір дає народ, а не влада.
Жаль, що діскусія спрямувала на обговорення таких тем. На мій погляд, стаття не про це.

> «За Україну!» не може висунути кандидатів у 600 адмінодиницях (по всій Україні приблизно 800), у т.ч. майже по всьому Заходу.

Господа, давайте будем честными перед собой.
Закон про партии требует от партии иметь зарегистрированными организации в 75% районов 75% областей. Если партия выполняет закон, у нее не м.б. проблем. Партия соц.защиты, которая переименовалась в За Украину, была создана более, чем за год до выборов.
Да, авторы закона подловили оппозиционеров на хитрости, на обходе закона. Партия не формируется, просто ряд известных политиков покупают ранее зарегистрированную пустышку. Отделения на местах формируют просто - отдают бренд в аренду местным влиятельным людям. Так, в Харькове отдали Авакову. Но тому больше понравился бренд Тимошенко. В реультате в Харьковской области у За Украину вообще нет организаций. Это не партии.
Формально они при этом ничего не нарушают? Нет. Но формально и новый закон нельзя ни чем обвинить.

Дуже цікаво буде подивитись як розвиватимуться ці дві речі. І які це матиме наслідки ...

Дякую, Семен. Класний вірш.
Взагалі ж призначити таку от особину і заявити подібне - це свідомий плювок в обличчя суспільства.

Цікавий допис. Загалом подібні ситуації є типовими для ЗМІ. Принаймні на пострадянському просторі.
Напевно, в розвинутих країнах за такі речі ЗМІ має карати ринок. Тобто читачі :). Зменшенням продажів.

Дк. Буду еще выкладывать. Есть в запасе, буду писать еще, в том же духе.

"Челябинские мужики настолько суровые" що двох спроб, думаю, малувато буде ... :))

Спасибо Семен, за то что вы есть!

Вы (практически) в одиночку оживили раздел "блоги". Слава ПДРС!

Писати вірші в блог - правильна думка :).