Статті

Російські удари методично розносять великі склади, розподільчі центри супермаркетів і сортувальні термінали поштових компаній. Ситуація складна, збитки великі, але якою є реальна шкода для економіки країни? Що буде зі споживачами у великих містах? І головне — як постачальникам і магазинам виживати далі, коли стара модель управління тріщить по швах? Про це Texty.org.ua говорять Із Віктором Барановським, директором «Логістичної майстерні», компанії з проєктуванні складських систем й оптимізації ланцюгів постачання.

Роками українські силові й міграційні органи видавали Росії через країни-посередники чеченців, інгушів, черкесів та етнічних росіян, які тікали зі своєї батьківщини через переслідування з боку Кремля й формально звинувачувалися в РФ у «тероризмі». Деякі з цих утікачів воювали на боці України. Але й це не стало перешкодою для примусової передачі їх у лапи путінського режиму. Чому так відбувається, хто стоїть за цим неподобством і чи є тут корупція, в інтерв’ю для Texty.org.ua розповідає правозахисник Борис Захаров.

«...Мене звати Владислава Олександрівна. Прізвище? Максимець. Так, я лікар-окуліст. Яка клініка?.. Алло! Алло! Я вас не чую!.. Ага, тепер чую. Клініка “Нутерамед”, проспект Перемоги, 11-Б, перший поверх, другий кабінет. А що у вас з очима? Окуляри носите? Та це ж катаракта! Осліпнете скоро!»

Україна дедалі активніше залучає іноземців до свого війська. Нині нашу країну захищають 16 тис. бійців із паспортами чужих держав. На перший погляд, це багато. Але якщо порівняти з мільйонною чисельністю Сил оборони, то не дуже: 1,6% особового складу. З якими проблемами іноземні легіонери стикаються в Україні, ми вже розбиралися. Цього ж разу з’ясовуємо, які підходи в залученні іноземців треба змінити. Про це розповідають військовослужбовці, які служили за кордоном, а також є ветеранами російсько-української війни.

Шахрайські кол-центри, або, як їх називають, «офіси», працюють в Україні вже багато років. Проте від початку повномасштабного вторгнення вони пережили справжній ренесанс. Тепер «офіси» відкрито працюють у кожному обласному центрі й виманюють гроші не тільки в українців, а й в американців та австралійців.

На початку минулого тижня Володимир Зеленський в інтерв’ю Sky News закликав українців готуватися до «дуже важкої зими». Відтак ця тема очікувано стала однією з провідних у телеграм-каналах — на неї реагували і посадовці, і прості громадяни. Не оминула її й російська пропаганда, використавши як привід, щоб вкотре змістити акценти і розхитати суспільство.Щоб відстежити, як саме поширювалися деструктивні наративи, ми застосували нашу стандартну механіку аналізу. Спочатку визначаємо теми, які домінували в 50 найбільших анонімних українських телеграм-каналах, бо це найпопулярніше джерело інформації в Україні. Потім у коментарях на Ютубі та відео в ТікТоці дивимося, як російська пропаганда намагається вписатися в цю розмову, підміняючи факти вигідними їй поясненнями.

Київ майже напевно чекає важка зима. Росія битиме по столичній енергетиці та інфраструктурі, і питання лише в тому, скільки часу потребуватиме відновлення. Разом із тим критеріїв інфраструктурної «стійкості» немає. Центральна влада погоджує «заходи» й «кошториси», але бракує стандарту, за яким можна визначити «готово» чи «не готово», звідси й нескінченні наради. На жаль, простим українцям логіка підказує одне: треба готуватися до найгіршого.

Після чотирьох років за фанерою та мішками з піском кияни знову бачать памʼятники Лесі Українці, Миколі Лисенку, княгині Ользі та засновникам Києва. Монументи, які багато років були міськими орієнтирами, тлом для зустрічей і фото, на початку великої війни зникли з міського простору. Тепер вони повертаються: влада розбирає потріпані тимчасові захисні споруди. Але що їх чекає, окрім «демішкування» та очищення?

У липні — серпні Одеса завжди з туристами. Бурі, шторми, холера, війна — все може бути, але в Одесі курортний сезон. У мирні часи його вимірювали кілометровими заторами з боку Києва й чергами охочих сфотографуватися на «12-му стільці» в Міському саду. Зараз говорять про мінну небезпеку та укриття на пляжах. Попри ракети, баражуючі «бандеролі» й «реактиви» (реактивні дрони), туристи все одно їдуть на наше останнє українське море — в Одесу.

Поки хтось купував айфони, він запасався інкубаторами. На фронті ставлення до грошей і до того, що з ними робити, може бути різним. Ігор Мамчик ще під час служби відкладав гроші на придбання базового обладнання для мініферми. Зараз він ветеран, розвиває сімейний бізнес і впроваджує інновації. Як заздалегідь спланувати власну справу? Чи реально зібрати стартовий капітал із бойових виплат? І чому це підтримує морально? Читайте в матеріалі.