Статті

Зеленський регулярно критикує Кличка за погану підготовку столицю до російських ударів. Ми теж критикували і критикуємо мера Києва за це. Але як центральна влада виковувала енергетичну «стійкість»? Щоб це зрозуміти, достатньо подивитися, що відбувалося в керівництві галузі протягом останніх років.

Донеччина. Четверта ранку. Ще темно. Піхотинці рушають на позиції. Надворі −10°С, але, за словами бійців, у полі, лісі чи степу мороз відчувається значно сильніше. Дуже багато сил військові витрачають не на бойову роботу, а на боротьбу з холодом. Texty.org.ua розповідають про те, як бійці виживають у люті морози за кількасот метрів від ворога.

Із подачі голови Деснянської райдержадміністрації Максима Бахматова перспективу «сільських туалетів» на київській Троєщині обговорювала вся країна. Чи справді каналізація в будинках може замерзнути? Як багатоповерхівкам повертають тепло? Як жеківці долають комунальний екстрим? Кореспондентка Texty.org.ua провела день зі слюсарем-сантехніком із Троєщини.

Більшість тих, хто тримає зброю на фронті, — чоловіки. Але й жінкам через війну доводиться змінюватися: опановувати нові професії, брати на себе більше відповідальності, ухвалювати рішення, які ще вчора здавалися «не про мене».Розповідаємо історії жінок, чиє життя змінила велика війна. Коли ми починали працювати над текстом, одна з героїнь була військовою; на момент публікації в армії служить уже двоє. Жінок стає більше і в армії, і в оборонці.

Після чергового збою в енергосистемі 31 січня 2026 року публічна дискусія вкотре звелася до простих і зазвичай хибних пояснень: блекаут чи цілковитий колапс. Натомість у розмові з Texty.org.ua енергетик Віктор Відзіговський пропонує інший, значно раціональніший погляд: без емоцій, але з аналізом роботи системи в умовах війни, зношеного обладнання та вичерпаного запасу надійності.

Повномасштабна війна показала межі стійкості київської енергосистеми. У цій статті на основі інфографіки ми розбираємо, як влаштована енергетика столиці, як вона працювала до 2022 року і чому серія ударів по різних вузлах системи врешті почала ламати її як єдине ціле.

«Я дійду. Похрін як. Але дійду», — сказав він собі, піднімаючись на Говерлу. Втративши ногу на війні, киянин Артем Скрипник повернувся до роботи і тренувань, пробує нові види спорту, не відмовився від звичного ритму життя.Спочатку вони збиралися в Гідропарку, просто щоб побути «поміж своїх», поговорити. Потім людей стало більше, почали думати, як робити щось більше. У березні минулого року зʼявилася ГО «Ветерани 128 батальйону ТрО Дніпровського району».Артем розповів про свій шлях із війни додому, про те, з чим довелося справлятися і звідки сили підтримувати інших.

У Києві знову вчаться жити без базових речей: стабільного світла, тепла й води. Частина мешканців уже перетворила свої оселі та будинки на маленькі пункти незламності з інверторами, батареями, інші лише починають цей шлях. Цей текст про те, як кияни насправді проходять через зимові блекаути і що їм допомагає не замерзнути й не зламатися.

«Чай? Кава? Хлібчик додому?» — пропонує продавчиня в «Сімейній пекарні» неподалік залізничного вокзалу «Дарниця» в Києві. Вони працюють, коли немає світла. Часом зачиняються, виходять на роботу вночі, щоб пекти хліб, і просто намагаються протриматися бодай ще день. Як виживає малий пекарський бізнес під час блекауту? Читайте в матеріалі.

Частка вбитих у втратах РФ зросла до 56%. Однією з ключових характеристик у війні на виснаження є співвідношення вбитих і поранених. Це співвідношення визначає, яка частина військових зможе повернутися на поле бою, а яку доведеться замінити, як швидко вичерпуються людські резерви та скільки людей необхідно мобілізовувати в кожний цикл для підтримання темпів бойових дій.