Статті

Україна не програє дронову війну тактично. Українські підрозділи щодня знищують FPV-дронами величезну кількість ворожої піхоти. Але Україна програє операційно й стратегічно, бо ніколи не визначала контроль глибини як мету. Ніхто не відповідає за те, чи безпечний український рух за 40 км від кілзони і чи небезпечний російський.

300-тисячному Хмельницькому в якомусь сенсі пощастило. У місті немає великих ТЕЦ, як у Києві. Тому менша ймовірність опинитися всім у блекауті після російських атак. Натомість є щонайменше 70 котелень і сотні дрібних сучасних вузлів енергетики в різних районах. Як під обстрілами збільшити виробництво енергії? Чи рятують сонячні електростанції? Як видобувати тепло з-під землі? Усе це Texty.org.ua пояснює заступник міського голови Хмельницького Василь Новачок.

Тривалі відключення електрики і тепла, мороз і короткий світловий день — ідеальна комбінація, щоб на четвертому році війни посилити відчуття тривоги і безпорадності. Часто здається, що все залежить від однієї великої електростанції чи підстанції. Наслідки атак у грудні 2025-го й січні 2026-го важкі як ніколи, і щоб краще розуміти, що відбувається, пропонуємо розібратися, як працює система електропостачання в Україні.

81-річна Зінаїда Сухомлінова тішиться двом новим акумуляторним лампам, які донька замовила для неї в інтернеті. Каже, що пристосувалися до блекауту як могли. Лампи освітлюють темну квартиру. Їжу готують на газовій портативній плитці. Найважче було спускатися й підніматися з дев’ятого поверху пішки. Але тепер у будинку навіть під час найдовших знеструмлень працює ліфт. Як це можливо у 24-поверховій висотці на чотири секції? По скільки мешканці скидалися і що роблять із зайцями, які намагаються їздити ліфтом безплатно, розповідаємо в матеріалі.

«Всім привіт, планую завтра в гори. Куди краще піти?» — такі оголошення повсякчас трапляються в українських гірських групах. Люди, звісно, охоче радять. А потім з’являються повідомлення від гірських рятувальників про порятунок туристів, які недооцінили свої сили і знання гір.То як ходити в гори усвідомлено й безпечно? Розповімо на прикладі сусідньої Польщі, де навчалася авторка, щоб стати сертифікованим гірським гідом.

Цього тижня температура в Києві опускалася до −20 градусів. Майже все місто переживає постійні аварійні відключення не тільки світла, а й води та тепла, які так потрібні в холодну зиму. Деякі кияни мають максимум одну-дві години світла на добу. Одна з користувачок соцмереж навіть пожартувала: «Тепер планові відключення потрібно перейменувати у планові включення». Ми зібрали п’ять історій про те, як сім’ї живуть у цих умовах і які лайфхаки використовують.Read in English

Нині ходить мем: коли вночі раптово дають світло, ти думаєш, що це таке: лампочка, ядерна бомба чи світло в кінці тунелю? Смішно й сумно. А справді, як побудована українська енергосистема, що ми й досі маємо електрику? Про це Texty.org.ua розповідає Володимир Кудрицький, колишній голова правління Укренерго. Ця державна компанія — «скелет» української енергосистеми, що забезпечує її цілісність і баланс, керує магістральними високовольтними лініями, якими електроенергія передається між регіонами.

Печерськ у Києві вважається елітним районом. Але війна і відключення електроенергії чи тепла не роблять винятків. Наталія живе в центрі Києва, на вулиці Князів Острозьких, її діти навчаються в місцевому ліцеї. Як і багато киян, із минулих вихідних родина опинилася в епіцентрі енергетичної кризи.

28 грудня в Ірані почалися протести у відповідь на стрімке зростання цін і падіння національної валюти, які згодом переросли у виступи проти теократичної влади, що керує країною з часів Ісламської революції 1979 року. Ми проаналізували дописи російських пропагандистів у Телеграмі, орієнтовані на російську аудиторію, щоб простежити, як російська пропаганда реагувала на ці події.

Ситуація в Ірані важлива для України, тому що Іран залишається одним із ключових союзників Росії. Ми всі пам’ятаємо, де придумали «Шахеди» і хто допомагав росіянам налагодити їх виробництво. Чи може внутрішній вибух у Тегерані ослабити цю зв’язку і який розвиток подій вигідний Києву? Про це ми говоримо з Ігорем Семиволосом, сходознавцем, виконавчим директором Центру близькосхідних досліджень.